«Це була панічна атака… Ми з нею говорили, вона різко підійшла до мене, далі нічого не пам’ятаю, я вже був над її тілом… Здалося, що за мною приїхали і забирають… Мене часто забирали люди з реабілітаційних центрів. Через це у мене починаються психічні атаки, «їде дах», тоді я не усвідомлюю, що чиню…» — так пояснив свої дії підозрюваний у вбивстві 27-річної тернопільської тату-майстрині Тетяни Підвашецької Андрій Горбатюк. 18 квітня у Тернопільському міськрайонному суді відбулося засідання щодо обрання міри запобіжного заходу Андрієві Горбатюку. Резонансне вбивство сталося у ніч на 16 квітня. Підозрюваного розшукувала поліція, затримали його наступного дня у центрі Львова. Суд вирішив залишити його за ґратами на 60 діб без права внесення грошової застави. Рідні Андрія не були присутні на засіданні. Побачити підозрюваного прийшов колишній чоловік вбитої Руслан Підвашецький. Коли до зали суду завели Андрія, Руслан не зміг стримати емоцій — почав кричати, кинувся до «клітки», перекинув стіл… Його зупинили конвоїри та вивели в наручниках із зали. Були присутні в суді також дідусь Тетяни, її подруга та приятелька потерпілої родини. Матір убитої, почувши страшну звістку, в той момент поспішала із Нової Зеландії, бабуся — з Італії, де вони на заробітках.

«Шкодую — це не те слово…»

До резонансного вбивства прикута увага тернополян, адже Андрій Горбатюк відомий у місті через свій епатажний вигляд — залиті чорною фарбою очі, був учасником телевізійних проектів та публікацій. Соцмережі нині рясніють дописами про звірячий вчинок хлопця. Після судового засідання щодо обрання міри запобіжного заходу представники ЗМІ змогли поспілкуватися з Андрієм і дізналися про мотив убивства. Рідко коли підозрювані погоджуються щось говорити. Своєї вини він не заперечував, виглядав розгублено. «Шкодую — це не те слово…» — відповів на запитання, чи шкодує за вчиненим. Розповів, що прийшов до Тетяни, бо хотів зустрітися з її колишнім чоловіком Русланом, щоб домовитися про поновлення тату. «Між нами не було конфлікту…» — уточнив про обставини вбивства.

Андрій чітко не підтвердив, чи вживає наркотичні препарати. На запитання, які були між ним і Тетяною стосунки, відповів: «Було нормальне спілкування». Та, на жаль, сталося непоправне… Потерпіла померла тієї ночі від крововтрати… Вранці пошматоване тіло у квартирі виявили майстри, які робили ремонт, та знайома матері загиблої. Наскільки відомо, двері були замкнені. Тетяна лежала в калюжі крові… Шоковані побаченим, майстри викликали швидку. Лікарі лише констатували смерть потерпілої і повідомили поліцію. На місце події прибула слідчо-
оперативна група. Судово-медичний експерт зафіксував на тілі потерпілої понад 50 (!) колото-ріжучих ран.

За словами заступника начальника ГУНП в Тернопільській області Степана Яцуха, під час розслідування працівники поліції припустили, що до вбивства може бути причетний хтось із знайомих жертви. Оскільки Тетяна працювала майстром в одному з тату-салонів Тернополя, оперативники встановили осіб, які впродовж останніх місяців зверталися до неї. У поле зору потрапив і Андрій. Правоохоронці з’ясували, що останній після вчиненого прийшов додому, зібрав речі й утік, та вже наступного дня  його затримали.

«Таня просила його не вживати наркотики…»

Коли Андрій ходив містом, люди жахалися від його зовнішності, припускали, що хлопець — сатаніст або що в нього не все гаразд із психікою. Спершу хлопець фарбував волосся у червоний, синій та інші кольори, робив пірсинг,  носив різнокольорові лінзи, роздвоїв язик, потім загострив вуха, як у ельфів, залив чорну фарбу в білки очей, «вшив» магніти під шкіру на чолі і кріпив на них… роги. Власне, подружжя Підвашецьких допомогло йому частково перевтілитися. Тетяна і Руслан мали свій тату-салон на просп. Степана Бандери. У 2016-ому подружжя розлучилося, проте жили разом. Цьогоріч у січні остаточно розійшлися, Руслан повернувся на рідну Вінниччину. Тієї фатальної ночі Тетяна та Андрій розмовляли з Русланом через відеозв’язок. Про що саме була мова, наразі невідомо, бо останній не хоче коментувати.

— Таня казала, що перестала спілкуватися з Андрієм, бо їй не подобався його спосіб життя. Руслан теж так казав. Їх поєднало тату, — розповіла найближча подруга вбитої Ірина Байдюк. — Півтора тижня до того я фарбувала Тані волосся. Подруга згадала Андрія, казала, що від таких людей, як він, треба триматися подалі, бо вони калічать своє життя. Вона просила його не вживати наркотики. «Ти і перед своїм братом вживаєш?» — якось запитала. «Ні, бо я люблю його», — відповів.  «Як ти можеш когось любити, якщо не любиш себе, своє тіло?» — дивувалася подруга. Після нашумілої телепередачі Таня поступово перестала з ним спілкуватися. Їй було неприємно, що все так подали, ніби вони з чоловіком покалічили Андрія. Ще з півроку він приходив до них, гримав у двері, якщо не відчиняли, то, бувало, засинав на килимку… Таня шкодувала Андрія, у неї було дуже добре серце, тому й відчинила того вечора, вирішила нагодувати. На плиті була смажена картопля, на столі — яйця… Чому таке вчинив?.. Мабуть, Тетяна знову просила його зав’язати з наркотиками.

«Нікому не кажи, що ти мій син…»

Наступного дня після вбивства Ірина приходила з правоохоронцем до помешкання загиблої, щоб забрати двох котів, тож бачила увесь той жах.

— Розбите дзеркало, усюди кров, навіть на віконній ручці, очевидно, подруга ще переміщалася, хотіла покликати на допомогу, — ледве стримує сльози Ірина. — Зателефонувати комусь, мабуть, вже не могла. Важко помирала… Ми з нею дружили близько двох років, познайомилися, коли Таня перебивала мені невдале татуювання. Два останніх місяці по десять разів на день телефонували одна до одної, ходили разом до театру, гуляли, фотографувалися. Вона була щира і добра. Таня вирішила розпочати нове життя, думала про сім’ю. Спілкувалася через інтернет із москвичем, мала наступного дня їхати до нього. Придбала квиток на автобус, пакувала валізи… Я мала проводжати, але її телефон був поза мережею. Вона не передзвонила. Це здивувало мене, але подумала, що, можливо, не встигла, тож побажала їй подумки щасливої дороги. Невдовзі зателефонував мій друг і сказав, що поліція розшукує Андрія. Подумала, що через наркотики. Але мені скинули відео про вбивство і я оторопіла… Не вірила. Набрала до Руслана — ридав… Казав, що говорив із Танею та Андрієм близько 23-ої год., навіть зробив скріни. Руслан із Танею розійшлися мирно. З Андрієм вона мало спілкувалася останнім часом. Чому тоді прийшов?.. Таня розповідала, що він розумний і добрий, водночас бачила, що губить себе наркотиками…

Наприкінці 2014-го на телеканалі «Україна» вийшла вражаюча передача про Андрія Горбатюка під назвою «Мій син перетворюється в демона». Свої біль і безпорадність глядачам вилила мати хлопця пані Наталя, яка, до речі, є власницею салону краси. Були у студії Тетяна і Руслан. Останній розповів, як вводив шприцом фарбу в очі товариша. Виявилося, що Руслан за освітою… автомеханік, Тетяна — акушер-гінеколог. Учасники передачі, серед яких лікарі, висловили обурення, адже через тату на очах можна втратити зір. Проте Андрій запевнив, що це його рішення, до того ж він дав письмову згоду на ін’єкцію.

— Сподіваюсь, в якийсь момент син зрозуміє, наскільки боляче робить близьким людям і зміниться,  — сказала на телепередачі пані Наталя. —  Все, що в моїх силах, роблю, борюся. Спочатку він наростив ікла, потім змінив форму вух, розрізав язик, залив фарбою очі… Я була шокована, думала, що це можна якось виправити, проте офтальмолог пояснив нам, що це тату на очі. Так я живу: щодня з цим прокидаюся, п’ю каву разом із людиною з чорними очима… Колись в Андрія були сіро-голубі очі… Він потрапив під поганий вплив і за півроку зробив із себе, з красивого хлопця, фріка…

Я відмовляла його, застосовувала всі можливі методи, просила авторитетних людей вплинути на нього, зверталася до психіатрів, до психологів. Обіцяв нічого не робити з очима, на жаль, не виконав… Андрія і молодшого сина виховую сама. З дитинства Андрій був спокійним, трохи замкнутим, неконфліктним, я ніколи не мала з ним проблем. Казала, що у мене найкращий син. Та одного разу сусідка привела його, бо сидів і плакав біля будинку. «Чому ти плачеш?..» — здивувалася я. «Мені боляче…» — відповів. У нього це загострилося після смерті батька, якого він дуже любив… Розумію його, підтримую, але коли залив очі, мені боляче й соромно. «Будь ласка, нікому не кажи, що ти мій син…» — просила я.  Іноді це просто нестерпно…

«Хочу зробити із себе демона», — так пояснював Андрій свій образ майстрам з татуювання. Вбивство Тетяни було справді демонічним…