Середа, 05 серпня 2020
• Шахраї видурили в пенсіонерки 100 тисяч гривень через “грошову реформу” • На Кременеччину привезуть картини Тараса Шевченка • На Тернопільщині за добу 27 випадків зараження на COVID-19 • Сергій Надал: “Тернопіль хочуть взяти у карантинну блокаду” • Чому літо не “вбило” коронавірус? • “Дзвони Лемківщини” через карантин відбуваються в онлайн форматі • Медикам і водіям “швидкої” піднімуть зарплати • Директори тернопільських шкіл танцювали на набережній! • Перший ремонт за 50 років. У Хоросткові капітально оновлюють школу • Депутати міськради дадуть оцінку законності постанови щодо віднесення Тернополя до «червоної» зони • Випускний-2020: сукня з 100-метровим шлейфом, маски і дистанція (фоторепортаж) • Тернопіль внесли до червоної карантинної зони • Через карантин потяги не зупинятимуться у Тернополі • COVID-19 на Тернопільщині: із 3035 хворих 1796 одужали • Мешканець Тернопільщини втретє захворів на “коронавірус” • На Борщівщині зіткнулися мотоцикл та іномарка • Як відбуватиметься навчання в школах з 1 вересня? • Богданчика виховує тільки бабуся. Нині він потребує допомоги… • Найкращі квіти з доставкою у Тернополі та області • Українцям відкриті для відпочинку кордони 6 країн
«Коли зустрінеш дівчину з такими ж голубими очима, як у тебе, зрозумієш, що вона твоя…»

Автор: Опубліковано: 13 Травня о 16:00 539


– Що б з тобою не сталося, де би ти не була – слухай своє серце, воно завжди тобі підкаже правильну відповідь, – переконана Наталя.


Мама чотирьох діток.
Весела бізнес-вумен.
Топ-лідер команди чемпіонів.
Саме так і саме у такій послідовності характеризує себе на своїй сторінці у Facebook Наталя Гуцол, якій лише… 25! За кілька років вона, молода мама – звісно, постійно заклопотана, як і більшість матусь, із менеджера мережевого бізнесу досягла рівня директора. Як їй це вдалося? Як вона все встигає? Відповідь Наталі проста: самодисципліна, дотримання тайм-менеджменту і правильна мотивація. У її мотивації… аж чотири пари допитливих очей: найстаршому Сашкові сім років, Данилкові п’ять з половиною, Тарасикові три з половиною і найменшій Оксанці дев’ять місяців.
Неймовірно позитивна, життєрадісна, щира та відверта. Навіть важко повірити, що у її житті були моменти, про які згадувати особливо й не хочеться… Втім, Наталя впевнена, що саме завдяки пережитим труднощам вона стала тією, якою є тепер.

Малий Урмань: хутір, де 8 будинків і 12 дітей

– Я народилася і живу на хуторі, де усього вісім будинків. Це село Малий Урмань на Бережанщині. Довкола лісок, озерце, природа чудова – курорт! (сміється, – ред.). Впродовж останнього тижня наше село транслювали в усіх новинах, називаючи бережанською Венецією. Я проїхалася селом і вперше побачила, яка це страшна стихія – вода, що зносить усе на своєму шляху… Кілька днів поспіль люди прогортали рови, щоб уникнути наступних таких паводків. Хтось бідкається, бо затопило город, у когось потопились свині, а комусь – собака… Але, знаєте, біда згуртовує, люди допомагають один одному, сусід сусідові. Жартують та стають до спільної роботи.

Так, на нашому хуторі й без стихії вистачає незручностей. Скажімо, немає магазину. Доводиться їздити скуповуватися у довколишні села, де є магазин, чи у райцентр. І теж часто у цьому сусіди виручають. Треба також  мати транспорт, щоб дітей завезти до школи і у садочок – найближчі за три кілометри від нас, в Урмані.  Шкільний автобус їздить, але, буває, поламається, тоді проблема.

Такий маленький наш хутір, але маємо на всіх 12 дітей. Я завжди жартую, що у нас тут дуже часто світло вимикають, а ще чисте повітря впливає.

Секрети її стійкості

– Якщо чесно, секретів нема, просто я народилася у незаможній сім’ї. Мама працювала лісокультурницею: черенкувала саджанці, обробляла ділянки – облагороджувала ліс. Потім її скоротили, а роботи знайти не змогла… Тато працював там же трактористом, потім бензопильщиком. Найсмішніше і водночас найсумніше було, коли писали на папері, що у тата зарплата 5 тисяч, а на руки давали 800 грн… А вдома у нас старенька бабуся, двоє школярок – ми із сестрою, і безробітна мама. Тож життя загартувало мене з самого дитинства. Вже в п’ять років, пам’ятаю, ми гонили корову пасти. Працювали з найменших літ.

У школі я страшенно не любила малювати. Але якось сіла і намалювала так, що самій дуже сподобалося. Я почала ходити в Жуківську художню школу, причому записалася сама і платила, як нині пам’ятаю, 8 гривень 50 копійок за місяць. Економила на кишенькових грошах, які мама давала мені на обіди. Ще з тих часів у мене був дуже жорсткий графік. Окрім художньої школи, ходила ще на хор і барабани. Зранку о сьомій виходила з дому, ввечері в восьмій поверталася. Кидала сумку і лягала спати. О десятій вставала і до першої робила уроки. А о сьомій знову до школи. І так п’ять днів. А на вихідні допомагала мамі-татові. Така самодисципліна з малих літ пішла мені тільки на користь. Я отримала дипломи з відзнакою про закінчення і середньої, і художньої шкіл. Завдяки цьому вступила до Теребовлянського вищого училища культури. Там теж ритм життя мене не попустив, бо розраховувати могла тільки на себе.

«Діти на заваді не стануть»

– У 18 років я народила старшого синочка. Через рік ще одного. Сама. Це був дуже морально складний період для мене. Була зовсім юна і надто довірлива… Втім, ні про що не шкодую. Всіляке про мене говорили. Обмовляли. Навіть хотіли з училища вигнати. Та потім схаменулися: стоп, вона ж добре вчиться, чого її виганяти? Багато хороших вчителів любили і підтримували мене. Одна викладачка, коли я народжувала першого синочка – у лютому, було дуже холодно, принесла мені у палату обігрівач. Здавалося б, чого вона має мною перейматися? Така людяність дуже зігріває і підтримує, особливо тоді, коли на душі погано.

У 19 років я закінчила училище з червоним дипломом. Викладачі згодом не раз мені повторювали: «Ти одна закінчила училище з двома дітками, але найуспішніша з наших випускників».

На училищі вирішила не зупинятися і вступила на заочне відділення Кременецького педагогічного інституту.
19 років, двоє дітей та інститут – це було дуже важко. Але я і з тим впоралася. Може, хтось інший зламався би і здався, але я не могла собі цього дозволити. Уклінно вдячна мамі й татові, які залишалися з дітьми, без їхньої допомоги, звісно, я не змогла б вчитися. Звичайно, їм було прикро, що так склалося моє життя. Вони пережили не менше, аніж я. Але всі ці хвилювання вже в минулому. Усіма внуками мої батьки дуже тішаться. У мене була сусідка, вона мені казала: «Наталю, у житті нічого не стається просто так, все у тебе буде добре. Ти собі ще хлопця знайдеш, а діти завадою не стануть».

«Слухай, хлопе, тобі мене треба?..»

– Саме в інституті я познайомилася зі своїм майбутнім чоловіком. Коли  прийшла вперше на пари, він сів навпроти мене і довго не зводив погляду. Я була збентежена і не могла зрозуміти, в чому справа. Потім до мене підійшов, запропонував зустрітися. Я відмовила: «Нащо? Не чіпай мене, у мене алергія на хлопців, я взагалі нікому не довіряю». У мене від пережитого був такий стрес, що у бік чоловіків я дивитися не могла, не кажучи вже про те, щоб починати нові стосунки, тим паче з двома дітьми. Подумала собі: «Слухай, хлопе, тобі мене треба?..» А він один раз мене кличе, другий, третій… Я тоді сказала фразу, яку досі пам’ятаю: «Слухай, Ваня, я з тобою ніколи нікуди не піду!» І не пішла, аж під вінець (сміється, – ред.). А він вже згодом мені розповів, чого мене так вчепився. У нього був дуже великий переляк в дитинстві: помер його дідусь. Його повели до бабці, яка відмолювала йому той страх. І коли він останній раз до неї поїхав, вона сказала: «У тебе в житті буде все добре, але лише тоді, коли зустрінеш дівчину з такими ж голубими очима, як у тебе. Коли ти побачиш ті очі, зрозумієш, що вона твоя. І ти не зважай ні на що, одружуйся – тобі буде з нею добре». «Коли ти тільки зайшла і я побачив твої очі, не знав, хто ти і звідки, але відразу зрозумів, що ти маєш бути моя, і більше мене нічого не обходить», — зізнався він мені. Поступово Іван таки зумів зламати усі мої стереотипи про чоловіків. Так ми й побралися і у нас народилися двоє діток – Тарасик і Оксанка.

«Найстрашніше – коли троє діток опинилися у лікарні»

– Закінчили ми разом інститут. Двоє художників у хаті – не просто. Чоловік поїхав на заробітки у листопаді 2015 року. А у грудні я з трьома дітьми потрапляю до лікарні. Три рочки, два рочки і три місяці найменшому. З бронхітом, кишковою інфекцією і ще казна-чим. І всі ті гроші, що чоловік заробив і з якими ми мали б пережити зиму, пішли на лікарню. Це був найстрашніший період у моєму житті, хай сховаються сердечні переживання. Троє дітей, крапельниці, уколи. Середульшому синочкові не згущувалася кров і дуже падав гемоглобін, йому робили переливання крові, ледве врятували. Не знаю, як я це витримала…

Продавати з ранку до вечора хот-доги за 1600 грн. не хотіла

– Нарешті приїхали додому, і я розумію, що у нас в хаті лишилося 150 гривень. Пам’ятаю, ми мали шампанське, ще купили паличку вареної ковбаси, щоб зробити олів’є. Так зустріли 2016-ий. І весь його так і прожили: заробили – віддали борги. Це був дуже складний рік. Мені пропонували продавати вікна, мити підлогу і продавати хот-доги шість днів на тиждень з 8-ої до 18-ої за зарплату 1600 гривень… У мене тоді сталася істерика, я була зла на себе, на державу, на все на світі. Я добре виплакалася, а тоді сіла і сказала сама собі, що не варто сподіватися на інших, а розраховувати тільки на себе, на таланти, які мені дав Бог. Що я вмію? Я комунікабельна, легко знайомлюся і знаходжу спільну мову з людьми, творча. Разом з тим мама малих діток, яким я потрібна постійно поруч, тож не варто шукати роботу, через яку вони не будуть мене бачити. Саме з таких міркувань вирішила спробувати себе в мережевому бізнесі. Вчилася, набивала гулі, але ніколи не казала, що у мене щось не вийде. Багато вчилася і зараз вчуся. У мене «пунктик» вічного студента, який здобуває все нове й нове і ще й кайфує від цього. Завжди себе вдосконалюю. Обожнюю читати книжки. Маю правило: з кожної зарплати купувати собі бодай одну книжку.

«Господь повертає нам те, що ми даємо іншим»

– Що б з тобою не сталося, де би ти не була – слухай своє серце, воно завжди тобі підкаже правильну відповідь, – переконана Наталя. – Нічого не дається просто так. Якби я того не пережила, нині не була б такою, як є. На чоловіка ніколи не скаржуся, він мені завжди в усьому допомагає, навіть готує смачніше, аніж я. Мені з ним дуже пощастило. Образ ні на кого не тримаю. Намагаюся бути привітною з усіма. Навіть якщо буває погано на душі, стараюся того ніколи не показувати, тому що поганого у світі довкола багато. Завжди треба бути позитивною, погане залишати в минулому, йти з усмішкою далі – тоді Всесвіт віддає у декілька разів більше. Господь усе бачить і повертає нам те, що ми даємо іншим.

 


Джерело: НОВА Тернопільська газета
Позначки: ,

Перегляньте також:

Loading...
Нещодавно опубліковане

Нині двоє жінок 1987 та 1989 років народження та їхній спільник – водій автомобіля, 1984 року народження затримані в порядку статті 208 КПК та перебувають в ізоляторі Старокостянтинівського відділу поліції, адже останній їхній злочин оперативники задокументували саме на території цього району Хмельниччини...


Рубрика: , , , Опубліковано: о 14:52


Забезпечення охорони унікальних полотен Тараса Шевченка – про це йшлося під час робочої зустрічі директора Кременецького краєзнавчого музею Андрія Левчука, очільника тернопільської поліції Олександра Богомола та керівника Управління поліції охорони області Олега Іващенка. Виставку акварелей організатори планують провести восени...


Рубрика: , , , Опубліковано: о 14:43


Станом на 03 серпня 2020 року в Тернопільській області за результатами досліджень методом ПЛР – у 3113 випадках діагноз лабораторно підтверджений (2847 дорослих, 266 дітей), з них 39 летальних. Видужало 1828 осіб...


Рубрика: , Опубліковано: о 11:00


Рішення про внесення Тернополя до "червоної зони" карантинних обмежень є політичним, заявив міський голова Сергій Надал...


Рубрика: , , , Опубліковано: о 16:29


Лікар-інфекціоніст з Київської міської клінічної лікарні Євген Дубровський прокоментував особливості циркуляції вірусів в різних погодних умовах...


Рубрика: , , Опубліковано: о 16:13



Теми дня
3 Серпня
2 Серпня
1 Серпня
Курс валют на портале banker.ua
banker.ua
Відео