Вівторок, 16 серпня 2022
• В якому стані укриття в багатоповерхівках Тернополя • Колаборантка із Почаєва підтримувала дії росії • Чому мер Підгайців часто їздить за кордон? • Смакуйте, люди, тернопільські льоди! • Що відомо про тернополянина, якого підозрюють у продажу бронежилетів? • Квашені огірки — для захисників • «Книга для воїна»: поділись якісним читвом • «Розумна квітка» – енергетична незалежність • У Тернополі додатково відкрили 30 сховищ та укриттів • Воєнні злочини: як їх документують на Тернопільщині? • Йосипівка заспівала — гроші для армії зібрала • Мобільна стоматологія для українських захисників • Іван та Іванна: весілля під вибухами снарядів • Залишила посаду – пішла захищати Україну • Кожен кекс — для перемоги • У Тернополі пройти імунізацію від COVID-19 можна в амбулаторіях загальної практики сімейної медицини • На Тернопільщині повідомили про підозру проросійському пропагандисту • Троє людей загинули, троє травмовані… • Хотів автомобіль з Європи, попався на “гачок” • Встановили погруддя відомому спортсмену з Тернопільщини
Ця війна, на жаль, справжня…

Опубліковано: 1 Червня о 17:47 18


Захищаючи Україну, загинув тернопільський журналіст і пластун Віталій Дерех.


У боях на Луганщині 28 травня внаслідок авіаудару загинув відомий тернопільський журналіст, пластун Віталій Дерех. Йому було 34 роки. Після початку повномасштабного вторгнення росії він пішов на фронт. Воював у складі першої окремої бригади спецпризначення ім. І. Богуна, у березні брав участь у боях під Києвом, згодом — на Луганщині. У «Пласту» дружив із Віктором Гурняком («Гартік»), який загинув на Луганщині у 2014-ому.

«Із глибоким сумом повідомляємо про загибель одного з кращих вихованців та активного члена тернопільського «Пласту» — Віталія Дереха. Він прийшов до «Пласту», коли йому було 7 років. Після новацтва пластував у 29-ому курені, опісля разом із своїм гуртком «Сірі Вовки» — у 77-ому курені ім. Івана Гавдиди, де і був впорядником, коли перейшов у старші пластуни. Багато разів брав участь у військово-патріотичному таборі «Легіон», долучався також як інструктор. З дитинства захоплювався військовою справою, дослідженням різних цікавинок, любив екстремальні пригоди», — написали на сторінці тернопільського «Пласту» в Фейсбуці.
Віталій навчався на журналіста в Галицькому коледжі у Тернополі, опісля став одним із найвпізнаваніших репортерів газети «20 хвилин», зокрема їздив від редакції в експедицію в Південну Африку та на Мадагаскар. 16-літнім юнаком став учасником Помаранчевої революції, славного маршу сумських студентів на Київ. Брав участь у Революції Гідності в складі 15-ої сотні Самооборони Майдану. Під час розстрілів протестувальників 18-21 лютого 2014-го Віталій рятував поранених на вулиці Інститутській. Навесні того ж року вступив добровольцем до батальйону «Айдар», воював на Донбасі до липня 2015-го. Відзначений орденом «За мужність» ІІІ ступеня, Пластовим Бронзовим хрестом за геройський чин (врятував життя побратима). Наприкінці лютого 2022-го Віталій знову пішов захищати Україну.
«У боях за Україну загинув командир другого протитанкового відділення протитанкового взводу протитанкової батареї батальйону спецпризначення, молодший сержант Дерех Вiталiй Мирославович. Ніколи не пробачимо ворогам смерті наших мужніх Героїв! Вічна пам’ять!» — висловив співчуття рідним міський голова Тернополя Сергій Надал.

Як тільки надійшла сумна звістка про загибель Віталія, усі соцмережі наповнились спогадами друзів. Ось кілька штрихів із них про Дереха.
«Звістка про твою загибель на війні… Здавалось, це може статись із ким завгодно, але не з тобою. Відколи почули — все життя перед очима. Як збирали тебе на Мадагаскар у 2013-ому в рамках проєкту «З RIA на край світу». Ти подолав тоді понад 20 тисяч кілометрів, щоб розповісти нашим читачам про екзотичні країни — Мадагаскар, Танзанію та Кенію. Як у тебе на іншому кінці світу вкрали документи, мобільний та всі гроші. Як ти, готуючи матеріал про ями в місті, плавав на надувному човні в калюжі на «БАМ». Як злетів із другого поверху промзони, готуючи черговий матеріал, за твоє життя тоді боролись лікарі, а ми просто молились. Як сміливо йшов на такі проєкти та експерименти, про які інші й подумати боялись. А ти ліз у саме пекло… Не просто заради матеріалу чи гонорару — ти просто був саме таким. У голові мільйон картинок. Ти — перший на Майдан, перший добровольцем на війну, а ми сиділи тут і чекали бодай якоїсь звісточки від тебе і про тебе. І я ніколи не навчуся говорити про тебе в минулому часі…» — написала про Віталія його колега-журналістка Ірина Белякова.

«Ми організовували юнацькі табори в «Пласті». А ти, здавалося, не надто поспішав бути зразковим учасником. Ми верстали в газету твої яскраві статті. А ти, здавалося, не надто старався бути зразковим журналістом.
Ми не знали, як ти там на Майдані. А ти, здавалося, в своїй стихії, знав що треба робити і як допомогти. Ми запитували, яку волонтерську допомогу зібрати вам на Схід, а ти замовляв старенький ноут й енергетичні батончики.
Ми оплакували «Гартіка», а ти, здавалося, відімстив ворогам за його смерть сповна. Сьогодні поміж життя прийшли повідомлення про тебе. А ти, здається, просто задумав чергову авантюру… Віталику… Просто Дерех… Ти — незручний, дивний, веселий, екстремал, фантазер, підривник, дослідник та випробувальник, щирий і тонкий. Твій світ — фантастично космічніший. Твоє мислення — дивовижно вище. Ти — кардинально вічний. Дякуємо за все, що для нас і заради нас робив! Будь завжди тим світлим, добрим, дивним і яскравим сонцем над головами», — написала пластунка, депутатка Тернопільської міської ради Любов Вовк.

«Віталію, скільки я історій зняла про скількох на війні, а про тебе я не могла зняти нічого. Ти не дозволяв, не хотів, я навіть не могла публікувати твої фото у військовій формі.
Два тижні тому тебе відпустили на кілька днів в Констаху з-під Попасної, це був мій шанс. Ти був такий втомлений, що на той момент проспав вже 33 години. Я потім трохи шкодувала, що розбудила тебе тоді, але більше не буду. Ми сиділи біля вашого тилу, а поруч уже кілька разів прилетіло.
— Мені сцикотно, Дерех, тут сидіти.
— Та да, я щось із роками теж став сцикливим.
Сидимо і регочемо.
Потім пишеш: «На позиціях, *башимось, фосфор, м’ясорубка. Знищили БТР». На початку війни ти сумнівався, чи війна справжня, ну і традиційно дуже довго збирався, потім виявилося, що всі твої речі десь пропали.
Але коли ти був ще під Києвом, то я запитала:
— Ну що? Вже схоже на справжню війну?
— Тепер вже схоже, — відповів. — розповіла журналістка Громадського телебачення Настя Станько.


Джерело: НОВА Тернопільська газета

Нещодавно опубліковане

Тернопільські депутати продовжують долучатися до перевірки укриттів у багатоквартирних житлових будинках Тернополя...


Рубрика: , Опубліковано: о 19:24


Виправдовувала напад РФ, закликала підтримувати окупаційну адміністрацію – у таких діях підозрюють мешканку Тернопільщини...


Рубрика: , , Опубліковано: о 17:54


До редакції «НОВОЇ…» звернулися читачі з Підгаєцької громади, яких непокоїть те, що їхній голова Ігор Мерена часто їздить за кордон у робочі дні, проте не звітує про візити за кордон на офіційному сайті. Яка мета поїздок? Чи готовий посадовець про них прозвітувати? Про це наші журналісти запитали особисто голову Підгаєцької міської ради Ігоря Мерену...


Автор: Рубрика: , Опубліковано: о 17:43


Черга за морозивом?! Таку дивину можна побачити хіба що біля кіосків ТМ «Полюс» у Тернополі...


Автор: Рубрика: , Опубліковано: о 22:07


У Тернопільському міськрайонному суді сьогодні, 12 серпня, обрали міру запобіжного заходу для 35-річного тернополянина Ігоря Г., якого слідство підозрює у продажу бронежилетів, ввезених з-за кордону як гуманітарну допомогу...


Автор: Рубрика: , , Опубліковано: о 18:12



Теми дня
16 Серпня
12 Серпня
11 Серпня
Курс валют на портале banker.ua
banker.ua
Відео