Вівторок, 29 листопада 2022
• У Тернополі працюють десять пунктів обігріву • У Почаївській лаврі знайшли матеріали проти України • Із присвятою Збройним силам України! У Тернополі виступить Капела бандуристів • Замість ялинки – хатинка святого Миколая • Мобільні зупинки-укриття у Тернополі мають сертифікати відповідності • Велосипедист переїжджав у темряві дорогу… • У Тернополі планують розгорнути 12 стаціонарних пунктів обігріву • 8000 світловідбивальних стрічок-флікерів отримали маленькі тернополяни • Незаконно вивозили за кордон військовозобов’язаних • Справжнє обличчя війни • Шахрай поцупив із банківського рахунку 35 тисяч гривень • Наковтався пігулок. Тернопільська поліцейська врятувала сусіда • Будемо з картоплею, гречкою та цукром • Реалізація модернізації теплових мереж Тернополя • «Тернопіль забезпечить зимовою формою та взуттям наших воїнів із Тероборони» • Вперше в Україні у Тернополі запрацювала єдина система подачі тепла та гарячої води • У Тернополі з великим сольним концертом виступить Хор Верьовки • СБУ затримала у Тернополі злочинця з Кавказу • Життя обірвалося у військовому госпіталі… • У Тернополі СБУ повідомила про підозру проросійському агітатору
«У нашій домашній «карантинній» школі мама – вчитель, а на перервах – кухарка і прибиральниця»

Автор: Опубліковано: 14 Травня о 15:16 1396


Вимушений перехід на дистанційну форму освіти став викликом для всіх учасників освітнього процесу – вчителів, дітей і батьків.


Тетяна Полікровська, керівник ТОБО «Дім Милосердя», депутат Збаразької міської ради. Чоловік пані Тетяни Роман Полікровський — міський голова Збаража. Подружжя виховує п’ятеро дітей.
— У нас четверо школярів: Каріна навчається у 8-ому, Мілана — у 6-ому, Юліана — у 3-ому, Владислав — у 1-ому класі Збаразької ЗОШ №1. Станіславчикові чотири роки. Адаптуватися до чогось нового важко як дітям, так і батькам. Але за два місяці ми вже трохи призвичаїлися до дистанційного навчання. Звісно, краще було б, щоб діти відвідували школу, вчителі належно пояснювали, але в ситуації, що склалася в світі, потрібно жити і вчитися так, як це можливо. До навчання підходимо насамперед із хорошим настроєм. Можливо, педагоги розкритикують мене, але у нашому випадку це працює. Спершу — корисне і цікаве дозвілля, а потім — сідаємо за навчання. Старші дві донечки самостійно виконують завдання. Якщо чогось не розуміють, пояснюю, але кожен урок не контролюю. Діти також дивляться уроки по телебаченню, там цікаво викладають, але доньки кажуть, що більшість тем вони вже вивчали в школі. Молодшим потрібно більше розтлумачити, допомогти виконати письмові завдання. Якщо Владислав вчить математику, то мушу сісти біля нього, а якщо читає чи пише букви, можу паралельно щось робити. Вчителька Юліани практикує онлайн-
уроки через Zoom.
У школі кожен вчитель — профільний, а батькам в умовах дистанційного навчання доводиться згадувати або й наново освоювати всю шкільну програму, щоб пояснити дитині. З цим, мабуть, зіткнулася більшість батьків. Програма молодших класів не важка, але треба мати педагогічні здібності, цікаво пояснити дитині, щоб наступного дня вона знову захотіла вчитися. Чим старші класи, тим складніше пояснити. Буває, що доводиться додатково читати з певної теми в інтернеті. Виконувала донька завдання з геометрії: разом ми вивчали підручник, вникали у задачу, підбирали формулу, теорему. Важко сказати, скільки часу щодня затрачаємо з дітьми на навчання, бо уроки в нашій домашній школі не від дзвінка до дзвінка. Мій першокласник попише трохи — побігає, прочитає — пограється. Навіть у дорослих є такі дні, коли нам не хочеться нічого робити, а діти підліткового віку ще більш вразливі й чутливі. Намагаюсь не нагнітати, щоб усім було комфортно. Якщо не зробили сьогодні — виконають завтра або післязавтра. Але вони розуміють, що відповідальні за своє навчання. Чоловіка стараюся не навантажувати уроками, бо він зайнятий робочими справами, хіба іноді ввечері попрошу трошки позайматися з кимось із дітей.
У нашій домашній «карантинній» школі я — багатопрофільний вчитель, а на перервах — кухарка і прибиральниця (сміється, — авт.). Працюючим батькам, звісно, важко «тягнути» з дітьми школу. Повертаються ввечері втомлені додому, не знають з чого починати: чи з навчання, чи з хатніх справ, які накопичилися за день. Через це виникає нервова напруга, що позначається на дітях. Ще нашій сім’ї легше перебути карантин, оскільки мешкаємо у приватному будинку, маємо власне подвір’я — діти можуть будь-коли вийти, подихати, побігати. Це великий плюс! Через ізоляцію їм бракує живого спілкування з однолітками, тому щоразу запитують, коли нарешті закінчиться карантин.


Джерело: НОВА Тернопільська газета
Позначки:

Нещодавно опубліковане

Розташовані пункти обігріву за адресами:...


Рубрика: , Опубліковано: о 16:44


СБУ знайшла в об’єктах УПЦ (МП) на Тернопільщині та Прикарпатті пропагандистські матеріали, що заперечують існування України...


Рубрика: , , , Опубліковано: о 16:39


Колектив, який вже більше ста років дарує слухачам свою творчість! Тембри народних інструментів та композиції, які наповнюють і гріють душу, адже це рідне, українське!...


Рубрика: , , Опубліковано: о 11:04


4 грудня на Театральному майдані Тернополя запрацює Казкова резиденція (Хатинка Миколая)...


Рубрика: , Опубліковано: о 11:01


Мобільні укриття, що влаштовані поруч із зупинками громадського транспорту у Тернополі, мають сертифікат відповідності та відповідають усім вимогам укриття...


Рубрика: , , Опубліковано: о 10:58



Теми дня
28 Листопада
25 Листопада
24 Листопада