Понеділок, 21 вересня 2020
• COVID-19 на Тернопільщині: 197 випадків захворювання за добу, два – летальні • У церкві в Зборові унікальний різьблений і кований іконостас • 5 рецептів пікантних заготовок зі слив • Уже подали 16 проєктів на «Громадський бюджет 2021» Тернополя • Олег Сиротюк: «Змінивши постанову про місцеві вибори, чинна влада вручить депутатські мандати бойовикам» • Україна друга в Європі за смертністю від COVID-19 • Зеленський – у Тернополі! • «ЄВРОПЕЙСЬКА СОЛІДАРНІСТЬ» упевнено лідирує у рейтингу партій • Триває капітальний ремонт дворів та міжквартальних проїздів • Віктор Овчарук: «Великою загрозою для Кремля є Петро Порошенко, бо саме він консолідує патріотів довкола захисту українських цінностей, і цим пояснюється запровадження персональних санкцій проти нього» • Зміни в обласній прокуратурі: пішов Микола, прийшов Миколайчук • Тернопіль увійшов до топ-5 міст зі сприятливим бізнес-кліматом • «Бути чи не бути»… театральному сезону? • Територіальний центр пропонує соціальну допомогу одиноким тернополянам похилого віку • Тернополян «золотого віку» запрошують на цікаві зустрічі • Центральна влада і Тернопільська ОДА хочуть перетворити школи на… курники? • Прокурор Петришин пішов з ганьбою із Тернопільщини • Тернопільська обласна аптека № 78 вже працює цілодобово • Університет сучасних знань! • Об’їздив 45 країн і повернувся до Кременця, щоб відкрити своє кафе!
Україна – Польща: «пам’ятаймо про минуле, але дбаймо про майбутнє»

Опубліковано: 2 Жовтня о 10:00 25


Був час, коли здавалось, що історичні розбіжності між поляками і українцями в минулому безповоротно.


У попередніх трьох випусках «НОВА Тернопільська газета» надрукувала дуже актуальну статтю відомого українського історика і телеведучого Олександра Зінченка про сучасні польсько-українські взаємини «Найкращий час для примирення минув. Що далі?» З цього приводу я так само вирішив поділитися своїми думками.

У незалежній Україні звикли сприймати Польщу як країну, яка найбільше підтримує демократичні процеси в нашій державі, є нашим «адвокатом» у Європі, тобто виконує роль протилежну Росії. Проте існують речі, які об’єднують і Москву, і Варшаву — це пост-імперський синдром, що виявляється передусім у несприйнятті права України на своїх героїв, свою історію, навіть на частину своєї території.

Був час, коли здавалось, що історичні розбіжності між поляками і українцями в минулому безповоротно. До процесу порозуміння доклалися Польська католицька церква і Українська греко-католицька. Світлої пам’яті Папа Римський Іван Павло ІІ
звертався з посланнями до народів України і Польщі, зокрема, з нагоди 60-их роковин трагічних подій на Волині. Він підкреслював, що нове тисячоліття висуває вимоги, щоб українці й поляки «не залишалися в’язнями сумних спогадів свого минулого, проте, переосмислюючи з новим духом минулі події, подивилися одне на одного поглядом єднання, обіцяючи будувати краще майбутнє для всіх…», а також «відкриваючись для братерських відносин, освячених Христовою любов’ю.»

Доклалися до нормалізації українсько-польських відносин і державні діячі. 18 травня 1992 року у Варшаві було підписано угоду про добросусідство, дружні відносини і співробітництво. Вершиною осмислення уроків історії стала спільна заява президентів Україні і Польщі «До порозуміння і єднання», підписана у Києві 1 травня 1997 року, яка закінчується словами: «На порозі ХХІ століття пам’ятаймо про минуле, але дбаймо про майбутнє».

У нашій історії було багато складних трагічних сторінок. Процитуємо слова відомого польського політика, одного з керівників «Солідарності», нині уже покійного Яцека Куроня: «Ми можемо увесь рік заповнити річницями — польської пацифікації 1930 року, знищення православних церков наприкінці 30-их років тощо. Близьке сусідство Західної України та південно-східної Польщі триває понад 1000 років. У цій історії є прекрасні сторінки, але над ними тяжіють кривди та помста обох сторін. Земля не увібрала в себе всю кров… Однак майже 600 років саме ми — поляки — були сильнішою, домінуючою стороною, й тому ми колонізували українську еліту. У ХІХ і першій половині ХХ століття, коли у Польщі і в Україні майже аналогічно сформувалася масова національна свідомість, щонайменше двічі ми унеможливлювали Україні здобуття самостійності, натомість українці ніколи нам такої кривди не вчиняли». Так писав уродженець Львова Яцек Куронь у 2003 році. В його словах — уся історична суть.

Однак останнім часом у Польщі розгортається масштабна антиукраїнська, а особливо «антибандерівська», кампанія. Там постійно нагнітають істерію, що в Україні Бандеру сприймають як героя, і обов’язково нагадують, що УПА — це терористична організація, яка винищувала поляків на Волині. Це пов’язано з багатолітньою пропагандою, яка насаджувалася в часи комуністичного режиму, а тепер постійно підноситься як жупел страху польськими ультраправими політиками. Проблема загалом полягає у тому, що в Польщі маємо справу з регресом, якщо йдеться про погляд на історію та історичне минуле. В історичних оцінках стало більше конфронтацій: спостерігається менше об’єктивних досліджень, зате більше популізму, коли навіть не згадують про жертви українців і цілий спектр подій, які спричинили ескалацію конфлікту на Волині. Мусується думка, що причина конфліктів — український націоналізм як такий.

Спочатку цю тему підтримували маргінальні польські політики і видання. Тепер активізувалася діяльність так званих «кресов’яків» («східні креси» — назва територій, які до 1939 року належали Польщі в Західній Україні). Їхню діяльність підтримують насамперед Селянська партія і партія «Право і справедливість» (ПіС). У геополітичному плані деякі польські політики розуміють, наскільки важливим партнером для Польщі є Україна. Але це розуміння закінчується на проблемах історії. Така ситуація співзвучна з російською позицією, адже російська демократія також закінчується, коли виникає лише згадка про Україну.

Ми повинні пам’ятати, що в Польщі є ті, хто працює на російські інтереси, — кремлівські агенти. Мандати колишнього КДБ, зашиті в підкладки їхніх піджаків, змушують працювати на Москву. Набагато більше таких політиків у владних структурах нашої держави. Погіршенню польсько-українських відносин сприяє російська п’ята колона в Україні. Варто нагадати, що в липні 2013 року, перед голосуванням у Польському сеймі резолюції, в якій «волинську трагедію» названо «етнічною чисткою з елементами геноциду», 148 депутатів Верховної Ради України від ПР і КПУ надіслали листа до спікера сейму з проханням визнати «Волинську трагедію» геноцидом, здійсненим українцями проти поляків. Як кажуть, без коментарів…

Нині у Польщі погані стосунки не тільки з Україною, а й з іншими сусідами, зокрема, з Литвою. Польща вимагає від Німеччини реституції за Другу світову війну. А чому тоді, за прикладом Польщі, Чехія не може виставити претензії полякам за окупацію в 1938 році району Тешин?

Польський і український народи приречені жити по-добросусідськи. Одностороння ревізія подій періоду Другої світової війни не має жодної перспективи. Наше майбутнє — у спільній інтеграції в цивілізований світ. Тим більше перед такою загрозою, як агресивна мілітаристська політика Кремля. Нагадаю слова уже покійного польського політичного і культурного діяча Єжи Гедройца: «Для добра Польщі раз і назавжди треба змиритися з думкою: Вільнюс є литовським, а Львів — українським містом… Без незалежної України не буде незалежної Польщі».

Павло Сливка, історик, голова Тернопільського обласного відділення
Всеукраїнського об’єднання ветеранів


Джерело: НОВА Тернопільська газета
Позначки: ,

Перегляньте також:

Loading...
Нещодавно опубліковане

Станом на 21 вересня 2020 року в Тернопільській області за результатами досліджень методом ПЛР – у 11435 випадках діагноз лабораторно підтверджений (10587 випадків – дорослі, 848 випадків – діти), з них 139 летальних (1 випадок житель сусідньої області). Видужала 5141 особа...


Рубрика: , Опубліковано: о 9:41


Смачні мариновані сливи – чудове доповнення до різноманітних смаколиків...


Рубрика: , , Опубліковано: о 10:00


Станом на 17 вересня на участь у «Громадському бюджеті 2021» уже подано 16 проєктів жителями Тернопільської міської територіальної громади...


Рубрика: , Опубліковано: о 9:20


Росія поставила ультиматум і вимагає внесення змін до українського законодавства, зокрема, в постанову «Про призначення чергових місцевих виборів у 2020 році» №3943, ухвалену 15 липня...


Рубрика: , Опубліковано: о 12:00



Теми дня
21 Вересня
20 Вересня
19 Вересня
18 Вересня
Курс валют на портале banker.ua
banker.ua
Відео