Понеділок, 19 серпня 2019
• Нова українська школа: влада і громади повинні об’єднати зусилля для успішної реалізації завдань • Термомодернізація житлового фонду Тернополя прийшла на вул. Новий Світ, 45 • Андрій Крисоватий: «Пріоритет нині – це якісна освіта для студентів» • Серіал «Кріпосна»: знімали у Вишнівецькому палаці, а б’є рекорди з переглядів… у Польщі! • «ТНЕУ — це шанс для кожного абітурієнта і студента» • Увага! У Тернополі орудує шахрай • Наша наукова Надія! • Максим Нефьодов: «Коханій борода подобається» • РФ вимагає від України подачу прісної води до Криму • «Файному місту» – святкування, Алеї – зірок! • На Тернопільщині – дві аварії за участі пішоходів • Транспортна реформа – у дії! • Двічі бабЮля! • Володимир Зеленський: три місяці «служби»… • «Контінентал»: соняхи і бджоли – поруч! • Заліщики кличуть на «InStrum Fest» • Тернопіль готується до святкування Дня міста • Надання спрощеного громадянства росіянам: Володимир Зеленський підписав указ • Тарифний популізм залишить українців без води і тепла • Тернополянин помер у поїзді
Осінній атентат у Мюнхені

Опубліковано: 21 Січня о 16:00 39


Степан Бандера народився 1 січня 1909 року на Івано-Франківщині в патріотичній родині священика.


Тернопільська міська рада проголосила 2019-ий рік Роком Степана Бандери: 1 січня минуло 110 років від дня його народження, а у жовтні Україна відзначатиме трагічну дату — 60 років тому, 15 жовтня 1959 року, Провідник ОУН загинув від руки московського вбивці Богдана Сташинського.

Степан Бандера народився 1 січня 1909 року на Івано-Франківщині в патріотичній родині священика. Вже у 1933 році став крайовим провідником ОУН, розпочавши безкомпромісну боротьбу проти польської влади,  яка закривала українські школи, заарештовувала і страчувала українських патріотів, проводила пацифікацію. У 1935 і 1936 рр. Степан Бандера відбув два судові процеси — варшавський і львівський — та був засуджений до довічного ув’язнення. У 1941 році, під час німецької окупації, був заарештований гестапо і відбував ув’язнення в концентраційних таборах за організоване ним проголошення у Львові відновлення Української держави.

Перебуваючи у післявоєнні роки за межами України, Степан Бандера постійно приділяв велику увагу втіленню в життя заповітної мрії про самостійність Української держави, аналізуючи політичне життя і внутрішній устрій СРСР. Ці проблемні питання були висвітлені в його фундаментальних працях «Перспективи української революції» (Мюнхен, 1978. — 640 с.),
«Національна політика Червоної армії», «Слово до українських Націоналістів-революціонерів за кордоном» та інші, які викликали лють у компартії  Радянського Союзу, нестримне бажання помститися Провідникові ОУН.

У 1959 році з відома Політбюро ЦК КПРС та за наказом шефа КДБ Олександра Шелепіна чекістський агент Богдан Сташинський вбив Степана Бандеру з пістолета, що стріляв отрутою. Того ж року вбивці було вручено орден.

У службовій характеристиці на «старшого перекладача» науково-дослідного інституту Богдана Сташинського 28 грудня 1960 року з цього приводу написано: «За успішну роботу в розробці важливої проблеми Указом Президії Верховної Ради СРСР від 6 листопада 1959 року нагороджений орденом Червоного Прапора…»

У 2001 році ветеран КДБ, полковник у відставці Георгій Санников, який готував убивство Провідника ОУН, згадуючи роль Сташинського в цій акції, розповів: «За знищення ідеолога ОУН Лева Ребета агент Сташинський отримав від КДБ грошову винагороду і цінний подарунок — фотоапарат «Зеніт», а за вбивство Бандери — орден Червоного Прапора. На цьому кар’єра агента за всіма правилами спецслужб повинна була закінчитися. Він повинен був з гарною пенсією та квартирою поселитися у Москві, але… Сташинському дозволили поїхати до дружини-німкені у Берлін.

Богдан Сташинський

І тут сталося те, чого так боялися українські чекісти. 12 серпня 1961 року, за добу до зведення Берлінської стіни, Сташинський втік на Захід! Його шукали…»

Як сталася трагедія?

Запланувавши купити на базарі овочі, С. Бандера поїхав туди з однією зі своїх співробітниць Євгенією Мак. На зворотному шляху по дорозі додому пані Євгенія вийшла з машини, а Бандера поїхав на обід. Після 13-ої години дружина зателефонувала до канцелярії Проводу
З. Ч. ОУН, повідомивши, що її чоловік лежить у крові на сходах будинку і просила надати йому невідкладну медичну допомогу. На місце пригоди виїхали члени Проводу Степан Ленкавський, Іван Кашуба  та Ярослав Бенцаль. Дорогою до лікарні Степан Бандера помер. Професор Лявес, який робив розтин тіла
С. Бандери, вважав, що наявність отрути в його тілі можна пояснити його душевним станом, тобто виправдовував версію самогубства.

Отже, слідство загибелі великого борця пішло неправильним шляхом. Москва ж підло заявляла, що вбивство Л. Ребета і С. Бандери — це внутрішні українські політичні розбірки… Щоправда, провідні діячі ОУН були переконані, що убивство С. Бандери — справа рук Москви, яка спеціалізувалась на таких питаннях. Невдовзі все це підтвердилося, коли у серпні 1961 року в Західноберлінській політичній станиці з’явився радянський утікач Богдан Сташинський і заявив, що саме він за наказом КДБ убив Степана Бандеру 15 жовтня 1959 року, а ще раніше — 12 жовтня 1957 року — члена Проводу ОУН Лева Ребета.

Версію про самогубство одразу відкинули соратники, не сумніваючись, що до смерті Провідника ОУН причетні радянські спецслужби. І якби не зізнання самого Богдана Сташинського, таємниця цієї загибелі навряд чи була б колись розкрита. А Сташинський навряд чи наважився б на такий крок, якби не його дружина. Колишній студент, завербований радянськими спецслужбами після безквиткового проїзду залізницею, палко кохав німкеню Інге Поль і навіть попросив у начальства дозвіл одружитися з нею. Подружжя поселилося в Москві, а через певний час вражена поганими умовами життя Інге почала схиляти чоловіка до втечі на цивілізований Захід.

Живучи на Заході й читаючи тамтешню періодику та книжки, агент Сташинський поступово переконався в тому, що методи КДБ нічим не відрізняються від методів гестапо. А коли виявив у своїй квартирі пристрій для прослуховування, то остаточно укріпився в думці про виїзд до Берліна.

Звісно, чутливе вухо КДБ вловило в обережних розмовах Сташинського невдоволення радянською системою, і голову сім’ї поставили перед фактом, що нового відрядження на Захід може не бути. Втекти подружжю допомогла трагедія. Інге завагітніла. Всупереч суворим рекомендаціям кадебістського керівництва відмовилася робити аборт. І, з дозволу КДБ, виїхала в Німеччину до батьків. Чоловіка з нею не випустили. Новонароджений син за кілька днів помер.

У супроводі численної охорони КДБ Сташинському дозволили поїхати на похорон. Залишивши непоховане тіло маляти в будинку батьків Інге в с. Дальгов, Богдан з дружиною втекли від охорони і через Східний Берлін перебралися до Західного. Це було 12 серпня 1961 р. Наступного дня почали зводити Берлінську стіну.

Після гучного судового процесу, який відбувся в місті Карлсруе  у жовтні 1962 р., вбивця Ребета і Бандери, з огляду на добровільне зізнання й допомогу слідству, отримав вісім років ув’язнення, з яких відсидів лише чотири і зник. Хтозна, чи вдалося Богдану Сташинському примиритися із власним сумлінням, а бандерівці його відпустили.

Ті, хто все життя присвятив боротьбі з радянською тоталітарною системою, розуміли, що цей чоловік був лише слухняним коліщам потужної каральної машини СРСР.

Президент України В. Ющенко у 2010 році присвоїв Провідникові ОУН Степану Бандері звання Героя України, а наступний президент, В. Янукович, через суд домігся скасування цього звання. 6 грудня 2018 року, на 27-ому році нашої незалежності, Верховна Рада України визнала ОУН-УПА, прийняла Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» щодо посилення соціального захисту учасників боротьби за Незалежність України у ХХ столітті».

Пройшовши лихоліття війни, небезпеку підпілля, пройшовши крізь свист куль, муки неволі, наклепи і паплюження, члени ОУН-УПА отримали нарешті довгоочікуване заслужене, хоча й запізніле, державне визнання.

Тепер Український інститут національної пам’яті  і громадські організації готують обґрунтовані матеріали, щоб відновити Степану Бандері заслужене звання Героя України.

Постать С. Бандери, яка є символом незнищенності державницької ідеї та незламності українського визвольного руху, і нині мобілізує українських патріотів на боротьбу проти московських окупантів і до розбудови Української Самостійної Соборної Держави та наповнення її національним змістом.

Підготував Ігор Олещук


Джерело: НОВА Тернопільська газета
Позначки: ,

Перегляньте також:

Loading...
Нещодавно опубліковане

Впровадження Нової української школи — ключова реформа, головна мета якої – нова висока якість освіти, формування свідомих, суспільно активних громадян, здатних забезпечити економічне зростання і культурний розвиток країни, области...


Рубрика: , Опубліковано: о 18:00


Як повідомили у пресслужбі міської ради Тернополя, у рамках програми з термомодернізації житлового фонду Тернополя завершується комплексне утеплення будинку на умовах співфінансування 70 на 30 за адресою: вул. Новий Світ, 45...


Рубрика: , , Опубліковано: о 16:00


Ще зовсім трішки — і місто прокинеться від літнього сну, а студенти наповнять його своєю енергією та життєрадісним гамором...


Рубрика: , Опубліковано: о 14:00


Події розгортаються у середині ХІХ ст. напередодні скасування кріпосного права...


Рубрика: , , Опубліковано: о 12:00


За найкреативніше відео дві тернополянки отримали можливість безкоштовно навчатися у ТНЕУ...


Рубрика: , Опубліковано: о 10:00



Теми дня
19 Серпня
17 Серпня
16 Серпня
Курс валют на портале banker.ua
banker.ua
Відео