Середа, 23 жовтня 2019
• Що їсти, аби зберігати тепло та енергію • У Тернополі вшанували пам’ять Віктора Гурняка • Яблучно-грушевий пиріг з горіхами • На Полтавщині загинув ексміністр агрополітики і продовольства Тарас Кутовий • Ці суші… шкода їсти! • «Любовний трикутник — дуже незатишний і неприємний стан» • “Приміщення електростанції було відчинене”: на Теребовлянщині дитину вдарило струмом • Попікнікували культурно! • Опубліковані зарплати українських футбольних чиновників • Шестирічна українка перемогла на міжнародному конкурсі краси • У Тернополі відкрили новий громадський простір біля Головпошти і оновлений фонтан «Кульбаба» • Іван Марчук вирішив припинити робити виставки своїх картин • Уряд не буде знижувати тарифи! У Зеленського передумали… • «Chortkiv-West» на $700 мільйонів • «Нобелівка» з літератури для Ольги Токарчук: чи є що святкувати Тернопіллю? • На Тернопільщині дівчинка випала з автобуса і загинула • «Він був сильний тілом і духом…» • На вулицях Тернополя з’являться ще шість нових великогабаритних автобусів • Євро’2020: нестандартний формат • Тернополянка двічі за день обікрала магазин
Народ вирішив жити по-новому!

Опубліковано: 13 Грудня о 13:25 172


Треба було чути слова простих людей на адресу президента і його кума (!) Генерального прокурора. Глибину народного обурення неможливо передати, оскільки довелося б використовувати вкрай ненормативну лексику.


І це рішення, здається, є незворотним. Слухаючи виступаючих у неділю, 10 грудня, на Марші протесту за імпічмент президенту, що заполонив у Києві увесь майдан Незалежності, я пильно вдивлявся в очі звичайних людей і скажу відверто те, що думаю і відчуваю: з’являється якась нова точка відліку — рішучість українського народу набирає нової сили. Мені не подобаються версії розчарованих, що все було і буде намарне, що нічого кращого не відбудеться. Відповідаю таким: має відбутися — і таки відбудеться! Це — моя інтуїція.

Треба було чути слова простих людей на адресу президента і його кума (!) Генерального прокурора. Глибину народного обурення неможливо передати, оскільки довелося б використовувати вкрай ненормативну лексику і не вистачило б газети. Невдоволення народу через вражаюче зубожіння не має меж. Тому не уявляю, як після такої масової і відвертої недовіри можна спокійно виходити на відповідальну державну роботу і робити вигляд, ніби нічого не відбувається.

Не люблю дискусій про релігію чи політику, хто — правий, а хто — ні. Кожен обирає свою позицію. Але хотілося б, щоб представництво західних областей в нинішньому протесті було вагомішим. Було дуже прикро, коли при формуванні колон на Марш протесту біля славетного Шевченка слово «Тернопіль» навіть не прозвучало. Натомість колону великого протесту кількісно очолили Черкаси. Запитую себе: невже у Черкасах зле, а у Тернополі добре?! Та, врешті, все, що робиться, — на краще. Бо Україна — велика і її дух —  також великий. І цей дух є непереможним.

Вночі у невеликому автобусі по дорозі до Києва не спалося. Різні думки роїлися і витісняли одна одну. Я спіймав себе на тому, що маю один гріх. Мій голос і голоси моєї родини (а я просив про це!) на виборах президента дістались Петрові Порошенку. Тепер я вирішив забрати їх назад, взявши участь у Протесті за імпічмент. Маю на це право, бо залишився після Майдану, як і всі українці, обдуреним владою.  Адже «жити по-новому», окрім автора цього слогана та його зграї, ніхто не став. Для тих, хто втратив батька, сина чи чоловіка у безглуздій АТО, для тих, хто став інвалідом і принизливо для себе добивається соціального захисту, для тих, хто незаконно знаходиться у СІЗО і тюрмах, для тих, хто просто бореться за виживання, ЯКЕ ЖИТТЯ настало для них?! Відповідь очевидна і одна на всіх. «Жити по-новому», як і «Почую кожного» — це локшина для українців і просто цинічний політичний лозунг, хоч і звучить дуже привабливо.

Здається, такої цинічної влади ще не було. До цього вона була різною — підлою, брехливою, кримінальною, а нині стала особливо цинічною і такою, як всі попередні разом узяті. І про це знає вся країна.

Тому заболочену воду треба очищати. Звичайно, це може статися і природним способом. Потрібно тільки, щоби потічок був чистим і прозорим. Але на це піде дуже багато часу. Тому, якщо потічок перетвориться у широку стрімку ріку, — вона швидко знесе усі фекалії.

Р.S. На майдані зустрів Степана Хмару. Йому вже за 80. Знаю його особисто. Схиляю голову за те, що не перестав боротися за Українську Державу.

Василь Зарічний, м. Тернопіль (фото автора)


Джерело: НОВА Тернопільська газета
Позначки: , ,

Перегляньте також:

Loading...
Нещодавно опубліковане

Природа змінюється, і в осінньо-зимовий період нам теж важливо змінювати своє харчування – для того, щоб підтримати тіло та імунну систему...


Рубрика: , Опубліковано: о 18:00


3 солодкі яблука, 3 груші, 2 яйця, 125 мл молока, 2 ст. л. оливкової олії, 4-5 ст. л. ванільного цукру, 150 г борошна, 1 ст. л. цукру, 1 пакетик розпушувача, дрібка солі, жменя очищених лісових горіхів...


Рубрика: , Опубліковано: о 16:00


Вертоліт, у якому знаходився Тарас Кутовий, впав і розбився на Полтавщині. Сталося це 21 жовтня...


Рубрика: Опубліковано: о 15:00


Кухар з італійського Мілана Юджі Ху перетворює звичайні суші на витвори мистецтва...


Рубрика: Опубліковано: о 14:00



Теми дня
22 Жовтня
21 Жовтня
Курс валют на портале banker.ua
banker.ua
Відео