Четвер, 28 березня 2024
• У Чорткові вперше зробили складну операцію на серці • Залозецький став повернули у власність громади • Ремонтують аварійний міст на під’їзді до Тернополя з боку Бродів • “Закрити очі” за 100 доларів: водій пропонував хабар поліцейським • Смертельна аварія у Кам’янках: водій “Skoda Octavia” загинув на місці • Впав із чотириметрової висоти: смерть на будівництві біля Тернополя • Валерій Бачинський – новий директор Тернопільської обласної універсальної наукової бібліотеки • Перископи та антени до рацій роблять у Бережанах • Професор із Тернопільщини донатить на виготовлення дронів • Уламки російської ракети впали на подвір’я на Тернопільщині • Вчителі англійської мови з Тернополя здобуватимуть досвід у Канаді • “Кохання наповнює життя змістом”. У Тернополі одружився військовослужбовець • Поліг біля Бахмута. На щиті повертається захисник із Тернопільщини • Втратила 150 тисяч гривень: жінка з Чортківщини повірила шахраям • Через важке поранення у госпіталі помер захисник із Мельнице-Подільської громади • Депутат Тернопільської обласної ради вимагав “відкати” від… поранених воїнів ЗСУ • Писанкарство в час війни. У Гусятині провели майстер-клас для переселенців • Нетверезий злодій крав велосипед і зламав ногу • Стрім із… лелечого гнізда • Віртуальна подруга шантажувала інтимними фотографіями
“Нова холодна війна вже почалася”. Чи змусять Китай заплатити за пандемію?

Опубліковано: 9 Травня о 13:18 87


Пандемія коронавірусу завдала світовій економіці, зокрема, найбільшій економіці світу - США, потужного удару. Зросло безробіття, прогнозують рецесію, і це зіпсувало позиції Дональда Трампа напередодні президентських виборів.

"Ми переживаємо найгірший напад на нашу країну. Це найбільша атака, яка з нами траплялася. Це гірше, ніж Перл-Харбор, гірше, ніж Світовий торговий центр (атака 11 вересня 2001 року на башти-близнюки. - Ред.)", - заявив Дональд Трамп 6 травня. За його словами, цього могло б не бути, якби коронавірус зупинили в Китаї.


Останніми тижнями звинувачення на адресу Китаю у Вашингтоні лунають частіше: від критики за несвоєчасне попередження про спалах до заяв про походження вірусу з китайської лабораторії. А 30 квітня видання Washington Post навіть повідомило, що в Білому домі обговорюють стягнення компенсацій, і кожна з обговорюваних опцій буде ударом по китайській економіці. Про це пише журналіст Георгій Ерман ВВС News Україна.

Наслідки пандемії ще більше загострили конфронтацію між двома державами, яка й раніше тривала у вигляді торгових війн та конфліктів за вплив в Азії.

Якими наслідками це загрожує світу, що робитимуть Китай і США, аби підірвати позиції суперника, і чи варто Україні втручатися у цей конфлікт?

Словесні баталії Пекіна та Вашингтона
Війна заяв щодо походження коронавірусу між Китаєм та США триває вже кілька місяців.

Ще в лютому сенатор-республіканець Том Коттон заявив, не надаючи жодних доказів, що коронавірус поширився з лабораторії в місті Ухань.

Коронакриза завдала удару по економіці США. Безробіття за півтора місяця зросло з 3,5% до 14,7%, період безперервного зростання, що тривав з 2009 року, закінчився
У березні радник Трампа Роберт О’Брайєн сказав, що Китай повільно відреагував на поширення коронавірусу і світ втратив 2 місяці.

Доєднався до кампанії і колишній радник та стратег Дональда Трампа Стівен Беннон, який вимагає притягти Китай до відповідальності за нібито приховування інформації щодо коронавірусу.

“Якби вони тоді повідомили світові, то 95% економічного спустошення та 95% смертей ніколи б не сталися. Це для мене умисне вбивство, вони винні, що це приховують від людей у всьому світі, це немов біологічний Чорнобиль. Вони повинні нести відповідальність”, – заявив Беннон на початку травня у шоу на телеканалі SBG.

Китайські чиновники з відповіддю не забарилися. 13 березня представник МЗС Китаю Чжао Ліцзянь припустив у Twitter, що до Уханю коронавірус завезли американські військові, які були на змаганнях у місті восени 2019 року.

США наполягають на міжнародному розслідуванні походження коронавірусу, але Китай 1 травня відмовився допустити навіть експертів ВООЗ для подібного.

Після цього війна слів сягнула найвищого рівня.

3 травня держсекретар США Майк Помпео офіційно заявив, що США вважають джерелом коронавірусу лабораторію уханьського Інституту вірусології, а не ринок морепродуктів у тому ж місті, де торгували дикими тваринами.

“Існує значна кількість доказів того, що він поширився з лабораторії в Ухані”, – заявив держсекретар США в ефірі АВС.

Він додав, що не може сказати, чи було поширення коронавірусу навмисним, тому що Китайська комуністична партія відмовилася співпрацювати з міжнародними експертами з охорони здоров’я”.  Пан Помпео звинуватив керівництво Китаю в тому, що воно зробило все, аби світ вчасно не дізнався про загрозу, затуляло рота китайським медикам та журналістам, які били на сполох.

“Класичні зусилля комуністів з дезінформації. Президент Трамп дуже ясно дає зрозуміти: ми притягнемо винуватців до відповідальності”, – підкреслив він.

Водночас він сказав, що немає підстав не довіряти висновку Офісу директора національної розвідки США про те, що Covid-19 не є “створеним людиною або генетично модифікованим”.

Дональд Трамп у своїх заявах пішов далі:

“Я думаю, що вони здійснили жахливу помилку та не хотіли її визнати. Ми хотіли приїхати, але вони не хотіли нас пускати, навіть ВООЗ не хотіли пускати. Вони визнали це, але набагато пізніше, а не одразу. На мою думку, вони припустилися помилки й намагалися її приховати, загасити, наче пожежу, і не змогли”.

Він прямо звинувачує Китай в тому, що він завдав шкоди США і всьому світу, коли не заборонив китайським громадянам виїжджати з країни під час спалаху коронавірусу.

“Вони заборонили в’їзд до Китаю, але не заборонили своїм жителям в’їзд до США й усього світу”, – зазначив Трамп.

Китай рішуче відкидає всі звинувачення як у приховуванні інформації, так і в тому, що коронавірус був створений людиною.

Проте американські ЗМІ тепер найбільше цікавить, якою буде відповідь адміністрації США.

30 квітня Washington Post опублікувала статтю, в якій повідомила, що Трамп у розмовах зі своїми радниками говорив про необхідність стягти мільярди доларів компенсації з Китаю. Нібито у Білому домі обговорюють, питання як саме це зробити, і серед пропозицій є навіть скасування частини боргових зобов’язань США перед Китаєм, які становлять понад 1 трлн доларів.

Водночас, за даними видання, в адміністрації є противники таких дій, які вважають, що вони зараз не на часі, оскільки саме з Китаю США отримують медичне спорядження для боротьби з коронавірусом.

Переворот у міжнародних відносинах?
Передбачити заяви та дії президента США складно, але якщо вимоги компенсації від Китаю таки пролунають, це буде новим явищем в міжнародних відносинах.

“З точки зору чинної міжнародної практики, вже не кажучи про міжнародне право, не було ніколи прецедентів звинувачення держави в тому, що з її території поширилася хвороба, навіть якщо були недостатні зусилля для припинення її поширення. Наприклад, жодну африканську державу не звинувачували в спалаху Еболи, від якої померли люди за межами цієї держави”, – зазначає в коментарі BBC News Україна доцент Інституту міжнародних відносин КНУ ім.Т.Шевченка Віктор Константинов.

На його думку, є ознаки формування коаліції західних держав для формальних претензій на адресу Китаю. Але ці претензії можуть висувати не через порушення міжнародного права.

“Йдеться про “моральні санкції”, про можливість запровадження різних обмежень на основі морального права, а не на основі порушення домовленостей. А тут вже можна розглядати внутрішньополітичні мотиви в усіх зацікавлених країнах, зокрема, коли є намагання відволікти увагу від своїх недостатніх зусиль щодо боротьби з пандемією”, – вважає експерт.

У Китаї будь-які вимоги щодо компенсації називають абсурдними.

“Ухань був першою жертвою вірусу. Просити потерпілого про компенсацію просто смішно. Якби це мало сенс, то хто мав би компенсувати загибель від грипу H1N1 та ВІЛ/СНІДу? Хто мав би заплатити за величезні збитки, спричинені фінансовою кризою 2008 року?” – заявив у статті для Washington Post посол Китаю у США Цуй Тянькай, натякаючи, що фінансова криза 2008/2009 років почалася саме в США.

Пан Константинов прогнозує подальшу “війну звинувачень” між США та Китаєм і спроби формувати коаліції на свою підтримку, чим спробує скористатися бізнес.

“Багато фармацевтичних компаній працюють на китайській сировині. У США фармацевти говорять, що треба змінювати ситуацію, і сформувалося лобі з хімічної промисловості, яке намагається закрити нішу китайських виробників на американському ринку, а в перспективі – і на ринках інших країн”, – пояснює Віктор Константинов.

Створення образу ворога
Частково заяви президента США на адресу Китаю можна пояснити наближенням президентських виборів, які заплановані на 3 листопада.

Ще на початку лютого передвиборча ситуація для нього складалася якщо не ідеально, то позитивно. Економіка США зростала, безробіття у лютому впало до найнижчої за багато років позначки у 3,5%, події у зовнішній політиці він міг представити виборцю як перемоги, навіть якщо в їх “переможність” не вірили експерти.

Трампу вдалося вийти без суттєвих втрат з історії з імпічментом через телефонну розмову з Володимиром Зеленським, а його важливому конкуренту Джо Байдену пророкували поразку на праймеріз у демократів.

Лише за місяць ситуація кардинально змінилася.

Біржі почали падати, через карантин люди втрачали роботу: станом на 23 квітня 26,6 млн американців подали заявки на виплату по безробіттю, це приблизно 15% робочої сили в США. МВФ очікує падіння ВВП США на 5,9% в цьому році. І нарешті Байден у квітні став суперником Трампа на виборах й випереджає його не тільки в загальнонаціональних опитуваннях, але й у деяких ключових штатах.

У таких умовах гострі заяви президента США мають зберегти ядро його виборців, які негативно ставляться до Китаю.

“Така риторика для Трампа може бути ефективною. Можна буде на коронавірус списати низку економічних проблем, як тих, що не вирішувалися протягом його президентського терміну, так і тих, що виникли під час пандемії”, – вважає доцент ІМВ КНУ ім. Т.Шевченка Микола Капітоненко.

На його думку, конструювати з суперника образ ворога вигідно і Китаю.

“Для внутрішнього споживання можна буде малювати один з одного образ ворога, використовувати для внутрішньополітичних завдань, і всіх все буде влаштовувати”, – каже він.

Український експерт з зовнішньої політики країн Азії Віктор Константинов очікує жорсткіших заяв від США, якщо епідеміологічна ситуація в країні погіршиться.

“Пошук зовнішнього ворога, який винуватий хай навіть не навмисно, а через недбалість – він буде продовжуватися. Набагато легше назвати винуватця, ніж пояснити, чому не зробили достатньо, аби не допустити тієї ситуації, яка є зараз”, – наголошує він.

Нова Холодна війна
Чи варто очікувати “гарячого конфлікту” між двома державам? Скоріше за все, ні.

“Момент, коли лідерство однієї держави перебуває у стані кризи чи занепаду, а конкурент різко зростає, – найбільш небезпечний. Так, наприклад, говорить теорія перетікання силових ресурсів. Це – найбільш нестабільний стан, в якому обидві держави можуть намагатися під час відкритого конфлікту розв’язати ситуацію на свою користь, але не варто забувати про ціну таких спроб”, – зазначає Микола Капітоненко.

На його думку, політичні еліти США не мають наміру боротися з взаємозалежністю та глобалізацією, а хочуть, щоб взаємозалежність з Китаєм приносила більші вигоди США.

“Процеси глобалізації є сьогодні джерелом сили для США. Високий ступінь взаємозалежності між США та Китаєм збережеться і завадить великому конфлікту”, – зазначає експерт.

Він нагадує, що навіть Холодна війна була контрольованим протистоянням між США та СРСР, і попри всю риторику, майже не було моментів ризику відкритої війни, за винятком Карибської кризи, яку все ж врегулювали. В умовах глобалізації, на думку експерта, використання сили стало ще дорожчим інструментом.

Водночас про нову Холодну війну говорити можна, хоча і відмінну від попередньої.

“Для США нова Холодна війна – це точно не холодна війна з Росією, це бокове відгалуження. Нова холодна війна для американців – це Китай, і вона вже почалася”, – наголошує Віктор Константинов.

Під час Холодної війни між США та СРСР не було такої взаємозалежності, обсягу торгівлі, як між США та Китаєм зараз, і це обмежить масштаб протистояння. Так само наразі не варто очікувати такої ж боротьби в третіх країнах, яка була між СРСР та США.

“Китай не має такого впливу на світову політику як СРСР. Явних держав-клієнтів у Китаю практично немає. Очікувати війну на територіях інших держав можна, якщо виникає необхідність зміни режиму, який допомогли встановити китайці і який є прокитайським. Але зараз немає жодного режиму, до встановлення якого були б причетні китайці, чи режимів, які дуже симпатизують Китаю”, – зазначає Віктор Константинов.

Експерт Центру досліджень армії, конверсії та роззброєння, китаєзнавець Юрій Пойта зазначає, що від США варто очікувати економічного та дипломатичного тиску, щоб зменшити підтримку Китаю в інших країнах.

“США намагатимуться знайти спільну точку зору, якісь ключі до тих країн, які наразі є союзниками, близькими до Китаю в регіоні, щоб вони поступово змінювали свою точку зору на місце Китаю на міжнародній арені”, – зазначає експерт.

Боротьба за світову гегемонію?
Протиборство між Китаєм та США у ЗМІ й до пандемії малювали як боротьбу двох держав за глобальну гегемонію у світі. Це надто спрощено, переконують експерти.

Микола Капітоненко зазначає, що положення гегемона – це наслідок низки історичних та економічних процесів, які тривають десятиліттями, і держави насправді борються за максимально безпечне середовище, щоб реалізувати свої цілі розвитку, а не за це місце.

“Китай хоче розвиватися, процвітати економічно, забезпечити свою безпеку, так само, як і США”, – пояснює він.

Водночас, на думку експерта, посилення регіонального впливу Китаю виглядатиме як претензія на гегемонію і викличе спротив США.

Адже, попри масштабне економічне зростання Китаю з 1978 року, країни досі у різних вагових категоріях. І якщо за загальним обсягом ВВП Китай може наздогнати США наприкінці десятиріччя, то у військовій та інших сферах Пекіну ще далеко до Сполучених Штатів.

“США та Китай – це не два глобальні лідери, які ділять між собою світ. Відносини США та Китаю – це відносини держави глобального лідера, яка ледве не стала гегемоном, і держави регіонального лідера, яка намагається відкусити собі більший кусень пирога, зокрема за рахунок регіональних інтересів глобального лідера (США. – Ред.)”, – зазначає Віктор Константинов.

На його думку, зараз Китай прагне закріпити лідерство в Євразії та великий вплив у Африці.

“У Китаї тверезо оцінюють свої сили і вирішили поки обмежитися цією півкулею. Американці теж розуміють, що поки що Китай – їм не рівня, але без сумніву суперник, і це суперництво абсолютно серйозно сприймають”, – каже експерт.

Він зазначає, що наразі США стримують Китай, чого не було ще 10 років тому.

“Це стримування відбувається повсякденно, по багатьох напрямках і з величезною кількістю ресурсів. Ліберального ставлення, що можна дружити і з американцями, і китайцями, як це було 10 років тому, вже немає”, – пояснює Віктор Константинов.

Експерт очікує загострення між США та Китаєм, у якому Вашингтон може натиснути на болючі для Китаю точки, наприклад, Тайвань.

“Весь політичний клас США, не тільки Трамп, останнім часом переглядає своє ставлення щодо тайванської проблеми. Підтримка Тайваню, особливо політична, стає дедалі більш очевидною. Можливо, до дипломатичного визнання Тайваню не дійде, але є чітка демонстрація політичних симпатій”, – пояснює він.

Ще більш вірогідне загострення економічного протистояння, яке вплине на світову економіку.

Посилення торгової війни
Цей сценарій є ймовірним. Обіцянки навести лад з дефіцитом у торгівлі з Китаєм Дональд Трамп давав ще під час передвиборчої кампанії, а 2018 року Білий дім обклав додатковими митами тисячі товарів з Китаю.

Президент США заявляв, що необхідно зупинити “несправедливий трансфер американських технологій та інтелектуальної власності до Китаю”, а також зберегти робочі місця для американців. Китай запровадив мита у відповідь.

У результаті торгової війни дефіцит США у торгівлі з Китаєм зменшився: якщо 2017 року він складав 375,6 млрд доларів, 2018 року – 419,2 млрд, то 2019 року – 345,6 млрд доларів, тобто приблизно повернувся на рівень 2016 року, коли Трампа обрали президентом.

15 січня 2020 року Трамп підписав з китайським віцепрем’єром Лю Хе першу фазу торгової угоди з Китаєм, яка має зупинити цю торгову війну. За її умовами, Китай має збільшити закупівлю американської продукції на 76,7 млрд доларів у першій рік дії угоди, і на 123 млрд доларів – у другий рік.

“З політичної точки зору переможцями у першій фазі виглядають американці. Вони досягли домовленості, яка враховує більше їхні вимоги. У явному виграші була адміністрація Трампа, тому що їй на той момент вдалося звести все до якогось виразного результату”, – зазначає Віктор Константинов.

Зараз через падіння товарообігу між двома країнами внаслідок пандемії – з 40 млрд доларів у січні до 28 млрд доларів у березні Китаю важче виконувати угоду, ніж це було у січні.

8 травня американські та китайські чиновники провели перемовини, на яких домовилися створити умови для реалізації першої фази торгової угоди. Проте вже за кілька годин в інтерв’ю Fox and Friends, коли Трампа запитали, чи може припинити існування торгова угода, президент США відповів, що “ще не вирішив”.

Якщо відбудеться загострення торгової війни США з Китаєм, це сповільнить темпи одужання світової економіки після коронакризи.

Перенесення виробництва з Китаю
Ще одне поле протистояння – це згортання виробництва західних компаній у Китаї, куди їх багато років тому привабила дешева робоча сила.

“Насправді торгову війну США почали з Китаєм не з метою вирівнювання торгового балансу. Питання не в тому, що китайські товари надходять на ринок США, питання в тому, що частина цих товарів вироблені американськими компаніями в Китаї. Вашингтон робить все, щоб змусити ці компанії залишити Китай, зокрема, для створення робочих місць на території США”, – пояснює Юрій Пойта. У відповідь Китай теж “обробляє” ці компанії.

“Комп’ютерний бізнес має виробництво компонентів та чіпів на території Китаю. І Китай намагається діяти через власників цих технологічних компаній, щоб вони говорили про величезні збитки через таку політику (Сполучених Штатів. – Ред.)”, – каже Юрій Пойта.

Все це супроводжується кампанією в ЗМІ, де світ переконують в тому, що така практика є згубною для світової економіки.

“Здійснюється і буде здійснюватися величезна інформаційна підтримка дій Китаю через ЗМІ, вони будуть намагатися переконати світ у правильності дій Пекіна й у шкідливості дій Вашингтона”, – каже пан Пойта.

Торгова війна вже посприяла перенесенню виробництв американських компаній з Китаю в інші азійські країни, такі як Індія та В’єтнам, або на острів Тайвань.

“Фінансова атомна бомба”
За даними Washington Post, в Білому домі начебто обговорювали можливість того, що США відмовляться виплачувати борги Китаю, щоб покарати Пекін.

І хоча ніяких офіційних заяв не було, американські ЗМІ вже тиждень пишуть про недоречність такого кроку, бо це підірве довіру до фінансової системи США і вдарить по долару.

Станом на квітень цього року США має понад 24 трлн дол. державного боргу. З цієї суми понад 7 трлн дол. – це борг іноземним державам-власницям цінних паперів Держказначейства США, де перше місце посідає саме Китай.

Згідно з даними держказначейства США, Китай разом з Гонконгом станом на лютий 2020 року володіють 19% зовнішнього боргу США – цінними паперами вартістю 1,342 трлн дол.

“Це “атомна бомба”. Якщо одного дня викинути ці боргові зобов’язання на ринок, це може обвалити американську економіку, але ще більше це обвалить світову економіку”, – зазначає Віктор Константинов.

Проте є чимало причин, чому Китай навряд чи колись завдасть такого удару по США.

“В американців залишається класична зброя – просто взяти і відмовитися платити в такій ситуації по цих боргових зобов’язаннях. Це буде удар по світовій економіці, але американці вийдуть з цієї ситуації з меншими проблемами, ніж всі інші держави. Позбутися цих паперів за один день і використати як зброю проти США – не вийде”, – наголошує експерт.

На його думку, у випадку такої “фінансової бомби”, Китай зробить собі гірше, ніж США, бо втратить і гроші, які вкладалися в боргові папери, і американський ринок.

Антикитайські настрої у світі
І хоча глобального конфлікту очікувати не варто, реальним ризиком для Китаю є зростання антикитайських настроїв (сінофобії), принаймні у деяких регіонах.

На тлі пандемії соцмережі заполонили ненависницькі коментарі про китайців, які часто межують з расизмом, а також вимоги притягти їх відповідальності. Разом із увагою ЗМІ до політичної системи країни, дій Пекіна в Гонконгу, невдоволенням великою роллю країни у світовій економіці все це створює некомфортні умови для Китаю.

“Китайське керівництво цього остерігається і вбачає в антикитайських настроях один з ризиків. У США негативне відношення є як на рівні населення, так і на рівні уряду – і це поєднання є найгіршим для Китаю”, – зазначає Юрій Пойта.

У США минуле десятиріччя було визначальним для посилення антикитайських настроїв, а обрання Дональда Трампа президентом і його риторика лише надала їм імпульсу.

Згідно з опитуваннями Pew Research Center, востаннє перевагу позитивного ставлення американців до Китаю фіксували 2011 року – тоді 51% американців позитивно ставилися до Китаю, а 36% – негативно. Наприкінці каденції Барака Обами у 2016 році негативно ставилися до Піднебесної вже 55% американців, а позитивно – лише 37%.

Згідно з опитуванням від 3-29 березня 2020 року, на початку пандемії в США, негативне ставлення висловлювали вже 66% американців, позитивне – 26%. Негатив домінував серед прихильників обох партій – наразі це 72% серед республіканців і 62% серед демократів

Ба більше, 71% опитаних у березні 2020 року висловили неприязнь до китайського лідера Сі Цзіньпіна, 62% назвали Китай та його вплив головним викликом для США. 61% опитаних назвали дуже серйозною проблемою вплив Китаю на довкілля, а 57% – китайські кібератаки та політику Пекіна щодо прав людини.

Окрім того, згідно з іншим опитуванням Pew Research, ще до пандемії, навесні 2019 року, негативна думка щодо Китаю переважала і в деяких інших, переважно західних, країнах:

Японія – 85%
Швеція – 70%
Канада – 67%
Південна Корея -63%
Франція – 62%
Нідерланди – 58%
Італія – 57%
Австралія – 57%
Німеччина – 56%
Велика Британія – 55%
Натомість у низці країн Центрально-Східної Європи, Близького Сходу, Африки та Латинської Америки (Бразилія, Мексика, Аргентина) позитивне ставлення до Китаю, згідно з опитуваннями Pew Research Center, переважало. У цьому переліку опинилася й Україна, де позитивно ставилися до Китаю 57% опитаних, а негативно – 14%. “Рекорд” встановила Росія з 71% симпатиків Китаю.

Під час пандемії почали зростати антикитайські настрої в Африці, яка надзвичайно важлива для Китаю, адже постачає корисні копалини та сировину для китайської промисловості. Співзасновник Центру досліджень Африки Олександр Мішин пояснює це страхом перед іноземцями, в яких бачать поширювачів вірусу.

“Є брак інформації про коронавірус та шляхи його передачі. У Кенії, наприклад, місцеве населення з підозрою ставилося до китайських будівельників, таксисти відмовлялися возити китайців. Також у соціальних мережах поширюється безліч антикитайських фейків”, – зазначає він.

Вдарили по іміджу Китаю і випадки дискримінації африканців на китайській території під час пандемії. Особливо – в місті Гуанчжоу, де проживає приблизно 200 тисяч вихідців з країн Африки.

“У китайському месенджері Weibo з’явилися матеріали расистського змісту, які зводилися до того, що африканці можуть стати причиною другої хвилі пандемії в Китаї. З цієї причини їх стали виселяти з орендованого житла, забороняти вхід в публічні заклади, уникати на вулицях, вбачали в них поширювачів хвороб”, – розповідає Олександр Мішин.

Додає напруги і масове безробіття. В Африці на будівництві різних об’єктів працюють тисячі китайців, і проти них може зрости агресія.

На ставлення керівництва африканських держав до Китаю пандемія поки що не вплинула.

“Надалі уряди країн Африки стануть перед спокусою використовувати антикитайські настрої як інструмент тиску на Пекін. Їм зростання сінофобії вигідне, щоб виторгувати реструктуризацію боргів перед Китаєм, які вже перевищили 145 млрд доларів, і з яких 8 млрд треба виплатити цього року”, – прогнозує Олександр Мішин.

Він нагадує, що африканські держави раніше вже віддавали у лізинг Китаю об’єкти інфраструктури, наприклад порти чи залізниці, якщо не могли сплатити борги, і такі випадки теж підживлюють антикитайські настрої.

Проблеми для Пекіна виникають і тоді, коли керівництво певної держави позитивно ставиться до співробітництва з Китаєм, а суспільство – негативно.

“У Центральній Азії, наприклад, є китаєфілія на рівні еліти, і китаєфобія на рівні суспільств. Відбуваються періодичні антикитайські протести в Казахстані та Киргизстані, і, на думку місцевих експертів та бізнесменів, це стримує співробітництво Китаю з країнами регіону. Будь-який проєкт із залученням китайських інвестицій, китайської робочої сили, розглядається місцевим населенням або як економічна експансія, або як загроза”, – пояснює Юрій Пойта.

На його думку, ефективність м’якої сили, яку використовує Китай для боротьби з антикитайськими настроями, недостатня.

Ще одним фактором збільшення антикитайських настроїв у світі може стати, як не дивно, активна пропаганда Китаєм своїх досягнень у боротьбі з коронавірусом. Адже часто вона супроводжується підкресленням високої ефективності китайської політичної системи і її переваги над демократіями під час протистояння з пандемією.

Критики такої пропагандистської кампанії завжди можуть сказати, що в демократичних країнах принаймні не затуляли рота журналістам та медикам, коли починався спалах коронавірусу, і населення має повний доступ до інформації й немає підозр у приховуванні смертей. До того ж, такі демократичні країни, як Нова Зеландія, Німеччина, Португалія, Коста-Рика, Південна Корея, а також острів Тайвань чудово впоралися з пандемією, вчасно застосувавши необхідні заходи.

Будь-які спалахи антикитайських настроїв допоможуть США у боротьбі з суперником.

Чи варто Україні когось підтримати?
Для України і США, і Китай є важливими партнерами. У випадку США значення політичного та безпекового співробітництва між двома країнами набагато перевищує значення економічного з товарообігом у 4 млрд доларів.

Натомість, Китай – перш за все, важливий економічний партнер. 2019 року китайсько-українська торгівля з товарообігом у майже 14 млрд доларів вперше в історії обійшла російсько-українську (10 млрд).

Водночас як і США, Україна багато років має дефіцит у торгівлі з Піднебесною. Наприклад, 2019 року експорт до Китаю становив 3,6 млрд доларів, імпорт звідти – 9,2 млрд.

Експортує Україна переважно сировину – залізну руду, зернові (переважно кукурудзу), соняшникову олію, деревину, з технологічної продукції суттєву роль грають лише газові турбіни. Купує в Китаї переважно готову продукцію – машини та прилади, одяг та взуття, нові автомобілі, продукцію хімпрому, меблі, іграшки, вироби з чорних металів.

Такий формат викликає питання щодо його вигоди, але цілком відображає сировинно-аграрний характер українського експорту та стан української економіки.

В політичній площині ж найважливішим залишається те, що Китай офіційно підтримує цілісність України, попри тісне співробітництво з Росією.

Україна вже принаймні один раз ставала об’єктом конфлікту США та Китаю у серпні 2019 року. Тоді помічник Трампа з нацбезпеки Джон Болтон відвідав Зеленського в Києві і застерігав від ймовірної крадіжки Китаєм військових технологій компанії “Мотор Січ”. Контрольний пакет акцій цього виробника авіадвигунів кілька років тому купила китайська компанія Skyrizon Aircraft Holdings Limited.

Посол Китаю в Україні Ду Вей на заяву Болтона відповів, що США “не мають втручатися у відносини України та Китаю”, і що Пекін не займається крадіжками інтелектуальної власності.

Куплений китайською компанією пакет акцій “Мотор Січі” лишається замороженим.

Болтон про Мотор Січ: Китай “вкрав” F-35, тому застерігаю Україну
У ситуації з пандемією опитані BBC News Україна експерти переконані, що Україні не варто втручатися в протистояння США та Китаю.

“Я б не радив приєднуватися до звинувачень, вони виглядають занадто емоційними і такими, що виходять за рамки міжнародної практики. Якщо Україна приєднається до цих звинувачень, нічого, крім погіршення відносин з Китаєм, не буде. Навіть якщо припустити, що ініціатори цієї кампанії чогось досягнуть, Україна від цього нічого не отримає”, – вважає Микола Капітоненко.

На його думку, ситуація з мобілізацією прихильників “розплати” Китаю, лише дозволить Пекіну визначити, хто є його безумовним опонентом, а хто – союзником.

Віктор Константинов також вважає, що Україні не варто брати участь у вимогах компенсацій.

“Нам взагалі за логікою подібних звинувачень треба висувати претензії Італії, адже найбільш вірогідним джерелом появи хворих у нас була ця країна, а жодних каналів потрапляння хвороби з Китаю так і не знайшли”, – зауважує він.

“Потрібно максимально підтримувати дружні відносини і з Вашингтоном, і з Пекіном, поки це можливо”, – впевнений Віктор Константинов.

На його думку, Україна правильно вчинила, і коли не стала брати участь у торговому конфлікті США з Китаєм.

“Україна просто органічно не здатна на торгову війну з Китаєм. У нас, на відміну від США, немає жодної можливості відновити будь-яку галузь, яка може страждати від китайського імпорту. Просто в нас галузі, які перетинаються з китайською імпортною продукцією, померли ще до того, як Китай заполонив ринок своїми дешевими товарами”, – каже він.

Юрій Пойта вважає, що наразі Україна має лише шанси скористатися з перенесення виробничих потужностей з Китаю внаслідок протистояння:

“Претензії до Китаю з боку Заходу через коронавірус будуть посилюватись і протистояння буде переходити з інформаційної в юридичну площину, що дуже ймовірно посилить відтік іноземних компаній-виробників з Китаю”.

“Це відкриває додаткові можливості для України, яка може стати технологічним і виробничим хабом для європейських компаній, оскільки для розгортання виробництва Європі знадобиться більше, ніж Чехія чи навіть Польща”, – вважає експерт.

Втім, на його думку, це можливо лише, якщо Україна створить сприятливі та прозорі умови для іноземних інвесторів.


Джерело: НОВА Тернопільська газета

Нещодавно опубліковане

У Чортківській центральній міській лікарні 69-річному пацієнту із Горішньої Вигнанки успішно імплантували в серце трикамерний кардіовертер-дефібрилятор...


Опубліковано: о 22:03


Прокурори Бережанської окружної прокуратури забезпечили виконання рішення суду щодо повернення у комунальну власність земельної ділянки та водного об’єкта вартістю 15 мільярдів гривень в межах гідрологічного заказника місцевого значення, що входить до складу території об’єктів смарагдової мережі Європи «Seretskyi»...


Рубрика: , Опубліковано: о 21:59


Служба відновлення проводить капітальний ремонт аварійного мосту між селами Плотича та Івачів-Долішній Тернопільського району...


Рубрика: , Опубліковано: о 10:56


100 доларів і 500 гривень пропонував працівникам поліції мешканець Тернопільського району, якого зупинили на дорозі...


Рубрика: , Опубліковано: о 9:52


Причини чотирьох аварій, які трапилися на дорогах Тернополя та області, встановлюють слідчі...


Рубрика: , Опубліковано: о 17:32



Теми дня
26 Березня
25 Березня
24 Березня
22 Березня