Вівторок, 21 січня 2020
• Новий парк за проєктом молодих тернопільських архітекторів таки буде! • Юліанна Туницька посіла п’яте місце на ІІІ зимових Юнацьких Олімпійських іграх • Вчителька з Тернопільщини поскаржилася на борг по зарплаті, а… стала фігурантом службового розслідування • Реформа середньої освіти в Україні: все, що треба знати про новий закон • Продавали підроблені документи через інтернет… • Націю поважають у світі тоді, коли вона поважає себе і своїх героїв • Ірина Мацко розповість про «Секрети українського щастя» • Критерії вибору найкращого взуття для бігу • На що звернути увагу при виборі настільної лампи? • Тіла загиблих в Тегерані українців повернули на Батьківщину • 20 облич’2019: Анастасія Бачинська • Загадкова смерть студентки з Нігерії • Учні Тернопільського ліцею №21 заспівали разом із ТНМК • На судове засідання по справі вбивства Віталія Ващенка знову не прибув жоден свідок… • Сучасні броньовані двері: надійний захист і презентабельний зовнішній вигляд • 13-річна Єва Скоренька: «Балет — це моє життя» • КП «Тернопільміськтеплокомуненерго» перерахувало платіжки за опалення і гарячу воду • «Нарешті ми разом!» • 20 облич’2019: Петро Гадз • Винуватець аварії утік за кордон
Тернопільській обласній організації НСЖУ – 60 років!

Опубліковано: 13 Червня о 18:00 28


Нинішній рік особливий як для ЗМІ України, так і для працівників пера і мікрофона нашого краю.


Під час урочистостей від тернопільського осередку НСЖУ.

По-перше, у 2019-ому відзначаємо 60-ліття утворення НСЖУ і її структурного підрозділу – Тернопільської обласної організації, а, по-друге, поточний рік став початком роботи друкованих комунальних і державних засобів масової інформації в постреформованих умовах. То як працюється сьогодні творчим колективам редакцій, чи задоволені журналісти рівнем свободи слова в країні, чи незалежні вони економічно. Про це та інше розмовляємо з головою Тернопільської обласної організації Національної спілки журналістів України Василем Тракалом.

— Василю Йосифовичу, аж не віриться – українській журналістиці – 60! Хто і коли стояв біля витоків розбудови Спілки на теренах Тернопілля?

— Буквально напередодні нашого професійного свята, яке відзначаємо 6 червня, у тернопільському видавництві «Підручники і посібники» за сприяння директора Ярослава Гринчишина вийшов друком короткий літопис «Тернопільській обласній організації НСЖУ – 60 років». Редактори й упорядники брошури, а це ваш покірний слуга і відомий журналіст, публіцист Михайло Ониськів, намагалися – вперше! – подати хронологію розбудови професійних структур, інформацію про спілчанське життя і творчий поступ наших колег. Там, зокрема, ми вказуємо, що перша згадка про створення оргбюро обласного відділу, як тоді писали, Спілки датована 3 грудня 1958 року, а першим головою ТОО НСЖУ був тодішній редактор газети «Вільне життя» Микола Костенко.

— Молодше покоління, очевидно, не знає прізвищ голів, які керували ТОО НСЖУ впродовж цих шести десятиліть…

— Миколу Костенка, який походив з Чернігівської області, я уже згадав. Після нього головою було обрано керівника облтелерадіокомітету Василя Лопату, який виховав цілу плеяду відомих ефірних журналістів – Ярослава Гулька, Олександру Бурму, Володимира Барну, Євгена Барова, Володимира Хаварівського, Ярослава Бензу, Зенона Михлика, Михайла Зубика… У 1981 році головою обрали тодішнього редактора «ВЖ» Івана Гермаківського, який у ті часи був знаним нарисовцем, фольклористом і публіцистом. Потім його змінила, знову ж таки, головний редактор «ВЖ» Валентина Полева. З настанням незалежності України спілчанську організацію очолив Микола Лівінський. З 2003-го року обов’язки голови ТОО НСЖУ перейняв тодішній редактор «Свободи» Микола Ротман. Згодом тривалий час обов’язки голови виконував її виконавчий секретар Богдан Гарасимчук.

— Пане Василю, якщо оперувати цифрами, то скільки журналістів сьогодні є в області?

— Ми оперуємо даними тільки стосовно кількості членів облорганізації. Наприклад, у 2007 році на обліку налічувалося 345 працівників газет, радіо, телебачення, ветеранів преси і позаштатних авторів. Нині — понад 700 осіб. У тому числі маємо цілу низку заслужених журналістів України. З нагоди свята, гадаю, їх варто згадати поіменно — це Євген Баров, Валентина Баца, Василь Бурма, Костянтин  Валігура, Юлія Винокур, Богдан Грабовський, Ярослав Гулько, Олег Грушковик, Зіна Кушнірук, Петро Гудима, Оксана Дяків, Іван Єлагін, Роман Заяць, Михайло Зубик, Ігор Мороз, Михайло Лисевич, Галина Мацейків, Михайло Ониськів, Валентина Полева, Богдан Приймак, Микола Ротман, Галина Садовська, Тетяна Савків, Володимир Сушкевич, Василь Тракало, Микола Мартинчук, Богдан Новосядлий, Лариса Михальська, Світлана Мичко, Оксана Яциковська, Галина Киричук, Олег Снітовський, Петро Федоришин, Людмила Островська, Степан Шкарабан, Богдан Скоробагатий, Ярослава Пархомчук, Микола Шот…

— Після процесу роздержавлення друкованих ЗМІ, який тривав три роки, колишні комунальні і державні газети стали незалежними. Яка ситуація в них сьогодні?

— То є серйозні виклики перед нашими колегами. Важкі роки реформування пройдено, але проблема з проблем, як ви розумієте, — стабільне функціонування цих видань завтра, через рік-два. Тому НСЖУ розробляє державну програму підтримки місцевих медіа щодо питань поштової інфраструктури і доставки, юридичного забезпечення, підвищення кваліфікації працівників ЗМІ. Такої допомоги сьогодні потребують в Україні сотні редакцій. Не так давно на засіданні колегії Держкомтелерадіо його голова Олег Наливайко доповів, що станом на початок лютого поточного року в державі реформовано 507 друкованих ЗМІ і редакцій. З них 480 комунальних, що складає 90 відсотків загальної кількості видань, і 27 державних. Лідерами процесу є Кіровоградська, Житомирська, Хмельницька, Миколаївська, Полтавська і Тернопільська області. Сьогодні у нас фактично реформовано усі районні газети. Була проблема в цьому плані в газети «Свобода», оскільки обласна влада з незрозумілих причин гальмувала процес реформування, але, гадаю, в судовому процесі усе повинно вирішитися на користь журналістів…

— Вільні медіа і вільне суспільство неможливі без економічної свободи редакцій. А в цьому якраз і найбільша проблема.

— Влада зробила один крок — посприяла у реформуванні, але, на жаль, не заклала, як обіцялося, кошти у бюджет для фінансової незалежності видань бодай на перших порах. Звичайно, багато з них до роздержавлення готувалися: працювали з рекламодавцями, потенційними інвесторами… Ще один вихід у складній фінансовій ситуації — укладання угод  з радами і адміністраціями про висвітлення їх діяльності і життя регіону. Можливий також варіант об’єднання районок, пошук інвесторів, у тому числі зарубіжних.

Нерідко чуємо, що майбутнє — за електронними ЗМІ. Проте бачимо приклад такої потужної держави, як США, де газети і журнали успішно виходять і є популярними. Щоправда, мають паралельно ще й електронні варіанти. Якщо взяти до уваги наші реалії, то, як правило, читають газети здебільшого пенсіонери. Вони не дуже «дружать» з електронними ЗМІ, а хочуть паперового видання. Тому, гадаю, газети будуть жити, але, звичайно, не так, як колись. Подивимось на проблему з іншого боку. За останніх п’ять років тарифи на пердплату й доставку періодики зросли вчетверо. Це набагато перевищує індекс інфляції – тобто всі розумні межі. Істотно подорожчали друкарські послуги, газетний папір, підвищилися комунальні тарифи, а отже, зріс обсяг витрат, що суттєво впливає на вартість видань. Нині газети для багатьох читачів стали недоступними. Торік, за даними експертів, загальний тираж газет і журналів упав щонайменше в Україні на 20-30 відсотків. Вони стали заручниками поштового монополіста, бо на селах закриваються відділення, скорочується кількість листонош.

Тому мусимо добиватися, аби влада, яка проголошує курс на євроінтеграцію, не на словах, а на ділі підтвердила відданість європейським цінностям і нарешті забезпечила підтримку місцевих ЗМІ, як це є, наприклад, у Латвії, Франції, Канаді, Швеції… Саме така підтримка допоможе забезпечити плюралізм думок в інформаційному просторі, а регіональні медіа перестануть бути економічно слабкими і збитковими. Це аксіома: щоб була свобода думки, потрібна економічна незалежність.

Журналістів відзначили і колеги, і влада

Традиційно до свого професійного свята, яке відзначають 6 червня, журналісти приймають численні вітання. Цьогоріч вшанування співпали з ще однією знаменною датою — 60-річчям Національної спілки журналістів України.
Тернопільський осередок НСЖУ на чолі з головою Василем Тракалом і секретарем Олександром Зайцем вирішив першим привітати колег і влаштував урочисту зустріч у Тернопільському обласному краєзнавчому музеї. Заслужені нагороди — подяки та відзнаки НСЖУ «Золоте перо» — отримали справжні легенди тернопільської журналістики. Тепла зустріч хоча вже й сивочолих, але все таких же дотепних і гострих на слово друзів завершилася посиденьками і смачним фуршетом у ресторації «Мамонт».
Найкращих журналістів у ці святкові дні відзначили також керівник ТОДА Степан Барна, голова облради Віктор Овчарук і міський голова Тернополя Сергій Надал.

Ярослава Шмига

 


Джерело: НОВА Тернопільська газета
Позначки: ,

Перегляньте також:

Loading...
Нещодавно опубліковане

Крапку в питанні поставив Верховний Суд...


Автор: Рубрика: Опубліковано: о 18:00


На ІІІ зимових Юнацьких Олімпійських іграх, які тривають в Швейцарії, цими днями проходить боротьба серед представників санного спорту...


Рубрика: , , Опубліковано: о 17:09


Закон "Про повну загальну середню освіту" прийняла Верховна Рада України 16 січня

...


Рубрика: Опубліковано: о 16:00


У кількох областях України процвітав незаконний бізнес з виготовлення документів...


Рубрика: Опубліковано: о 15:00



Теми дня
20 Січня
Курс валют на портале banker.ua
banker.ua
Відео