Понеділок, 03 жовтня 2022
• У Тернополі привітали працівників бібліотек • Голос, що підкорив світ • Через великий ажіотаж у Тернополі відбудеться додатковий благодійний концерт для підтримки ЗСУ Іво Бобула • Пізнаймо одні одних: українці – в Сувалках, поляки – в Тернополі • «Антитіла»: пів року – на фронті • Кризова кімната – для постраждалих від насильства • Дбаємо про своїх військових на передовій • Благодійники з Європи підтримують лікарні Тернополя • «Сьомий місяць печу перемогу» • Сергій Надал: «Дякую тернополянам за те, що наше місто стало другим домом для десятків тисяч жертв московської агресії» • «З вірою в перемогу»: велопробіг на Теребовлянщині • Плетуть сітки і вчать… англійську мову • «Пташка», «Мішаня» і «Лемко» – на волі! • Свято української пісні та гумору: в Тернополі відбудеться концерт Степана Гіги та гурту «БУДЬМО» • Триває збір коштів на автівку для воїнів ЗСУ 24 бригади • «Вітер На-Дії»: українська молодь зустрілася в Кракові • Передачі захисникам із Тернополя — в найгарячіші точки • Діти і війна: як подолати травми • У Тернопільській громаді живуть понад 28 тисяч переселенців • У Тернополі готуються до початку опалювального сезону в умовах воєнного стану
Понад 50 судових справ, щоб захистити… мову!

Автор: Опубліковано: 17 Червня о 14:58 198


Святослав Літинський змусив через суд заговорити українською мовою навіть міністра Арсена Авакова.


«Або щось роби, щоб змінити ситуацію, або не кажи, що вона тобі не подобається», — таке кредо відомого захисника української мови Святослава Літинського зі Львова. Понад 50 (!) справ громадський діяч пройшов у судах, щоб відстояти мовне питання. Деякі з них слухали роками, довелося докласти чимало зусиль, щоб довести, що в Україні має бути українська мова. Святослав — перший українець, який отримав внутрішній паспорт без російськомовної сторінки. Нині активно виборює права споживачів через звернення до продавців, виробників, банків, власників сайтів. За його зверненнями і скаргами скасовано регіональні мови в різних областях України. Високопосадовці через судові позови активіста змушені були перейти на українську мову в публічних виступах. Днями Святослав побував у Тернополі й охоче поділився своїм досвідом із «НОВОЮ…».

— Святославе, ви — кандидат фізико-математичних наук, програміст, працюєте на кафедрі програмування Львівського національного університету ім. І. Франка. Що підштовхнуло відстоювати рідну мову?

— Коли був прийнятий так званий закон Ківалова-Колесніченка «Про засади державної мовної політики», що був скерований на демонтаж української мови, я зрозумів, що треба щось робити. Переїжджали ми з дружиною на іншу квартиру і купили пральну машинку «Самсунг». Усі написи на ній були російською мовою. Ні компанія-виробник, ні магазин не погодилися замінити на українські написи. Я повернув машинку і подав позов до суду. Це була моя перша мовна справа. Суд встановив, що пральні машини без українського маркування не відповідають закону. «Самсунг» тоді почав українізовуватись. Отримавши результат, побачив, що можу щось змінити. Якщо не будемо протидіяти, то нас окупують спершу інформаційно, потім — фізично.

— Ваша знакова справа — про заміну паспорта на абсолютно український, без російського перекладу! Бережете його?

— Побачив по телебаченню, як львівська журналістка скаржилася, що їй відмовили заповнювати другу сторінку паспорта іншою мовою, крім російської. Відкрив закон, прочитав, а там зазначено, що другу сторінку паспорта зобов’язані заповнити будь-якою мовою на вибір громадянина. Вирішив довести це в суді. Оскільки мій паспорт був трохи пошкоджений, написав заяву на заміну документа. «Гаразд, замінимо», — сказали у відділенні Державної міграційної служби.

«Але, будь ласка, другу сторінку заповніть українською мовою», — попросив. «Не будемо цього робити», — відповіли. Звернувся письмово, дали відмову. Тоді я пішов до суду, виграв у першій інстанції. За рішенням суду від листопада 2014-го Державну міграційну службу України зобов’язали видати мені паспорт лише українською мовою. Проте міграційна служба ще звернулася в апеляційну інстанцію — програла, в касаційну — програла. Коли я почав цей судовий процес, мене підтримали чимало людей з різних міст, дехто з них теж подав аналогічні позови до суду і отримали паспорти українською мовою.

Розгляд моєї справи тривав близько року, врешті мені видали паспорт, у якому російська сторінка заповнена українською мовою, хоча і на старому бланку з російськомовними позначками. Кабінет Міністрів побачив, що Міграційна служба програла кілька таких позовів, тому затвердив новий зразок паспорта лише українською мовою. Я відстоював це питання, щоб кожен із нас, відкриваючи паспорт, бачив, що ми не живемо в колонії. Хоча тепер я вже маю ID- картку, але старий паспорт зберіг собі на пам’ять.

— Скільки ваших справ щодо захисту української мови було в судах? На це, вочевидь, пішло багато часу, зусиль, коштів на позови, адвокатів…

— Близько 50 справ, а якщо врахувати розгляд у трьох інстанціях, то приблизно 120 проваджень. Заробляю програмістом, тож можу дозволити собі покрити судові витрати. На викладацьку зарплату, безумовно, навіть би не рипався, бо лише за один позов треба заплатити 700 гривень, а ще юридична допомога. Хоча мені часто безкоштовно допомагають знайомі юристи, зокрема, з Української галицької партії, до якої я теж належу.

— Які справи було найважче доводити в суді?

— Розгляд справи про пральну машинку тривав більше року, бо компанія «Самсунг електронікс Україна» переконувала, що не має стосунку до компанії «Самсунг», водночас не казала, хто має. Лише згодом виявилося, що у тій же будівлі, де вони розташовані, є ще «Самсунг електронікс Україна компані», яка відповідає за «Самсунг». ТОВ «Стіл і стілець» заперечувало свою причетність до сайту з аналогічною назвою, який ми вимагали перекласти українською. Довелося привести до суду свідка, котрий придбав через сайт товар і мав чек з печаткою ТОВ «Стіл і стілець». Інтернет-магазин «Модна каста» не відповів на мій лист із проханням надати інформацію українською мовою, а не російською, тож я звернувся до суду. Суд зобов’язав перекласти сайт на українську мову, але рішення не виконували. Власник «Модної касти» Андрій Логвин на той час був спонсором партії «Самопоміч». Я звернувся до його партійців.

«Підтримуємо тебе, але не змішуй політику та бізнес», — просили. Спершу дослухався, а потім побачив, що плюють в очі й кажуть, що то Божа роса, тому почав діяти рішуче. Перед минулими виборами власник «Модної касти» підтримував партію «Голос». «Це кримінальний злочинець, оскільки він не виконує рішення суду, не хоче додати українську мову на сайт», — повідомив я його партійцям. Врешті на нього якось вплинули, і в суботу перед днем виборів з’явилася українська версія сайту!

 

— Принципово не змінював чи просто не хотів заморочуватись?

— Здається, що принципово. Логвин бачив, що я не маю в тому жодного матеріального зацікавлення, а роблю це, щоб в Україні була українська мова. Ми з ним говорили через скайп. Казав, що на нього наїжджає податкова, бо хоче хабар, а ще я не даю спокою. «Відіб’юся від них, і від тебе!» — поставив мене в один ряд із податківцями. Не хотів розуміти глибше.

— Ви судилися з високопосадовцями, які виступали російською мовою. Не побоялися подати позов проти міністра МВС Арсена Авакова, проти президента Володимира Зеленського…

— Оскаржив у суді виступи міністра Авакова, Ситника з НАБУ, Деканоїдзе з патрульної поліції. Вимагав надати мені переклади їхніх публічних виступів і визнати промови російською мовою неправомірними. Конституція зобов’язує посадовців виступати українською мовою! Суд визнав їхні дії неправомірними і зобов’язував надати мені переклад. Від Авакова почали надсилати десятки сторінок перекладу (усміхається, — авт.). Я вимагав притягнути до дисциплінарної відповідальності Деканоїдзе, але вона вже пішла з поліції. Подав позов до суду і щодо виступу Зеленського російською мовою на ІТ-форумі. Наразі програв справу, бо президент — недоторканий.

— Думаєте, вам вдалося донести до посадовців, що треба розмовляти українською?

— Гадаю, що так. Тепер менше чиновників виступають без перекладу українською мовою. Якщо раніше дописи Авакова у Фейсбуці були тільки російською мовою, то після мого позову почав писати українською. Якось журналістка запитала його про мій позов до нього. «У Львові я завжди розмовляв українською мовою. Львів’яни бувають теж дурні, вибачте, як і дурні харків’яни. Але ж ви мене розумієте — українською я говорю чи російською — і це найголовніше. Якщо хтось хоче «випендритись» і подати до суду на міністра заради слави, то нехай», — прокоментував Аваков. Я тоді написав запит до міністра, чи мав він на меті образити мою честь та гідність. Замість нього відписав директор Департаменту комунікацій МВС Артем Шевченко: «Ні, Аваков вважає вас людиною розумною і самодостатньою». Цю цитату тепер використовую як рекомендацію Авакова (сміється, — авт.).

— Чи бувало, що до вас зверталися друзі з проханням допомогти відстояти українську мову в тій чи іншій ситуації?

— Якось друг розповів, що провідник у потязі відмовився обслуговувати пасажирів українською мовою. Ми написали про це листа в «Укрзалізницю». «Має право розмовляти російською», — відповіли нам. Ми тоді пішли до суду. Суд визнав, що провідник має на роботі розмовляти державною мовою. «Укрзалізниця» звернулася в апеляційну інстанцію — програла.

 

— Дивує, що пішли у вищу інстанцію, знаючи, що закон не на їхньому боці. Могли просто перепросити…

— Власне! І так у більшості судових процесів. На чорне кажуть біле і вперто доводять те, в чому неправі. Не вміють поводитися в конфліктних ситуаціях. Розумію, що їхні юристи відробляють зарплату, але ж могли б займатися чимось корисним. Якби «Укрзалізниця» попросила пробачення, сказала, що проведе бесіду з провідником, то ми б не ішли до суду. В приватному житті кожен має право спілкуватися якою хоче мовою, але в сфері обслуговування і на державній службі російська чи інша іноземна мова неприйнятні.

— Які ще важливі справи вдалося відстояти?

— Ми з юристами змусили банки видавати виписки українською мовою. З «ПриватБанком» пройшли три інстанції судів і таки дочекалися україномовного сайту. Вдалося забрати російську мову з реєстрації ліків. Добилися маркування клавіатури ноутбуків українською мовою. Наполягли на введенні української мови в панелі приладів нових автомобілів, дослухались компанії Mercedes, Renault, BMW та ін. Зобов’язали перекласти українською сайти «Алло», «Бомонд», «Секур.юа», «MOYO», «Антошка», «ЛТБ-джинс», «Суперстеп», «Безпека шоп», «Автозвук», «Косметікс», «Астра», «Цитрус» та інші. Уже кілька разів ми зверталися до сайту «OLX», щоб зробили за замовчуванням українську мову. Виправляють, а за два тижні — знову російська версія. І так безкінечно. Мабуть, будемо звертатися до уповноваженого із захисту державної мови, щоб зробили їм попередження.

— Ви долучилися до написання нового закону про українську мову. Які ваші пропозиції внесли?

— Знаємо з історії, що втрачаючи на певній території україномовне населення, Україна згодом втрачала і саму територію. У нинішній час мовний кордон збігається з кордоном АТО-ООС. Безумовно, будемо мати проблеми й в Одеській, і в Закарпатській областях, де прижились регіональні мови. На жаль, держава не хоче вирішувати це питання. В Україні десятиліттями нав’язували російську мову, наші спецслужби працювали на Москву. Розуміємо тепер, що Україна не має інших рук, ніж наші. Якщо чітко не встановимо мовний кордон і не будемо його обороняти, то можемо втратити державу. Ганебний закон Ківалова-Колесніченка скасував поняття державної мови, запровадив регіональні мови, країну поглинала русифікація. У 2016-ому мої однодумці зосередилися на написанні нового закону про українську мову. Я подав свої пропозиції на основі виграних судів із мовного питання. У 2017-ому закон було зареєстровано у Верховній Раді. Майже того ж дня раптом внесли інший законопроєкт про мову від псевдопатріотичних сил. У ньому йшлося про те, що все має бути українською мовою, але механізм реалізації не був прописаний. То був декларативний законопроєкт, який нічого би не змінив. Прийняли наш! За роки Незалежності це найкращий дієвий мовний закон. Вдалося захистити мову прав споживачів, реклами, інформаційних систем, охопити публічну сферу органів державної влади.

— Боротьба з корупцією — ще одне ваше поле бою. Колись ви пильнували працівників ДАІ, тепер — патрульну поліцію…

— Близько десяти правоохоронців за моїми скаргами отримали догани, двох звільнено. Здебільшого через порушення правил дорожнього руху. Водночас ми з активістами звернули увагу на роботу сервісних центрів МВС, які видають посвідчення водія. Промоніторили якось, що за день на сервісний центр у Львові заїхали складати іспити шість осіб, а за документами склали — 100. Підрахували, що за день сервісний центр отримує близько 200 тисяч гривень хабарів, за місяць — близько 3 (!) млн. гривень.

— Рідні та друзі підтримують вашу громадську роботу?

— Дружина Ярослава підтримує! Каже, що я ще надто м’яко дію, треба рішучіше (усміхається, — авт.). Мій знайомий, директор магазину з продажу плитки, отримав якось партію товару з описом російською мовою і… повернув виробникові. Попросив переписати українською! Він на своєму місці зробив дуже важливу справу. Маю знайомих помічників народних депутатів, які також підтримують мої ініціативи, відстоюють проукраїнські закони. Якщо кожен із нас зробить хоча б одну справу для підтримки мови, то ми досягнемо значного результату. Пропоную всім читачам долучитися. Зайдіть у ванну кімнату та візьміть перший гель для душу. Дуже ймовірно, що написи на лицьовому боці будуть не українською. Переверніть на зворотний бік, знайдіть адресу імпортера і напишіть йому фізичного чи електронного листа: «Шановний виробнику, мені не подобається, що на банці гелю на лицьовому боці відсутня українська мова. Виправте це, будь ласка!». Вам це займе 15 хвилин, а результат буде для всіх споживачів! Кожен із нас — маленький гвинтик у нашій державі, але ми здатні разом спричиняти якісні зміни, щоб передати дітям іншу країну.

 


Джерело: НОВА Тернопільська газета

Нещодавно опубліковане

30 вересня у приміщенні Центральної міської бібліотеки Тернополя відбулися урочисті заходи з нагоди Всеукраїнського дня бібліотек та закриття дванадцятого щорічного загальноміського фестивалю «Бібліофест «Працює кожний - перемагаємо разом»...


Рубрика: , , Опубліковано: о 9:00


У Тернополі відбулася мистецька імпреза з нагоди 150-річчя від дня народження Соломії Крушельницької...


Рубрика: , , Опубліковано: о 8:10


Середній розмір щомісячної страхової виплати від Фонду соціального страхування України склав за підсумками серпня 5 112,60 гривні – на 801,72 гривні, або 18,6% більше порівняно з тим же періодом 2021 року...


Рубрика: , , Опубліковано: о 19:10


Через великий запит 14 жовтня у Драмтеатрі в Тернополі відбудуться додатковий благодійний концерт для підтримки ЗСУ Іво Бобула...


Рубрика: , , Опубліковано: о 18:24


У рамках Програми транскордонного співробітництва «Польща-Білорусь-Україна 2014-2020» Тернопільська міська рада завершила реалізацію проєкту «Пізнаймо один одного: українці — в Сувалках, поляки — в Тернополі» спільно із закордонним партнером — Публічною бібліотекою імені Марії Конопницької в Сувалках (Підляське воєводство, Польща)...


Рубрика: , , Опубліковано: о 10:34



Теми дня
1 Жовтня
30 Вересня
29 Вересня
28 Вересня
Курс валют на портале banker.ua
banker.ua
Відео