Четвер, 28 березня 2024
• У Чорткові вперше зробили складну операцію на серці • Залозецький став повернули у власність громади • Ремонтують аварійний міст на під’їзді до Тернополя з боку Бродів • “Закрити очі” за 100 доларів: водій пропонував хабар поліцейським • Смертельна аварія у Кам’янках: водій “Skoda Octavia” загинув на місці • Впав із чотириметрової висоти: смерть на будівництві біля Тернополя • Валерій Бачинський – новий директор Тернопільської обласної універсальної наукової бібліотеки • Перископи та антени до рацій роблять у Бережанах • Професор із Тернопільщини донатить на виготовлення дронів • Уламки російської ракети впали на подвір’я на Тернопільщині • Вчителі англійської мови з Тернополя здобуватимуть досвід у Канаді • “Кохання наповнює життя змістом”. У Тернополі одружився військовослужбовець • Поліг біля Бахмута. На щиті повертається захисник із Тернопільщини • Втратила 150 тисяч гривень: жінка з Чортківщини повірила шахраям • Через важке поранення у госпіталі помер захисник із Мельнице-Подільської громади • Депутат Тернопільської обласної ради вимагав “відкати” від… поранених воїнів ЗСУ • Писанкарство в час війни. У Гусятині провели майстер-клас для переселенців • Нетверезий злодій крав велосипед і зламав ногу • Стрім із… лелечого гнізда • Віртуальна подруга шантажувала інтимними фотографіями
Гектар смородини – натхнення родини Марценюків!

Автор: Опубліковано: 7 Липня о 11:53 5814


Подружжя Тетяна і Володимир Марценюки з Довжанки шість років вирощують ягоди.


10 тисяч кущів смородини — на гектарі поля! Заходиш — ягоди виблискують на сонці, листя дарує неповторний аромат. «Праця в ягідному саду — це релакс!» — усміхається господиня Тетяна Марценюк. Шість років тому на своєму городі, що на пагорбі в селі Довжанка, разом із чоловіком Володимиром вони висадили маленькі пагінці майбутнього смородинника. Нині там красується доглянутий сад. Вирощування смородини стало родинною справою — допомагають їм 11-річний син Андрій та 18-річна донька Діана. У гарячу пору збору ягід Марценюки трудяться від світанку до темної ночі — треба вчасно зібрати врожай. Приходять на підмогу односельчани. Смачні ягоди у них замовляють чи не з кожної хати в Довжанці, тож подружжя розвозить селом. Для Марценюків ягідництво наразі як хобі. Щоб смородина приносила прибуток, треба збільшувати масштаби, механізовувати процес. Нині у них кожна ягода — зібрана руками!

— Пані Тетяно, чому ви вирішили вирощувати смородину? Чим раніше займалися? Чи мали справу з сільським господарством?
— Тривалий час ми з чоловіком працювали у сфері торгівлі. Володимир їздив на роботу за кордон. Але живемо ми у Довжанці, тож обробляли поля — садили картоплю, грядки, сіяли зерно. Праця на землі для нас звична. Хоча мій чоловік народився і виріс у місті, він дуже любить вирощувати рослини. У його руках все оживає! Шість років тому восени Володимир закупив 10 тисяч саджанців смородини двох сортів — «Райдужна» (ароматні ягоди з тонкою шкіркою) і «Ювілейна Копаня» (крупні солодкі ягоди). Разом із дітьми ми висадили їх на гектарі поля. Чоловік усе прорахував, виміряв рядки, випробував технологію висаджування, завдяки якій кущі швидко прийнялися. Упродовж трьох років доглядали за кущами — тричі за сезон обсапували, підживляли, врожаю ще не мали, доходу — теж. Звичайну роботу в торгівлі не могли залишити, бо не мали б на що жити. Поверталися додому з праці — бігли на поле. Коли вже темніло, ішли з городу втомлені, але нас сповнювала радість, дякували Богові. Це поле дає внутрішню силу!

— Ви є прихильниками вирощування органічних ягід. Невже не застосовуєте хімічних препаратів? Чи цінують це покупці?
— Не застосовуємо хімічні препарати для догляду за кущами, бо «кроплених» ягід і без нас багато привозять на ринок і в магазини. Краще прикласти свої руки і зібрати натуральний врожай. Так, це важко, але наші діти мають можливість їсти екологічно чисті ягоди. Покупці також це розуміють, тому цінують нашу працю. Нині в Україні взагалі катастрофа з неконтрольованим застосуванням хімічних препаратів. Заганяють трактори, обприскують культури — все росте ідеальне. Не треба ні дощу, ні сонця. Але за екологічними овочами і фруктами — майбутнє. Хочемо згодом облаштувати наш смородиновий сад під міні-ферму, де буде багато культур, куди зможуть приїжджати всі бажаючі помилуватись красою і скуштувати дари природи. Між рядками смородини чоловік наразі вже висаджує полуницю та лаванду.

— Чи чоловік переймав десь досвід вирощування смородини?
— Самоучка! Гугл — на поміч (сміється, — авт.). Експериментує, випробовує різні технології, вивчає процеси зсередини. У нього покликання до праці на землі. Ми з дітьми радо все підтримуємо і допомагаємо. Коли садили саджанці смородини, сапали під пекучим сонцем три роки, люди дивувалися нашій наполегливості, дехто відмовляв від такої важкої праці.

— Тепер у вас — повні кошики смородини! Чи прибуткова це справа? Чи порадили б комусь братися за вирощування ягід?
— Якщо робити все вручну, дбати про якість, то на ягодах не розбагатієш. Наш сад тримається на ентузіазмі й любові! Щоб мати більші заробітки, треба збільшувати площі, механізувати збір ягід, наймати працівників. Деякі аграрії мають величезні ягідні сади, тож, мабуть, заробляють. Застосовують комбайни для збору смородини, здають врожай на переробку. Ми ж дбаємо, щоб кожна ягідка була ціла і непошкоджена. Радіємо від того, що до нас можуть прийти односельчани і за ті два-три тижні збору ягід трохи підзаробити. Їм теж приємно — чекають. Для нас вирощування смородини — це як хобі. Фізична праця ще нікому не завадила (усміхається, — авт.).

— Де ви реалізуєте смородину?
— У нас невеликі обсяги, тож нема проблеми з реалізацією. Мешканці Довжанки замовляють ягоди — веземо трактором від хати до хати (усміхається, — авт.). Маємо постійних клієнтів і в Тернополі. На ринок тепер вже практично не доводиться доправляти.

— Невже люди в селі не мають своєї смородини?
— Старі кущі смородини відживають, а щоб доглядати нові, потрібне вміння. Великої шкоди кущам завдає попелиця, тоді годі дочекатися плодів.

— Ви освоюєте переробку ягід — виготовляєте пастилу…
— Уже два роки з донькою випробовуємо різні рецептури. Пастила дуже нам подобається! Якось після збору смородини я задумалася, що б таке цікаве зробити з ягід. Самої смородини багато не з’їси, варення вже мало хто робить. Пастила — саме на часі: і корисна, і смачна. Виготовляємо її з м’якоті фруктів і овочів, яку висушуємо при низькій температурі. Оскільки я вегетаріанка, не вживаю цукру, дбаю про здорове харчування, то для мене важливо, щоб технологія виготовлення пастили була досконала. Нам не відразу вдалося отримати гарну пастилу. Випробовували різні рецепти і врешті досягли результату. Ще виготовляємо гранолу — сухі сніданки, а також фруктово-горіхові батончики. Захоплююся приготуванням, поєдную смаки, експериментую на кухні. Роблю все з любов’ю, тож віддається сторицею.

— Які б ви дали поради людям, які хочуть виростити вдома кущі смородини і мати гарний врожай?
— Коли я продавала саджанці на базарі, до мене стояла черга за консультацією (усміхається, — авт.). Завжди щиро ділюся секретами. Кущ смородини передусім хоче правильно їсти і пити. Без штучної підживки! Восени варто удобрити курячим послідом — розкинути під кущами. З дощем і снігом все пройде в ґрунт. Прокинеться навесні рослина і відразу насититься вітамінами і мінералами. Часто люди роблять помилку — навесні удобряють розведеним курячим послідом. Можна так робити, але тоді менше користі для кущів. Другий секрет — упродовж перших років кущі потрібно обов’язково обрізати. Першого року залишати пагони на 15-20 см від землі, другого — трішки більші, а в наступні роки обрізати зсередини старі пагінці, а молоді залишати. Завдяки цьому ягоди будуть великі, а урожай — щедрий.

— Ви багато працюєте, а чи знаходите час на відпочинок?
— Щороку їздимо на море з наметами! Це наш заслужений відпочинок. Не любимо готелів та туристичних комплексів. Якось ми були в Єгипті, де «все включено», але нам не сподобався такий пасивний варіант відпочинку. Коли тепер запитуємо дітей — їдемо з наметами чи в готель, то чуємо однозначну відповідь (усміхається, — авт.). Можливо, багато хто нас не зрозуміє, але це — наш кайф. Із 4-річним сином ми піднімались на Говерлу. Любимо рух, хочемо самі планувати свій час. Просто лежати годинами на березі моря — не для нас. А ось жити на природі 24/7 — розкіш, відновлення на весь рік!


Джерело: НОВА Тернопільська газета

Нещодавно опубліковане

У Чортківській центральній міській лікарні 69-річному пацієнту із Горішньої Вигнанки успішно імплантували в серце трикамерний кардіовертер-дефібрилятор...


Опубліковано: о 22:03


Прокурори Бережанської окружної прокуратури забезпечили виконання рішення суду щодо повернення у комунальну власність земельної ділянки та водного об’єкта вартістю 15 мільярдів гривень в межах гідрологічного заказника місцевого значення, що входить до складу території об’єктів смарагдової мережі Європи «Seretskyi»...


Рубрика: , Опубліковано: о 21:59


Служба відновлення проводить капітальний ремонт аварійного мосту між селами Плотича та Івачів-Долішній Тернопільського району...


Рубрика: , Опубліковано: о 10:56


100 доларів і 500 гривень пропонував працівникам поліції мешканець Тернопільського району, якого зупинили на дорозі...


Рубрика: , Опубліковано: о 9:52


Причини чотирьох аварій, які трапилися на дорогах Тернополя та області, встановлюють слідчі...


Рубрика: , Опубліковано: о 17:32



Теми дня
26 Березня
25 Березня
24 Березня
22 Березня