Середа, 07 грудня 2022
• Біля Почаєва урочисто перепоховали десятьох воїнів УПА • Підробив документи про ремонт опалення в лікарні. На Тернопільщині засудили підприємця • Ні генераторів, ні коштів: шахрай ошукав мешканця Тернополя на 50 тисяч гривень • У Тернополі на переході автомобіль збив маму з візочком • Як отримати допомогу за електронним лікарняним • На Тернопільщині презентували інформаційно-аналітичну систему, що створює нові можливості для шкіл • Вдвічі менший урожай і непрогнозована посівна: ситуація із зерном в Україні • “Прошу суд зняти з мене браслет, оскільки є перебої з електроенергією” • Перерахунок пенсій у грудні: кому і на скільки підвищать виплати? • У Тернополі працюють десять пунктів обігріву • У Почаївській лаврі знайшли матеріали проти України • Із присвятою Збройним силам України! У Тернополі виступить Капела бандуристів • Замість ялинки – хатинка святого Миколая • Мобільні зупинки-укриття у Тернополі мають сертифікати відповідності • Велосипедист переїжджав у темряві дорогу… • У Тернополі планують розгорнути 12 стаціонарних пунктів обігріву • 8000 світловідбивальних стрічок-флікерів отримали маленькі тернополяни • Незаконно вивозили за кордон військовозобов’язаних • Справжнє обличчя війни • Шахрай поцупив із банківського рахунку 35 тисяч гривень
Тернопільський журналіст Назарій Наджога тричі побував в окупованому Донецьку

Автор: Опубліковано: 8 Листопада о 14:00 528


Він міг потрапити в полон, його могли вбити, але завдяки фартовості повернувся живий. Назарія можна вважати своєрідним шпигуном, адже перед кожною поїздкою він консультувався з СБУ, бо ж їхав у саме пекло.


Назарій Наджога.

У це важко повірити, але тернопільський журналіст Назарій Наджога від початку війни на Сході України зумів тричі (!) побувати в Донецьку. Він міг потрапити в полон, його могли вбити, але завдяки фартовості повернувся живий. Назарія можна вважати своєрідним шпигуном, адже перед кожною поїздкою він консультувався з СБУ, бо ж їхав у саме пекло, а після приїзду ділився враженнями. Звісно, він не мав доступу до надзвичайно цінної інформації в так званій ДНР, але завдяки журналістській хватці побачив чимало. «Багато українських патріотів захищають нашу землю, а я таким чином став корисний Україні», — пояснює Назарій. Не обійшлося й без неприємностей: сайт «Миротворець» зламав електронну пошту однієї із «чиновниць ДНР», і серед гори компромату на інших журналістів, яких підозрюють у співпраці з ФСБ, «засвітився» й лист тернопільського журналіста. Однак, зрозуміло, що без таких підіграних «формальностей» Назарій взагалі би не потрапив у Донецьк.

— Назарію, у той час, коли в донецьких підвалах мордували наших полонених, коли в Росії судили Савченко і Сенцова, ти їздив до Донецька. Навіщо?! Це була авантюра чи якийсь проект СБУ?

— Ініціатива була моя — хотів проявити себе як журналіст. Я був четвертим журналістом, котрий від початку війни поїхав до Донецька. А все почалося з того, що 2014-ому друг познайомив мене з дівчиною зі Сніжного, щоб я «врятував її душу», бо вона стала прихильницею сепаратизму. Згодом я почав спілкуватися з її хлопцем і якось він сказав: «А тобі слабо приїхати на Донбас?» Це зачепило мене. Рішення поїхати туди справді складалося на авантюру. Через інтернет я шукав «посадовців» у Донецьку, щоб мати хоча б словесну гарантію безпеки. Так познайомився з так званим заступником міністра інформації ДНР Мариною Бережньовою. До Донецька я добрався потягом. Це був липень 2014-го. Марина зустріла мене, а ввечері повела на концерт з нагоди «святкування»… 250-річчя створення «Новоросії» Катериною ІІ. Важко описати мої враження як колишнього «тризубівця», «КУНівця», учасника Помаранчевої революцій та Революції Гідності від мітингу сепаратистів. У душі я обурювався, але все тримав «за замком». Тоді я був у Донецьку тільки три дні. Мешкав у подруги Бережньової, журналістки пенсійного віку. Довелося пройти першу перевірку в енкаведиста. Щоб піддобритися, я говорив, що триває війна між Росією та США. Коли ввечері ішов вулицею Університетською, бачив колону військової техніки під російськими стягами. «Расія! Маладци!» — кричав захмелілий перехожий. Донецьк тоді вразив порожнечею. Я хотів почути історії людей, котрі відчули на собі війну. «Єслі би я сєйчас встрєтіла журналіста с Западной Украіни, я б єго разорвала…» — пінилася завідуюча розбомбленого дитсадка.  Я мовчав. Пропаганда там знищила мислення багатьох — вони вірять у страшилки  про «правосєков», «распятого мальчіка». Хотілося сказати: «Та ви хворі люди!»

— Як там реагували на твою «бандерівську» прописку?

— Розгортали паспорт: місце народження — Львів, місце реєстрації — Зборівський район Тернопільської області. Пауза і перевірка… Це я цілком відчув на собі під час другої поїздки до Донецька у травні 2015-го. Хотів побачити «святкування» 9-го травня, а потрапив на парад з нагоди річниці референдуму. Мій маршрут пролягав через Харків, Ростов-на-Дону і в Донецьк. Коли чекав у Харкові на автобус, вагався, чи їхати, але один випадок зарядив мене. До мене підійшов міліціонер, попросив документи, я показав журналістське посвідчення і сказав, куди їду. «Розвідувати?» — запитав він. Я кивнув головою. Правоохоронець віддав мені честь. Українським прикордонникам теж сказав про мету поїздки, щоб хоч хтось знав, що я перетнув кордон, якщо раптом що… На вокзалі в Ростові-на-Дону було багато бойовиків із російськими шевронами. Найстрашніше чекало на в’їзді в так звану ДНР. «Падаждітє!» — сказала прикордонниця, глянувши на мій паспорт. Два ФСБшники забрали мене на допит. Перерили речі (я віз з собою одяг і 3 тис. грн.), скинули на свою флешку інформацію з мого ноутбука. Потім помістили мене в «комнату врємєнного содєржанія». «Аткуда у тебя візітка Яроша?» — раптом увірвався старший ФСБшник. Я остовпів…

— Невже підкинули?

— Я теж так думав, але згодом з’ясував, що в сумці від ноутбука справді завалялася візитка Яроша. Перед поїздкою до Донецька я виймав усі візитки із сумки, а «козирна» прилипла на дні… Та, попри все, візитка врятувала мене. «Рассказивай, кто ти? Тєбє грозіт трі года тюрми за екстрємізм!» — тиснули на мене. А я повторював, що їду як журналіст, до того ж повідомив про це «верхівку ДНР». Роздягнули догола. «Прідут врачі, сдєлают укол і ти всьо раскажєшь!» — лякали. «Да єслі би он работал на СБУ, єму би рубашки сложилі кантіком, а так бардак в сумкє», — сказав один ФСБшник. Потім взялися шукати про мене інформацію в інтернеті, побачили відео, де я читаю вірші, і, мабуть, подумали, що я — дивак, бо й справді, який ідіот везтиме з собою візитку Яроша?! «Да колітє, что хотітє. Мнє уже всьо равно…» — підіграв я байдужість (тут мені пригодився досвід участі в театрі «Сузір’я»).

Донецький залізничний вокзал. 2016 рік.

— Ти розповідаєш з гумором… А насправді було дуже страшно?

— Так, було страшно… Побачивши у «комнатє врємєнного содєржанія» бордові плями на стінах, просив у Бога легкої смерті… Опівночі «комнату» відімкнули, наказали складати речі і, на моє здивування, дозволили іти. Але куди іти серед ночі?! Просився там переночувати — не дозволили. «Что с нєй дєлать?» — запитав ФСБшник про візитку Яроша.  «Якщо це ціна моєї свободи, то залиште собі!» — відповів. Він поклав на підвіконня.  «Відішь свєт? Там твая Украіна…» — вказав мені напрямок. Ці слова я сприйняв буквально. Опівночі перетнув пішки російсько-український кордон… Розумів, що вдалося обманути ФСБ. На першому пункті пропуску на Донеччині знову допитували, завезли переночувати на базу в Амвросіївку. До Донецька везли в наручниках. Далі мене чекав допит донецьких МГБістів. Найважче було витримати перші 10-15 хвилин, бо на мене «вішали всіх собак». «Что думаєшь о Майданє?» — запитали. Сказав правду: їздив. Допитували в кімнаті з електричним стільцем, газовим балоном… Я непритомнів з голоду, бо не їв майже два дні. Нагодували мене російською тушонкою. Коли по мене приїхала Марина, мені повернули речі і… візитку Яроша. Я був шокований! Мабуть, агентура передала. Утім, МГБшник передумав давати візитку і порвав її…

— Хто така Тетяна Єгорова, у зламаній електронці якої ти «засвітився»?

— Родом вона з Макіївки, коли ми познайомились у 2015-ому, їй було 26 років. Яскрава блондинка, таких вибирають в агентуру. Вона була там моєю «кураторкою». Кілька днів я жив у Донецьку в директора місцевого телеканалу Майї Пірогової, потім переселився в гуртожиток як… біженець з України. Такі документи мені оформив чиновник з «мінсоцтруда». Там при посадах колишні «регіонали», правоохоронці. Їм нема куди діватися. Багато з них не за Росію, а просто за Донбас. У гуртожитку, коли дізналися звідки я, сторонились, один обзивав «бандьоровцем». Я просив інтерв’ю з так званими депутатими їхнього «верховного совєта», але мені підсилали вибіркових людей. Читав їхні газети — хотілось вирвати. Радянські газети так не писали про бандерівців, як вони про «укрів».

— Єгорова хотіла завербувати тебе?

— Просила привезти групу тернопільських журналістів до Донецька. «Приїду додому, подивлюся, як сприймуть…» — відповідав я. Увесь час натякала на можливу співпрацю, а під час третьої моєї поїздки запропонувала конкретні умови… За пропагандистські матеріали на користь «сєпарів» я міг отримувати солідну суму, але, звісно, я на це не пішов. Це було вербування. Зв’язок між нами мав бути через гру World of Tanks.

— Як ти зважився на третю поїздку?

— Це було торік у червні після відвідин «Донбас Медіа форуму 2016», що відбувався у Маріуполі. Єгоровій потрібна була інформація про цей захід, для мене це стало приводом вчергове прорватися до Донецька. Але дорога виявилася нелегкою: висаджували з автобуса, затримували на кожному блок-посту, довго вирішували мою долю… Серед тих, хто допитував, був чоловік, який колись жив у Тернополі. Начальник прикордонної служби так званої ДНР «нє дал дабро» на мій в’їзд, але Єгорова поклопоталася через… так званого зам-
міністра МГБ. Мене довезли до Донецька. Там я викликав таксі, мене віз проукраїнськи налаштований водій — всю дорогу проклинав їхню «бананову республіку». І там є нормальні люди! Дорогою назад сепаратисти затримали мене, хотіли переодягнути в українську форму і зробити селфі, насміхалися… Коли ступив на вільну територію,  не міг насолодитися свободою!

— У тебе не було проблем після того, як сайт «Миротворець» оприлюднив дані зі зламаної пошти Єгорової?

— На її пошті був тільки один мій лист про медіафорум, а також довідка  МГБ про план вербування мене, де згадано про візитку Яроша (усміхається — авт.). Пошту зламали у серпні 2016-го. «Миротворець», не знаючи суті, показав мене запроданцем, мені було прикро, але я розумів їхню реакцію. Думаю, час та історія все розставлять на свої місця.

— Завдяки чому тобі вдалося вижити?

— Мабуть, зіграв роль мій типаж «бєзобідного» чоловіка. Я не служив в армії — це доводила моя трудова, був сільським головою, мав з собою чистий закордонний паспорт. А ще — історія про побиття мене через журналістське розслідування зловживань псевдоблагодійника Ігоря Талова. Сепаратистам я казав, що мені загрожує небезпека в рідному місті, і вони, на диво, вірили…


Джерело: НОВА Тернопільська газета
Позначки: , , , ,

Нещодавно опубліковане

30 листопада у селі Лідихів Почаївської громади Кременецького району відбулося урочисте перепоховання десятьох воїнів Української Повстанської Армії, які загинули восени 1944-го неподалік цього населеного пункту в бою з московськими окупантами...


Рубрика: , Опубліковано: о 21:38


Цьогоріч українці вже отримали понад 13 мільярдів гривень лікарняних і декретних допомог від Фонду соціального страхування України. ...


Рубрика: , , Опубліковано: о 21:37


Фонд соціального страхування України продовжує гарантувати державний страховий захист у повному обсязі для всіх українців – зокрема для тих працівників, чиї роботодавці не можуть дотриматись процедури нарахування лікарняних через бойові дії...


Рубрика: , , Опубліковано: о 18:12


Попри вимушену евакуацію за кордон, українські працівники не втрачають свого права на соціальний захист та забезпечуються допомогами від Фонду соціального страхування України. Зокрема, для застрахованих осіб, які виїхали за кордон через війну, ФССУ фінансує лікарняні та декретні допомоги...


Рубрика: , , Опубліковано: о 18:06


З початку війни на підприємствах України зафіксовано 728 постраждалих внаслідок бойових дій працівників (+26 за останній тиждень)...


Рубрика: , , Опубліковано: о 17:58



Теми дня
4 Грудня
1 Грудня
30 Листопада
29 Листопада
28 Листопада