5700 суддів місцевих та апеляційних судів країни складуть кваліфікаційне оцінювання в рамках судової реформи, що дасть змогу визначити здатність суддів здійснювати правосуддя.

Вперше всі судді повинні пройти оцінювання за комплексними критеріями: професійна, особиста та соціальна компетентність, доброчесність і професійна етика. Відмова від оцінювання або неуспішне його проходження є причиною для звільнення судді. Відбуватиметься оцінювання шляхом складання суддею дворівневого іспиту — анонімне тестування на рівень знань права та практичне завдання на вміння писати логічні та вмотивовані судові рішення, а також дослідження суддівського досьє та співбесіда із членами комісії. Для успішного проходження оцінювання суддя має набрати не менше 670 балів із 1000 можливих (максимальну кількість балів розподілено так: за компетентність — 500 балів, професійна етика — 250 балів, доброчесність — 250 балів). Іспити для першої групи суддів тривали з 14 лютого до 15 березня ц.р. За цей час їх пройшли 942 судді. Наступна група із 1790 суддів розпочала складати іспити 22 лютого. 286 суддів з першої тисячі в межах кваліфікаційного оцінювання протягом минулих двох тижнів пройшли співбесіди: 212 з них підтвердили відповідність займаній посаді, стосовно 64 оголошено перерву — переважно через висновки Громадської ради доброчесності, четверо суддів не підтвердили здатності здійснювати правосуддя. П’ятеро суддів Апеляційного суду Тернопільської області за результатами кваліфікаційного оцінювання визнані такими, що відповідають займаним посадам — Богдан Гірський, Галина Коструба, Тетяна Парандюк, Зиновій Ткач та Ірина Тиха, іншим — оголошено перерву до вивчення певних фактів. Комісія планує завершити перевірку всіх суддів до кінця цього року. Громадяни, які мають інформацію щодо недоброчесності суддів свого населеного пункту, можуть надавати її до Вищої кваліфікаційної комісії суддів. Надзвичайно важливий контроль громади щодо проведення оцінювання суддів, оскільки бачимо, що співбесіди суддів тривають у конвеєрному режимі, а ГРД заявила про вихід із процесу оцінювання суддів через невдоволення роботою ВККС.

«НОВА…» неодноразово писала про деяких горе-суддів з Тернопільщини, які «прославилися» несправедливими рішеннями та невідповідностями в деклараціях. Як тільки з’являтимуться кваліфікаційні оцінки цих суддів, будемо інформувати наших читачів. У цьому контексті передусім варто нагадати про сумнозвісне суддівське подружжя Стадників, щодо недобропорядності та прийняття незаконних рішень яких у мешканців краю є сила-силенна аргументів, а тому їм узагалі не місце в суді. Олег Стадник — суддя Апеляційного суду Тернопільської області — вже склав перші іспити у ВККС, хоча остаточних результатів його оцінювання поки що нема. Його дружина Марія Стадник — суддя Господарського суду Тернопільської області, відома у суддівських кулуарах через різні каламутні оборудки й протизаконні рішення як “Русалка Судова”, — наразі лише готується до кваліфікаційного оцінювання. Один із синів Стадників — прокурор, інший — адвокат, а тому кругова порука гарантована. «НОВА…» друкувала цілий ряд публікацій про сумнівну діяльність клану Стадників, про їхні корисливі мотиви щодо чужого майна та новобудови, що неподалік їхнього будинку на просп. Степана Бандери у Тернополі, про численні конфлікти із сусідами, прийняття рішень іменем України на основі підроблених документів і т.п., і т.д. І якщо й цього разу це все правоблуддя не одержить належної оцінки і зійде їм з рук, то це означатиме тільки одне: що в цій державі немає ніякої справедливості і ніяка судова реформа не відбувається.

У 2003-ому році Марія Стадник отримала від Господарського суду Тернопільської області у будинку на просп. Степана Бандери чотирикімнатну квартиру площею 109 кв. м. Зводити будинок мало комунальне підприємство «Облкомунгосп» Тернопільської обласної ради, але через фінансові труднощі передало тернопільському ТзОВ «Компанія «Добробуд». Мешканці платили за квартири, а Марія Семенівна за суддівські «труди» отримала свою безкоштовно. Згодом мешканці здали гроші на будівництво гаражів, а суддівська родина вирішила, що може одержати безоплатно ще й гараж… І домоглася свого, бо суд був, звісна річ, зрозуміло на чиєму боці… З історії з «халявним» гаражем й почався конфлікт між Стадниками та «Добробудом», що переріс у багаторічні судові процеси. У скаргах до суду суддя називала гараж «кладовкою», яка нібито є невід’ємною частиною її квартири, хоча тримала там не господарський дріб’язок, а… яхту. Врешті-решт у судах було доведено неправомірність претензій Стадників, гараж повернули законним власникам. У 2011-ому році розгорівся черговий скандал після того, як «Добробуд» почав зводити шестиквартирний будинок на клаптику землі площею 223 кв. м, що поруч із подвір’ям будинку «імені Стадників». Поки на ділянці росли двометрові хащі, було все спокійно, а як тільки приїхав будівельний кран, то почалося… Кілька років тривали запеклі суди з приводу зведення згаданого будинку. Подейкували, що Стадники мали свої плани на дві сотки біля їхнього будинку, а тому всіма силами мстилися забудовнику і шантажували його.  Окрім тривалого земельного конфлікту із забудовником, суддівська родина Стадників роками вела судову війну ще проти одного із сусідів — Тараса Семківа, який мешкає поруч у приватному будинку. Мешканці багатоповерхівки після «консультації» судді Марії Стадник самовільно обгородили подвір’я кам’яним муром, поставили браму і навіть звели сторожку, замурувавши… проїзд на подвір’я сусіда Тараса Семківа. За той злощасний проїзд точилися гострі суперечки, доходило до бійок, проїзд то замуровували, то розбирали, а все через вседозволеність суддівської родини.

Наводила «НОВА…» на своїх шпальтах і чимало аргументованих прикладів винесення як Марією Стадник, так і її чоловіком незаконних упереджених рішень. Варто згадати про з’ясування майнових стосунків між ТзОВ «Аско» та фірмою «Автотехсервіс», яка намагалася відібрати у товариства автозаправку і землю, посилаючись лише на… підроблені документи. За захистом своїх законних прав товариство «Аско» звернулося до Господарського суду Тернопільської області. Справу розглядала суддя Марія Стадник, але «розглядала» дивним чином: не брала до уваги жодних об’єктивних фактів та аргументів, навіть відмовилась приймати клопотання «Аско» щодо з’ясування походження трьох(!) варіантів підробленого документа. Адвокатом від «Автотехсервісу» у суді виступав Влад Авдєєнко. Це той Авдєєнко, який традиційно у дуеті з Марією Семенівною веде різні сумнівні справи, що «пахнуть» рейдерством, оборудками та шахрайством. Вочевидь, не без особистої вигоди з’являються згодом «потрібні» рішення.

Ще одна справа на совісті Марії Семенівни — поділ між двома власниками гаражів та адміністративних будівель колишнього АТ «Агробуд», що на вулиці Микулинецькій у Тернополі. Суддя Марія Стадник прийняла рішення на користь одного із власників на підставі… сфальшованої угоди оренди. Її рішення скасували суди вищої інстанції, але судова тяганина тривала майже шість (!) років. Судді Львівського апеляційного господарського суду були здивовані, як можна було визнати дійсною незавірену угоду купівлі-продажу нерухомості. Оскільки рішення судді Марії Стадник було скасоване судами вищої інстанції, то це свідчить або про її нефаховість, або про ухвалення завідомо неправосудного рішення, а отже, про корупційну складову…

У тандемі з “Русалкою Судовою” — її чоловік Олег Стадник. Варто хоча б згадати історію Івана Нечипорука із Хмельницького, якого тернопільські злочинні судді, серед яких і пан Стадник, засудили за чужий злочин на 15 років ув’язнення. Європейський Суд з прав людини, а відтак і Верховний Суд України визнали рішення тернопільських суддів неправомірними. Більше того, Європейський Суд зобов’язав Україну виплатити невинно засудженому рекордну суму — 48 тисяч євро! На сторінках нашого видання незаконність винесеного суддею Олегом Стадником рішення доводив також дідусь учня Золотниківської ЗОШ Ростика Цимбали, якого побила вчителька… І це ми лише побіжно нагадали кілька епізодів суддівської «практики» Стадників, а скільки ще було написано про цей злочинний клан і скільки ще можна про них писати… То чи гідні такі судді й далі чинити від імені України правосуддя?! Цікаво, яку оцінку за це поставить їм ВККС?!