П’ятниця, 05 березня 2021
• Мільйон гривень хабара за «поблажки» бізнесмену • «На сцені я – вогонь!» Олександр Божик – про карантин в онлайні, рок на скрипці і чи переросте сімейний дует у тріо • Верховна Рада призначила позачергові вибори у Теребовлі • Визначатимуть перевізника на маршрут «Овочевий ринок – «Східний масив» • Оціночні судження • Сергій Надал: «Докладаємо усіх можливих зусиль, щоб зупинити у Тернополі поширення коронавірусу» • 13 пільгових категорій дошкільнят в обласному центрі харчуються безкоштовно • У Тернополі буде нова об’їзна! • Вакцинація на Тернопільщині: першими щеплять медиків • Учасників Афганської війни нагородили почесними відзнаками • «Агресивний» COVID-19 на Тернопільщину привезли з Карпат • У Тернополі двох дітей збили автівки… • Теребовлянського міського голову обиратимуть 31 жовтня 2021 року • До Дня відкритих дверей “WUNU Education Expo-2021” долучились фахівці центру зайнятості • Учасник АТО очолив Головне управління ДФС у Тернопільській області • Ярославу Стасюку з Теребовлі було 29 років… • Як відбувається вакцинація від COVID-19 на Тернопільщині? • Продавала будинок, заплатила… шахраєві • Злодії із Запоріжжя “чистили” квартири тернополян • “Теплом зігріємо серця”: у Тернополі провели акцію для дітей учасників АТО-ООС
Лікував хворих на COVID-19, а сам недугу не поборов…

Автор: Опубліковано: 20 Січня о 15:28 6085


Не стало сімейного лікаря із смт. Великі Бірки Олега Олексієвця.


Олег Олексієвець з дружиною і сином.

Олегу Адамовичу Олексієвцю було 49 років, він присвятив себе медицині. Упродовж останніх 17 років працював лікарем у смт. Великі Бірки — спершу педіатром, а потім сімейним лікарем. А перед тим майже вісім років – на Рівненщині. На жаль, 15 січня він помер через ускладнення від COVID-19. Допомагав десяткам людей побороти цю важку недугу, а сам не впорався. З Олегом Адамовичем прощалися всі Великі Бірки. Його надзвичайно поважали за людяність і цінували за професіоналізм. Попри те, що родина лікаря мешкає у Тернополі, вони прийняли рішення поховати його в селищі, куди він щодня їздив на роботу. Непоправну втрату переживають нині дружина Олега Адамовича Соломія Ростиславівна — теж медик, завідуюча амбулаторією в Тернополі, 27-річний син Назар зі своєю сім’єю і 18-річний син Костянтин — студент ЗУНУ.
«Великі Бірки стали для Олега рідними»
— Боляче, що ми не змогли врятувати Олега, — зітхає його дружина. — Чоловік потрапив у той невеликий відсоток, для яких COVID-19 — фатальний. 13 листопада цього року йому мало б виповнитися 50. У Тернополі ми мешкаємо з 2003-го року. Відтоді Олег працював у Великих Бірках. Родом він із села Порубка Дубровицького району Рівненської області. Зі шкільних років захоплювався хімією, брав участь в олімпіадах, читав багато художньої літератури. Залишив величезну бібліотеку — понад тисячу книг.

 

Упродовж 1989-1995 років навчався у Тернопільському державному медичному інституті. Ми були одногрупниками, на четвертому курсі повінчалися, згодом у нас народився первісток. За направленням чоловік проходив інтернатуру в Дубровицькій центральній районній лікарні, там залишився працювати педіатром. Згодом його призначили заступником головного лікаря з лікувальної роботи, посаду обіймав сім років. За сімейними обставинами у 2003-ому році ми переїхали до Тернополя, влаштувалися на роботу. За ці роки Великі Бірки стали для Олега рідними. Вболівав за пацієнтів, провідував їх удома, надавав консультації — і вдень, і вночі. Телефонували і у вихідні, завжди вислуховував, старався допомогти. Дуже любив свою роботу! Обслуговував 1955 пацієнтів, з них 600 дітей. Коли започаткували сімейну медицину, пацієнти почали оформляти декларації, то він за місяць-півтора вже набрав ліміт. Люди телефонували, просилися, але не міг більше взяти, бо дбав про якість роботи. Від початку пандемії коронавірусу працював у посиленому режимі, аби тримати все під контролем. Якщо навесні здебільшого спілкувався з пацієнтами по телефону, то від літа люди почали приходити в амбулаторію. А в останні місяці чоловік навіть брав сам мазки на ПЛР-тести. Більше того, їздив до хворих на коронавірус додому, контролював їхній стан. 2020-ий рік був дуже важким.

«Сімейні лікарі особливо ризикують захворіти»
— Коронавірус — підступна недуга. Якщо раніше люди хворіли на ГРЗ, грип, мали пневмонію, то лікування допомагало, летальні випадки були одиничними, — продовжує Соломія Ростиславівна. — А при коронавірусі невідомо, чим недуга закінчиться. У перші дні може бути нормальна картина протікання, а на 7-10 день — погіршення стану. На сімейних лікарях — велика відповідальність, бо вони надають перші консультації. Важко щось передбачити. Буває, що літня людина легко поборе недугу, а молода може не впоратись. Олег лікував удома 80-річного пацієнта з коронавірусом, чи не через день їздив слухати. Допомагав ще одному чоловікові з важкою формою захворювання. Було й чимало інших випадків. У сімейних лікарів більший ризик, ніж навіть в інфекційних відділеннях, бо там організований санітарний контроль. А до сімейного лікаря приходять на огляд різні хворі, зокрема, й на коронавірус, бо ще не знають, що вони інфіковані. «Послухайте мене», — просять. Не маєш права відмовити! А пацієнт може бути носієм вірусу. Навесні більше дотримувались карантину, влітку розслабилися, а тепер майже не зважають на карантин. Мій старший син живе в Німеччині. Приїжджав на похорон, розказував, які там суворі правила, але всі дотримуються, поліція контролює. У нас безвідповідально ставляться до ситуації з COVID-19, тому багато хворих.

«До останнього боровся і вірив, що одужає…»
— Не знаю, де чоловік підхопив коронавірус, — каже дружина Олега Адамовича. — 23 грудня Олег сказав, що не дуже добре себе почуває. Наступного дня у нього піднялася температура. Здав тест, результат був негативний, але всі симптоми коронавірусу присутні. У чоловіка кілька днів трималася висока температура, був знесилений, але сатурація — в нормі. Вживав ліки, пив багато рідини. У перші дні ходив по квартирі, заповнював амбулаторні карточки. «Нормально себе почуваю», — казав. Проте я була занепокоєна його станом. Пропонувала лягти до лікарні. Не хотів. 29 грудня приніс ялинку з підвалу, був оптимістично налаштований. 30 грудня прокинувся з температурою 38 градусів. «Не будемо чекати. Викликаю швидку!» — вирішила я. Хвилювалася, бо чоловіка трохи турбувала гіпертонія, мав зайву вагу. Поклали в інфекційне відділення першої міської лікарні. Трималася температура, але дихав нормально, сатурація була 95-96. Перед тим здав аналізи, показники були в межах норми. Та вже 31 грудня аналізи погіршилися. Виявили пневмонію. Призначили антибіотики, гормони. Проте йому ставало ще гірше. 1 січня ввели препарат «Актемра», поліпшення не було. Почала падати сатурація. П’ять днів лежав у звичайній палаті, а потім перевели до реанімації, щоб подавати кисень. Розпочали імунотерапію дороговартісним препаратом «Октагам». На жаль, ситуація не поліпшувалася, сатурація й далі падала… На кілька днів стан стабілізувався, але вночі з 10 на 11 січня утворилися тромби в легенях. Ввели фібриноліз “Актилізе”, думали, що тромби розчиняться і буде краще. Чоловік тоді дихав під маскою Сипап. Та якось він різко піднявся з ліжка і стало ще гірше. Перевели на ШВЛ. Нам дозволили привести священника, щоб помолився. Вдосвіта 15 січня душа Олега відійшла до Бога…
17 днів лікарі боролися за його життя, робили все можливе, дотримувалися протоколу, радились із київськими спеціалістами, але… Пневмонія зруйнувала легені. На розтині побачили, що легені стали тверді, як печінка. Серце ще би працювало, інші органи теж, а легені згоріли. Олег до останнього боровся, вірив, що одужає. Важко нам сьогодні… Дякуємо за підтримку усім небайдужим, особливо мешканцям Великих Бірок. Коли я побачила, що люди почали збір коштів, сльози набігли на очі. Нам запропонували поховати Олега Адамовича у Великих Бірках, куди багато років пролягала його щоденна дорога. Безмежно дякуємо.


«НОВА…» висловлює щирі співчуття родині Олега Адамовича Олексієвця з приводу непоправної втрати. Світла пам’ять!


Джерело: НОВА Тернопільська газета
Позначки:

Нещодавно опубліковане

СБУ викрила керівника одного з районних підрозділів Державної податкової інспекції у Тернопільській області на організації механізму хабарів від підприємців...


Рубрика: , , , Опубліковано: о 20:24


Його називають як не українським Паганіні, то Джиммі Хендриксом серед скрипалів. Його біографія не може не дивувати: у ній — і спроба попрацювати майстром-штукатуром, і неприйнятий сан священника, і робота діджеєм, і заняття танцями та футболом, і навіть… вишивка хрестиком як одне з улюблених хобі...


Автор: Рубрика: , , Опубліковано: о 19:02


Парламент сьогодні призначив позачергові вибори у п’яти містах та селах...


Рубрика: , , Опубліковано: о 10:04


Враховуючи звернення мешканців, з грудня 2020 року у Тернополі в тестовому режимі працює автобусний маршрут №37 «Овочевий ринок – «Східний масив»...


Рубрика: , Опубліковано: о 10:00


Зазвичай у цю фразу вкладають негативний смисл — головним чином коли оті судження комусь не зовсім до смаку. Хоча, здається, майже кожна висловлена людиною думка про щось чи про когось несе в собі елемент оцінки. То навіщо ж тоді ставити оті самі "оціночні судження" комусь за вину? Чи це не те саме, що й ображатися на дзеркало, коли бачиш у ньому якесь незугарне відображення? Нерідко за такими образами стоять надміру гіпертрофоване власне "ego" і, як не крути, дефіцит скромності. ...


Автор: Рубрика: , Опубліковано: о 9:53



Теми дня
4 Березня
3 Березня
Курс валют на портале banker.ua
banker.ua
Відео