Субота, 27 лютого 2021
• Весні – бути з фестом “Ї”! • Шахрай представився… помічником прокурора • На Тернопільщині у 2020 році «Контінентал Фармерз Груп» сплатила понад 574,3 млн. грн. податків • Вантажівка розчавила жінку… • Врятував хлопчика, який стояв на підвіконні… • З 1 березня — індексація пенсій! • «Мій чоловік по голосу відчуває, коли я вишиваю» • Покататись на сноутюбах і встановити рекорд! • «Стрілець має відповісти за свій негідний вчинок!» • «Океан Ельзи» везе до Тернополя «Оранжерею» • Вірші Лесі Українки – англійською та французькою • Тернопілля знову «помаранчеве». Що заборонять? • У Тернопільських школах оновлюють харчоблоки для безпечного та здорового харчування дітей • Хто «розморозив» Тернопільський аеропорт? • «Через два місяці після загибелі Василя народився наш синочок…» • З гітарою по світу! • Бог за колючим дротом • 24 лютого відбудеться чемпіонат міста Тернополя з фристайлу (могул) • 25 снігоприбиральних машин працювали вночі на дорогах і тротуарах Тернополя • Сесія Тернопільської міськради відбудеться 5 березня
Микола Несенюк: «Через «Шахтар» йде негатив, який нищить наш футбол»

Опубліковано: 20 Серпня о 14:00 52


Я завжди вболіватиму за Україну, адже свого часу, коли був маленьким, навіть не міг собі уявити, що ця збірна існуватиме, що буде незалежна українська держава.


Нещодавно директор департаменту із роботи зі ЗМІ футбольного клубу «Динамо» (Київ) Микола Несенюк дав цікаве інтерв’ю інтернет-порталу «Футбол24». З огляду на актуальність порушених тем і проблем ми вирішили запропонувати його читачам «НОВОЇ…» з деякими скороченнями.

«Я дуже позитивно ставлюся до «Шахтаря»

– Миколо Івановичу, за вами закріпилося реноме антишахтарівського рупора. Багато хто вважає вас головним хейтером “гірників”. Вам комфортно у цій ролі?

– Це неправда. Я дуже позитивно ставлюся до «Шахтаря». Але до того, який був раніше. Історія цього клубу налічує не 10 років і не 20. Я пам’ятаю «Шахтар» 60-их, 70-их, 80-их… Яремченко, Старухін, Грачов. Я пам’ятаю «Шахтар» 90-их – симпатизував цій команді, як і всім іншим українським клубам. Йдеться про інше. Я погано знаю значення слова “хейтер”. Але впродовж понад 20 років виступаю проти негативних явищ у нашому футболі. У 90-их їх втіленням була одна сила, опісля – інша, яка, на жаль, пов’язана із «Шахтарем». Саме через «Шахтар» сьогодні йдуть негативні речі, які нищать наш футбол.

– Яка сила втілювала негативні явища у 90-их?

– У 1996 році була створена Українська професіональна футбольна ліга. Заявили мету: наш футбол повинен стати професіональним. На жаль, це виявилось не зовсім так. І якщо тоді ще існував якийсь шанс, то тепер справа доведена до абсурду. От подивіться: у нас 20 травня закінчується футбольний сезон. Наступний розпочався перед 20 липня. Тобто, упродовж двох найтепліших, найсонячніших місяців року офіційного футболу у нас нема. Уявіть собі, що я торгую морозивом. З 20 травня до 20 липня зачиняю лавочку і не займаюся цією справою. А потім починаю ним торгувати взимку. Насправді це означає, що я не торгую морозивом, а займаюся чимось іншим – воно ж мені служить лише прикриттям.

Так само і наш футбол – він не стоїть на нормальній основі. Клубів у нас немає – є лише кишеня того чи іншого власника. Закриється кишеня Суркіса – закінчиться «Динамо». Закриється кишеня Ахметова – закінчиться «Шахтар». Тобто, це приватні підприємства, які відрізняються між собою лише тим, що одні є брендами і мають під собою історію («Динамо», «Шахтар», «Чорноморець», «Карпати» тощо), а інші – типові представники теперішніх нижчих ліг. Це команди типових аграрних баронів, які заводять команди лише для себе – глядачів там не передбачається. Подивіться, хто у нас тепер виграє першу лігу. Це — київський «Арсенал», який не має ані стадіону, ані бази, ані вболівальника. Це — команда, яка увесь сезон відіграла на тренувальному полі донецького «Шахтаря». Навіщо нам такі команди? Якби наш футбол був справді професіональним, хто б допустив до змагань, приміром, «Сталь» або «Олімпік»?

Найголовніше, що провідником цих негативних процесів є «Шахтар». Пригадую початок 2000-их, як за рознарядкою звозили по 10-20 тисяч людей, яким футбол не був потрібен. Їхали, бідні, потягами, автобусами, а стадіон покидали задовго до кінця матчу… Або чому сьогодні «Шахтар» живе у Києві, а їздить грати «додому» за 500 кілометрів у Харків?! Сидіть краще у Харкові. Але ж зрозуміло, що у Харкові ніхто не вболіватиме за «Шахтар». Тому витрачаються дурні гроші. А в когось цих дурних грошей нема. Я розумію, що «Шахтар» не може виступати у Донецьку – через проблеми, які вони й самі трохи створили. Оселіться тоді в Маріуполі – це Донецька область. Чи в іншому місті Донбасу.

«Лобановський також помилявся»

– Цього року 13 травня «Динамо» відзначало 91-ий день народження клубу, а також 16-ті роковини смерті Валерія Лобановського. Для вас той день – насамперед радісна дата чи день скорботи за Метром?

– Мені пощастило особисто знати Лобановського. І я бачив його похорон – як увесь Київ вийшов на вулиці, щоб провести Тренера в останню дорогу. Думаю, такого у Києві не було за всі півтора тисячі років його існування. Тоді я зрозумів, що це за людина, і яке вона мала значення для Києва, для України, для багатьох поколінь.

– Найбільш пам’ятна розмова із Лобановським – якою вона була?

– Валерій Васильович умів мовчати. Це велике мистецтво – не піддатися емоціям, не наговорити зайвого. Відповідно кожне його слово важило дуже багато. Я спілкувався на цю тему із десятками футболістів, які працювали із Лобановським. Вони розповідали, що часто йому достатньо було просто подивитися. Звичайно, він був живою людиною і також помилявся. Він не був ідеальним. Але вирізнявся вмінням мовчати і говорити тільки те, що треба сказати саме в потрібний момент.

– Цьогоріч ФФУ проігнорувала церемонію вшанування пам’яті Лобановського. Про що це свідчить?

– Був час, коли ФФУ стояла в перших рядах і клялася у повазі до Лобановського. Ще рік, два, три тому для них Метр був усім, а тепер став ніким. От що прикро. Після ігнорування ФФУ роль та історичний внесок Лобановського не зміняться. А от федерація вчора була в одних рядах, тепер — в інших, завтра — невідомо в яких…

«Він Україну на карті не покаже – цей Марлос»

– Ваша головна претензія до діяльності Андрія Павелка на посаді президента ФФУ?

– Я думаю, що Павелко не впорався. Він виявився неготовим до такої відповідальності – це його біда. Людина просто переступила через кілька сходинок і стала на посаду, яка їй не під силу. Тому він робить деякі речі, за які просто соромно. У Павелка для такої посади немає відповідних якостей. Можна сказати, що він тут випадкова людина.

– Кажете, Павелко перестрибнув через кілька сходинок… Схожа ситуація і в його кума Андрія Шевченка у збірній України – чи не так?

– З одного боку, наставник національної команди – це така посада, від якої не так багато залежить. Якщо у країні є футболісти, то залишається зібрати їх докупи і розставити по позиціях. У національній команді не вчать грати у футбол. Якщо ви поставите навіть найгеніальнішого тренера займатися збірною Гондурасу, він не стане чемпіоном світу. Шевченко – це плюс з іміджевої точки зору. Він – єдиний український футболіст, якого знає увесь світ. Тому, звісно, коли виходить Шевченко, всі реагують: “О, це ж сам Шевченко!” З цього боку до його призначення немає претензій. З іншого боку, Шевченко ніде, ніколи і нікого не тренував. Назвімо речі своїми іменами: він – не тренер. Тренер – це Моурінью, який реально закінчив інститут і курси на PRO-диплом. Але Шевченко погодився на цю роль. От тепер нехай отримує. Це був його вибір. Якщо він цього не розуміє, якщо йому комфортно на цьому місці, якщо несоромно дивитися людям в очі, то нехай продовжує.

– В «епоху» Павелка і Шевченка відбулася натуралізація Марлоса. Свого часу ви написали: “Якщо у збірній України буде Марлос і йому подібні – тоді кранти”. Ваші переконання не помінялися?

– Я завжди вболіватиму за Україну, адже свого часу, коли був маленьким, навіть не міг собі уявити, що ця збірна існуватиме, що буде незалежна українська держава. Бачити матчі нашої національної команди – це щастя.

Щодо натуралізації… Це мені нагадує звичайну підставу, коли за команду заводу грає професіональний футболіст. У нас була природна натуралізація після розвалу Радянського Союзу. В межах однієї держави людина могла переїхати з Грузії в Україну і тут залишитися, ставши згодом громадянином нашої країни. Так само, як за Португалію виступають жителі колишніх колоній – Бразилії, Мозамбіку тощо. Коли ж людина не знає жодного слова нашою мовою, — це інша ситуація. Вигравати потрібно чесно. Якщо ми натуралізуємо Мессі, Ібрагімовіча, Роналду і станемо чемпіонами світу, – це буде обман. А обман ще ніколи до успіху не приводив. Тому я проти натуралізації цих бразильців. Навіщо нам це потрібно? Про національну команду повинні мріяти юні футболісти – і зростати до своєї мрії. Коли ж привозять невідомо кого, дають йому паспорт, а він Україну навіть на карті не покаже – цей Марлос, чи хто там ще…

«Дивитися Денисова – себе не поважати, Леоненко – не експерт»

– Ще одна ваша цитата, датована 2016 роком: “Нехай «Шахтар» їде грати в Донецьк, якщо їм так погано в Україні”. І далі ваш висновок, що «Шахтар» – це неукраїнський проект. Чому?

– Ви бачили фінал Кубка України? Ви бачили, у яких футболках вийшли гравці «Динамо»? Гравці «Динамо» вийшли у футболках з написом “Наші воїни – наші герої”. Гравці «Шахтаря» ці футболки не вдягнули. Ось вам відповідь на ваше запитання. Всі все бачили. Я не буду більше нічого говорити. Нехай вони пояснюють, хто вони після цього. Не підтримують нашу армію, не підтримують наших героїв, не підтримують людей, які насправді захищають Україну. Можливо, там є небайдужі гравці або працівники клубу, проте така політика… Це питання їхньої совісті. Жити у Києві і зневажати країну – що поганого вам ця країна зробила? Вважаю, це просто аморально, бо люди, у яких є совість, повинні щодня дякувати воїнам, які щодня ризикують своїм життям на фронті.

– Віктор Леоненко. Тричі найкращий футболіст України у складі «Динамо» вже не перший рік жорстко критикує рідний клуб, зайнявши протилежну позицію…

– А ви впевнені, що у нього колись була ця позиція? Одна справа – гра на футбольному полі, а інша – прекрасний футболіст може бути дуже поганою людиною. Я знаю багатьох чудових гравців, які зіпсувалися за межами поля.

У 90-их Віктор був прекрасним футболістом. Лише коли з’явився Шевченко, всі забули, хто такий Леоненко. Як коментатор, експерт – він мені взагалі ніхто. Якщо на мене одягнути халат, це ще не означатиме, що я став лікарем. Приблизно така ж ситуація з Леоненком – він не експерт.

– Часто дивитеся ефіри “Великого футболу”?

– Коли немає альтернативи і мені потрібно подивитися якийсь футбол, я, звичайно ж, дивлюся ТК “Футбол”. Так само я дивлюся і випуски футбольних новин. Щодо аналітичних програм, то ми живемо в таку епоху, що як тільки хтось щось скаже, це одразу з’явиться в інтернеті. Тож я заходжу і читаю. А дивитися, вибачте, на Денисова, – це себе не поважати. Як нормальна людина може це дивитися?

– Юрій Вернидуб назвав ТК «Футбол» рупором «Шахтаря», провівши навіть паралелі із Геббельсом…

– Усі знають, хто власник цього телеканалу. Це фактично клубний телеканал – так його і потрібно сприймати, от і все. А що ви хочете, аби вони були об’єктивними? Може, вони у приватному житті щось нормальне говорять, але тут, на роботі, працюють на інтереси роботодавця і виконують його замовлення.

– Тоді, може, вихід — єдиний телевізійний пул?

– Ви вважаєте, якщо з’явиться єдиний мовник, побільшає охочих дивитися матч між «Олімпіком» і «Сталлю»? Якщо до нас у будь-яке місто приїде «Манчестер Юнайтед», це буде видовищем. А видовище – продається. У нас немає видовища. 90 відсотків матчів проходять при порожніх трибунах – вони нецікаві для глядачів. То яка різниця, хто їх показуватиме? Це глибинна проблема нашого футболу.


Джерело: НОВА Тернопільська газета
Позначки: , ,

Перегляньте також:

Loading...
Нещодавно опубліковане

Фестиваль "Ї" у травні – це багаторічна традиція приємних весняних зустрічей у Тернополі...


Опубліковано: о 15:47


Близько 50 тисяч гривень і ювелірні прикраси «заробили» за один день шахраї. Жертвами зловмисників стали двоє тернополян пенсійного віку...


Опубліковано: о 14:24


і спрямувала 13,2 млн. грн. на соціальні проєкти
...


Опубліковано: о 10:48


З травмами таза та іншими важкими тілесними ушкодженнями бригада екстреної медичної допомоги госпіталізувала жінку 1963 року народження...


Опубліковано: о 18:21


Лист-подяку за порятунок дитини начальник Головного управління Нацполіції області Олександр Богомол вручив інспектору роти №2 управління патрульної поліції в Тернопільській області Іллі Нестеряку...


Опубліковано: о 17:19



Теми дня
27 Лютого
26 Лютого
25 Лютого
Курс валют на портале banker.ua
banker.ua
Відео