Середа, 28 жовтня 2020
• COVID-19 на Тернопільщині: 213 випадків зараження за добу, один – летальний • Обірвалося життя медсестри обласного онкодиспансеру Степанії Кушнір • У Байківцях вчаділи троє людей • Дані обласної ТВК: на Тернопіллі проголосували майже 357 тисяч виборців, що складає 45% • У Тернополі вибори виграли Сергій Надал і «Свобода» • 103 виборчі дільниці відкрилися для голосування на території Тернопільської громади • Тернопільський теплохід «Герой Танцоров» після ремонту уже на плаву • У Біблійному саду у Тернополі відкрили унікальну скульптурну композицію «Вознесіння Господнє» • Як голосувати на місцевих виборах’2020 • Краса… із колючками! • Юрій Дзюбан: «Від нашого вибору залежить, чи буде розвиватися наша Громада!» • Роман Сасанчин: життя після «Голосу…» • Коронавірус забрав життя Галини Слюзар • Квартири – для Героїв! • У Підволочиському районі чоловік сапою проламав дружині череп • Побороли коронавірус – готуються до 65-річчя шлюбу! • Класичний університет Тернополя взяв участь у Всеукраїнському проєкті «Озеленення України» • Тернопільський ЦНАП видасть паспорти до виборів (графік) • Двоє дітей постраждали в аваріях на Тернопільщині • Освятили новий храм Покладення Ризи Пресвятої Богородиці УГКЦ
Об’їздив 45 країн і повернувся до Кременця, щоб відкрити своє кафе!

Автор: Опубліковано: 17 Вересня о 11:11 3850


Кременчанин Олег Іванюк, працюючи на круїзному лайнері, об’їздив чи не пів світу! .


«Європа, Африка, Індія, Китай, Таїланд, — був усюди, крім Америки та Нової Зеландії», — сміється чоловік. А намандрувавшись та заробивши стартовий капітал, повернувся до рідного Кременця і відкрив там власне кафе, а з часом аж два! Про свій «круїзний» та бізнесовий досвід пан Олег розповів «НОВІЙ…».

 

Працював у казино на круїзному лайнері
— Перша освіта у мене технічна — я закінчив Кременецький лісотехнічний коледж. Після цього жив у Німеччині: поїхав по програмі обміну вчити мову, їхав на рік, а так склалося, що затримався на три: мені там сподобалося, я швидко обріс друзями, знайшов роботу… І оскільки зі «шпрехен зі дойч» все було гаразд, по поверненні з Німеччини вступив до Кременецького обласного гуманітарно-педагогічного університету ім. Тараса Шевченка (нині це вже академія) на факультет англійської та німецької філології. А по завершенні навчання знову постало питання пошуку роботи…
Місто Гамбург, в якому я жив у свій «німецький» період, недаремно називають портовим містом. Місцевий порт другий за розміром у Європі, і я часто бачив великі круїзні лайнери, які там зупинялися. Мені було постійно цікаво, як це – працювати на таких… Щоправда, тоді я мав зовсім іншу роботу і до лайнерів так справа і не дійшла. Але повернувся в Україну, довчився і коли потрібно було рухатися далі й шукати роботу — от тоді я і згадав, як задивлявся на круїзні лайнери… Почав гуглити, шукати різну інформацію і натрапив на дуже хорошу агенцію в Одесі, яка готує персонал для круїзних лайнерів. Я їм написав, вони мені відповіли, відіслав своє резюме, пройшов інтерв’ю з безпосереднім працедавцем і пішло-поїхало, чи то пак, поплило… (Сміється, — авт.) Мене взяли на роботу (чималим «плюсом» виявилося те, що я добре знаю англійську та німецьку мови) і таким чином я потрапив на круїзний лайнер, на якому пропрацював чотири роки і об’їздив аж 45 країн!
Чи важка це робота? Залежить все від того, куди саме людина потрапляє. Є різні типи лайнерів – середнього розміру і величезні, немов ціле місто! Усе залежить від ваших умінь та кваліфікації – на лайнерах є, наприклад, відділ фотографів, які знимкують гостей і займаються редагуванням та видруковуванням фотографій, є працівники ресторанного бізнесу — кухарі, офіціанти… Я працював у казино – це окремий світ зі своїми, особливими умовами праці, зарплатою та робочими годинами. Якщо офіціант може починати працювати з самого ранку, то ми, наприклад, ставали до роботи тільки увечері, коли відкривалося казино. Можна сказати, мені пощастило: день у мене завжди був вільний, можна було піти десь погуляти, відпочити, подивитися на нові міста. На лайнері я плавав-мандрував і у Середземному морі, і біля берегів Африки, Китаю, Індії, Таїланду… Був усюди, крім Америки та Нової Зеландії.

Бачив і «міста майбутнього» у Китаї та Сінгапурі, і вражаючу бідність Африки та Індії
— Важко сказати, що з побаченого вразило найбільше — у кожній країні є свої «родзинки», культура, колорит, неповторна атмосфера, свої собливості, свій кайф… Мені дуже сподобався Шанхай — китайський мегаполіс, в якому усе, немов «інопланетне»: і архітектура незвична, і люди інші, і культура цілком особлива… Таке враження, що потрапив в інший світ. Ми там були три дні, тож мали трохи часу, аби детальніше походити містом. Вражень було море!
Окремо хочеться згадати Сінгапур – мегарозвинуте місто! Коли вперше зійшли там із трапу корабля, здавалося, що потрапили в майбутнє! (Сміється, — авт.) Безліч висоток, багато різних технічних «примочок», про які ми на той час і не чули. Наприклад, коли у нас ще ніхто не знав, що таке гіроскутери, у Сінгапурі на них усі вже каталися.
Ще на мене величезне враження справили острова Кабо-Верде біля узбережжя Африки – попри те, що живуть там люди дуже бідно, місцевий колорит відчутно у всьому, і кожен острів має свій власний характер. Щось схоже відчув, коли ми були в місті Мумбаї в Індії і нас катали на лодці по місцевій річці, яка називається BlackWater (у перекладі з англійської — Чорна Вода). Вода у ній була направду чорною – але це не якийсь природній феномен, а просто страшне забруднення. Ми пропливали довгим каналом, по обидва боки якого були будиночки – дуже бідні, зліплені з чого попало, деякі навіть без даху, просто чотири стіни… І люди живуть в таких умовах, і купаються, і перуть одяг у тій бруднющій річці…
Робота на круїзному лайнері – це величезний досвід, а також можливість побачити світ, познайомитися з різними країнами і дізнатися, як там живуть люди. З тим, хто хоче спробувати себе на цій роботі, я охоче поділюся досвідом – я знаю, як важливо, щоб хтось тобі розповів з власного досвіду, бо ж шукав усю інформацію самотужки і в мене такого порадника, на жаль, не було…

Якщо кафе — то «Welldone»!
— Я відпрацював на лайнері чотири роки, а тоді вирішив повернутися додому. Що мене спонукало? Було кілька факторів, один із найважливіших –те, що я ніколи не хотів бути найманим працівником, а хотів створити щось своє. Так, усі побачені країни були дуже красиві, але і нам в Україні вистачає краси – у нас є на що подивитися і куди поїхати, то чому жити десь за кордоном, нехтуючи своєю Батьківщиною? Тим більше, що куди б ти не поїхав, для того, аби заробити на гідне життя, доведеться важко працювати. Я жив у Німеччині і бачив, як там люди працюють зранку до ночі – нічого саме не зробиться, потрібно працювати. Якщо працювати, то можна добре жити і в Україні – незважаючи на усі наші проблеми.
Разом із другом, який також працював на лайнері, ми вирішили зайнятися бізнесом. Подумали, що почнемо з відкриття у Кременці кафе – такого, як ми бачили у європейських країнах. Ця ніша у Кременці поки що не була зайнята, а попит на неї був. З часом товариш відійшов від справ – почав працювати стюардом, а я продовжив справу. Нині у Кременці кафе «Welldone» є уже у двох локаціях. У нас смачна кава і різноманітні десерти до кави – смачні ягідні тарти, чизкейки, еклери, є і«важка артилерія» – бургери, паніні, хотдоги, лаваші – все для швидкого, проте смачного перекусу. Стежте за нами в Інстаграм @streetfood_welldone: у нас завжди цікаво та яскраво! Я радий, що повернувся додому і відкрив свою справу. З часом хотів би здобути відповідну освіту і зайнятися ще якимось бізнесом – проєкти та ідеї уже є…


Джерело: НОВА Тернопільська газета

Перегляньте також:

Loading...
Нещодавно опубліковане

Станом на 26 жовтня 2020 року в Тернопільській області за результатами досліджень методом ПЛР – у 19258 випадках діагноз лабораторно підтверджений (17905 випадків – дорослі, 1353 випадки – діти), з них 241 летальних (1 випадок житель сусідньої області). Видужала 14241 особа...


Рубрика: , Опубліковано: о 9:20


16 жовтня 2020 року передчасно пішла із життя, молодша медична сестра ІІ хірургічного відділення КНП «Тернопільський обласний клінічний онкологічний диспансер» Тернопільської обласної ради
КУШНІР СТЕПАНІЯ ЙОСИПІВНА...


Рубрика: , Опубліковано: о 9:01


23 жовтня, о 19:10, рятувальники отримали дзвінок від працівників поліції, що в селі Байківці Тернопільського району по вулиці Січових Стрільців, у одноповерховому приватному житловому будинку, ймовірно внаслідок отруєння природнім газом, загинуло 3 особи...


Рубрика: , Опубліковано: о 8:57


Понад 20% набирає партія «Європейська Солідарність»...


Рубрика: , Опубліковано: о 22:15



Теми дня
26 Жовтня
25 Жовтня
24 Жовтня
23 Жовтня
Курс валют на портале banker.ua
banker.ua
Відео