З цією тезою навіть відвідувала Донбас. Сьогодні риторика тепер вже “опозиціонерки” змінилася, і з усіх телеекранів Тимошенко запевняє, що реформа децентралізації і збільшення можливостей для регіонів України – це сепаратизм. Концепцію змін в моделі управління в липні 2009-го підписала тодішній прем’єр-міністр Юлія Тимошенко. Проте нині, незважаючи на те, що теперішній варіант реформи майже на 100% відповідає тому документу, – “Вона” передумала. Без застосування адмінресурсу на голому популізмі виграти будь-які вибори занадто складно, бо зникають важелі впливу на громади. На це Тимошенко піти не може.

За підсумками дослідження Комітету виборців України, з 2014 року до вересня 2016-го “Батьківщина” — одна з тих політсил, хто найбільше саботує децентралізацію. Роблять це не тільки в залі Верховної Ради, а й на місцях. Представники цієї політичної сили, попри здоровий глузд та власні обіцянки, блокують децентралізацію, хто як може. Обласні депутати Тимошенко в кількох регіонах бігають по районах та агітують громади не об’єднуватися одна з одною, фальшують нібито рішення зборів громад. Міські та селищні голови також у “грі”, “малюють” межі під себе та блокують об’єднання з іншими громадами, аби залишитися при посадах та власних доходах.

“Є необ’єднана громада — звичайна сільрада, у якої територія 2-4 тис. га, населення від 100 до 1000 чоловік, бюджет 400-600 тис. грн., його вистачає тільки на зарплату бюджетників та оплату енергоносіїв. Потім приїжджає народний депутат, дає цій сільраді 5 тис. грн. на огорожу навколо кладовища або салют запустити на день села — і все. Його люблять і хвалять, бо він же допоміг фінансово. А ось в об’єднаної громади територія 40 тис. га, а бюджет 15-20 млн. грн. Тому  такі “благодійники” з подачками там нікому вже не потрібні. Об’єднання громад дуже сильно б’є по авторитету ось таких містечкових  “олігархів”, — пояснює в одному з інтерв’ю провідний експерт в сфері місцевого самоврядування Анатолій Ткачук, директор з науки і розвитку Інституту громадянського суспільства. — Гальмує процес об’єднання і районне керівництво, яке побачило, що стає нікому не потрібним. Є багато районів, де утворилися одна-дві об’єднані громади, відтак основні ресурси і повноваження перейшли до них. Навіщо там райради і районні адміністрації?”

“Батьківщина” має серйозний вплив на міських та селищних голів. Вадим Івченко, нині народний депутат від “Батьківщини”, уродженець Росії, до свого нардепства покерував Всеукраїнською асоціацією сільських і селищних рад, яка за кількістю представництв місцевих рад базового рівня — найбільша в Україні. До її складу входять сільські та селищні ради, що представляють 8,5 тис. територіальних громад. Цю вертикаль розбудовували ще в 2009-ому році під “майбутню президентку” Тимо-
шенко, проте, як відомо, тоді “не склалося”. Втім, Вадим Івченко за два роки свого керування (з 2012 до 2014) втримав кишеньковий сателіт біля партії. Вочевидь, саме завдяки заслугам на цій ниві і став нардепом.

За допомогою низки таких сателітів та ситуативних союзників з колишніх “регіоналів” “Батьківщина” сьогодні організовує спротив децентралізації. А в семи областях запустила проект “Народний губернатор”, за допомогою якого намагається дестабілізувати ситуацію в країні та спровокувати протести. “На початку червня різко змінилася риторика Тимошенко. До цього розраховували, що відставка Яценюка спровокує розвал коаліції і принесе дострокові вибори, — каже політичний експерт Михайло Сазонов в коментарі одному зі столичних телеканалів. — Однак коаліція після відходу Арсенія Петровича не розвалилася, отже, пішов у дію план “Б” — розкачка ситуації в регіонах”. Згідно з цим планом, Юлія Володимирівна буде хитати ситуацію на Заході, а її ситуативний союзник – Опозиційний блок, побудований зі скелетів Партії регіонів, — на Сході. Але наслідки, якими можуть обернутися для України амбіції вічно другої опозиціонерки, вже сьогодні лякають експертів.

“Батьківщина” виступає за розподіл повноважень на договірних засадах, тобто, за конфедерацію. Така політика може відкинути розвиток країни більш ніж на 20 років, — розмірковує вищезгадуваний Анатолій Ткачук. — До 1995 року при всіх облрадах існували виконкоми, за повернення до яких і виступає “Батьківщина”. Але вони були скасовані, оскільки в кожному регіоні приймалися рішення, вигідні тільки цьому регіону без урахування інтересів країни. Наприклад, у Херсонській області виконком забороняв вивозити пісок в інші регіони. У Миколаївській області облвиконком виступав проти введення купоно-карбованця… Тому в 95-ому облвиконкоми були скасовані. Сьогодні в облрад та інших органах влади на місцях знову з’явилася можливість посилити свій вплив, але в новому форматі. Однак політиканство, розігрування регіональної “карти” для дестабілізації ситуації в країні може призвести до того, що держава знову буде змушена захищатися”.