П’ятниця, 23 серпня 2019
• «Танцюю, як усі» • Чортків мотофестом шаленів • Наїхав на жінку і дітей… • У Тернополі сходи фонтану “Сльози Гронського” доповнюють новими атрибутами • Боровся за Україну, втратив життя на чужині… • То й що, що вже «за десять осінь»? Душа ще трохи в мандри просить… • Пішов із життя викладач ТНЕУ Олег Бакалюк • Коржики з медом і маком від Наталки Потурай • Свято…з вогником! • Де святкуватимуть День прапора і День Незалежності • Біда за бідою… • «Дій активно! Живи позитивно!» Коли життя — мед! • 43-річна Мілла Йовович стане мамою втретє • Моніка Левінскі розкаже свою правду про секс-скандал з Біллом Клінтоном • Три ідеї для легкого літнього обіду • Зарядка для пам’яті: як перестати все забувати • Поблизу Кооперативного коледжу авто збило жінку • Українська краса до Голлівуду дійде! • Нова українська школа: влада і громади повинні об’єднати зусилля для успішної реалізації завдань • Термомодернізація житлового фонду Тернополя прийшла на вул. Новий Світ, 45
На даху дзвіниці знайшли вхід у криївку

Опубліковано: 2 Серпня о 14:00 66


У селі Кордишів Шумського району місцеві краєзнавці спільно з фахівцями Наукового центру дослідження культурної спадщини відшукали вхід у криївку/схрон, про існування якої знали давно, однак дістатися до якої ніяк не вдавалося.


Уперше криївку повстанців виявили у 2011 році, коли перекривали церкву Покрови Пресвятої Богородиці, повідомляє Номер Один.

– Під дахом було невеличке приміщення трикутної форми, в якому могли перебувати четверо-п’ятеро людей, тут було чотири матраци та кілька подушок. Із виявлених матеріалів можемо зрозуміти, що там були сільські хлопці, які переховувались упродовж 1944-1945 років. У їхніх документах є записи псевдо людей, які співпрацювали з ними, а також чимало звітів і навіть прапор. До 2011 року ніхто і гадки не мав, що знаходиться там, у церкві,– каже уродженець села Кордишів, краєзнавець Анатолій Лукащук.

Відомо, що повстанці дуже оберігали свою схованку.

– Коли майстри, що перекривали дах, зняли бляху, то побачили гранату, котра лежала на підлозі, й одразу викликали «еменесників». Поки вони їхали, староста церкви зайшов у приміщення на дзвіниці і… смикнув рукою за ще одну гранату, яка була на розтяжці. На щастя, довкола чеки була ржа і вона не спрацювала. Розтяжку він розірвав, але граната не вибухнула, – мовить пан Анатолій.

За словами краєзнавця, у криївці знайшли пропагандистські матеріали, накази, грипси. А однією з найцікавіших знахідок був блокнот, напевно, керівника підрайону, в підпорядкуванні якого знаходилося 11 станиць. Усі ці матеріали зібрали докупи і видали книгу «Бандерівська скриня. Історія криївки в селі Кордишів Шумського району». Разом з тим, багатьох цікавило, а яким чином до цієї криївки заходили повстанці, бо видимого шляху не було.

– Ніхто не знав, де був вхід до самої криївки. Старожили казали, що треба повністю зривати бляху на даху, щоби можна було виявити вхід до неї. Але цього б ніхто не дав зробити. Тому ми вирішили запросили фахівців Наукового центру дослідження культурної спадщини. Три години спільних зусиль дали свої плоди. У саму церкву повстанці не заходили, у бокове приміщення вони потрапляли через підвал. Далі сходами піднімалися на дзвіницю. Внизу на дерев’яній стіні дослідники побачили вирізаний невеличкий люк, який відсували. Через невеликий отвір повстанці заходили всередину і закривали вхід за допомогою ручки, обладнаної із внутрішньої сторони. Хлопці, очевидно, були худорляві, що могли туди залізти, бо дірка є невеликою. Умови для проживання там були важкі: влітку – спека, взимку – холод, – розповів Анатолій Лукашук.

Зайшовши всередину, дослідники між порваними паперами знайшли ще ряд записів, які підтверджують про перебування там повстанців.

– У криївці були документів, які ще потребують детального вивчення. Серед іншого – наказ Бориса Боруна, що в ОУН упала дисципліна і які заходи потрібно вживати для виправлення ситуації. Зокрема, пропонувалося навіть покарання смертю. Як повідомили науковці, Борис Борун – це раннє псевдо Степана Бандери. Також вдалося знайти два грипси. В одному, датованому 14 серпня 1944 року, написано: «Друже Борис, наказую Вам з’явитися на відправу на 8 годину вечора. Явка обов’язкова, з’явитися по моєму зв’язку 16 серпня 1944 року. Слава Україні! Героям слава!» Чи це була справді відправа, чи просто потрібно було вийти на зв’язок, ще треба з’ясувати. Другий грипс від листопада 1944 року – це звіт вищому керівництву, в якому сказано: «Друже, на нашій станиці великих справ з більшовиками не було. Вони були під Угорськом (село неподалік Кордишіва, – авт.), але забравши все цінне, поїхали. Дві молодиці і троє дівчат також поїхали з ними, але ті, які їх полюбили. Серед них – одна молодиця, яка покинула двох неповнолітніх дітей. То я стверджую з розповіді очевидців, особисто не знаю». І підпис: «Слава Україні!» Героям слова!», – цитує написане у грипсах Анатолій Лукащук.


Джерело: Номер Один
Позначки: ,

Перегляньте також:

Loading...
Нещодавно опубліковане

Чи не найзворушливішим дійством у неділю, 25 серпня, стане унікальний соціальний проєкт від руху «Життя без меж» «Танцюю, як усі»...


Рубрика: , , Опубліковано: о 10:00


Минулої п’ятниці, 16 серпня, спокій Чорткова порушив рев «залізних коней», які на три дні заполонили місто...


Рубрика: , Опубліковано: о 18:00


Аварія, в якій потерпіла молода жінка з двома малолітніми дітьми, трапилася у п’ятницю, 9 серпня, близько 16-ої години у селі Ковалівка Монастириського району...


Рубрика: , Опубліковано: о 16:00


У Польщі загинув ветеран АТО Андрій Савчук із Чорткова...


Автор: Рубрика: , , Опубліковано: о 14:00



Теми дня
23 Серпня
22 Серпня
21 Серпня
Курс валют на портале banker.ua
banker.ua
Відео