Неділя, 25 серпня 2019
• Володимир Мариновський: «Якби Тарас Юрик у мене чесно виграв вибори голови федерації, то не було б жодних претензій, а вони вчинили рейдерське захоплення, отож, справедливість восторжествує» • Зірки – на Алеї, рекорди – в АртБуці! • Замах на Камінського? • У День Незалежності презентуватимуть “Книгу рекордів Тернополя” • Гарячий серпень: 30 років тому… • «Танцюю, як усі» • Чортків мотофестом шаленів • Наїхав на жінку і дітей… • У Тернополі сходи фонтану “Сльози Гронського” доповнюють новими атрибутами • Боровся за Україну, втратив життя на чужині… • То й що, що вже «за десять осінь»? Душа ще трохи в мандри просить… • Пішов із життя викладач ТНЕУ Олег Бакалюк • Коржики з медом і маком від Наталки Потурай • Свято…з вогником! • Де святкуватимуть День прапора і День Незалежності • Біда за бідою… • «Дій активно! Живи позитивно!» Коли життя — мед! • 43-річна Мілла Йовович стане мамою втретє • Моніка Левінскі розкаже свою правду про секс-скандал з Біллом Клінтоном • Три ідеї для легкого літнього обіду
Перезавантаження «проекту Україна»: перші підсумки

Опубліковано: 28 Грудня о 14:00 12


Варто зазначити, що зміни в країні європейці та наші співгромадяни часто-густо оцінюють за різними часовими та змістовими координатами.


Протягом усього 2017 року ми стикалися з буквально протилежною реакцією на зміни в нашій державі. Дональд Туск, Борис Джонсон, Даля Грібаускайте, Рекс Тілерсон, Ангела Меркель та багато-багато інших західних політиків наголошували: за останніх три роки Україна у своєму реформуванні зробила більший поступ, ніж за попередніх 25 років. Натомість в країні і політики, і значна частина громадян на цей висновок просто не звертають уваги та стверджують: нічого не змінюється, реформи не йдуть, «пропало все». Справді, кожен хоче відчути позитивні зрушення уже негайно… 

Якщо відкинути тих, хто апріорі не сприймає зміни в Україні через низку суб’єктивних причин – втрату схем впливу, статусу чи влади – варто зазначити, що зміни в країні європейці та наші співгромадяни часто-густо оцінюють за різними часовими та змістовими координатами. Так, хтось буквально із мікроскопом шукає «покращення життя вже сьогодні», ігноруючи війну, розкрадений Януковичем бюджет, економічну кризу (яка, до речі, почалася ще у 2012 році – саме тоді українська економіка почала стабільно падати). Хтось звертає увагу на відновлення економічного зростання, нову армію, міжнародну підтримку та європейську інтеграцію.

Але майже ніхто не говорить про головне – яку країну ми отримаємо вже через 10-15 років завдяки тим змінам, що вже відбулися в країні. Отже, давайте спробуємо порозмірковувати саме над цим – бо якщо ми говоримо про системні реформи, їх вплив відчувається через декілька років. А на середині шляху – якраз там, де ми є зараз – ситуація може погіршитися, бо стара система працювати вже перестає, а нова тільки починає працювати. А нові помилки та старі проблеми накладаються одна на одну та посилюють негатив.

Отже, нині варто ставити питання про оцінку перших результатів не України як такої, а самого «проекту Україна», який був перезавантажений після президентських виборів у 2014 році.

І першою системною зміною можна вважати підписання Петром Порошенком Угоди про асоціацію з ЄС. Уже нині можемо говорити про Євросоюз як про нашого головного економічного партнера, на якого припадає 40% зовнішньої торгівлі. При цьому варто зазначити: ця Угода вже почала працювати й у відносинах з третіми країнами. Тільки протягом 2017 року у західних областях азійські компанії (переважно японські) відкривали заводи, що орієнтовані на західний ринок завдяки зоні вільної торгівлі з ЄС.

Україна важко, але пережила шок від втрати російських ринків. Як, до речі, пережила і повний розрив з РФ у газовій сфері. Україна більше двох років не купує російське блакитне паливо. Тепер економічний та енергетичний важіль у руках Кремля зламаний. Сподіваємося, що назавжди – бо є рейтингові політики, які свої мільярдні статки заробили саме в газовій сфері у змові саме із російською стороною.

І безвіз, і зона вільної торгівлі з ЄС, в і Угода про асоціацію як план реформування країни просувають Україну все далі й далі «геть від Москви», як висловився під час святкування Дня Незалежності український президент. Сьогодні триває рутинна робота з імплементації європейського законодавства. А приєднання України до енергетичного, цифрового, митного союзів по факту перетворить Україну не просто в частину Європи, а в країну, що користується більшістю переваг членства в ЄС. Як, наприклад, Норвегія. І питання вступу України до ЄС перетвориться у виключно політичне питання.

Але це — справа, як мінімум, кількох десятків років. Поки що ж ми маємо говорити про одну важливу особливість українських реформ: спочатку вони набувають статус законів. Лише закон змушує працювати державну машину та Систему не тільки на реалізацію ідеї, а й проти самої себе. Лише так ми вмикаємо інерцію бюрократії, лише так ми можемо зробити зміни системними та незворотними.

І тут ми маємо говорити про кілька напрямів. Зокрема, про децентралізацію – на сьогодні найуспішнішу реформу – бо вона почалася ще у 2014 році і вже дала результати. Причому такі, про які навіть не мріяли. Як зазначають урядовці, «за три роки реформи місцеві бюджети зросли на 100 млрд. грн. і ці темпи щороку набирають обертів. А це – відремонтовані чи побудовані дороги, школи, які не будувалися 23 роки, дитсадочки, лікарні, освітлення. Надходження власних доходів загального фонду місцевих бюджетів за перше півріччя 2017 року зросли. Порівняно з аналогічним періодом 2016 року приріст склав 34%, або 87 млрд. грн. Це на 22 млрд. грн. більше, ніж торік.»

Створення об’єднаних територіальних громад, фінансова децентралізація, передача на місця повноважень створюють підстави для стрімкого розвитку країни. Не тільки економічного, а й політичного – у нас часто-густо нарікають на відсутність нових еліт. Так от, Східна Європа пройшла цей шлях і нові еліти зростають саме на місцях. Не через популістські гасла чи телевізійну картинку, а через ефективну працю в регіонах.

Днями розпочав роботу новий Верховний Суд України. І справа не тільки у перезавантаженні, а й у нових повноваженнях. Колишній, портновській тотально корумпованій системі прийшов кінець. Реформовано Конституційний суд та запроваджено інститут «конституційної скарги». Це означає, що кожен громадянин може оскаржити будь-який закон, що порушує його права.

Після створення нового Верховного Суду розпочалося створення окружних судів замість районних. І це — дуже важливо, бо в нові суди нових суддів мають обирати на конкурсній основі. Це — комплексне рішення, що фактично об’єднує дві реформи: судову та децентралізацію. Ця комплексність робить зміни незворотними.

І, до речі, ви знали, після 31 грудня 2017 року президент втратить право ліквідувати і створювати суди. Ці повноваження перейдуть до Верховної Ради. При цьому саме президент Порошенко ініціатор судової реформи. Жоден президент добровільно  не відмовлявся від своїх повноважень.

Є сподівання, що наступного року в українській системі правосуддя з’являться і антикорупційні суди. Вони підтримають зусилля української правоохоронної системи – в першу чергу нових структур в особі НАБУ та ДБР. Безумовно, нам хотілося б швидких результатів, але тут присутні і помилки, і хвороби зростання, і необхідність досягнути потрібного рівня компетенції. Наприклад, у Румунії аналог НАБУ на повну потужність запрацював лише через сім років, але як запрацював! І, до речі, не можна не помітити іншу тенденцію – корупціонерів середньої руки вже пакують навіть не сотнями – тисячами. І цей процес навіть важливіший, ніж притягнення одного топ-корупціонера до відповідальності, бо ламає налагоджену корупційну систему та закон кругової поруки у силовиків. Без цієї умови подолати корупцію неможливо.

До речі, подолати корупцію неможливо і лише каральними методами. Необхідно прибирати саме джерело корупції. І в цьому теж є значні успіхи. Запровадження системи PROZORRO, відкриття реєстрів, відміна на рівні уряду численних регулюючих актів (рахунок йде на сотні), перспектива використання технології блокчейн в українському варіанті електронного урядування тільки за рахунок технологічних новацій суттєво зменшують саму можливість для корупції. Лише одна система закупівель ПРОЗОРО зекономила держбюджету  майже  мільярд доларів. Ліквідація однієї справки – це економія до півмільйона доларів.

А директор знаменитого банківського дому Ротшілд по СНД Джованні Сальветті вважає, що після Майдану Україна знищила дві найбільш корупційні сфери – в енергетичному секторі та прозоре відшкодування ПДВ. Від себе додам – і в системі держзакупівель відбувся прорив.

Загалом, ліквідація корупційних схем додала держбюджету майже 6 мільярдів доларів. Це відповідь на питання скептиків, як країна вижила за умови втрати через анексію та окупацію 20 відсотків економіки країни.

Ну і, безумовно, не можна забути про зусилля країни по розвитку українського гуманітарного простору. Квоти на радіо та телебаченні, обмеження контенту з Росії дали потужний поштовх для розвитку української книжкової галузі, кіноіндустрії, українського медіапродукту. Сьогодні держава змушена дотувати ці напрями. Українська книжка, пісня та кіно – це удар по російській пропаганді. Крім того – це створення нових робочих місць та надходження до бюджету.

Говорити про зміни можна ще довго. У нас нарешті є армія, сьома за потужністю у Європі і 21-ша — у світі. Банківська система пройшла болючий шлях очищення й тепер починає працювати на користь економіки і не обманює своїх вкладників.

Реформування освіти, медицини та пенсійна реформа – це початок змін.

Хоча, собисто для мене символом змін стали рішення ІКЕА вийти на український ринок, а компанії Uber — створити в Києві свій головний офіс в регіоні. Об’єднує ці дві події одна надважлива деталь: менеджмент цих компаній розглядає Україну як перспективну країну.

Олександр Леонов, виконавчий директор Центру «Пента»


Джерело: НОВА Тернопільська газета
Позначки: , ,

Перегляньте також:

Loading...
Нещодавно опубліковане

Вівторок, 27 серпня, — день народження Івана Франка. Тернопіль креативно вшановуватиме Каменяра: про «Франкові сліди у Тернополі» у формі оригінального музично-поетичного дійства розкажуть хорова капела «Зоринка» та заслужений діяч мистецтв України, відомий письменник Олег Герман...


Рубрика: , , Опубліковано: о 16:00


На капоті автомобіля NISSAN QASHQAI здетонував саморобний пристрій...


Рубрика: , , Опубліковано: о 14:00


"Книгу рекордів Тернополя" вперше покажуть тернополянам і гостям файного міста. Презентація для делегацій з інших міст відбудеться 24 серпня об 11:30 в Українському домі "Перемога"...


Рубрика: Опубліковано: о 13:00


23 серпня на всеукраїнському рівні відзначаємо велике державне свято — День Державного Прапора України...


Рубрика: , , Опубліковано: о 12:00



Теми дня
23 Серпня
22 Серпня
Курс валют на портале banker.ua
banker.ua
Відео