Неділя, 25 вересня 2022
• Триває збір коштів на автівку для воїнів ЗСУ 24 бригади • «Вітер На-Дії»: українська молодь зустрілася в Кракові • Передачі захисникам із Тернополя — в найгарячіші точки • Діти і війна: як подолати травми • У Тернопільській громаді живуть понад 28 тисяч переселенців • У Тернополі готуються до початку опалювального сезону в умовах воєнного стану • Клатчі для леді – за донати • З фронту – до шлюбу • Наталія Фаліон та гурт «Лісапетний батальйон» відсвяткують 30-річчя на сцені благодійним концертом у Тернополі • Іво Бобул запрошує на свій благодійний концерт в Тернополі для підтримки ЗСУ • Через ситуацію на Харківській ТЕЦ у Тернополі скликали екстрене засідання • Риболовля, собака і… помідори • Тернопільський рятувальник освідчився коханій на сцені театру • Мобільна стоматологія лікує воїнів-тернополян у гарячих точках • «Тернопіль готується до найскладнішого в історії незалежності опалювального сезону» • Голгофа Йосифа Сліпого – Голгофа України • Кольором перемогти війну • «Тернопільська Озеряна’2022»: 9 кілометрів – під дощем • Співом підтримали армію • Тепловізор від юних волонтерів
Некрасива, зате розумна…

Опубліковано: 17 Липня о 18:00 63


Ні, він не втратив через неї голову і не закохався. Закохатися – це взагалі складно.


Некрасива, звичайно, зате розумна. І фігурка непогана. І очиська – бездонні і розуміючі. Дивись, може, і зустрінеться хтось гідний, хто зуміє оцінити.
Зустрівся. Красень. Увірвався в її життя, як ураган, смерч і серцевий напад одночасно.
Гарно упадав, квіти носив, заміж покликав через місяць після знайомства. Вона ніяковіла і червоніла.
Розуміла, що не пара вони, ой, не пара. Вчителька малозатребуваної нині французької мови і лікар-кардіолог з відомої клініки.
Одружилися. Вона думала, що ось все і закінчиться. Ні, не закінчилося. Все навколо іскрилося, світилося, було святковим і навіть злегка несправжнім. Хотів дитини. Вона боялась. Мама плакала. Він наполягав. Їй все здавалося, що казка закінчиться так само несподівано, як і почалася.
І ще картала себе за те, що чорт її штовхнув зайти в те кафе випити кави. Випила, називається, кави. Посміхалася зі своїх думок, дивувалася, що він у ній знайшов?
А він знайшов у ній спокій. Після виснажливих і важких стосунків із заміжньою колегою. Після нестерпності і неможливості що-небудь змінити. Після приреченості і розуміння, що ніхто до нього і не думав ставитися серйозно. І яке щастя, що він зайшов тоді в кафе випити коньяку або віскі. І побачив ці очиська під безглуздою плетеною шапкою.
Ні, він не втратив через неї голову і не закохався. Закохатися – це взагалі складно. Тим більше, коли в душі, в голові, в серці була та, кохана, непокірна, яка не належала йому, байдужа і тим більше незабутня… Ні на мить.
Він кинувся залицятися, як міг тільки він, – захоплено, до забуття.
Але весь час, щодня, кожну секунду, до оніміння в кінчиках пальців, відчував ту, яка відкинула і забула його. Як відчувають несмачну каву або пригорілий пиріг. Неприємний післясмак.
Хотів, щоб дружина народила дитину. Думав, що дитина точно зможе його зупинити і утримати, якщо та, гірко-нестерпна, раптом задумає покликати до себе.
Все, що робив, повинно було допомогти забути. І начебто біль стихав. Дружина носила великий і красивий живіт. Він ніжно торкався його губами, прислухався до звуків. Був майже щасливий.
Коли вона подзвонила, він відразу зрозумів, що це вона. Ніколи не помилявся. Ніколи не ставив на її ім’я особливі дзвінки. Просто знав.
Подзвонила, вирвала з реальності, змусила сісти в машину і їхати. І відключити всі думки, крім однієї – вона покликала!
Поки мчав, його мобільний розривався. Він відхилив десь сто дзвінків. Він потім передзвонить дружині, він потім як-небудь їй все пояснить. Якщо вона захоче, звичайно, слухати.
Його некрасива дружина корчилася на підлозі в передпологових переймах. Ще два тижні, а біль розрізав її навпіл. Чоловік відхиляв дзвінки. Він ніколи цього не робив! Швидка допомога занадто довго їхала! Їй було прикро і страшно.
А він обіймав улюблене тіло і знав, що життя зупинилося. І нічого вже не важливо. Тільки її руки, губи, подих, голос, слова, шепіт, волосся…
Потім сидів, курив у пологовому будинку. Дружина народила. Сина. Три години тому. Без нього. Його ніхто не міг знайти. Він сам себе не міг знайти.
Думав. Задзвонив телефон. Вона. Втім, він за секунду до дзвінка знав, що це вона. І знав, що більше ніколи не відповість на дзвінок.
Клин клином не вибивають.

Зоя Казанжи


Джерело: НОВА Тернопільська газета
Позначки:

Нещодавно опубліковане

Поранення чи смерть внаслідок бойових дій під час виконання посадових обов’язків є страховим випадком – Фонд соціального страхування України гарантує виплати і медико-соціальні послуги для всіх українських працівників, які постраждали на роботі через російську агресію...


Рубрика: , , Опубліковано: о 11:21


Щодня до Фонду соціального страхування України надходить на оплату 21,4 тисячі лікарняних на загальну суму близько 70 мільйонів гривень – вони містяться в понад 4 тисячах заявах-розрахунках, які роботодавці формують за лікарняними працівників і подають до ФССУ...


Рубрика: , , Опубліковано: о 11:18


З початку війни на підприємствах України зафіксовано 562 постраждалих внаслідок бойових дій працівників (+7 за останній тиждень)...


Рубрика: , , Опубліковано: о 11:17


Щомісячні страхові виплати від Фонду соціального страхування України упродовж вересня вже отримали понад 64 тисячі потерпілих на виробництві та членів їх родин...


Рубрика: , , Опубліковано: о 11:00


Уже сім років мешканець Збаражчини із села Кретівці, Ілля Роля, воює на Сході України проти кремлівських окупантів. Наш земляк служить у 24-й яворівській бригаді...


Рубрика: , Опубліковано: о 8:56



Теми дня
23 Вересня
22 Вересня
21 Вересня
16 Вересня
15 Вересня
Курс валют на портале banker.ua
banker.ua
Відео