Мар’яна Клекот, інспектор 2-ої роти
«За рік роботи вже навчилася «читати» правопорушників за поведінкою і мовою жестів. Коли їдеш на виклик ніколи не знаєш, що на тебе чекає. Ніколи не забуду 26-річного хлопця, який мав проблеми з психікою. Він нам читав псалми з Біблії напам’ять. Мама викликала нас, бо в нього трапився криз і він все потрощив в хаті. Ми ледь його заспокоїли до приїзду швидкої».
Ірина Сочинська, інспектор 1-ої роти
«Мій батько і дідусь працювали правоохоронцями, тому , що таке робота поліцейського я добре знала і була готова. Завжди на службу беру з собою медальйон із зображенням Матері Божої Семистрільної. Його подарувала мені сестра на присягу. Ніколи не забуду очі 10-річної дівчинки, яка самотньо блукала вулицею, бо мама вдома напідпитку. Найбільше вразило те, що коли ми її привезли додому, то мати ледь трималася на ногах… В сусідній кімнаті бавився молодший син. Видно було, що сім’я доволі заможна. Ми зателефонували до чоловіка, він якраз поїхав у відрядження, розповів, що в дружини проблеми з алкоголем. Довелося йому екстрено повертатися».
Алла Кащишин, інспектор 3-ої роти
«Заявку до патрульної поліції подав замість мене мій товариш. За що йому дуже вдячна. Навіть нікому не зізнавалася, допоки не пройшла всі етапи відбору. До поліції працювала медсестрою. Ці навички особливо стають у нагоді на службі. Ситуації трапляються доволі непередбачувані. Пригадую, надавала допомогу чоловікові, який намагався вчинити самогубство. На щастя, його вдалося врятувати».
Джерело: ternopilpolice
Позначки: патрульні, поліція, Тернопіль