У рамках цього проекту заможніші люди можуть віддати вживаний чи новий одяг, а потребуючі взяти його безкоштовно. За цей час соціальний гардероб відвідало чимало мешканців області, лише за перший тиждень допомогу отримали 57 сімей (малозабезпечені, багатодітні, переселенці, пенсіонери, одинокі батьки, люди з інвалідністю та ті, хто у складному матеріальному становищі), а десятки благодійників принесли речі.

Започаткували добру справу дві переселенки з Луганщини, а нині — мешканки Тернополя Яна Шкуратова та Олена Дерій, а також тернополянка Людмила Андріїв. Проект втілено завдяки підтримці ГО «Крим SOS» та одноразовій інвестиції Управління Верховного комісара ООН у справах біженців в Україні. Для дальшого функціонування соціального гардероба «Одежи_НА» потрібні певні кошти, передусім на утримання приміщення, тому засновники планують паралельно відкрити благодійний магазин «BLAGOдать», у якому частину речей, пожертвуваних краянами, будуть реалізовувати за помірними цінами, таким чином інвестуючи перший проект. Така от складна схема утримання соціального гардероба, бо ж ні копійки із державного бюджету, але справа надзвичайно корисна, тому жодні труднощі не лякають ідейників проекту.

— Ідея створення соціального гардероба виникла під час спілкування з переселенцями, яких на Тернопільщині близько 2500. До мене як координатора кол-центру для переселенців телефонували з проханням допомогти одягом, взуттям, шкільним приладдям для дітей, я радила їм звернутися до «Карітасу», Червоного Хреста. Згодом переселенці почали обмінюватися між собою речами через інтернет і ми зрозуміли, що необхідна реальна база для взаємопідтримки, — розповідає Яна Шкуратова. — Не раз доводилось бачити, як тернополяни викидають на смітник непотрібний одяг. У Луганську і я так робила, але життя мінливе, через певні обставини люди тимчасово опиняються у скрутних ситуаціях, тому той одяг ще міг би комусь пригодитися, але не всі наважаться взяти зі смітника. Ми довго шукали приміщення для втілення проекту, партнерську руку підтримки подала БО «Сто відсотків життя», віддавши нам у користування дві кімнатки в підвалі багатоповерхівки. Донори проекту закупили все необхідне для ремонту приміщення, а також меблі та обладнання. В одній кімнаті діє гардероб, в іншій з дня на день запрацює майстерня з ремонту одягу. Один тернопільський підприємець надав нам у користування швейну машинку — це важлива підтримка проекту.

Приміщення, в якому діє соціальний гардероб, є комунальною власністю, тож за нього передбачена орендна плата, а також щомісяця набігають комунальні платежі. Наразі питання утримання соціального гардероба залишається невирішеним. До того ж люди, які цілими днями приймають одяг, сортують його, підбирають потребуючим, працюють на волонтерських засадах.

— Наша праця — це інвестиція в проект, оскільки хочемо щось змінити у суспільстві на краще, прагнемо показати своїм прикладом, що можна реалізовувати корисні проекти, навіть якщо у тебе нема грошей, якщо ти нікого не знаєш у місті, але якщо ти небайдужий, — наголошує Яна Шкуратова. — Соціальний гардероб не окуповує себе, тож працюємо над вирішенням питання плати за приміщення. Орендна плата невисока, а ось за комунальні платежі щомісяця потрібно заплатити близько двох тисяч гривень, оскільки тарифи для громадських організацій значно вищі, ніж для населення. Нереально ходити містом і просити в бізнесу чи влади гроші на наш проект, ми хочемо піти іншим шляхом: плануємо паралельно відкрити благодійний магазин «BLAGOдать», у якому реалізовуватимемо 15% речей із соціального гардероба, таким чином покриваючи усі необхідні витрати гардероба. У благодійному магазині також будемо продавати вироби талановитих людей з інвалідністю, котрі не можуть самостійно це здійснювати. У «BLAGOдать» офіційно працюватимуть соціально незахищені люди. Головна складова соціального підприємництва — прозорість та звітність, що ми гарантуємо.

Упродовж години, поки журналісти «НОВОЇ…» спілкувалися з координаторами проекту, у соціальний гардероб навідалося чимало людей, навіть із районів. Дві жінки принесли пакети з одягом, тернополянин пан Богдан привіз аж два мішки речей, обіцяв наступного дня привезти ще три, багатодітна мати віддала два рюкзаки. З потребуючих — одинока мати та пенсіонерка з обласного центру, а також малозабезпечений чоловік із Бережан.

— За правилами соціального гардероба, тим, хто хоче отримати матеріальну допомогу, потрібно надати копію довідки про соціальний статус, але буває, що людина не має таких документів, але є у скрутному становищі, тому нікому не відмовляємо, записуємо тільки дані паспорта, оскільки мусимо звітувати, — зазначає Яна Шкуратова. — Мене запитують, чи не боюся, що хтось братиме в нас одяг і торгуватиме ним на базарах. Можливо, колись я би так думала, але, переживши труднощі після переселення, розумію, що від хорошого життя ніхто не проситиме. Тернополяни добрі та щирі — приносять допомогу, навіть іноді не хочуть вказувати прізвищ. Близько тонни речей зі свого стокового магазину, а ще 500 вішаків та вагу віддала в соціальний гардероб громадська активістка Мирослава Ярмуш. «Хочу, щоб Миколай прийшов до усіх!» — сказала вона. Чимало одягу передав нам батько загиблого учасника АТО Віктора Гурняка пан Петро. Неможливо перелічити усіх благодійників, бо їх близько сотні — хтось допомагає з питанням приміщення, хтось транспортом, хтось безкорисливою працею — цінуємо кожного!

Соціальний гардероб «Одежи_НА» розташований за адресою: м. Тернопіль, вул. 15 Квітня, 3 (графік роботи: вт.-сб., з 10:00 до 18:00).