Неділя, 25 серпня 2019
• Володимир Мариновський: «Якби Тарас Юрик у мене чесно виграв вибори голови федерації, то не було б жодних претензій, а вони вчинили рейдерське захоплення, отож, справедливість восторжествує» • Зірки – на Алеї, рекорди – в АртБуці! • Замах на Камінського? • У День Незалежності презентуватимуть “Книгу рекордів Тернополя” • Гарячий серпень: 30 років тому… • «Танцюю, як усі» • Чортків мотофестом шаленів • Наїхав на жінку і дітей… • У Тернополі сходи фонтану “Сльози Гронського” доповнюють новими атрибутами • Боровся за Україну, втратив життя на чужині… • То й що, що вже «за десять осінь»? Душа ще трохи в мандри просить… • Пішов із життя викладач ТНЕУ Олег Бакалюк • Коржики з медом і маком від Наталки Потурай • Свято…з вогником! • Де святкуватимуть День прапора і День Незалежності • Біда за бідою… • «Дій активно! Живи позитивно!» Коли життя — мед! • 43-річна Мілла Йовович стане мамою втретє • Моніка Левінскі розкаже свою правду про секс-скандал з Біллом Клінтоном • Три ідеї для легкого літнього обіду
Індія, якої ви не знали!

Опубліковано: 25 Травня о 18:00 134


«Країна контрастів» очима тернополянина.


Олександр Семеняк з дружиною і донечкою.

— Візьміть усе, що ви чули чи читали про Індію і… забудьте про це, —  сміється тернополянин Олександр Семеняк. —   Бо те, що ви дізнаєтеся, приїхавши у цю неймовірну країну, буде особливим, відмінним від усього баченого раніше…

«Країна контрастів» — саме це словосполучення першим спадає на думку, коли йдеться про Індію.  Вражаюча і несподівана, Індія — це насамперед країна незвичайних поєднань: бідна і багата, стародавня і  навдивовижу сучасна, із сумішшю релігій та культур, з величними горами та блакиттю океану, тисячолітніми храмами і дикими джунглями, надсучасними мегаполісами та безлюдними пустелями…

В Індію хочеться повертатися знову і знову… Власне, багато хто з наших земляків, «розкуштувавши» цю екзотичну, яскраву, кольорову й колоритну країну, так і робить. Нинішній гість «НОВОЇ…», 30-річний тернополянин Олександр Семеняк, уперше потрапив до Індії понад 10 років тому. З  того часу він майже щороку відвідував цю країну,  щоразу проводячи там від трьох тижнів до місяця часу, а одного разу майже півроку! До слова, останніх кілька років Сашко літав до Індії не сам, а у супроводі дружини та маленької донечки, тривалістю на два і чотири місяці!

В Індії наш земляк не лише займався духовними практиками, а й вивчав американський метод масажу Рольфінг і масаж глибоких тканин в американського майстра, який проживає в Індії. Нині  він охоче ділиться з тернополянами здобутими знаннями та досвідом.   Своїми індійськими враженнями  Олександр Семеняк поділився з читачами «НОВОЇ…»

«Донечка вперше полетіла до Індії у три місяці»

— Чим насамперед вражає Індія?

— Власне кажучи, усім! Ті, хто уявляють собі Індію брудною, з коровами на вулиці та суцільною антисанітарією, будуть приємно подивовані, дізнавшись, що там є дуже багато по-справжньому гарних місць. І мова не лише про розкішні курорти… Багатолика Індія несподівана і щира. Вабить неймовірними краєвидами, прекрасною архітектурою та приязними, усміхненими людьми. Більше того, сучасна Індія пішла далеко вперед у плані розвитку технологій…  Коли в нас, скажімо, про 3G-інтернет ніхто ще й не чув, в Індії ним уже давно користувалися…  Проте перш за все до Індії їдуть у пошуку внутрішньої гармонії, за духовними практиками: йогою, медитацією.

Ми уже багато років поспіль їздимо до ашраму Сатьї Саї Баби — відомого індійського гуру та духовного діяча. Це дуже класне місце, «місце сили». У невеликому селі Путтапарті  (штат Андхра-Прадеш, Південно-Центральна Індія) Саї Баба заснував ашрам — обитель вищого спокою для своїх послідовників. Він вчив любити і поважати всіх людей, незалежно від їх соціальної, расової приналежності і віросповідання.

Уперше я потрапив туди у 2007 році з батьком. За рік до того він поїхав до Індії вперше, йому там дуже все сподобалося, і  наступного року ми вирушили уже всі разом. Загалом я їздив до Індії вісім разів спершу разом із батьками, згодом уже з дружиною та донечкою. Так, наша донечка вперше побувала в Індії, коли їй було тільки три місяці, вдруге — у рочок. Нас часто запитували, чи не було лячно наважуватися в таку далеку дорогу та ще й в таку неоднозначну країну з малесенькою дитиною. Ні, анітрохи! Доня  — ідеальний мандрівник, добре переносить переліт і не вередує у подорожі. У свої два роки вона мандрувала вже всіма видами транспорту: автівкою, автобусом, потягом, літаком і навіть… рикшею! Так що замість мультиків час від часу у трьох вмощуємось якнайзручніше і дивимося відео з наших мандрівок …

«Дорослий в Індії може наїстися… за півдолара»

 — Чи може середньостатистичний тернополянин дозволити собі поїздку до Індії? Що найбільш коштозатратне — переліт, проживання-харчування?

— Коли ти «сам собі організатор», мандрівка виходить в рази дешевшою. Зазвичай ми купуємо квитки наперед, буває, навіть за півроку. Якщо врахувати цей фактор,  то можна вкластися у 400-500 доларів за квитки туди і назад на одну особу. Як на 10-годинний переліт, це ніби й недорого, проте й «дешевим як борщ» не назвеш. Тому ми для себе вирішили, що коли вже вибралися в Індію, краще їхати на тривалий час, щоб можна було охопити і побачити максимум. Хоча «максимум», звичайно ж, дуже умовний: всю Індію «за один захід» побачити і пізнати неможливо, бо ж вона мало того, що  велика, то ще й «багатолика»: кожен із її 29 штатів — як окрема країна. У кожному з них своя мова (індійці з різних частин країни можуть не розуміти один одного, хіба що завдяки хінді або англійській!), звичаї та колорит…

Неймовірно колоритна Індія.

Коли ви вже добралися до Індії, суттєво ваш гаманець тут не схудне: скажімо, в ашрамі  Саї Баби  проживання і харчування зовсім недорогі. Наприклад, кімната для сім’ї у місяць коштує плюс-мінус сто доларів, якщо ж хтось їде один і готовий до аскетичніших варіантів, то можна поселятися в шедах —  місцевих бараках, де на ліжках чи й просто матрацах поміщається сотня-дві осіб. Такий варіант коштує буквально копійки, у перерахунку — кілька гривень у день. Сам ашрам — це, фактично ціле місто з усією необхідною інфраструктурою, яка відповідає вимогам безлічі приїжджих з усього світу.  Тут є  чимала бібліотека, супермаркет, три їдальні —  із європейською та індійською (північною та південною) кухнями,  зали, де проводять лекції, та кіоски, де можна купити свіжі фрукти, зокрема, кокоси, які при тобі розбивають і ти можеш відразу ж ласувати свіжим кокосовим соком. За великим рахунком,  в ашрамі є все необхідне для життя,  тож можна жити там, нікуди не виходячи назовні.

Всмак поїсти в одній із трьох їдалень ашраму можна за 20-30 рупій (долар це 64 рупії).  Їжа смачна та різноманітна: у європейській їдальні меню більш-менш звичне для  нас, проте  вегетеріанське. Північно-індійська кухня більш гостра, проте можна собі взяти просто рис чи другі за шанованістю тут макарони, а уже овочі та соуси-підливки до них (так званий «дал») є різної гостроти.

Попри те, що харчування тут доволі одноманітне, навіть ті ж каші за рахунок гострих приправ та спецій і гри смаків не набридають і швидко насичують. А для солодкоїжок тут спражній рай: гори дешевих і дуже смачних фруктів і дуууже багато солодощів…

Якщо раніше ми харчувалися в європейській їдальні, то з часом відкрили для себе і традиційну індійську їжу, яка смакує усім, навіть нашій маленькій донечці.

—  Які стереотипи щодо Індії виявилися… просто стереотипами?

— Особисто я під час торішньої мандрівки до Індії (а їздимо ми туди зазвичай узимку, коли там ще нема спеки, а «лише» 28-34 градусів тепла) вщент «розбив» свій стереотип про Гоа. Виявляється, це не лише розкручене «тусовочне» місце з нон-стоп гулянками 24 години на добу, а й спокійні затишні пляжі, де добре відпочивається разом з дитиною. До речі, Гоа — це найменший штат в Індії, майже в чотири рази менший за нашу Тернопільську область, але з населенням майже в два рази більшим… І якщо всі тусовки зазвичай на пляжах Північного Гоа, то ми собі знайшли затишний пляж у південній частині штату. Залежно від обраного пляжу ціни там на різний гаманець: можна знайти місце для проживання за 10 доларів за добу (на двох), а можна і більш ніж за сотню. У північній частині штату житло дешевше.

Один із найбільш поширених стереотипів лякає,  що в Індії можна отруїтися або постраждати через антисанітарію. Звичайно, можна, як і будь-де. Але можу сказати з упевненістю: Індія не страшна, принаймні в місцях розвинутого туризму. У нашому ашрамі проблем із питною водою не було взагалі: бутильовану продають на кожному кроці, та й протічна фільтрується, так що її можна пити.   Щодо чистоти, в  індійців до неї своє, досить специфічне ставлення.  Сміття там викидають просто на вулицю, але звідти його двічі на день…  дисципліновано прибирають! Можливо, з часом індійці просто дійдуть до того, аби встановити смітники, замість щоразу згрібати сміття з вулиць… Проте, зрештою, усе залежить від штату.   Деякі штати, якими ми мандрували, були справді чисті, а в деяких сміття  буквально підпирало двері будинків. Недарма-таки Індію називають країною контрастів… Зрештою, для більшості індійців важлива передусім чистота духовна, те, що всередині. А те, що зовні, не настільки принципово…

«Bodywork масаж і Рольфінг масаж»… у Тернополі

— Попри те, що ви маєте підтримку рідних та сім’ї, які поділяють вашу любов до Індії, не знаходилося скептиків, які питали: «Ну, і навіщо вам та Індія?»…

— Є кілька причин, чому ми туди їздимо:  аби побути в ашрамі, де відчувається хороша енергетика і можна відпочити від міської метушні. Там знаходиш спокій та гармонію, маєш можливість зайнятися духовними практиками, послухати лекції, щось змінити на краще у собі…

Узагалі, там дуже комфортно перебувати. Для дружини і донечки важать теплий клімат і чимала кількість фруктів.  Я ж завдяки поїздкам до Індії отримав можливість глибше вивчити ази масажу, яким займаюся ще з 2009 року. Спершу це було хобі, згодом переросло в основну професію (навчаючись у Тернопільському технічному університеті, я вивчав біомедичні апарати та комп’ютерні системи, а паралельно з навчанням займався айкідо, практикував медитацію). В Індії в 2014 році я знайшов наставника (точніше, це він мене знайшов, але це вже зовсім інша історія…), завдяки якому я поглибив свої знання про масаж, а зокрема почав вивчати американський метод Рольфінг і масаж глибоких тканин. Об’єднавши нові техніки та знання із своїми «старими» (класичний і аюрведичний масажі), поступово мій авторський масаж трансформувався в “Bodywork масаж”.  Нині, крім “Bodywork масажу” роблю також традиційний Рольфінг масаж. В основі обох варіантів закладений принцип роботи з усім тілом як з одним цілим, і їх основне завдання —   допомогти людині комфортно почуватися як фізично, так і  віднайти душевний спокій. Кого це зацікавить  і хто хотів би спробувати техніки, що пішли з США та Індії, при цьому не виїжджаючи за межі Тернополя, можна дізнатися більше на Facebook Bodywork масаж & Рольфінг масаж.


Джерело: НОВА Тернопільська газета
Позначки: ,

Перегляньте також:

Loading...
Нещодавно опубліковане

Вівторок, 27 серпня, — день народження Івана Франка. Тернопіль креативно вшановуватиме Каменяра: про «Франкові сліди у Тернополі» у формі оригінального музично-поетичного дійства розкажуть хорова капела «Зоринка» та заслужений діяч мистецтв України, відомий письменник Олег Герман...


Рубрика: , , Опубліковано: о 16:00


На капоті автомобіля NISSAN QASHQAI здетонував саморобний пристрій...


Рубрика: , , Опубліковано: о 14:00


"Книгу рекордів Тернополя" вперше покажуть тернополянам і гостям файного міста. Презентація для делегацій з інших міст відбудеться 24 серпня об 11:30 в Українському домі "Перемога"...


Рубрика: Опубліковано: о 13:00


23 серпня на всеукраїнському рівні відзначаємо велике державне свято — День Державного Прапора України...


Рубрика: , , Опубліковано: о 12:00



Теми дня
23 Серпня
22 Серпня
Курс валют на портале banker.ua
banker.ua
Відео