Сталося: літо “офіційно” стартувало!  Тепер кожна година, проведена в задушливому офісі, враховуватиметься за дві, у відпустку хотітиметься удвічі інтенсивніше, а мрії про відпочинок навідуватимуться удвічі частіше…  І, звісно ж, кожен офісний паж та комп’ютерний раб чекає-не дочекається, аби гордо заявити банально-затерте: “А я на морі…”  Але подумайте самі, що краще звучить: “Я був на морі” чи “Я побував в одному із семи чудес України”? Тим більше, що за ним — сьомим чудом України — нам, мешканцям Тернопілля, і їздити далеко не треба, власна альтернатива морю у нас практично під носом. Отож, кому не до вподоби солона вода, “мєдовая пахлава”  і морський відпочинок, незмінними атрибутами якого є натовпи відпочивальників, гамір і штовханина пляжних зон та запекла боротьба за вільний лежак, можуть черпнути прохолоди на Дністрі. 

Дністер – друга за протяжністю та одна з найбільш чистих річок України. Додайте до цього комфортну для купання температуру води, неабиякий вибір “прибамбасів” для любителів екстриму – “тарзанки”, водні лижі, катамарани, каяки та рафти, практично безмежний простір для купання та засмаги… А ще — смачні страви на вогнищі, розваги на свіжому повітрі… Повний відрив від робочих буднів біля води, вогню та під зорями — вічні цінності, до яких людина завжди буде повертатися.

Словом, ви уже зрозуміли: Дністру є чим здивувати туристів. А щоб знати, куди саме і за скільки їхати, що там побачити, відвідати, спробувати і чого чекати, читайте далі. “НОВА…” для вас усе дізналася.

Середземномор’я на віражі Дністра

Дністер витанцьовує навколо цього райцентру на півдні Тернопільщини такі вихиляси, що, здається, от-от задушить невелике місто в своїх глибоких обіймах. Заліщики від “обіймів” не пручаються: саме високі Дністрові береги принесли йому курортну славу, яка за останні десятиліття, щоправда, встигла уже добряче припасти пилом…

За часів міжвоєнної Польщі із Заліщиків потяги ходили аж до Балтійського моря. Тоді місто було справжнім курортом — тут відпочивали, вирощували виноград і дині. Подейкують, що саме в Заліщиках з’явився чи не перший у тодішній Речі Посполитій нудистський пляж. От тільки куди нині зникла міжвоєнна заліщицька “курортність”, чому від неї залишилась хіба “дачна” забудова минулого століття? Адже унікальний клімат як був, так і є, нікуди не ділися гори та каньйон Дністра. Але факт залишається фактом: свою славу Заліщикам належить відвойовувати наново. Наразі головне туристично-фотографічне визначне місце цього краю — Хрещатик. Щоправда, не вулиця, а село. Вид на Заліщики з висоти тамтешніх пагорбів у першу мить приголомшує. Тут Дністер у своєму каньйоні робить різкий закрут – так званий “меандр”, тому з високої гори просто під собою ви бачите і мальовничі вигини річки, і все місто, що “млинцем” розляглося на своєрідному півострові…

Де зупинитися:

готелі у Заліщиках пропонують доволі непоганий сервіс та демократичні ціни: від 120-150 грн. за добу. А за два кілометри від Заліщиків, у селі Добровляни, потрапляєте… в Європу. Величезний розкішний комплекс відпочинку «МішиН-СіТі» з європейським рівнем обслуговування, номерами-люкс- та vip-класу із “повним фаршем” та  вишуканою європейською та староукраїнською кухнею. Номер люкс-класу на двох осіб обійдеться у 303 гривні/день, vip-класу – удвічі дорожче.  У “розважальній програмі” — басейн з водними гірками, прогулянки квадроциклом та катання Дністром на швидкісному катері або на яхті.

Сочі районного розливу

“Перетворюймо сонце у гроші” — схожий вислів міг би слугувати девізом мешканців села Касперівці Заліщицького району, адже саме тут відпочивальника, спраглого води і розваг, приймуть із розпростертими обіймами. Щоправда, замість Дністра — Серет, зате є і водосховище “власне”, Касперівське, і Касперівський каньйон. Касперівці – справді унікальне місце поміж Дністром та Серетом. В урочищі Криве є так звані Дністровські феномени – заповідник із вапняковими скелями різних форм. На березі ріки Тупа –  мальовничий річковий Касперівський каньйон.

Касперівці для Тернопільщини — Сочі районного розливу: кожен тернополянин хоча б раз в житті відпочивав тут. А все через розваги на воді, цілюще повітря, мальовничі пейзажі й величезну кількість відпочинкових баз.

Де зупинитися:

звісно, умови та набір зручностей залежать від ціни. Скажімо, за затишні та комфортні 2-місні номери на місцевій базі “Аквамарин” доведеться розкошелитися на 400-500 гривень за день. Харчування в цю суму не входить. Зате тут вам і сауна, і басейн із шезлонгами, і дитячий та спортивний майданчики, і на катамаранах та водних лижах покатають. “Бюджетніші” варіанти для стрункіших гаманців (номер з більш-менш сучасним ремонтом, ліжка без скрипучих увігнутих пружин і зручності якщо не в кімнаті, то бодай на дві-три) – від 100 і до 150 гривень з людини. Дешево і дууже сердито — 60-80 гривень. Але будьте реалістами і готуйтеся до спартанської обстановки та сервісу. На щастя, можливість поплавати, позасмагати, порибалити, побродити цікавими місцями — безкоштовно. 

Рай у курені для «суперБІЗОНів»

Обережно: із розслаблено-“овочевого” відпочинку ми занурюємося у зовсім іншу стихію, підвладну лише “супербізонам”: незабутні пригоди у кемпі на Дністрі “Білий Бізон”. Тут і замешкати можна недорого і незвичайно, і адреналіну “скуштувати” вдосталь.

Скільки цікавих місць ви можете відвідати за мандрівку на морі? Нехай декілька – тих, що поблизу, якщо вистачить сил після смаження на сонці. А за час сплаву Дністром, розповідає керівник проекту “Ture” Володимир Горон, залежно від кількості днів можна подолати відстані в 20, 30, а то й більше кілометрів річкою, плюс ще  піші прогулянки. А скільки різноманітних пейзажів,  пам’яток і туристичних локацій  ви побачите, важко й порахувати. Замки, монастирі, водоспади, вершини скель, печери, острови, рідкісні види рослин і тварин та багато-багато іншого. Сплав Дністром, переконаний Володимир Горон, підходить усім – як дітям, так і “надто дорослим”. Жодна відпустка на морі не вмістить у собі стільки вражень. Адже за день ви побачите нових місцин стільки ж, скільки, напевно, за цілий рік! А ще саме тут найширший вибір “плавзасобів”  – і каяки, і каное, і сапи, і рафти, і, звісно ж, катамарани. І досвідчені мандрівники-інструктори вам у поміч, і чудові краєвиди вам на пам’ять… Коштує таке задоволення   380-440 гривень з особи залежно від тривалості та протяжності маршруту.  А що на свіжому повітрі й апетит, як треба, то свій раціон відпочивальники “Білого Бізона” поповнюють тільки смаколиками з місцевих органічних господарських продуктів без жоднісінької хімії.  А релаксують в унікальній сауні, зробленій з глини, очерету та соломи!

Де зупинитися:

кемп на Дністрі “Білий Бізон”, село Лука Городенківського району Івано-Франківської області. Вибір житла — на всяк смак і гаманець: тут і оригінальні індіанські шатра тіпі, що захищають від вітру та дощу — 60-70 грн. з людини, і дерев’яні хостели з двоярусними ліжками — 100-120 гривень з людини, і респектабельні бунгало — 400-480 грн. З милим рай і у наметі? Будь ласка. Ставте свій намет на території кемпу (35-40 гривень) і приєднуйтеся до загальних розваг!

«На десерт» — «українська Адріатика»

Кінцевий пункт нашого “дністрового марафону” — Бакотська затока на Хмельниччині — одне з існуючих реально і на дотик див.  Вона утворилася на місці затопленого села Бакота під час будівництва Дністровської ГЕС. Сонця і літа в Бакоті завжди більше, ніж у будь-якому іншому місці Західної України, тому тутешні мешканці називають її лагідно «Кримнаш» або “українська Адріатика”. У цьому унікальному природному заповіднику ви знайдете лише чисті береги, хорошу теплу воду, дерев’яний пірс, пару човнів і катамаранів для романтичних вечірніх прогулянок на воді. Бонус — дорогою до Бакоти можна відвідати Кам’янець-Подільську та Хотинську фортеці, а у самій місцевості  варто оглянути залишки найстарішого печерного монастиря Поділля.

Де зупинитися:

житло можна знайти як у Кам’янці-Подільському, що за 50 км від Бакоти, — 250-300 гривень за стандартний сімейний номер, так і орендувати трейлер у самій Бакоті (двомісний за 250, три — за 350, шестимісний — за 400 гривень на день), або ж поселитися там же на базі зі зручностями (300-400 гривень/день). І, звісно ж, безкоштовно – у власному наметі.