Понеділок, 02 жовтня 2023
• Тарифи на тепло у Тернопільській громаді у найближчий опалювальний сезон не зміняться • Тернопільські спортсмени здобули призові місця у XXI рейтингових змаганнях International Lviv Regata • Священник із Бережан отримав міжнародну премію Івана Павла II • Один із «Вовків Да Вінчі» • ОБІЙМИ для всієї України. У Бережанах створили унікальну мапу України з ляльок-мотанок • Пів тисячі пряників задля ЗСУ. Тернопільські студентки провели благодійний ярмарок • Молодь українських сіл вчиться впроваджувати зміни в громадах • До лікарні швидкої допомоги приєднають два медичні заклади • Квадрокоптери, радіостанції і планшети для захисників • До шлюбу — з чотирма дітьми! • Віддала косу для ЗСУ • До наших захисників на передову вирушить «Допомога армії від Тернополя» • У Тернополі працював шахрайський кол-центр • Розпочався відбір до об’єднаної штурмової бригади Національної поліції «Лють» • Опалювальний сезон в умовах війни: чи готовий Тернопіль? • «За борги за комуналку можуть арештувати автомобіль і банківські рахунки» • «ЯМаріуполь»: рік прихистку в Тернополі • Олег Липка: «У ферму я вклав не тільки гроші, а й душу» • День міста Тернополя з 2024 року відзначатимуть 15 серпня • Сучасні апостоли — на передовій
Чи буде без неї держава?

Опубліковано: 16 Вересня о 16:00 43


Громадяни України з типовими українськими прізвищами повсякденно і повсюдно спілкуються мовою іноземної держави.


Для початку – кілька контрольних запитань:

— Скажіть, якою мовою спілкуються між собою в першому-ліпшому кафе на Champs-d-Elysees месьє на прізвища Дюжарден, Вуатро, Перен чи Лелюш?

 — Ну, звісно ж, якою — французькою, — скажете ви, — якою ще мовою можуть розмовляти люди з такими прізвищами і в такому місці?

— Tres bien, себто дуже добре, відповідь правильна. А якою мовою розмовляють у лондонському пабі містери Уолтерс, Кессіді чи Грейтон?

— Звичайно, англійською! Адже гонористі британці не те що у себе вдома — за кордоном не визнають жодної мови, крім своєї English.

 — That’s right, тобто правильно. Ну, а на пивному фестивалі десь у Мюнхені по-якому балакають Herren Шмідт, Кольдітц, Баумайстер?

— Та, звичайно ж, «шпрехають» по-німецьки, та ще й на баварському діалекті. Це ж цілком naturlich!

 — Richtig! Правильно. А на Plaza Major у Мадриді сеньйори Фернандес, Муньйос, Сантільяна як спілкуються?

 — Що за питання?! Ну, звичайно, мовою Сервантеса і Лорки, іспанською!

 — Justo, себто теж правильно. А якою мовою розмовляє зі своїми підопічними з типовими українськими прізвищами  Ярмоленко, Кравець, Сидорчук та іншими тренер збірної України Шевченко (теж прізвище яке!)?

 — Напевно, укр…

Стоп! Блиснула червона лампочка – «відповідь неправильна». Громадяни України з типовими українськими прізвищами повсякденно і повсюдно спілкуються мовою іноземної держави. І навіть якщо вони ворушать губами під час виконання державного гімну (спасибі їм за це, звичайно), якось слабкувато віриться, що його слова доходять до глибини їхнього єства. Більше того – в їхньому середовищі змушені розмовляти російською Морозюк, Федорчук, Яремчук,  Федецький, а ще раніше – Баль, Тимощук, Гусин, Михалик, котрі українську мову увібрали разом з материнським молоком. І вже ледь не як громадянський подвиг сприймаються слова екс-голкіпера «Динамо» і збірної О. Шовковського стосовно того, що хоч він і думає російською, але з батьками спілкується українською і взагалі працює над тим, щоб розмовляти лише нею. Чомусь те, що в інших країнах вважається природним і нормальним, у нас доводиться, в прямому розумінні відстоювати в боях — згадайте пристрасті навколо сумної пам’яті закону Колєсніченка і Ківалова. Я не схильний впадати в іншу крайність і стверджувати, що вживання рідної мови є головною  умовою досягнення високих спортивних результатів — більш вагомими, звичайно, є суто футбольні аргументи, викладені на зеленому прямокутнику поля. Але в той же час твердження «Без мови немає держави» не є плодом кабінетної схоластики і умоглядного висновку, а доведене досвідом і практикою передових світових націй. «Бо тільки Слово береже в основі безсмертя української душі», — ці слова з поеми «Трубить Трубіж» Бориса Олійника — не просто данина поетичній естетиці, а переданий з минулого в майбутнє генетичний код збереження українства.  Не варто забувати про це, інакше нашій «солов’їній та світанковій» загрожує сумна перспектива залишитися лише на етнографічних фестивалях і ярмарках…

Ігор Дуда


Джерело: НОВА Тернопільська газета
Позначки: , ,

Нещодавно опубліковане

На засіданні виконавчого комітету прийнято рішення «Про встановлення тарифів на теплову енергію»...


Рубрика: , Опубліковано: о 13:08


16-17 вересня у м. Наварія (Львівська область) та 22-23 вересня на Ковельському водосховищі відбулися змагання з водних видів спорту, участь в яких взяли тернополяни, вихованці «Комплексної дитячо-юнацької спортивної школи з водних видів спорту»...


Рубрика: , , , Опубліковано: о 13:07


Нещодавно внаслідок поглибленої оцінки людських і професійних якостей Академічний сенат присвоїв ректорові прокатедри Святої Софії Міжнародну нагороду за прагнення до втілення в життя благородних ідеалів та життєвих цінностей...


Рубрика: , Опубліковано: о 13:05


Ігор Питак із Тернополя несе службу в легендарному батальйоні ...


Автор: Рубрика: , Опубліковано: о 15:26


Подружжя переселенців Оксана та Олекса Муравльови створили у Бережанах унікальну мапу України з ляльок-мотанок...


Автор: Рубрика: , Опубліковано: о 15:18



Теми дня
29 Вересня
27 Вересня
26 Вересня