П’ятниця, 30 вересня 2022
• Пізнаймо одні одних: українці – в Сувалках, поляки – в Тернополі • «Антитіла»: пів року – на фронті • Кризова кімната – для постраждалих від насильства • Дбаємо про своїх військових на передовій • Благодійники з Європи підтримують лікарні Тернополя • «Сьомий місяць печу перемогу» • Сергій Надал: «Дякую тернополянам за те, що наше місто стало другим домом для десятків тисяч жертв московської агресії» • «З вірою в перемогу»: велопробіг на Теребовлянщині • Плетуть сітки і вчать… англійську мову • «Пташка», «Мішаня» і «Лемко» – на волі! • Свято української пісні та гумору: в Тернополі відбудеться концерт Степана Гіги та гурту «БУДЬМО» • Триває збір коштів на автівку для воїнів ЗСУ 24 бригади • «Вітер На-Дії»: українська молодь зустрілася в Кракові • Передачі захисникам із Тернополя — в найгарячіші точки • Діти і війна: як подолати травми • У Тернопільській громаді живуть понад 28 тисяч переселенців • У Тернополі готуються до початку опалювального сезону в умовах воєнного стану • Клатчі для леді – за донати • З фронту – до шлюбу • Наталія Фаліон та гурт «Лісапетний батальйон» відсвяткують 30-річчя на сцені благодійним концертом у Тернополі
Богородиця полюбила Острів!

Автор: Опубліковано: 9 Грудня о 14:52 668


У селі Острів Тернопільського району розбудовують духовну святиню біля цілющого джерела.


Із кожним роком все більше розбудовують духовну святиню біля цілющого джерела в селі Острів, що неподалік Тернополя. Капличка і церква біля лісу та річки — острівець спокою серед метушні сучасного світу. До джерела в Острові приїжджають по воду чимало тернополян. Як відомо, вода з гідрологічної пам’ятки природи «Острівське джерело» багата на іони срібла.

Історія про чудотворну силу джерела бере початок із давнини. У 1581-ому році Острів згаданий в архівних документах як містечко — власність Миколая Баворовського. До початку минулого століття в селі височів палац графів Баворовських. Переповідають, що у графа захворіла донька — втрачала зір. Жоден лікар не міг вилікувати її. Графиня щиро молилася за одужання дитини і одного разу їй приснилася Богородиця — вказала, що порятунком стане джерельна вода. Прислухалась графиня до слів Матері Божої і через деякий час їхня донечка одужала. З тих часів і донині до острівського джерела йдуть по зцілення люди з усієї округи. В неділю перед святом Успіння Пресвятої Богородиці там відбувається відпуст.

«Безбожники кидали Богородицю в річку…»
— З вдячності за оздоровлення родина графа встановила біля джерела скульптуру Матері Божої, яку замовляли в італійського майстра. «Ідемо до фігурки», — досі так говорять люди у селі, — каже місцевий парох отець Мирослав Богак. — У радянські часи безбожний режим хотів знищити святиню, побили фігурку Богородиці, кинули в річку, але стежка до джерела не заростала. У часи підпілля люди збиралися там таємно на молитву, відновлювали фігурку. Наприкінці 80-их відправляли Літургію по домівках, зокрема, в хаті отця Романа Кріси, в сестри-монахині Марії, а згодом почали служити й біля каплички. На початку Незалежності поставили нову фігуру Матері Божої, спорудили капличку, хресну дорогу, басейн.

Ініціатором відбудови святого місця був місцевий мешканець Ярослав Семчишин, який мав на це покликання і натхнення від Бога. Біля джерела були непрохідні хащі, тож довелося докласти чимало зусиль, щоб впорядкувати територію.

Пан Ярослав трудився від досвітку до темної ночі, іноді кликав односельчан на допомогу. Відбувалися чудесні випадки. Якось він зводив мур під берегом, травмував руку, важко було самому продовжувати. «Матінко Божа, не маю сил, допоможи!» — клякнув біля джерела. І тут прийшли старшокласники з учителькою. «Може, вам потрібна допомога?» — запитали. Багато років пан Ярослав опікувався святинею біля джерела, дбав, щоб там було затишно молитись, аж поки не відійшов до Господа у 2004 році.

Згодом біля каплички трудилася добродійка Антоніна Курилас — замітала, загрібала листя, підфарбовувала, садила квіти. Нині про благоустрій біля каплички та порядок у новозбудованій церкві Софії Премудрості Божої дбають місцеві жінки під керівництвом сестриці Ірини Прокопенко.

«Обома руками благословлю будівництво храму!»
— На початку 90-их років в Острові служив нинішній митрополит Василій Семенюк, тож приходив до каплички. Проводили молитву біля джерела священники о. Павло Репела, о. Андрій Говера, о. Йосафат Говера та інші, — продовжує розповідь отець Мирослав. — Мене призначили на парафію в 1995 році. На початку 2000-их я був у Римі на реколекціях. Надзвичайно мене вразив собор Святої Софії, який побудував патріарх Йосиф Сліпий. Прийшла думка збудувати таку церковцю біля джерела в Острові. На моє прохання один семінарист, із благословення єпископа в Римі, взяв копію проєкту собору Святої Софії. Привіз я креслення додому, але без благословення не міг нічого починати. Передусім пішов до мітрата Василія Семенюка. Владика вислухав і сказав, що це добра ідея. Тоді я ще пішов до єпископа Михаїла Сабриги. «Обома руками благословлю!» — сказав. Для мене це було поштовхом.

У 2001 році ми заклали наріжний камінь під будівництво храму Софії Премудрості Божої та комплексу споруд на честь патріарха Йосифа Сліпого, мучеників та ісповідників віри. Тернопільський архітектор Михайло Нетриб’як переробив трохи проєкт — зменшив храм у розмірах. Розпочали будівництво. Для фундаменту використали камінь із розібраного складського приміщення, що було біля костелу в селі. Пожертв не вистачало, щоб закупити цеглу і звести стіни. На той час головою Тернопільської ОДА був Василь Коломийчук. Я знав його заочно, адже ми — земляки, родом з Івано-Франківщини. А ще чув, що він часто навідується до джерела в Острові. Вирішив попросити про підтримку. Взяв ікону Матері Божої з дитятком Ісусом і поїхав, щоб привітати з іменинами. Підійшов до «білого дому», та раптом послизнувся, впав, рамка на іконі тріснула… Перехожі посміхаються. Зібрав я ікону й повернувся додому. Ніби неприємність, але то було Боже провидіння. Невдовзі в Острові освячували телефонну станцію біля сільської ради. На урочистий захід приїхав очільник області. Я теж був присутній, мав слово. Принагідно згадав про святе місце біля джерела в Острові, про намір збудувати там храм. «Був час розкидати каміння, а на нашу долю випав час збирати каміння. Колись руйнували храми, а ми маємо розбудовувати. Кожен із нас — знаряддя в руках Божих», — промовив я. Василь Степанович заплакав… Невдовзі він передав через владику щедру пожертву від себе. Якийсь час будівництвом опікувався місцевий мешканець Богдан Ракуш, згодом ми запросили виконроба Михайла Возного із Тернополя. Вимурували стіни храму, зробили накриття — почали там молитись. Дуже багато нам допоміг митрополит Василій Семенюк — ктитор і доброчинець нашого храму.

Зцілення через щирі молитви до Богородиці
— У церкві Софії Премудрості Божої є нижній і верхній храми, трапезна, п’ять келій. У майбутньому плануємо проводити тут реколекції як для духовенства, так і для вірян, — зазначає парох села. — Митрополит Василій Семенюк часто відвідує чудотворне місце в Острові, очолює Літургію під час відпусту. У серпні 2014-го ми вперше відслужили у храмі Софії Премудрості Божої. Навесні 2017-го освятили дзвони. У серпні 2017-го під час відпусту Літургію очолив єпископ Теодор Мартинюк. До Острова навідувався патріарх Любомир Гузар, коли був у семінарії в Великій Березовиці. «Звідки ви, отче?» — запитав мене якось святійший. «З Острова…» — взявся пояснювати. «Пригадую! У вас Хресна дорога на 15 стацій!» — усміхнувся. У нас біля каплички справді є 15 стація — Воскресіння. До нашої святині приїжджав уродженець Тернопільщини отець Петро Когут із Франції. Любив чудотворне місце відомий отець Михаїл Шевчишин з Тернополя, який пережив часи переслідування церкви.

Наразі церква Святої Софії Премудрості Божої ще не завершена і не освячена. Уже два роки іконописець Тарас Марків із Львівщини здійснює розпис храму, завершив купол і святилище. Ми обрали візантійський іконопис, який є традиційним для Східної церкви. Радилися щодо розпису з єпископом Теодором. Ікона — це вікно в духовний світ, тож хочемо, щоб храм був сповнений змісту. Жертводавці долучаються до створення розпису, обирають ікону певного святого і дають кошти на її розпис. Будівництво храму триває вже двадцять років. За цей час нам допомагало багато щирих людей, місцевих підприємців. Часто допомагає у будівництві й дає добрі поради Юрій Левкович, керівник ТОВ «Тернопільмостобуд», яке розміщене на території нашого села. Постійний жертводавець нашого храму — підприємець Іван Зазуляк. Одна із пам’ятних його пожертв — три дзвони. Для Івана Зазуляка  Острів — рідний, адже тут мешкала його бабуся, нині живе його мама. Цеглина кожного жертводавця цінна в очах Божих.

Біля цілющого джерела в Острові стається чимало див і в нинішні дні. Пригадую, тернополянка розповідала, що якось проходила повз капличку і зупинилася помолитись — простояла годину. Якесь дивне відчуття огортало її серце. Згодом дізналася, що її син із товаришем потрапили саме в той час в аварію за кордоном. Автівку вщент зім’яло, а вони вижили. Мешканка одного із сусідніх сіл була хвора на рак, приїжджала сюди до Богородиці й одужала. Якось їду з Великої Березовиці до Острова. Дивлюся, кульгає літній чоловік. Зупинився, щоб підвезти. «Іду до каплички і поки буду мати сили, ходитиму!» — сказав. Розповів свою історію. 30 років тому він важко захворів, виписали з лікарні як безнадійного. А в них із дружиною було п’ятеро дітей, треба було піднімати на ноги. Сусідка порадила піти до Острова до джерела. Помолився щиро зі сльозами, попросив про порятунок в Богородиці й одужав! Святих місць у світі багато і Бог діє на кожному кроці. Але є місця, де Господь зсилає особливу благодать через руки Пресвятої Богородиці. Таким є і наш Острів!


Джерело: НОВА Тернопільська газета

Нещодавно опубліковане

У рамках Програми транскордонного співробітництва «Польща-Білорусь-Україна 2014-2020» Тернопільська міська рада завершила реалізацію проєкту «Пізнаймо один одного: українці — в Сувалках, поляки — в Тернополі» спільно із закордонним партнером — Публічною бібліотекою імені Марії Конопницької в Сувалках (Підляське воєводство, Польща)...


Рубрика: , , Опубліковано: о 10:34


Артисти рок-гурту несуть службу як стрільці-парамедики і волонтерять...


Автор: Рубрика: , , Опубліковано: о 9:51


26 вересня міська організація Товариства Червоного Хреста передала у кімнату кризового реагування для громадян, які постраждали від домашнього насильства або насильства за ознакою статі, електротовари та товари першої необхідності. Таку ініціативу вдалося реалізувати завдяки проєкту, який написали учасники Товариства Червоного Хреста «Ми хочемо ваш світ зробити кращим» та в рамках програми «BraVo», яка спрямована на розвиток місцевих організацій та волонтерства...


Опубліковано: о 10:00


«Допомогу армії від Тернополя» отримали українські захисники на донецькому та дніпропетровському напрямках...


Рубрика: , Опубліковано: о 9:35


Від благодійників із Німеччини та Польщі надійшла гуманітарна допомога для Тернопільської комунальної міської лікарні №2...


Рубрика: , , Опубліковано: о 8:32



Теми дня
30 Вересня
29 Вересня
28 Вересня
Курс валют на портале banker.ua
banker.ua
Відео