Вівторок, 05 грудня 2023
• «Піккардійська терція» запрошує на чарівний різдвяний концерт у Тернополі • «Подаруй Миколая солдату»: в Тернополі відбудеться благодійний захід • Свято-Миколаївський собор у Кременці повернули у власність держави • СБУ проводить обшуки у Почаївській лаврі УПЦ (МП) • “Був нянем для всіх лемків”. Не стало Олександра Венгриновича • Чай зі смаком перемоги • Тернополян запрошують стати помічниками святого Миколая • Скільки економлять тернополяни в утеплених будинках? • Хатина святого Миколая біля скельного монастиря на Тернопільщині • Зворушлива зустріч дошкільнят із воїном у Козовій • «Росіяни брешуть, що знищили нашу бригаду, а ми й далі виганяємо ворога» • Багато тепла від Багатківців для воїнів • Які фактори впливають на репродуктивну функцію українських жінок і чоловіків? • Туризм попри ракети над головою • Михайло Головко під домашнім арештом • Тернопіль готовий до зими • Пральня у… дзвіниці храму в Теребовлі • Тернопільські актори зворушливо зустріли свого колегу з війни • У Бережанах одружився військовослужбовець • 100-річний ювілей святкує мешканка Теребовлянщини
Кохання сильніше за війну: Тетяна та Іван Слободяни знайшли своє щастя

Автор: Опубліковано: 17 Грудня о 14:52 2155


Тетяна та Іван Слободяни знайшли своє щастя попри веремію війни.


Завідувачка Бучацького дошкільного навчального закладу «Пролісок», депутатка Чортківської районної ради Тетяна Слободян із перших днів масштабного вторгнення допомагала внутрішньо переміщеним особам. У приміщенні дитячого садка мешкало більше сотні переселенців, які змушені були через обстріли покинути свої домівки. У закладі надали їм прихисток, харчі, допомогли адаптуватися. Дитсадок став тимчасовою домівкою. Згодом переселенці знайшли інше помешкання і перебралися, дехто виїхав за кордон.

У щоденній круговерті клопотів Тетяна не мала часу на перепочинок. Завжди потрібно було щось знайти, вирішити, налагодити. Познайомилася з багатьма волонтерами та військовими. Водночас у цьому вирі тривог і турбот про інших доля віддячила їй за добре серце — зустріла своє кохання.

З Іваном з Івано-Франківщини Тетяна познайомилася у березні цього року в соцмережі. Через два місяці одружилися. Нині Тетяна чекає свого захисника!

— Познайомилися ми несподівано. «Привіт!» — написав мені незнайомець. Так почалося наше спілкування, — ділиться особистим Тетяна. — Іван несе службу в складі батальйону охорони. Пішов добровольцем 1 березня — саме на свій день народження. «Тата призвали. А моя повістка де?» — запитав у представників військкомату. «Не хвилюйся — ще принесуть», — відповіли. «У тата поганий зір, а мене молодого не беруть…» — трохи обурився. Склав речі й подався у військкомат. «Якщо не я, то хто?!» — часто повторює Іван. Якщо не дати відсіч ворогу, то він присуне і в наші міста та села й чинитиме звірства. Чоловік не мав військового досвіду, здобуває на війні, як і більшість українських воїнів. Ми зобов’язані захистити рідну землю.

У перші дві війни Тетяна відправила свого сина до батьків і сестри в Польщу, щоб був у безпеці. Сама навіть не задумувалася про виїзд, адже відповідальна за роботу дошкільного закладу, за чимало вихованців, яких вона дуже любить. А ще в Бучачі залишаються дідусь і бабуся Тетяни — стареньким потрібна підтримка.

— Дуже сумую за сином, але ми прийняли рішення, що якийсь час він залишатиметься у Польщі. Відвідує там школу, після уроків допомагає волонтерам. Нещодавно виготовляв окопні свічки разом із моєю сестрою, — розповідає жінка. — Наш дитячий садок у Бучачі був прихистком для переселенців у перші місяці масштабної війни. Як тільки в громаду приїхали родини внутрішньо переміщених осіб, міський голова Віталій Фреяк зателефонував і запитав, чи могли б ми прийняти людей у закладі. Звичайно, що відразу погодились!

Спільними зусиллями із заступницею міського голови Оленою Сурм’як робили все можливе, щоб переселенці відійшли від пережитого шоку, мали все необхідне. Небайдужі бучаччани приносили продукти, щоразу намагалися чимось підтримати. Влітку дитсадок відновив роботу, тож справ вистачає. Паралельно стараюся разом із бучацькими волонтерами допомагати військовим. Підтримую побратимів Івана. «Ти — мій Ангел-охоронець! Мої крила!» — радіє чоловік. Війна кардинально змінила моє життя… Як дружина військового, звісно, хвилююся, але розумію, що майбутнє України і кожного українця нині — в руках наших захисників. «Усе буде добре!» — запевняє Іван. Довіряю! І добре знаю, що на все — воля Божа.


Джерело: НОВА Тернопільська газета

Нещодавно опубліковане

З вірою у ЗСУ та різдвяним настроєм! Відома вокальна формація «Піккардійська Терція» вирушає у великий всеукраїнський різдвяно-новорічний благодійний тур, аби разом із шанувальниками відзначити найсвітліші та наймагічніші дні року, а також допомогти нашим Збройним силам, адже усі концерти туру будуть благодійними, повідомили організатори Clever Production...


Рубрика: , Опубліковано: о 23:04


«Подаруй Миколая солдату» — захід під такою назвою проведуть сьогодні, 2 грудня, в Тернополі. Організовує благодійний вечір ГО «Країна рівності і правди»...


Автор: Рубрика: , Опубліковано: о 12:00


Від самого ранку працівники поліції та інших правоохоронних органів працювали у Кременці, забезпечуючи виконання судового рішення щодо повернення Свято-Миколаївського собору в державну власність...


Рубрика: , Опубліковано: о 15:08


Служба безпеки проводить слідчі дії на території Почаївської Успенської лаври УПЦ (МП). Обшуки проходять у межах кримінального провадження щодо причетності керівництва Лаври до розпалювання національної ворожнечі та ненависті...


Рубрика: , Опубліковано: о 14:56


Сьогодні відійшов у засвіти славний тернополянин і лемко Олександр Венгринович – громадський діяч, багаторічний голова всеукраїнського товариства “Лемківщина”...


Рубрика: , Опубліковано: о 21:18



Теми дня
3 Грудня
2 Грудня
30 Листопада
29 Листопада
28 Листопада
27 Листопада
22 Листопада