Середа, 05 серпня 2020
• Шахраї видурили в пенсіонерки 100 тисяч гривень через “грошову реформу” • На Кременеччину привезуть картини Тараса Шевченка • На Тернопільщині за добу 27 випадків зараження на COVID-19 • Сергій Надал: “Тернопіль хочуть взяти у карантинну блокаду” • Чому літо не “вбило” коронавірус? • “Дзвони Лемківщини” через карантин відбуваються в онлайн форматі • Медикам і водіям “швидкої” піднімуть зарплати • Директори тернопільських шкіл танцювали на набережній! • Перший ремонт за 50 років. У Хоросткові капітально оновлюють школу • Депутати міськради дадуть оцінку законності постанови щодо віднесення Тернополя до «червоної» зони • Випускний-2020: сукня з 100-метровим шлейфом, маски і дистанція (фоторепортаж) • Тернопіль внесли до червоної карантинної зони • Через карантин потяги не зупинятимуться у Тернополі • COVID-19 на Тернопільщині: із 3035 хворих 1796 одужали • Мешканець Тернопільщини втретє захворів на “коронавірус” • На Борщівщині зіткнулися мотоцикл та іномарка • Як відбуватиметься навчання в школах з 1 вересня? • Богданчика виховує тільки бабуся. Нині він потребує допомоги… • Найкращі квіти з доставкою у Тернополі та області • Українцям відкриті для відпочинку кордони 6 країн
Писати по-новому, або Чому не варто сміятися з индика

Опубліковано: 7 Червня о 18:00 205


Скільки списів ламалося довкола нього, скільки горлянок дерлося, скільки мовознавців чубилося, скільки суперечок точилося у соцмережах і не лише там.


Що і як зміниться, і, власне, навіщо? За що нам «міт», «павза» і «членкиня»? Чи ходитимуть топмоделі у мініспідницях на пресконференції до експрезидентів? І чи полетить у ирій индик? Так, мова йтиме про нову редакцію “Українського правопису”. І тут уже не до жартів, бо ж усе нарешті офіційно! У понеділок, 3 червня, на офіційних сайтах Міністерства освіти і науки та Національної академії наук було опубліковано фінальний текст нової редакції “Українського правопису”. Передусім фахівці наголошують, що правопис стосується виключно письмової мови, він нікого не змушує в усному мовленні використовувати слова по-новому. Головним завданням понад трьох років роботи правописної комісії було унормувати написання слів. “Кожна мова у світі оновлюється, лише дві мови не зазнають змін — латинська і санскрит, бо це мертві мови. А жива мова розвивається”, — зазначають мовознавці, що працювали над оновленим правописом. У випадку із українською мовою, додають вони, вона ще й звільняється від нашарувань, що з’являлися внаслідок історичних факторів, зокрема, русифікації за часів СРСР. Отож, що і як писатимемо по-новому, розбиралася «НОВА…»

Проєкт і фоє

    До звиклих нам плеєрів, роялів та феєрверків новий правопис пропонує додати ще проєкт та проєкцію:  так само як ін’єкція, траєкторія, об’єкт та інші слова з латинським коренем –ject. Окрім того, «звук [j] звичайно передаємо відповідно до вимови іншомовного слова буквою й, а в складі звукосполучень [je], [ji], [ju], [ja] буквами є, ї, ю, я: фоє, єті, Гоя, Савоя, Феєрбах, Соєр, Хаям».

Віцепрезидент — у мінісукні!

Доведеться звикнути до того, що слова вебсторінка, попмузика, експрезидент, пресконференція та мініспідниця пишуться без дефісу. Новий правопис пропонує слова з першим іноземним частками писати разом (раніше частина з них писалася разом, а частина через дефіс).

«Разом пишемо: слова з першим іншомовним компонентом, що визначає кількісний (вищий від звичайного, дуже високий або слабкий, швидкий і т.ін.) вияв чого-небудь: архіскладнúй, гіпермáркет, екстраклáс, макроеконóміка, мікрохвúлі, мультимільйонéр, преміумклас, топмéнеджер, топмодéль, ультрамóдний, флешінтерв’ю.

Разом також писатимемо і слова з першим іншомовним компонентом анти-, контр-, віце-, екс-: антивíрус, контрудáр, віцепрем’єр, експрезидéнт».

Слово Святвечір, яке раніше чомусь писалося через дефіс, пропонують писати разом за правилом складноскорочених слів (так само як Міносвіти та мультфільм).

Зате «пів» — окремо!

  «Невідмінюваний числівник пів зі значенням “половина” з наступним іменником — загальною та власною назвою у формі родового відмінка однини пишемо окремо: пів áркуша, пів годúни, пів відрá, пів мíста, пів огіркá, пів óстрова, пів яблука, пів ящика, пів ями, пів Єврóпи, пів Кúєва, пів України. Якщо ж «пів» з наступним іменником у формі називного відмінка становить єдине поняття і не виражає значення половини, то їх пишемо разом: півáркуш, пíвдень, півзáхист, півкóло, півкýля, півмісяць, півóберт, півовáл, півострів». Маленькі президенти і прем’єр-міністри.

Назви найвищих державних посад прийнято писати з великої літери, однак новий правопис пропонує залишити велику літеру лише в офіційних документах та текстах. В неофіційній мові слова президент, прем’єр-міністр та генеральний прокурор можна вживати з малої літери: «Стало відомо, що президент підписав новий закон». А назви нижчих державних посад треба писати з малої літери навіть в офіційній мові: міністр, канцлер, ректор. Загальні назви, коли їм надається особливий зміст, пишуться з великої літери: Батьківщина, Честь, Мати (раніше такий «привілей» мала лише Батьківщина).

Дікенс і Трубецький, Толстому «пощастило»…

«Буквосполучення ck, що в англійській, німецькій, шведській та деяких інших мовах передає звук [k], відтворюємо українською буквою к: Дікенс, Дікінсон,  Текерей… Прикметникові закінчення російських прізвищ передаються так: закінчення -ой передаємо через –ий. рос. Донской — Донський, рос. Трубецкой — Трубецький. Виняток — Лев Толстой.

Окей,  ґугл…

Затвердили, як писати назви сайтів. Якщо поруч із назвою є родове слово – тоді використовуються лапки і назва пишеться з великої літери: сайт «Вікіпедія», мережа «Фейсбук», проте коли родового слова нема – назва пишеться з маленької літери і без лапок: ґугл, твітер (як це мало писатися раніше – невідомо, адже попередній правопис був затверджений іще в 1992 році).

 Хай живуть фемінітиви!

Шах і мат усім, хто вперто не хотів визнавати фемінітиви та говорив, що вони не властиві українській мові. У новому правописі закріпили тенденцію до утворення фемінітивів. Фемінітиви утворюють за допомогою суфіксів -к-, -иц-(я), -ин-(я), -ес— та ін. від іменників чоловічого роду утворюємо іменники на означення осіб жіночої статі. Найуживанішим є суфікс -к-, бо він поєднуваний з різними типами основ: авторка, дизайнерка, директорка, редакторка, співачка та ін. Суфікс -ин-(я) сполучаємо з основами на -ець: кравчиня, плавчиня, продавчиня, на приголосний: майстриня, філологиня, бойкиня, лемкиня.

Индики та їхній ирій

Компромісне рішення для філологів, які хотіли повернутися до правопису 1928 року, який передбачав вживання літери «и» на початку слів: ирій, иржа, индик. У проєкті нового правопису надається перевага літері «і», однак перед приголосними «н» та «р» можна вживати два варіанти написання:  ирій (= вирій), ірод (ирод) тощо.  І так, «индика», який уже встиг стати мемом, у новому правописі насправді немає. Членкиня Української національної комісії з питань правопису, професор Світлана Єрмоленко зазначає, що на громадських обговореннях  довго дискутували щодо написання початкового “иноді”, “инший”, “индик”. “Багато людей вимагали, інші заперечували, але, звичайно, залишилося так, як і було, тільки два слова залишилися як варіанти  — “ирій” чи “ірій” та “ірод” чи “ирод”, —  повідомила Єрмоленко. Основним нововведенням, за її словами, є розширення варіантності – варіантність поширили і на іменники 3-ої відміни на -ть після приголосного, а також слова кров, любов, осінь, сіль, Русь, Білорусь у родовому відмінку однини можуть набувати як варіант закінчення -и: гідности, незалежности, радости, смерти…

Священник і анатема

Що ж, нарешті маємо і подвоєння приголосної «н» у слові «священник» (до цього слово було винятком і писалося з однією «н»). Начебто, логічна зміна – слово “священний” завжди писали і пишуть з двома –нн. А от у словах грецького походження буквосполучення «th», яке раніше передавалося літерою «ф», може бути передано й літерою «т»: ефір або етер, кафедра або катедра, міф або міт. У запозиченнях із давньогрецької мови, що мають стійку традицію передавання буквосполучення au шляхом транслітерації як ау, допускаються орфографічні варіанти: аудієнція і авдієнція, аудиторія і авдиторія, лауреат і лавреат, пауза і павза. Це так звані варіантні доповнення до чинної норми  правопису —  тож люди, яким ріже слух «ирій» чи «етер», зможуть вживати стару звиклу форму. Ніхто старої форми у них не забирає. А час покаже, чи приживуться нововведення. Заспокоїмо школярів та клерків: на ЗНО з української мови у 2019-ому ці зміни не вплинуть. Їх впроваджуватимуть упродовж 3-5 років.

Навіщо це нам: тому що не «какаяразніца»

1927 року в Харкові зібралися науковці зі всієї України. Мовознавці представили світу свій спільний багаторічний труд —  український правопис, який затвердив комісар освіти Микола Скрипник. І власне, цьому правопису судилося стати тим “яблуком розбрату”, через яке і нині точаться правописні війни. Закріплені цим правописом мовні норми занадто яскраво свідчили, що українська і російська мови – такі родичі, як сьома вода на киселі. Те, що правопис —  справа радше політична, ніж мовна, бо в такий спосіб націю можна як об’єднати, так і роз’єднати, чудово розуміли і в Москві, тож у 30-тих роках, коли почалися репресії, цей правопис заборонили, а мовознавців арештували, розстріляли, знищили. Було знищено майже всіх укладачів правопису.

Скрипник запобіг неминучій ліквідації, вчинивши самогубство. Агатангел Кримський —  мовознавець, поліглот, який знав 60 мов, був звинувачений в антирадянській націоналістичній діяльності і знищений. Олена Курило —  мовознавець, діалектолог, розробник української термінології, визнана «виразним представником… контрреволюційної програми української буржуазії в українському мовознавстві» і знищена. Редактор остаточного тексту правопису Олекса Синявський  — мовознавець, професор трьох університетів – убитий. Під час судів над мовознавцями звинувачення уже не маскувалося, приписуючи їм «ворожу націоналістичну діяльність», слідчі так і казали —  автор українського правопису… Радянська влада боялася Української мови, як вогню. Бо Українська мова —  це українська свідомість, не московська. Українська мова —  це незалежність у всіх проявах. Українська мова —  це головний свідок у справі «Москва —  не Русь», і одними з перших вам про це скажуть мовознавці. Репресували не лише українську інтелігенцію. Репресували українські слова. Створили цілі таблиці, в яких заборонили українські слова з поясненням: «Це слово БУРЖУАЗНО-НАЦІОНАЛІСТИЧНЕ».

Що ж це за слова такі, буржуазні?  Це… та той же таки Индик! Не можна казати «индик», треба казати «індик», бо немає в російській мові слів на літеру «ы», тож в українській їх теж не повинно бути.  Для чого це робилося? Щоб максимально наблизити українську мову до російської. Щоб показати нам, що українська мова — це навіть і не мова зовсім, а так, різновид російської. І ми так і жили в цій парадигмі багато років. І користувалися московським правописом, запровадженим для нас таваріщами Сталіним та Кагановичем і Ко.  Знищивши так званий «скрипниківський правопис», «старші брати» за п’ять місяців видали на-гора нову, максимально зросійщену версію у  1933 році, а тоді ще двічі змінювали й доповнювали: 1946 та 1959 років. Обидва рази за основу доповнень бралися “Правила русской орфографии и пунктуации”.  Власне, саме цим правописом, з невеликими редагуваннями (поверненням милої серцю Ґ та кличного відмінка на хвилі національного піднесення 90-их) українці і послуговувалися аж до… 3 червня 2019 року.

Ви ще досі вважаєте, що нам не потрібен був новий правопис?! Не бійтеся його. Не кажіть: какая разніца; не на часі; ми звикли до того, що був; нам так удобнєй. Правопис — це теж наша історія і її треба відновити.  Це робиться не для того, щоб вас заплутати «етерами» та «ирієм», а для того, щоб ніхто не витирав ноги об власне українські слова, які теж є правильні. Щоб ніхто не сміявся з «индика». Не лише тому, що так казали наші бабусі. А тому, що це ЗАВЖДИ БУЛО НАШЕ.


Джерело: НОВА Тернопільська газета
Позначки: ,

Перегляньте також:

Loading...
Нещодавно опубліковане

Нині двоє жінок 1987 та 1989 років народження та їхній спільник – водій автомобіля, 1984 року народження затримані в порядку статті 208 КПК та перебувають в ізоляторі Старокостянтинівського відділу поліції, адже останній їхній злочин оперативники задокументували саме на території цього району Хмельниччини...


Рубрика: , , , Опубліковано: о 14:52


Забезпечення охорони унікальних полотен Тараса Шевченка – про це йшлося під час робочої зустрічі директора Кременецького краєзнавчого музею Андрія Левчука, очільника тернопільської поліції Олександра Богомола та керівника Управління поліції охорони області Олега Іващенка. Виставку акварелей організатори планують провести восени...


Рубрика: , , , Опубліковано: о 14:43


Станом на 03 серпня 2020 року в Тернопільській області за результатами досліджень методом ПЛР – у 3113 випадках діагноз лабораторно підтверджений (2847 дорослих, 266 дітей), з них 39 летальних. Видужало 1828 осіб...


Рубрика: , Опубліковано: о 11:00


Рішення про внесення Тернополя до "червоної зони" карантинних обмежень є політичним, заявив міський голова Сергій Надал...


Рубрика: , , , Опубліковано: о 16:29


Лікар-інфекціоніст з Київської міської клінічної лікарні Євген Дубровський прокоментував особливості циркуляції вірусів в різних погодних умовах...


Рубрика: , , Опубліковано: о 16:13



Теми дня
3 Серпня
2 Серпня
1 Серпня
Курс валют на портале banker.ua
banker.ua
Відео