Вівторок, 15 жовтня 2019
• «Стати порожнім гніздом» • Збірна України перемогла Португалію та вийшла на Євро-2020 • «Кращої фотосесії у нас ще не було» • Дві аварії зі смертельними наслідками • «Хочу бути прикладом для повних дівчат, які вважають себе некрасивими» • «Робота кожного з подружжя у шлюбі – полегшити життя одне одного» • Українка отримала титул найкрасивішої мами Європи • Українська письменниця Марія Матіос втратила єдиного сина • «Обжинки» по-тернопільськи: зі співами, танцями, парадом домашніх тварин і конкурсом на кращу консервацію • Дзідзьо вразив виконанням Державного гімну перед матчем з Литвою • Збірна України вартує 172 мільйони євро • Тернопіль переміг у престижному всеукраїнському конкурсі як найбільш відкрите інноваційне місто • Де моє авокадо? • «Розбрат у власних рядах б’є сильніше, ніж меч кривдника» • Змагання, після якого… не підеш «на пиво» • Чи встигнуть об’єднані громади використати державні кошти? • «Свободівець» Олег Сиротюк: «Скажи «Ні!» капітуляції 14 жовтня на майдані Незалежності в Києві» • Подружжя поверталося з Італії. Повернулось у трунах… • Як тернополяни на краю світу побували • «My Pol» – поліція у смартфоні!
У Тернополі — заходи до 75-річчя початку депортації українців з етнічних земель

Опубліковано: 13 Вересня о 12:00 24


«Цне ми ся за тобом, мій лемківський краю».


Іван Крисак (ліворуч) та Олександр Венгринович під час мітингу-реквієму.

Одна з багатьох трагічних сторінок нашої історії. Сотні тисяч українців, які споконвіку проживали на територіях Лемківщини, Надсяння, Холмщини, Західної Бойківщини та інших, було вирвано з власних домівок і приречено на роки поневірянь, принижень, рабської праці, без права повернення на рідні землі. Та майбутнє неможливе без минулого, і лише пам’ятаючи, шануючи і віддаючи належне кожній сторінці нашої історії – чи героїчній, чи трагічній, ми можемо мати майбутнє…

8-9 вересня в Україні вперше на державному рівні відзначили 75-річчя початку депортації українців з Лемківщини, Любачівщини, Надсяння, Холмщини, Південного Підляшшя, Західної Бойківщини у 1944-1951-их роках. Саме 9 вересня 1944 року в Любліні комуністичні уряди УРСР та Польщі уклали угоду про так звану «евакуацію населення», яка передбачала повне звільнення територій, які відходили до Польщі, від українців шляхом переселення їх до УРСР, а етнічних поляків та євреїв — з України до Польщі. Примусове виселення супроводжувалося репресіями та кривавою розправою.
Кілька сотень тернополян прийшли у неділю, 8 вересня, до пам’ятника жертвам депортації, що на бульварі Тараса Шевченка, 26, аби вшанувати пам’ять українців, примусово виселених з території Польщі до України. Там відбувся мітинг-реквієм, під час якого священнослужителі відправили молебень, а учасники поминального заходу поклали квіти до підніжжя пам’ятника.

Пам’ять жертв депортації вшанували хвилиною мовчання. Під час заходу прозвучало багато щемких спогадів свідків тієї трагедії.

— Святий обов’язок кожного з нас — берегти пам’ять про сотні тисяч депортованих українців, які, ставши жертвами військового злочину, змушені були покинути рідні домівки, — наголосив під час мітингу-реквієму т.в.о. голови Тернопільської облдержадміністрації Іван Крисак. — Людиноненависницький режим намагався викорінити українців з їхніх історичних земель — Лемківщини, Холмщини, Надсяння, Любачівщини, Бойківщини. Радянська система не жаліла нікого, було депортовано 482 тисячі наших співгромадян.
Голова Всеукраїнського товариства «Лемківщина» Олександр Венгринович зазначив, що із 482 тисяч примусово виселених з території Польщі лемків на Тернопільщину приїхали близько двісті тисяч. «Цне ми ся за тобом, мій лемківський краю», — зізнаються розкидані по усьому світі лемки… 75 років тому ми були насильно вигнані з рідних українських земель, майже півстоліття замовчувалися знущання, яких ми зазнали під час вигнання. Багато літ минуло від тої страшної депортації, виросли нові покоління, а люди не перестають тужити за силоміць відібраним у них рідним краєм. Але нині ми маємо мету – об’єднуватися, гуртуватися, щоб лемківська культура не зникла, а тільки примножилася…
Після поминальних заходів в Українському домі “Перемога” показали документальний фільм “Орнаменти долі”, який знімало Тернопільське обласне комунальне підприємство «Фірма Кінодністер». «Орнаменти долі» — це історії людей, свідків та членів родин етнічних українців, яких було примусово депортовано з території Польщі у 1944-51-их роках. Фільм, зазначає режисер монтажу Володимир Демкович, знімали упродовж двох років. Стрічку створено за сприяння Тернопільської обласної ради, Тернопільської обласної державної адміністрації, ГО Всеукраїнське товариство “Лемківщина”, музейного комплексу “Лемківське село”.


Джерело: НОВА Тернопільська газета
Позначки: , ,

Перегляньте також:

Loading...
Нещодавно опубліковане

Барак і Мішель Обама зворушливо привітали одне одного з річницею весілля...


Рубрика: , Опубліковано: о 16:00


Збірна Україна у Києві перемогла збірну Португалії в рамках відбору Євро-2020...


Рубрика: Опубліковано: о 15:00


Юлія Саніна поділилася сімейними світлинами...


Рубрика: , , Опубліковано: о 14:00


У селі Ступки Тернопільського р-ну 12 жовтня сталася ДТП...


Опубліковано: о 12:00


Бренд Victoria’s Secret уперше співпрацює з моделлю плюс-сайз...


Рубрика: , , Опубліковано: о 11:00



Теми дня
15 Жовтня
14 Жовтня
Курс валют на портале banker.ua
banker.ua
Відео