Середа, 12 серпня 2020
• Після семи місяців у СІЗО Юлію Кузьменко відпустили під домашній арешт • У Петриківському геріатричному пансіонаті спалах коронавірусу • Міг підірвати пів села: мешканець Зборівщини зберігав вдома цілий арсенал зброї… • Зібрали кошти на лікування Богданчика та подарували іграшку-робота • Польща скасувала 14-денний карантин для пасажирів авіарейсів з України • У художньому музеї — виставка добровольцю Маркіяну Паславському • Поліцейські розповіли маленьким тернополянам про правила дорожнього руху • Ціна COVID-19: на боротьбу з вірусом Тернопіль спрямував понад 48 мільйонів гривень • COVID-19 на Тернопільщині: із 3324 хворих одужали 2100 • Горіла літня тераса “Бухта бару” • «Нова Я»: марафон, який змінив матусь дітей з інвалідністю • “Укрзалізниця” відновлює зупинки поїзда далекого сполучення у Луцьку та Тернополі. Список • Тернопіль перевели не до зеленої, а до жовтої зони • Покатався на викраденому… навантажувачі • Тернопіль — у зеленій зоні! • Син українського співака Віктора Павліка Павло помер після тривалої боротьби з раком • Три білоруски пограбували тернопільську пенсіонерку • «Донечка носить сорочечку, яку вишила моїй мамі ще її бабуся!» • «Дзвони Лемківщини» дзвонили онлайн • Жебраки збирали вербувальникам від 3 до 6 тис. гривень за день
Чи буде без неї держава?

Опубліковано: 16 Вересня о 16:00 40


Громадяни України з типовими українськими прізвищами повсякденно і повсюдно спілкуються мовою іноземної держави.


Для початку – кілька контрольних запитань:

— Скажіть, якою мовою спілкуються між собою в першому-ліпшому кафе на Champs-d-Elysees месьє на прізвища Дюжарден, Вуатро, Перен чи Лелюш?

 — Ну, звісно ж, якою — французькою, — скажете ви, — якою ще мовою можуть розмовляти люди з такими прізвищами і в такому місці?

— Tres bien, себто дуже добре, відповідь правильна. А якою мовою розмовляють у лондонському пабі містери Уолтерс, Кессіді чи Грейтон?

— Звичайно, англійською! Адже гонористі британці не те що у себе вдома — за кордоном не визнають жодної мови, крім своєї English.

 — That’s right, тобто правильно. Ну, а на пивному фестивалі десь у Мюнхені по-якому балакають Herren Шмідт, Кольдітц, Баумайстер?

— Та, звичайно ж, «шпрехають» по-німецьки, та ще й на баварському діалекті. Це ж цілком naturlich!

 — Richtig! Правильно. А на Plaza Major у Мадриді сеньйори Фернандес, Муньйос, Сантільяна як спілкуються?

 — Що за питання?! Ну, звичайно, мовою Сервантеса і Лорки, іспанською!

 — Justo, себто теж правильно. А якою мовою розмовляє зі своїми підопічними з типовими українськими прізвищами  Ярмоленко, Кравець, Сидорчук та іншими тренер збірної України Шевченко (теж прізвище яке!)?

 — Напевно, укр…

Стоп! Блиснула червона лампочка – «відповідь неправильна». Громадяни України з типовими українськими прізвищами повсякденно і повсюдно спілкуються мовою іноземної держави. І навіть якщо вони ворушать губами під час виконання державного гімну (спасибі їм за це, звичайно), якось слабкувато віриться, що його слова доходять до глибини їхнього єства. Більше того – в їхньому середовищі змушені розмовляти російською Морозюк, Федорчук, Яремчук,  Федецький, а ще раніше – Баль, Тимощук, Гусин, Михалик, котрі українську мову увібрали разом з материнським молоком. І вже ледь не як громадянський подвиг сприймаються слова екс-голкіпера «Динамо» і збірної О. Шовковського стосовно того, що хоч він і думає російською, але з батьками спілкується українською і взагалі працює над тим, щоб розмовляти лише нею. Чомусь те, що в інших країнах вважається природним і нормальним, у нас доводиться, в прямому розумінні відстоювати в боях — згадайте пристрасті навколо сумної пам’яті закону Колєсніченка і Ківалова. Я не схильний впадати в іншу крайність і стверджувати, що вживання рідної мови є головною  умовою досягнення високих спортивних результатів — більш вагомими, звичайно, є суто футбольні аргументи, викладені на зеленому прямокутнику поля. Але в той же час твердження «Без мови немає держави» не є плодом кабінетної схоластики і умоглядного висновку, а доведене досвідом і практикою передових світових націй. «Бо тільки Слово береже в основі безсмертя української душі», — ці слова з поеми «Трубить Трубіж» Бориса Олійника — не просто данина поетичній естетиці, а переданий з минулого в майбутнє генетичний код збереження українства.  Не варто забувати про це, інакше нашій «солов’їній та світанковій» загрожує сумна перспектива залишитися лише на етнографічних фестивалях і ярмарках…

Ігор Дуда


Джерело: НОВА Тернопільська газета
Позначки: , ,

Нещодавно опубліковане

Масове захворювання на COVID-19 зафіксовано в Петриківському обласному геріатричному пансіонаті. Випадки лабораторно підтверджені. Заклад закрили на посилений карантин...


Рубрика: , , Опубліковано: о 16:00


Поліцейські Зборівщини виявили у мешканця району вибухівки, набої та холодну зброю...


Рубрика: , , , Опубліковано: о 14:00


Нещодавно управлінням сім'ї, молодіжної політики та захисту дітей Тернопільської міської ради було ініційовано збір коштів на проведення дороговартісної операції маленькому тернополянину, який зростає без батьків та якого виховує бабуся...


Рубрика: , Опубліковано: о 10:00


Польща змінила правила перетину кордону для українців на час карантину...


Рубрика: , , Опубліковано: о 18:00



Теми дня
11 Серпня
10 Серпня
9 Серпня
Курс валют на портале banker.ua
banker.ua
Відео