Субота, 28 травня 2022
• У Тернополі провели спортивно-розважальний захід «#миEUКРАЇНА» • Понад 800 книг тернополяни зібрали для українських дітей у польське місто Лєґніца • Федір Бортняк: «Під час війни для людей надзвичайно важливий соціальний захист» • «Русскій воєнний корабль… ВСЬО!» • «Контінентал» завершив весняну посівну • 14-річний хлопець побив до смерті односельчанина • У колекції тернополянки Тетяни Головань – понад 200 вишитих рушників з усієї України! • Музейники Тернополя підтримують українських захисників • Обеззброєний, але нескорений • Маестро співатиме у Вічності • На Тернопільщині відновили роботу камери фіксації порушень правил дорожнього руху • Внаслідок бойових дій постраждав 281 працівник, 96 з них загинули • У Тернополі тривають поточні ремонти доріг • Сергій Надал: «Українці – нація Героїв» • Інформаційна допомога українцям за кордоном – від Goodacity • Володимир Труш: “Немає кайданів, які зможуть скувати українців” • У Тернополі вшанували 161-річницю перепоховання Тараса Шевченка • Маріуполь — болюча рана. Історії маріупольців, які знайшли прихисток на Тернопільщині • Сергій Надал: «Тернопільські освітяни-волонтери на своєму прикладі навчають дітей любові до України» • “Щоб відволікти дітей від війни”. У Тернополі відсвяткували День Європи
На річницю Революції Гідності не стало майданівця Юрія Галенди

Автор: Опубліковано: 23 Листопада о 17:03 69


У ніч на 21 листопада не стало символу Майдану Юрія Галенди із села Заруддя Збаразького району. Відхід у засвіти на третю річницю Революції Гідності більш ніж знаковий.


Юрій Галенда на Майдані у Києві.

Пройшовши Майдан з першого дня і до жорстокого побиття у Маріїнському парку, він ці три роки, хоча й на милицях, продовжував боротися за Україну. Але підірване здоров’я далося взнаки — підкосила важка недуга. Хотів жити, та навіть єдиним словом не шкодував за пройденим. Це був свідомо обраний ним шлях — шлях правдивого патріота.

Юрій Галенда був депутатом Збаразької районної ради кількох скликань. Брав активну участь у Помаранчевій революції, у 2011-ому році вісім днів голодував на майдані у Збаражі на знак протесту проти прийнятого тоді закону про мови. Лише різке погіршення стану здоров’я та наполягання лікарів змусили його вийти з голодування. Коли розпочалася Революція Гідності, Юрій перебував у лікарні, та після побиття студентів прямо з лікарняного ліжка подався до Києва. На Майдані згуртував довкола себе земляків, жили в наметі навпроти КМДА. Як старший намету він турбувався про хлопців, організовував чергування, придбав для них за власні кошти 17 бронежилетів. Найстрашнішим днем для Юрія стало 18 лютого 2014-го, коли у бійні біля Маріїнського парку він ледь не попрощався з життям. Рятували його медики київської лікарні №17, згодом перевезли у клініку в Рівне, та найбільшу допомогу йому надали у військовому госпіталі у Вроцлаві, що в Польщі. Після Майдану поривався воювати в зону АТО, проте здоров’я не дозволяло.

galenda— Юрій Галенда був нашим батьком на Майдані: не думав про себе, а завжди дбав про інших. Рвався на барикади, тримав дисципліну у наметі, його усі поважали, — згадує побратим Сергій Цимбалюк. — Завжди вірив у перемогу, навіть коли була вкрай напружена ситуація, казав: «Хлопці, чому хвилюєтесь? Стояли і вистоїмо!» 18 лютого Юрій пішов до Маріїнського парку, де відбулося протистояння з беркутівцями. Рятуючи від дубинок побратима, сам потрапив під роздачу. Троє беркутівців підвісили його ногами до бордюра, скакали зверху, копали по голові, немилосердно били… Добре, що Юрій був у бронежилеті, а то хтозна чим би все закінчилося. Йому зламали кілька ребер, на одній нозі було чотири переломи, тріщина в черепі, переломи рук, кульове поранення живота… У тій веремії його добивали. Потім ми довго шукали Юрія серед поранених, натрапив на нього в одній із лікарень Києва тодішній нардеп Василь Деревляний. Обличчя Галенди було суцільним місивом, впізнали його лише за голосом… Потім були три місяці лікування у Польщі, але побиття підірвало здоров’я і він до останнього часу ходив на милицях. Коли Юрій перебував у клініці Вроцлава, хлопці з нашого намету пішли воювати на Схід. Він просто не міг сидіти у лікарні і думати, як ми тут, тому, недолікувавшись, повернувся додому. За гроші, які йому збирали на операцію, купив для нас розгрузки для боєприпасів. Плів маскувальні сітки, власноруч виготовляв і передавав нам персні з тризубами, хрестики, брелоки — був майстром на усі руки. З милицями приїжджав на Схід. Два роки тому в нього виявили гепатит С. На лікування були потрібні чималі кошти, тому наші хлопці збирали між собою, шукали ліки за кордоном. Інфекцію поборов, а от печінка не витримала… Наші побратими старалися щоразу провідувати його в лікарні. Тиждень тому одружувався син Юрія, тож він просив нас прийти на весілля, хоча сам потрапив до реанімації. Наші юристи домоглися присвоєння Юрію звання учасника війни, після лікарні ми планувати вручити йому почесну нагороду Майдану… «Прорвемось!» — казав Юрій перед смертю.

— З Юрієм я познайомився на Майдані. Захоплювався його простотою і життєвою мудрістю. Він ніколи не ховав очі, був відвертим і щирим, — розповів інший побратим Ярослав Глиняний. — Свідомий українець, свідомий батько, свідомий друг. Відчайдух, непосидючий, був поштовхом для вояків.

Не говорив пафосних речей, а навчав молодших власним прикладом: ставав і рубав дрова, ішов по воду, будував барикади. Якщо щось йому не подобалося, казав: «Бачиш, тут є образи, тут є Шевченко, тому тут не годиться так чинити». Нині наші хлопці порозбігалися по батальйонах. Юрій телефонував до кожного, цікавився ситуацією на Донбасі. Якби він був здоровий, то не тримався б полів-маєтків, а захищав би Україну. У 2014-ому самотужки встановив у своєму селі пам’ятник Героям Небесній Сотні, навколішки виклав бруківку довкола. На Майдані ми називали Юрія отаманом, він був авторитетом для нас і ним залишиться у наших серцях…

— Після Революції Гідності Юрій Галенда долучився до створення місцевої ГО «Наша громадська справа», координував збір волонтерської допомоги нашим бійцям на Схід, — зазначила голова громадської організації Галина Фоміна. — Знаходив добре слово для кожної людини, вмів згладити гострі кути у товаристві, мав дар об’єднувати, вмів прощати. Що би не трапилося, завжди був сповнений бойовим духом, багато хто зневірився останнім часом, а він тримався. Коли щось не ладилося, хлопці ішли до нього за порадою. Юрій був наріжним каменем спільноти патріотів Збаражчини.

Учора, 22 листопада, Юрія Галенду поховали у Зарудді. В останню путь його провело усе село і вірні побратими, які запевнили, що втілять у життя його мрію про перемогу.


Джерело: НОВА Тернопільська газета
Позначки: , ,

Нещодавно опубліковане

21 травня з нагоди відзначення Дня Європи на масиві «Дружба» у Тернополі провели спортивно-розважальний захід «#миEUКРАЇНА»...


Автор: Рубрика: , , , Опубліковано: о 8:06


З початку травня у міських бібліотеках Тернополя тривала культурно-мистецька акція «Україна – Європі», мета якої – зібрати дитячу і підліткову літературу рідною мовою для юних українців, котрі зараз вимушено перебувають у Польщі, рятуючись від війни...


Рубрика: , , , Опубліковано: о 8:00


У розмаїтих вишиванках і зі щирими серцями! У День вишиванки колектив управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Тернопільській області спільно помолився у храмі за Україну, за наших захисників, за людей, які нині страждають. У цей важкий для нашої країни час кожен українець віддано трудиться для перемоги і довіряє Богові...


Автор: Рубрика: , , , Опубліковано: о 9:49


У Тернополі відбулося спецпогашення поштової марки ...


Рубрика: , , , Опубліковано: о 9:38


Минулого тижня у «Контінентал Фармерз Груп» завершилася весняна посівна кампанія...


Автор: Рубрика: , , Опубліковано: о 9:00



Теми дня
28 Травня
27 Травня
26 Травня
Курс валют на портале banker.ua
banker.ua
Відео