Четвер, 26 травня 2022
• На Тернопільщині відновили роботу камери фіксації порушень правил дорожнього руху • Внаслідок бойових дій постраждав 281 працівник, 96 з них загинули • У Тернополі тривають поточні ремонти доріг • Сергій Надал: «Українці – нація Героїв» • Інформаційна допомога українцям за кордоном – від Goodacity • Володимир Труш: “Немає кайданів, які зможуть скувати українців” • У Тернополі вшанували 161-річницю перепоховання Тараса Шевченка • Маріуполь — болюча рана. Історії маріупольців, які знайшли прихисток на Тернопільщині • Сергій Надал: «Тернопільські освітяни-волонтери на своєму прикладі навчають дітей любові до України» • “Щоб відволікти дітей від війни”. У Тернополі відсвяткували День Європи • З нагоди Дня Європи у Тернополі підняли прапор Європейського Союзу • Вкрали з банківського рахунку жінки з Бережанщини 48000 гривень • У Тернополі триває поточний ремонт ключової дороги міста – вулиці Богдана Хмельницького • “Почалася війна — зник ковід. А нас далі змушують вакцинуватись…” • Трагедія в селі Глібів: в річці втопився 45-річний чоловік • Побили, а потім вкрали скутер • Шахрай “продав” на пів мільйона неіснуючих бронежилетів • На війні загинув Михайло Яцковський з Теребовлянщини • Відійшов у Вічність Олександр Смик • Загибель двох хлопців у Теребовлі: справа пів року в суді, а її ще не почали слухати
Тернопільський волонтер Андрій Пальчик: «На Інститутській загинули мої друзі, з якими ми починали революцію…»

Опубліковано: 21 Листопада о 17:17 98


Три роки тому 21 листопада до Києва з усієї України почали з’їжджатися небайдужі люди, щоб висловити протест проти дій влади.


Виходили вони й на місцеві майдани у своїх містах і містечках. Так розпочалася сторінка в історії України, яка згодом увійшла у підручники як Революція Гідності. Ті події змінили українську історію, сколихнули весь світ, а що головне – перевернули світогляд мільйонів українців.

Буремні події, що відбувалися тоді впродовж трьох холодних зимових місяців у центрі столиці, не могли не вплинути на кожну людину, яка має відкрите серце. Навіть три роки по тому неможливо спокійно переглядати відзняті кадри з Майдану – побиття, стрілянину, смерті, Небесну Сотню, самопожертву, згуртованість, вогонь, стійкість… Сьогодні «НОВА…» зателефонувала до активного учасника майданів і в Києві, і в Тернополі, активіста, волонтера, доцента кафедри комп’ютерних технологій ТНПУ ім. В. Гнатюка 32-річного Андрія Пальчика.

– Андрію Олександровичу, що змінилося за три роки й чи вдалося хоча б трохи досягти  того за що боровся Майдан?

– Частково зміни, звичайно, є. Особливо, це стосується громадянського суспільства, що активізувалося. Звичайно, не на всіх напрямах, бо багато в чому залишилися пасивними, але зрушення є у тому, що тепер на владу є тиск з боку суспільства і влада відгукується на ті кличі. Маємо приклад громадських проектів, за які проходить голосування у Тернополі, раніше навряд чи могло таке бути. Є також зрушення в інформаційному суспільстві. Дуже потужно працює і волонтерський рух. З негативного, то те, що багато людей виїжджають за кордон, у країні складна ситуація, але будемо сподіватися, що з часом усе це зміниться.

– Скільки ви були на Майдані?

– Сукупно близько двох місяців. Я курсував то до Тернополя, то до Києва. У мене якраз у той період народився син і ми після хрестин з кумом поїхали на Майдан.

– Тоді неможливо було всидіти вдома…

– У той період усі були згуртовані як ніколи й здавалося, що стали одним цілим. Настрій був у всіх бойовий. Ніхто не збирався відступати й здаватися. Було відчуття братерства. Я цікавився іншими революціями в інших країнах і можу сказати, що в нас, напевно, була одна з найбільш новаційних революцій. Бо більшість виходять з голими руками проти силовиків, а в нас люди показали свою хитру народну «смикалку», яка проявилася у багатьох речах. Ми мали засоби індивідуального захисту, робили щити з дерева, тарани, катапульти, пневматичні міномети, коктейлі «Молотова», будували барикади…

– Вас застали ті страшні події на Грушевського та Інститутській?

– Якраз за кілька днів до цих подій я повернувся додому, бо в мене захворіли діти. То тоді я був з усіма на Майдані в Тернополі, а наступного дня відразу поїхав до Києва. Ми фактично застали цю гарячу пору в дорозі. А коли приїхали, то було дуже боляче бачити скільки полягло хлопців. Загинули мої друзі, з якими ми починали революцію, будували барикади на Інститутській. На тій вулиці, власне, стояли всі мої знайомі…

Власне, після Майдану найактивніші не поїхали додому, а пішли на війну…

– Ніхто не сподівався, що Майдан закінчиться, адже ми не збиралися розходитися. Хотіли створювати активні громадські платформи, розвивати інформаційний рух та інформаційне суспільство. Але почалася війна… Всі поїхали, хто волонтерити так, як я, а хто – на фронт.

– Сьогодні часто наголошують, що Майдан не закінчився, а триває в іншій формі…

– Так і є. Бо, наприклад, той хлопець, який командував нами на Інститутській, командував потім батальйоном «Київська Русь» і воював у Дебальцевому. Хто почав волонтерити, хто став активістом і займається проблемами на місцях… Я також як можу допомагаю бійцям, адже на фронт пішли багато моїх друзів.

– Ви належите до певної волонтерської організації?

– Ні, я сам по собі, як партизан (усміхається, – авт.). Так набагато простіше, бо ти ні від кого не залежиш і можеш потрошки допомагати у різних сферах. Наразі займаємося науковим супроводом, розробили буржуйку, в якій можна палити й заряджати від неї електронні пристрої. Будемо будувати генератор на дровах, бо є проблеми з доставкою палива, а так можна палити дровами і отримувати тепло й електроенергію. Продовжуємо роботу над тим, як добувати біопаливо, солярку практично з повітря, але ця перспектива, мабуть, трохи довша. У мене своя війна, але наукова.

– А немає розчарування, що після Майдану до влади прийшли не ті люди, яких би хотілося бачити?

– Влада – це одне, але все залежить від нас і ми маємо відповідати кожен за себе. Влада робить своє, а ми повинні робимо своє. Нам потрібно боротися і не здаватися, а здаватися ніхто не буде.


Джерело: НОВА Тернопільська газета
Позначки: , ,

Нещодавно опубліковане

Перевищення швидкості – одна із найпоширеніших причин дорожньо-транспортних пригод. За чотири місяці на дорогах області через недотримання швидкісного режиму поліцейські зафіксували майже 200 аварій...


Опубліковано: о 19:49


З початку війни внаслідок бойових дій на підприємствах України зафіксовано 132 випадки травмування та/або смерті працівників, більшість з яких групові...


Рубрика: , Опубліковано: о 17:36


З початку війни внаслідок бойових дій на підприємствах України зафіксовано 142 випадки травмування та/або смерті працівників, більшість з яких групові...


Рубрика: , , Опубліковано: о 17:33


На сьогоднішній час значна кількість потерпілих внаслідок нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань потребує тієї чи іншої допомоги, у тому числі й допомоги на реабілітаційні заходи (медична, соціальна та професійна реабілітація)...


Рубрика: , , Опубліковано: о 17:28


Від початку війни фахівці Фонду соціального страхування України не призупиняли роботу ні на день, часто виконуючи свої обов’язки попри активні бойові дії, тимчасову окупацію та навіть зруйновані будівлі...


Рубрика: , , Опубліковано: о 17:19



Теми дня
25 Травня
24 Травня
22 Травня
21 Травня
Курс валют на портале banker.ua
banker.ua
Відео