Четвер, 02 липня 2020
• Найактивніші представники молодіжного сектора Тернополя отримали нагороди • Берег турецький вже не тільки сниться… • Професор Петро Масляк: «Мери-націоналісти показують приклад, як будувати нову українську Україну» • «Дністер» утримує лідерство • Децентралізація по-нашому: з таємницями і поспіхом • Українські міста можуть перетворитися на «нові Венеції» • «Слово і Діло»: Сергій Надал – найвідповідальніший мер України впродовж шести років • Без маски – штраф: скількох мешканців Тернопільщини покарали через порушення карантину? • Дві смерті і четверо травмованих… • Планували весілля… У ДТП на Лановеччині загинули наречені Вікторія Мірза і Роман Довгаль • Полуничний бізнес біля Почаєва: коронавірус не вплинув, а дощі завдали збитків • “Золоте поле” і “Ternovv”: файна якість і файна ціна для Файного міста! • Незадоволених Зеленським вперше стало більше, ніж задоволених • Більшість українців вважають справедливими справи проти Порошенка • Чи відкриють для українців кордони ЄС з 1 липня ? • Початок курортного сезону: як виглядає пляжне життя Херсону та Одеси • Чудовий захід сонця у Тернополі (відео) • У Тернополі нагородили найактивніших представників молодіжного сектору • За добу на Тернопільщині зробили 444 тести, підтвердили 20 випадків COVID-19 • Тернопіль кращає з кожним днем
7 листопада виповнилося 100 років від дня більшовицького перевороту в Росії

Автор: Опубліковано: 10 Листопада о 14:00 10


Комунізм — це ні економічна, ні політична система. Це — форма безумства, тимчасове відхилення, яке невдовзі щезне з лиця Землі, оскільки він суперечить людській природі.


День 7 листопада – сота річниця жовтневого перевороту в Росії та привід для ностальгійних зітхань комуністичних ортодоксів. І, можливо, багатьох тих нинішніх «щирих патріотів», які за допомогою партквитка з бородато-лисуватим профілем вождя на обкладинці прокладали собі шлях нагору східцями суспільної ієрархії. Пригадуєте заклики у газетах, які друкувалися саме в цю листопадову пору з нагоди чергової річниці “всесвітньо-історичної події”? «Трудівники сільського господарства! Наполегливо боріться за…»; «Працівники промисловості й будівництва! Нарощуйте темпи і підвищуйте якість…»; «Представники трудової інтелігенції! Активніше впроваджуйте нові форми…».

Отож хочеться звернутися з подібним закликом до усіх пристосуванців і політичних кар’єристів, котрі колись крокували в перших лавах «під знаменом Ілліча», а нині так само натхненно розбудовують (ой, розбудовують!) Україну: «Шановні перевертні! Вишукуйте нові форми й методи мімікрії та маскування, уникнення люстрації та пасток е-декларування. Добивайтеся  нескінченного затягування порушених проти вас карних справ і спускання їх «на гальмах». Боріться за власну живучість і процвітання в нових умовах!». Втім, це тема для дещо іншої розмови.

“Комунізм — це ні економічна, ні політична система. Це — форма безумства, тимчасове відхилення, яке невдовзі щезне з лиця Землі, оскільки він суперечить людській природі”, — ці слова Рональда Рейгана, мовлені ним на початку 80-их, виявилися значною мірою пророчими.  Справді, той, хто нині полемізує з комуністами, має величеньку фору. Вона полягає у факті всесвітнього колапсу комунізму і в алергії на нього після українського Голодомору, китайської «культурної революції», соціальних експериментів камбоджійських «червоних кхмерів»… Та й розвал СРСР після того, як з нього зняли стискаючий обруч у вигляді монополії КПРС, не свідчить на користь «єдино правильного вчення». А втовкмачувати оте «єдино правильне» нам починали ще з шмаркатого дитинства. У школі вбивали в голову, що СРСР — найкраща  країна, де усім, а найперше дітям живеться щасливо. Це, однак, не заважало нам, 8-10-річним хлопчакам, чергувати біля готелю «Тернопіль», щоб виканючити у заїжджого канадця або американця пластинку жуйки. А суворі дядечки у цивільному, які крутилися поблизу, відганяли нас, обіцяючи повідомити у школу. Вже тоді я знав, що оті дядечки були щитом і мечем влади, яка мала єдину високу мету — зробити всіх людей щасливими. Настільки щасливими, щоб вони не поглядали заздрісно у бік загниваючого Заходу, а раділи дешевим хлібу й ковбасі та символічній квартплаті. А на буржуїв по той бік «залізної завіси» настійливо рекомендувалося дивитися згори і мати свою, радянську гордість. Але чомусь так  виходило, що ота гордість загрозливо випаровувалася при вигляді закордонного ганчір’я або пляшки з барвистою етикеткою. Чому звичайна жуйка була для нас предметом культу? Тому, що була вона, як і безліч інших товарів, дефіцитом. А чому ж виникав отой дефіцит? Та тому, що левову частку народного добра поглинав ненажерливий військово-промисловий комплекс. Через нього зарплати у вчителів і лікарів складали максимум 120 карбованців, а грошове утримання злодійкуватого прапорщика в армії — 180 крб. І змінити той стан речей система не могла, адже тоді довелося б відмовитися від поширення своєї політики по всьому світу, від допомоги «братнім партіям» і терористам, які маскувалися під «національно-визвольні рухи». Сказане мною не означає ідеалізації сьогодення. Нахабну пику «мажора», як і багато інших атрибутів «дикого капіталізму», ненавиджу щирою «класовою ненавистю». Але… уявіть, що якийсь сміливець спробував заявити у 70-ті чи 80-ті роки, що він ненавидить будівництво розвинутого соціалізму. І що хоче залишити «країну Рад». Навряд чи він знайшов би для цього якийсь друкований орган на території «от Москвы до самых до окраин». Та й долю його самого після таких заяв передбачити було б зовсім не важко… Втім, порівняно з репресіями 30-их, тривожним очікуванням звуку двигуна «воронка» у передсвітанкову пору, тавром «врага народа» і двадцятьма роками «без права переписки»  це ще було не найстрашнішим варіантом  Це – щодо різниці між нехай недосконалою, та все ж свободою слова і тоталітарною ідеологією.

Втім, сумнівно, щоб я зміг переконати «стійких ленінців». Вони, звісно, вважають усі жахи ГУЛАГів і голодоморів «перегинами», «викривленнями» і «хворобами росту». Вони були б не проти, щоб їм знову дали «порулить». Отож, напевно, з мого боку це була б дискусія без перспективи.


Джерело: НОВА Тернопільська газета
Позначки: ,

Перегляньте також:

Loading...
Нещодавно опубліковане

Традиційно в останню неділю червня в Україні відзначають День молоді. З нагоди свята більше 30-ти активних молодих людей, котрі розвивають молодіжну сферу Тернополя, отримали нагороди та відзнаки міського голови Сергія Надала...


Рубрика: , , Опубліковано: о 20:00


З новими правилами і «олінклюзивом» за склом — Туреччина уже приймає туристів...


Рубрика: , Опубліковано: о 19:00


На Україну очікують великі перетворення. Ще трохи — і тут має постати нова система державного управління. Час і саме життя вимагають кардинальних і швидких змін, економічного розвитку. А це можливо тільки за умови, якщо до влади в країні прийдуть українські націоналісти...


Рубрика: , Опубліковано: о 17:00


У неділю, 28 червня, у третьому турі вищої ліги чемпіонату Тернопільської області відбулися чотири поєдинки. Пропонуємо до вашої уваги їх результати...


Рубрика: , Опубліковано: о 16:30


У попередніх номерах «НОВОЇ…» ми широко висвітлювали фінальний етап реформи децентралізації і, зокрема, ризики, які він несе для нашої області. Нагадаємо, що Тернопілля, всупереч логіці, планують розділити лише на три райони, і експерти прогнозують наступні кроки діючої столичної влади, спрямовані на повне розформування області...


Рубрика: , , , Опубліковано: о 16:00



Теми дня
1 Липня
Курс валют на портале banker.ua
banker.ua
Відео