Четвер, 20 червня 2019
• Валерій Чоботар: «У житті звик розраховувати лише на власні сили і брати на себе відповідальність за свої рішення» • Українці найсильніші на планеті — у футболі!!! • Чотири роки судять за… «смітникову люстрацію» • Головна команда у Тернополі • У Тернополі будуть нові дитячі садочки • Як тернопільські продавці квітів дурять клієнтів • Надія Фарійон: «Сучасна медсестра – партнер лікаря» • Націоналісти разом ідуть у Верховну Раду за списком «Свободи» • Переселенка з Горлівки про війну на Донбасі • Завершується ремонт в онкогематологічному відділенні обласної дитячої лікарні • Тарас Юрик: «Плідна співпраця народних депутатів і керівництва області дозволила вийти на рекордні показники капітальних інвестицій у розвиток Тернопілля» • «Громадянська позиція» йде на вибори до Верховної Ради • Віктор Овчарук: «Після реформування первинної ланки медицини реорганізовано стаціонарні медичні заклади області» • До ЄС і НАТО за 10 років: Петро Порошенко йде до Ради з оновленою командою • У Тернопільській психоневрологічній лікарні зняли білі халати • Степан Барна: «Для мене як для голови ОДА 2015-ий став роком повернення віри в те, що наша область не периферійна» • Проєкт тернопільської «Циганки» отримав Гран-прі престижного архітектурного конкурсу • «Я простила жінці, яка замордувала мою Оленку…» • Люстрована горе-суддя хоче знищити комунальний транспорт Тернополя • «Живі» напої у літню спеку
«Мамо, ти – найкращий вчитель!»

Автор: Опубліковано: 17 Травня о 13:59 145


9-річний тернополянин Назар Пригода успішно здобуває початкову освіту вдома.


«Класно тобі, що ти не ходиш до школи!» — висловлюють захоплення однолітки 9-річного Назара Пригоди з Тернополя, який здобуває початкову освіту вдома. Батьки хлопчика Олена та Юрій, зваживши всі «плюси» та «мінуси» нинішньої ще далеко не реформованої школи, перевели сина на екстернат і самотужки допомагають йому освоювати знання. Подружжя виховує ще 3-річну донечку Алінку, яка скоріш за все, теж колись стане ученицею домашньої школи, а наразі вона зацікавлено сприймає братові уроки.  Здобуття освіти у сім’ї Пригод гармонійно вплелося у їхнє щоденне життя. У той час коли школярі сидять за партами в душних кабінетах, Назар вивчає предмети, лежачи в гамаку чи сидячи на гарбузах, проводить експерименти прямо на кухні… Досвідом екстернатної форми навчання поділилася з «НОВОЮ…» мати хлопчика Олена Пригода.

— Олено, чому ви вирішили перевести Назара на домашнє навчання?

— Домашнє навчання практикуємо третій рік. Ще до того, як син став першокласником, ми задумувалися, чи не спробувати організувати для нього навчання вдома. Утім, не хотіли нав’язувати свою думку, тому дали йому змогу познайомитися зі стандартною системою освіти. Три місяці Назар відвідував одну зі шкіл Тернополя, та ми побачили, що пережитки старої школи досі присутні і вони негативно вплинули на сина. Дитину вчать бути виконавцем, а не ініціатором, учнів далі ділять на хороших і поганих, травмуючи цим одних і других, змушують сидіти рівно, хоча для дитини природним є рух, роблять надмірний акцент на каліграфії, досі є дискримінуючі «виставки» зошитів, багато домашніх завдань… Натомість не вчать аналізувати, приймати рішення, працювати в команді, не боятися помилок, не проявляють таланти. Школа мала б готувати до сучасного життя, натомість вона відстає на десятиліття. Поступово проводиться реформа в освіті, активно відстоює її міністр освіти і науки України Лілія Гриневич, та, на жаль, не так просто змінити школу. До того ж часто є спротив вчителів, батьків… Є талановиті креативні педагоги, які впроваджують зміни, але важко йти проти системи. Не хочу чекати, поки відбудуться реформи, тому мій син вже здобуває сучасну освіту.

— Ви випробували екстернат та дистанційне навчання. Чим вони відрізняються?

— У першому класі ми перевели Назара на безоплатний екстернат. Син був закріплений за школою, йому потрібно було через кожні два тижні навідуватися до вчителів, отримувати консультації. Ми приходили до школи, але це був стрес. До того ж не було прописано, як має відбуватися екстернат, вчителі не знали, як спрямовувати сина. Назара «підганяли» під стандарти школи, ми ж бачили все по-іншому, тому наступного року перевели його на дистанційне навчання до харківської школи «Ангстрем». Дистанційне навчання відрізняється від екстернату тим, що на кожен день розписані заняття, є онлайн завдання і контрольні, двічі на рік — атестація через скайп-співбесіду. За рік навчання в «Ангстрем» ми заплатили 4600 гривень. Нині річна вартість у тій школі складає 6500 грн. Окрім збільшення ціни, збільшилась і кількість проміжних контрольних, виконання яких займало все більше часу, тому ми забрали документи. На третій клас син перейшов в екстернат до Вінницької приватної школи «Дельфін», вартість навчання там — 2700 гривень на рік. 25 квітня Назар закінчив навчання у третьому класі. Тепер у нас — канікули!

— Раніше вдома навчалися здебільшого діти, які мали проблеми зі здоров’ям чи поведінкою, або, скажімо, спортсмени, натомість нині домашня освіта стає все більш популярною і набуває іншого змісту. Чи є в області й інші сім’ї, які організовують своїм дітям домашнє навчання?

— В Україні чимало діток перейшли на домашню освіту, на Тернопільщині спілкуємося з кількома такими сім’ями, ділимось досвідом, іноді проводимо спільні заняття для діток. Нині загалом змінюється філософія шкільної освіти. Я почала сприймати школу як освітню послугу. Батьки і діти можуть обирати формат, який найбільше відповідає їхнім інтересам.

— Як відбуваються заняття вдома? Мабуть, батькам потрібно бути дуже організованими, щоб попри домашні справи, встигати навчати дитину?

— Це справді непросто, але реально. Навчаємось за стандартною програмою, проте обираємо підручники, коригуємо темп навчання. Буває, присвячуємо день одному предмету або об’єднуємо уроки певною темою. Програмою прописано, які знання та вміння повинна здобути дитина за рік, а як їх досягти — це вже наша справа. Екстернат дає відчуття свободи і спонукає до самоорганізації. Не завжди мама-фея може щось надзвичайне придумати. Іноді ми просто сідаємо і працюємо. Але у нас є можливість керувати процесом навчання. Якщо батьки не мають змоги самі навчати дитину, наймають репетиторів. Ми платимо додатково тільки за гуртки малювання, бойового гопака та програмування. Природознавство син опановує самостійно — читає підручник, вивчає додаткові матеріали в інтернеті — скажімо, оглядав у 3D форматі будову людини, рослин, Сонячної системи. Водночас природознавство оточує нас — багато часу проводимо на вулиці. Для вивчення української мови є розкішний мультимедійний підручник, у якому ведучими є герої Мовка та Суржик. Назару цікаво писати есе на найнесподіваніші теми, для прикладу: «Що буде, якщо до кімнати увійде динозавр?», «Почуття яєчні на сковорідці…». Над математикою нам треба найбільше сидіти. Я маю бути на сто відсотків включена в заняття. Вивчаємо математику за підручником Ольги Гісь, увесь третій клас — це подорож Україною. Так, для прикладу, коли була тема про Одесу, ми рахували скільки покупців розсмішила за день тітка Соня,   довжину вулиці Дерибасівської і одеських катакомб, дивилися відеоекскурсію катакомбами. Це прикладні математика, історія і географія одночасно. Достатньо нині цікавого освітнього ресурсу і з англійської мови. Домашнє навчання — це спосіб життя, дитина може вчитись всюди і завжди. Головне —   зберегти природну жагу до пізнання.

— Скільки часу витрачаєте щодня на вивчення предметів?

— Дві-три години. Знайомі розказують, що на виконання домашніх завдань їхні діти стільки ж часу витрачають. Природознавство Назар може читати в дорозі або коли я щось роблю на кухні. Стараємось вчитись щодня, хоча можемо організувати собі поїздку, а потім наздогнати матеріал.

— Ставите оцінки Назару?

— На щастя, нам цього не потрібно. Син має тільки підсумкові іспити. Оцінки — суб’єктивне поняття, яке не відображає реального стану речей. Як і будь-якій дитині, Назарові щось дається легше, щось важче, все це я бачу і розумію над чим працювати. Для мене ідеально, щоб взагалі не було оцінювання знань, найкращу оцінку згодом ставить життя.

— Чи потрібна батькам педагогічна освіта, щоб вчити дитину вдома? Яка у вас освіта? Чим ви займалися дотепер?

— Педагогічну освіту, гадаю, не обов’язково мати, бо батьки все ж найкраще знають свою дитину. Потрібні бажання і час. Я закінчила Харківський авіаційний інститут, працювала програмістом, адміністратором, аніматором… Кілька років була в декретній відпустці, надавала консультації зі слінгоносіння. Домашнє навчання сина підштовхнуло мене до створення цікавих навчальних матеріалів, працюю над цим. Нині я — вчитель свого сина!

— Зарплата за домашнє вчителювання не передбачена?

— Наразі держава нічого не платить. Хоча за новим законом про освіту передбачено, що гроші мають «йти» за дитиною. Я була б не проти, якби мені за це давали зарплату або хоча б погашали вартість екстернату. Хоча, з іншого боку — ніхто не зачіпає мене зараз, то й добре, бо держава, якщо береться допомагати, то відразу присилає перевірки, посилює контроль…

— Чи не бракує Назарові спілкування з однолітками?

— Якщо у дитини є друзі, то спілкування не бракує. Назар комунікабельний, регулярно зустрічається з друзями, спілкується з однолітками на гуртках. Кожної неділі збираємося з однодумцями в Тернопільській обласній дитячій бібліотеці у рамках Клубу настільних ігор «People.Game». Батьки, які організовують домашнє навчання, сміливі та прогресивні. Є батьки, яким не подобається атмосфера звичайної школи, але вони не готові щось змінювати. Навіть не всі вчителі розуміють, навіщо нам екстернат, вважають, що система освіти прекрасно працює. Щоб змінити школу, потрібні час і бажання, а ще потрібно сприймати дітей як особистостей. «Ти можеш!» — тисячі разів повторюю синові. Мені було страшно братися за домашнє навчання, але мене підтримує чоловік, тому все вдається. «Мамо, ти — найкращий вчитель!» — каже мені син. Це додає впевненості і розуміння, що ми на правильному шляху.


Джерело: НОВА Тернопільська газета
Позначки: ,

Перегляньте також:

Loading...
Нещодавно опубліковане

Тернополянин Валерій Чоботар (псевдо «Гатило») – взірець справжнього патріота своєї Батьківщини...


Рубрика: , , Опубліковано: о 18:00


Це справді не сон. Юнацька збірна України (вік гравців до 20 років) — найсильніша в світі! Україна — лідер у грі мільйонів, у тому виді спорту, який набагато частіше завдавав нам прикрощів, аніж приносив задоволення...


Автор: Опубліковано: о 16:00


Про «смітникову люстрацію» суддів Кременецького районного суду вже, здається, давно всі забули...


Автор: Рубрика: , , Опубліковано: о 13:30


Іван Гресько колись навчався у цьому навчальному закладі на факультеті фізичного виховання...


Рубрика: Опубліковано: о 18:00


На черговій сесії Тернопільської міської ради, що відбулася 6 червня, було прийнято рішення про виділення чотирьох земельних ділянок для будівництва нових закладів дошкільної освіти у Тернополі, а також коштів на виготовлення проєктно-кошторисної документації...


Рубрика: Опубліковано: о 16:00



Теми дня
19 Червня
18 Червня
Курс валют на портале banker.ua
banker.ua
Відео