П’ятниця, 28 лютого 2020
• Йожефу Сабо – 80! • З 1 березня в Тернополі можна зареєструвати дитину у школу через електронну чергу • 14-річна матуся з Тернопільщини залишилася сама з дитиною… • Як тернополяни весну зустрічатимуть: з концертом, майстер-класами і навіть квестом! • Настя Бачинська здобула «бронзу» на Кубку світу • Холод рекорду не завада • «Простіть!» – благала дружина водія на похороні…» • Українська команда здобула золото на чемпіонаті Європи з біатлону в Білорусі • У Тернополі відбувся міжнародний турнір із футзалу пам’яті полковника СБУ Руслана Муляра • «Уханьська евакуація» – свідчення повної професійної непридатності центральної влади • Породілля з Борщова звинувачує лікарів у смерті дитини • «Євробачення’2020»: український «соловей» на роттердамській сцені • Підозрюваних у підпалі автомобіля Романа Довбенка перевірили на поліграфі • Олена Підгрушна виграла для України єдину медаль • «Happy Birthday, Mr. President!» • У Збаражі отруїлися 25 студентів • Фатальна аварія через ожеледицю • Відомі тернополянки — у сукнях від Роксолани • Ф’юрі знову король! • В очікуванні пандемії коронавірусу: головне – виграти час
Без коньяку й шампана, а замість фети – бриндзя…

Опубліковано: 27 Січня о 18:00 15


Ні, хвилюватися зарано — улюблені продукти та напої з прилавків магазинів не зникнуть, а от уже звичну для нас назву змінять
.


Причому уже в доволі близькому майбутньому. Через кілька років українські підприємці, які займаються виробництвом, наприклад, коньяку, шампанського чи сирів фета, рокфор або пармезан, змушені будуть замінити назви цих продуктів на інші.

Згідно з Угодою про асоціацію з Євросоюзом, Україна має долучитись до міжнародного захисту географічних зазначень продуктів. На початку жовтня Президент України підписав ухвалений раніше Верховною Радою відповідний закон, а 1 січня 2020 року він набув чинності. Про нововведення розповів у Тернопільському пресклубі національний експерт з маркетингу і комунікацій проєкту ЄС «Підтримка розвитку системи географічних зазначень в Україні» Іван Гайванович. За його словами, для переходу на нові назви визначений перехідний період.  До 2023 року українські виробники повинні відмовитися від таких назв сирів, як “пармезан”, “рокфор” і “фета”. А з кінця 2025-го під забороною опиняться використання 12 назв спиртних напоїв, серед яких французькі назви — “шампанське”, “коньяк”, “арманьяк”, “кальвадос”, назва угорського вина — “токай”, португальського — “мадера”, іспанського — “херес”.

Мало хто знає, що всі перелічені назви є географічними зазначеннями, і тому ці напої та продукти можуть вироблятися лише на чітко визначеній території з дотриманням встановлених вимог. Згідно із новою редакцією закону про географічні зазначення, такі продукти як коньяк чи шампанське  мають право іменуватися лише там, звідки вони походять: із провінцій Коньяк, Шампань тощо. В інших місцевостях такий «плагіат» буде каратись солідними штрафами. При цьому під санкції потраплять як виробники, так і продавці.

— Сир «фета»  — це географічне зазначення, і виготовляється він з овечого молока в Греції. В Україні наразі є близько 20 його виробників. Вже з 2023 року не буде фети українського виробництва. Як він буде називатись, ми ще не знаємо, — зазначає Іван Гайванович.  —  Після закінчення цих термінів українські виробники продовжуватимуть виробляти продукти, але видову назву мають замінити… Не можна буде також їх імітувати: наприклад, замість шампанського вказувати, що вино “створене методом шампанізації” або що сир “зі смаком пармезану”. Фету, пармезан, рокфор можна буде купити у магазинах, але виробник там буде країни їх походження.

Деякі виробники уже скоригували назви своєї продукції відповідно до міжнародного права. Так, український споживач давно звик до “ігристого вина” замість “шампанського”, у перспективі — “бренді” замість “коньяку”.

Загалом система власних географічних значень в Україні перебуває в процесі становлення, і лише нещодавно було зареєстровано перший український харчовий продукт з географічним зазначенням — гуцульська овеча бриндзя. Саме бриндзя, а не звична для нас бринза, яка продається у магазинах і навіть віддалено не схожа ні за смаком, ні за консистенцією до справжньої бриндзі, яку із ХV століття виробляють на карпатських полонинах. Право називати свій продукт терміном “Гуцульська овеча бриндзя” та “Гуцульська коров’яча бриндзя” мають лише виробники з Івано-Франківської, Закарпатської і Чернівецької областей. Водночас експерти зауважують, що запроваджений захист географічних зазначень продуктів відкриє нові можливості й для українських підприємств. В Україні достатньо автентичних і якісних продуктів, які можна й варто патентувати, переконані фахівці проєкту Євросоюзу “Підтримка розвитку системи географічних зазначень в Україні”.


Джерело: НОВА Тернопільська газета
Позначки:

Перегляньте також:

Loading...
Нещодавно опубліковане

У видатного українського футболіста та тренера день народження один раз на чотири роки – 29 лютого...


Рубрика: , , Опубліковано: о 18:00


Днями керівник благодійного фонду «Я — майбутнє України» Марта Левченко з Чернівців написала у Фейсбуці вражаючу історію однієї своєї підопічної
...


Рубрика: , , Опубліковано: о 17:00


Звісно ж, її усі чекають… А тернополяни ще й гарячу зустріч влаштують!...


Рубрика: , Опубліковано: о 16:00


Юна тернополянка Анастасія Бачинська торує собі шлях до олімпійської ліцензії...


Рубрика: , , Опубліковано: о 15:00



Теми дня
28 Лютого
Курс валют на портале banker.ua
banker.ua
Відео