Понеділок, 28 вересня 2020
• У Тернополі організовують Х- Бібліофест «Бібліотек@: час змін – час дій!» • Новий спортивний майданчик відкрили на території тернопільської спеціалізованої школи №7 • Спогади про справжню людину • «Червоні дороги»: в Україні вперше зазвучала пісня про ДТП • Завершено перший етап облаштування нового надземного пішохідного переходу • Остання мандрівка Карпатами… • Від важкої недуги померла директорка Рекшинського НВК Оксана Заяць • Урядовці «кришують» контрабанду ліків від COVID-19, а натомість звинувачують місцеве самоврядування у збільшенні хворих • Західноукраїнський національний університет об’єднав науковців світу під час Другого Міжнародного Тижня! • Віктор Овчарук: «Упродовж усієї каденції обласна рада активно працювала, щоб зробити медичні послуги якіснішими та доступнішими» • Від нас пішла Легенда… • Вбили завучку Тернопільської ЗОШ №11… • Президент побував у новому дитячому садочку в Білій • Володимир Зеленський на Тернопіллі: відкрив «Водну арену», тестував ремонти доріг і взяв участь у представленні Стратегії розвитку • Які роботи завершили у Парку Національного відродження • На бульварі Д. Галицького тривають роботи з облаштування бювету • 3000 закоханих пар скористалися у Тернополі сервісом «Шлюб за добу» • У Тернополі триває облаштування нових зупинок громадського транспорту • COVID-19 на Тернопільщині: 197 випадків захворювання за добу, два – летальні • У церкві в Зборові унікальний різьблений і кований іконостас
«Стіну моєї хати сусіди зробили огорожею…» Галина Барнай з Кременця доведена до відчаю через земельний конфлікт

Автор: Опубліковано: 12 Серпня о 16:05 5070


«Сусіди прихопили частинку моєї ділянки, встановили огорожу на моїй землі, обрізали по самій хаті…» — ледве стримує сльози Галина Барнай із Кременця.


Уже чотири роки жінка намагається довести право на свою присадибну ділянку, але просвітку жодного. Зверталася до суду з цим питанням — програла в трьох інстанціях. Власниця ділянки, маючи підтверджуючі документи, не може довести, що це її ділянка. Навіть не має доступу до однієї стіни свого будинку — щоб відремонтувати, треба просити дозволу в сусідів. Просити дозволу, щоб зайти на… свою ділянку. А призвела до такої абсурдної ситуації невідповідність у документах Кременецької міської ради і помилка розробника земельної документації. «Як добитися справедливості? Хіба оголосити голодування біля міськради…» — зітхає.
«Заберіть свою хату з межі…»
Пані Галина з сином живуть на вулиці Вишнівецькій у хаті, побудованій сто років тому. Свого часу там господарювала єврейська родина, яку розстріляли. Потім будинок передали у комунальну власність, дозволили поселитися кільком сім’ям, які потребували житла. Врешті там залишилася жити свекруха пані Галини.
— На це обійстя я прийшла за невістку. У 90-их роках ми приватизували будинок, а землю — у 2004-ому. Будинок був записаний на мене, чоловіка, доньку і сина. На жаль, чоловік помер два роки тому від раку — конфлікт із сусідами прискорив недугу… Наші сусіди теж приватизували землю у 2004-ому. Раніше ми жили більш-менш мирно. Сусіди встановили огорожу прямо впритул до нашої хати. Я тоді не сильно зважала на це, бо лікувала сина, у нього ДЦП. Але у 2017-ому сусідка заявила: «Забери хату з межі!». Її слова збили мене з ніг… Тоді задумалася, чому моя хата на межі. Звернулася за консультацією до землевпорядника Юрія Шумбарця. Відкрив кадастрову карту — між моїм будинком і межею є відстань. Тоді я почала оббивати пороги усіх інстанцій, щоб з’ясувати, чому огорожа сусідів на моїй ділянці. До нас виїхала комісія Кременецької міської ради. Заступник міського голови Ярослав Риндич попросив сусідів показати технічну документацію. «Тут відступ є», — сказав. Але міський голова Олексій Ковальчук швидко закрив папку. На тому кінець… Я не мала на руках технічної документації, тому не все розуміла, надали мені її аж у 20019-ому, тоді я болісно прозріла…
«Підписалася за межу, але не самовільно захоплену…»
— Після виїзду комісії я отримала лист з міськради про те, що нічого не можуть вдіяти, порадили звертатися до суду, — продовжує пані Галина. — Так почалася трирічна судова епопея. Звернулася я в центр з надання безоплатної правової допомоги. Призначили мені адвоката Ірину Сідорову, яка підготувала позовну заяву про «усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, визнання частково незаконним та скасування рішення, визнання недійсним державного акта на право власності на ділянку, скасування державної реєстрації права власності». Як я не доводила в суді свою правоту, клопотала про незалежну земельну експертизу, але мою заяву не задовольнили. Суддя Варневич мотивувала тим, що є документи на приватизацію ділянок, було погоджено межі, а щодо розбіжностей потрібно було звертатися до міської ради для їх усунення. Я справді необдумано підписала погодження межі. Сусідка прибігла, підступно попросила… Я не вникала — підписала. Скасувати погодження у 2017-ому було вже пізно, бо минули терміни. Не можу пробачити собі цього. Нині десятому заповідаю: перш ніж щось підписувати, добре вивчити. Проте я підписалась не за самовільно встановлену сусідами межу, а за законну! А де законна межа? Невідомо. Після зачитання ухвали в суді я несамовито кричала. «Не плачте, маєте право звернутися в апеляцію», — «потішила» суддя Варневич. Ця ганебна ухвала була останньою в її судовій практиці — пішла у відставку. Після першої інстанції адвокатка Сідорова відмовилася далі вести мою справу. Передала мені документи. Взялася я їх читати і була шокована — у технічній документації чітко видно відстань між будинком і огорожею. Проте представниця мовчала (!) про це упродовж слухання. Призначили мені іншу адвокатку — Ірину Медвідь. Підготувала вона апеляційну скаргу, але порадила… не їхати на засідання. «Все одно вирішать без нас», — зазначила. Я довірилась адвокатці, державі і програла апеляцію…
«Розробник «підлаштувався» під рішення міськради»
— Міська рада була також відповідачем у справі, оскільки «нахімічила» з документами. Юрист міської ради просила мене не звертатися в касацію, мовляв, моя сусідка згідна посунутись, але ще були порожні обіцянки, — каже пані Галина. — Подала я на касацію у березні 2019-го. Лише в червні цього року Верховний Суд розглянув справу і залишив ухвалу без змін. Я програла не через те, що не права, а тому, що позовні вимоги не були правильно окреслені, а районний суд розглянув справу поверхово. Захоплення моєї ділянки є очевидним… Сусіди приватизували ділянку за мера Гуславського, який був у добрих стосунках із ними. Думаю, що була не помилка в документах, а навмисне фабрикування. Сусіди побудували столярку впритул до мого сараю. А це і запах фарби, і нестерпний шум. Годі витримати…
Юрист Кременецької міської ради в судовому засіданні заперечила щодо задоволення позову через необґрунтованість. Звернула увагу на те, що термін позовної давності для захисту прав закінчився у 2007-ому році.
Журналісти «НОВОЇ…» звернулися до адвокатів Галини Барнай за коментарем, проте вони відмовилися надавати інформацію.
Судовий експерт Тернопільського відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Василь Олійник зазначив у висновку, що огорожа сусідів частково розташована на земельній ділянці пані Галини, що спричинило накладання земельних ділянок. Вказав також на невідповідність фактичної конфігурації та площі земельної ділянки позивачки і визначеної правовстановлюючими документами і документацією із землеустрою.


— Причина невідповідності — технічна помилка, яку допустив розробник документації із землеустрою на земельну ділянку родини Барнаїв, — зазначив журналістам експерт. — Часто буває, що люди не знають, де точно проходить межа, на власний розсуд встановлюють огорожу, розробник має внести чіткість. У кадастровій зйомці видно, що межа між Барнаями та їхніми сусідами не проходить по стіні будинку. Як судовий експерт я вивчив документи, виїжджав на місце, робив контрольні заміри у присутності сторін. За інвентарною справою, у Барнаїв була земельна ділянка з більшою площею, проте під час передачі ділянки у 2004-ому Кременецька міська рада чомусь прописала меншу площу, ніж зазначено в інвентарній справі. Розробник документації «підлаштувався» під рішення міськради. Та навіть у цій технічній документації є відстань між будинком Барнаїв та межею — 7 кв. м. Якщо суд мав запитання до висновку, то я міг детальніше пояснити, проте мене не викликали. Вочевидь, суд не став глибинно вивчати земельну документацію, а зосередився на погодженні меж і термінах давності. Це не є надто складна справа, її можна врегулювати і без суду.


Джерело: НОВА Тернопільська газета

Перегляньте також:

Loading...
Нещодавно опубліковане

З 28 по 30 вересня у Тернополі проходитиме десятий щорічний бібліотечний фестиваль «Бібліофест: «Бібліотек@: час змін - час дій!». Захід проходитиме не лише на локаціях міста, а й у форматі онлайн...


Опубліковано: о 10:36


Завершилася реалізації проєкту з облаштування ігрового дитячого спортивно-гімнастичного комплексу «Наше майбутнє» на території спеціалізованої школи №7 з поглибленим вивченням іноземних мов...


Опубліковано: о 10:39


Минає 9 днів світлої пам’яті з дня непримиренної втрати для Тернопільщини та усієї країни Людини високого неба, умілого керівника, вірного та чесного друга, надзвичайного патріота України, люблячого батька та дідуся ОЛЕКСАНДРА СТАДНИКА...


Рубрика: , , , Опубліковано: о 20:57


Нещодавно виконавці Пуританин та Форта презентували першу в Україні гостросоціальну композицію про дорожньо-транспортні пригоди...


Рубрика: , , , Опубліковано: о 15:49


У Тернополі на вул. 15 Квітня (поблизу Збаразького кільця) тривають роботи з облаштування нового надземного пішохідного переходу...


Опубліковано: о 14:39



Теми дня
27 Вересня
26 Вересня
25 Вересня
24 Вересня
Курс валют на портале banker.ua
banker.ua
Відео