Субота, 28 березня 2020
• На Тернопільщині коронавірус виявили у півторарічної дитини • «Тіло батька лікарі винесли у мішку і зачинили двері…» • Відомі логотипи у стилі карантину • У Тернополі підтверджено другий випадок захворювання на COVID-19 • Коронавірус підтвердили у 11-річної дитини та її матері • В Україні зареєстровано 218 випадків захворювання на коронавірус • У Тернопільській області підтверджено 26 випадків COVID-19 • Як діяти, якщо запідозрили у себе коронавірус? • “Час піклуватись про родину”: зіркові татусі записали відеозвернення • Поліція заблокувала низку населених пунктів на Тернопільщині • Карантин в Україні продовжено до 24 квітня • У Тернополі підтвердили перший випадок коронавірусу • На Тернопільщині – перша смерть від коронавірусу • Тернополянин обікрав квартиру, в якій робив ремонт • Маска у тон сукні • Нікому не повідомляйте персональні дані банківських карток! • Тернопільщина отримала тести для виявлення коронавірусу • На Тернопільщині зафіксували другий випадок зараження короновірусною інфекцією • Кабмін запровадив надзвичайну ситуацію у Тернопільській області • Захворіли на коронавірус після поїздки до Почаєва
Купили 6 тонн щебню і відремонтували дорогу!

Автор: Опубліковано: 11 Грудня о 18:00 296


Молодь села Соколів Бучацького району власними силами бореться з бездоріжжям.


Тарас Сенів (ліворуч) організував толоку.

Ще до снігу в Соколові Бучацького району ініціативні мешканці показали гарний приклад, як власними силами можна покращити своє село — відремонтували шматок дороги. Замовили за свої кошти шість тонн щебню і підсипали ями, через які вже набридло проїжджати. Організував ремонт дороги 21-річний Тарас Сенів, допомогли розкидати каміння кілька мешканців вулиці Зубринка, а 28-річний сусід Василь Лесюк, який нині на заробітках за кордоном, долучився фінансово. Про асфальтовану дорогу, звісно, й далі мріють, а наразі тішаться тим, що самотужки зробили.

Тарас цікаво описав у Фейсбуці, як вони з односельчанами підсипали шлях до темної ночі. Його розповідь чимось нагадує «ланцюжок» із казки «Ріпка». «Прийшов я розгортати щебінь. Сусід Петя Панькевич ішов зі школи, зупинився поговорити. Іван Татарчук виніс нам ще одну шуфлю і ми почали працювати удвох — я і Петро. Потім підключився Ростик Волощук. Уже вечоріло і нам треба було підсвічувати, щоб бачити, куди сипати каміння, тож він це робив. Далі прийшли ще два сусіди, теж школярі, зі своїми інструментами і тачками. Почали допомагати.

Потім підійшов Петро Баглей з шуфлею і тачками і теж взявся допомагати. Уже нас шестеро! Хлопці настільки швидко все робили, що я не встигав давати доручення, куди везти чергові тачки щебню! Одні працювали біля однієї купи, інші біля другої. Надворі вже ніч. Бігаємо з ліхтариками, тачками і шуфлями і «латаємо» дорогу. Їде Володимир Николюк, зупиняє автівку, запитує, чим допомогти. Береться до роботи. Згодом ще долучалася молодь, але я вже не рахував, всі були захоплені співпрацею! Кожен щось робив: хтось возив тачками каміння, хтось накидав, вирівнював його на дорозі, хтось підсвічував ліхтариком. Люди, я вражений! Ви настільки класні й відкриті!» — йдеться в дописі.

Тарас цьогоріч закінчив ТНТУ, розвивався в підприємництві, а нині його призивають на строкову службу. Хлопець — вихованець громадської організації «Бучач-АРТ», долучався до різних соціальних проєктів.

— У Соколові лише центральна дорога заасфальтована, всі решта вулиці ґрунтові. Востаннє нашу Зубринку ремонтували після повені у 2008-ому, — розповів Тарас. — Тоді держава виділила чималі кошти на ліквідацію наслідків стихії: зробили мости, частково підсипали дороги, розчистили рови. Але з роками стан доріг знову погіршився… Через те, що не розчищають рови, шлях часто замулює. Нам набридло їздити ямами, грузнути взуттям у болоті, тому вирішили трохи поліпшити ситуацію. В об’єднаній територіальній громаді багато проблем, наразі не можуть вирішити питання доріг.

Ще влітку ми з сусідом хотіли привезти щебню і засипати ями, але не організувалися. Тепер мене фінансово підтримав сусід Василь і ми влаштували толоку. Я замовив шість тонн щебню в Бучачі, заплатив разом із доставкою 2520 грн. Підсипали близько 300 метрів дороги на нашій вулиці. Люди хочуть щось робити, тільки потрібні організатори. Думаю, що ми могли б навіть до асфальту дійти, але у мене не вистачає навичок, щоб це організувати. І наразі не маю змоги, бо нині я — солдат. Дороги — це суцільна проблема у нашій країні, але чим більше говорити, хто це має вирішити за нас, тим довше нічого не буде зроблено. Наша молодь бачить проблеми і хоче їх вирішувати, тому треба їй дати можливість. Часто люди самі не роблять нічого й іншим відбивають бажання. «Та то замало щебню…», «Що дасть підсипати той шматочок дороги?», «А чому держава це не робить?» — такі та інші фрази доводилось мені чути, але добре, що маю однодумців. Я взявся за ремонт дороги, тоді до мене долучилися інші. Бо якщо спершу намагатися усіх переконати, довго просити, то можна набриднути зі своїми ідеями. Треба починати з себе! Приємно, що мене підтримали сусіди. Сучасна молодь зовсім не втрачена: моє покоління мислить, аналізує, діє конструктивно.

«НОВІЙ…» вдалося поспілкуватися через інтернет також із Василем Лесюком, який дав частину коштів на ремонт дороги. Чоловік нині на заробітках у Німеччині, проте не забуває про рідний Соколів.

— Ще влітку ми з сусідом Тарасом спілкувалися про політичну ситуацію в нашій країні і плавно перейшли до проблем нашого села. Вирішили, що скинемось грошима і купимо машину щебню, щоб відремонтувати нашу вулицю, так і зробили, — каже Василь. — Зараз я на роботі в Німеччині, тож не міг фізично допомогти, але став частково інвестором і мені дуже приємно. Ми купили шість тонн щебню, можливо, тепер ще хтось нас підтримає з людей і продовжить ремонт дороги. Прикро, що наша ОТГ не може заасфальтувати дороги у селах. Коли засновували громаду, то обіцяли, що буде проведено капітальний ремонт дороги з Соколова до Скоморохів, та наразі нічого не зроблено. У нашому селі погані дороги, мабуть, тільки 10 відсотків заасфальтовані, решта — ґрунтові. І це в ХХІ столітті… Пригадую, коли я був малим, думав, що колись у нас заасфальтують дороги і буде цивілізація, але, на жаль, за стільки років нічого не змінилося… У Німеччині висока якість життя, ідеальні дороги, тротуари, велодоріжки, всюди чистота і порядок. Громадяни там мають більше влади, ніж сама влада, бо платять податки. Хочеться вірити, що колись і в Україні буде гідний рівень життя.


Джерело: НОВА Тернопільська газета
Позначки: ,

Перегляньте також:

Loading...
Нещодавно опубліковане

COVID-19 підтвердили ще у двох дітей та мами з Монастириського району...


Рубрика: , Опубліковано: о 21:27


Вранці 25 березня в інфекційному відділенні Тернопільської лікарні швидкої допомоги помер 68-річний Павло Боднарчук із села Ковалівка Монастириського району...


Автор: Рубрика: , , Опубліковано: о 20:50


Український дизайнер Гоша Космо уявив, який вигляд мали б знамениті бренди під час карантину...


Опубліковано: о 18:00


На самоізоляції у Тернополі знаходяться 286 людей...


Рубрика: , Опубліковано: о 13:48


Стан дитини, в якої підтвердили COVID-19 – середньо-важкий...


Рубрика: , Опубліковано: о 10:57



Теми дня
28 Березня
27 Березня
26 Березня
Курс валют на портале banker.ua
banker.ua
Відео