Ні, ну ми, звичайно, завжди знали, ще й усім гостям-приїжджим гордо казали, що  Тернопіль — місто фестивалів, але щоб аж так… Щоб не встиг один фест відшуміти-відгриміти, як навздогін йому — ще один, і ще, і ще…  Фестивальна лихоманка все ніяк не минає, з кожним разом збільшуючи «обороти» та «градуси»… Тож і не дивно, що цими вихідними місто аж гуло від різноманітних, різнопланових та «різношерстих» дійств, які з шаленою силою втягували «файномістян» у свою орбіту. І якщо останні могли про щось шкодувати, то хіба про відсутність дару біолокації — здатності перебувати одночасно в кількох місцях. Бо ж  як інакше можна було встигнути і на ювілеї Співочого поля поспівати, і на «Наукових пікніках» «похімічити», і фестиваль сімей відвідати?  А от «НОВА…» всюди встигла. І тепер вам про усе розкаже…

Борщовий рекорд та співочий ювілей

Цілих три дні — з 20 до 22 травня — співало тернопільське Співоче поле. І не лише співало, а й цвіло вишиванками, «давало лиха закаблукам», натхненно майструвало, азартно торгувалося, апетитно пахнуло свіжозвареним борщем…  Фестивалило, словом, по повній програмі. Бо й привід був поважний: ювілей як-не-як. І «винуватець» свята — власне, саме Співоче поле: це йому цьогоріч «тридцятка» стукнула.  Так, саме 30 років тому у місті було урочисто відкрите перше в Україні Співоче поле. Привітати його з ювілеєм зібралася чимала і вельми поважна компанія: народні артисти України Оксана Пекун, Анатолій Матвійчук, Олег Марцинківський, Марія Шалайкевич, Михайло Мацялко, гурт “Соколи”, Володимир Вермінський духові оркестри, фольклорні та хореографічні колективи, співочі гості з Сумської та Херсонської областей.

Проте не співом єдиним тернополяни святкували: у програмі народних гулянь були  еко-ярмарок «З городу до столу», гастрономічний фестиваль «Галицька дефіляда» , фестиваль “Цвіт вишиванки”,  містечко майстрів народних художніх промислів, майстер-класи та молодіжні вечірки. А «родзинкою» забави стало встановлення рекорду України з приготування зеленого борщу. Сам кулінарний «гуру» Костянтин Грубич заради цього до Тернополя приїхав. І таке з його приїздом «заварилося»… Аж 630 літрів рекордного зеленого борщу наварили! І хоча люду на «співучку» набилося кілька тисяч, борщу вистачило усім. А Тернопіль відтепер з новим гастрономічним рекордом.

Фестиваль відбувся у нашому місті з ініціативи Ліги підприємців “Українська справа” та за сприяння Тернопільської міської ради.  Генеральним партнером фестивалю стала  відома українська корпорація “Оболонь”.

Як зазначив співорганізатор фестивалю, голова Ліги підприємців «Українська справа» Михайло Ратушняк.

— Ми довго думали, потрібно чи ні долучатись до фестивалю. Адже багато хто нині каже: кому потрібні фестивалі, коли в країні війна? Для мене найкращою відповіддю на це питання стала реакція тисяч тернополян, які приходили на фестиваль.  Його  проведення — це свідчення того, що ми не капітулюємо, ми прагнемо жити і нас не загнали у  небуття.  Нам зараз особливо потрібні ці акти єднання, підтримка та обмін енергіями. В жодному разі не можна зупиняти культурне життя, адже це буде одним з елементів поразки. Це означає страх, паніку, розпач, безсилля… Я не думаю, що це суспільству потрібно. Кожному з нас варто усвідомити, що країна залишається доти, допоки в ній залишаємось ми.

 Сальса на воді, або «Хімічать усі!»

Оце так «нахімічили» — перша думка, що виникала при погляді на тернопільський Театральний майдан у неділю, 22 травня. Адже чого там тільки не було!.. Велетенський телескоп, націлений у небо (і не менш велетенська черга охочих позаглядати у нього), димучі коктейлі, вулканізуючі суміші,  самохідні роботи, літаючі дрони і навіть… рідина, по якій можна бігати!  Ні, це не «художнє перебільшення» чи футуристичні проекції. Це  Наукові пікніки, які Тернопіль цьогоріч приймав уже вчетверте!  Викладачі, студенти та школярі показували на «театралці», яка на кілька годин перетворилася на справжній  науковий плацдарм, досліди, які, маючи базові знання фізики і хімії, зможе повторити кожен.

Більше тридцяти міні-лабораторій просто неба, близько двохсот учасників — від школярів до професіоналів, гості-науковці  з 15 областей України і майже десять тисяч відвідувачів — такий результат цьогорічних «Наукових пікніків».  А ще — понад півтисячі дослідів з хімії, біології, фізики та астрономії. І  десятки тисяч дитячих та дорослих захоплених «А-а-а-х!»… А ви знали, що акумулятор можна зарядити… від звичайного огірка? А що із розплавленої солі можна зробити майже справжній «сніг», а із соди й оцту — виверження «вулкана»? І що якщо змішати воду з крохмалем, можна отримати унікальну рідину — так звану неньютонівську,  яка може бути і твердою, і рідкою, і навіть «танцюючою»! Не вірите? Тоді вас на «Наукових пікніках» точно не було. Бо ті, хто був, усе власноруч випробували-перевірили. І навіть у басейні з неньютонівською рідиною запальну сальсу станцювали! Причому «танці на воді» демонстрували як малеча, так і дорослі. Зрештою, так було і задумано, запевняють організатори наукового шоу.

— «Наукові пікніки для дітей від 8 до 88» – такою є концепція молодих ентузіастів, які хочуть довести всім: наука може бути цікавою та видовищною, а вчені – це не обов’язково відлюдькуваті маргінали, —  розповідає   координаторка проекту Христина Білінська. — Ми хочемо винести науку в маси і показати, що вона – це не просто якісь складні і часто занудні формули,  а захоплююче заняття. Науковий пікнік провокує людину на відкриття… Як показав досвід попередніх років, проведення таких пікніків у містах приводить до «буму» в наукових гуртках. Ця ініціатива є важливою для Тернополя, нам потрібно, аби у місті відбувались подібні події. Ми проводимо наші фестивалі науки на відкритому просторі, щоб, наприклад, гуляючи в парку з дитиною чи родиною, можна було потрапити до нас і зрозуміти: я такого раніше не бачив! Це так цікаво!

Ми плануємо розширювати масштаб «Наукових пікніків», зокрема, почати влаштовувати їх і у райцентрах області, аби і там діти побачили цікаву та захоплюючу науку, яка буквально усюди довкола нас…