Колишній голова Служби безпеки України, лідер руху «Справедливість» Валентин Наливайченко заявляє, що балотуватиметься у президенти України у 2019 році. «Я людина, яка визначилася для себе. Кілька років ми з рухом «Справедливість» працювали для того, щоб мати план для країни, мати бачення, мати підтримку. Ясна річ, що ми беремо участь у президентських виборах», — зазначив політик.
А минулого понеділка на телеканалі NewsОne він висловив свою думку щодо екстрадиції до Росії уродженця Інгушетії Тимура Тумгоєва. 17 вересня активісти пікетували Генпрокуратуру з вимогою пояснити суспільству, чому Україна видала його Росії, тим більше, що він нібито воював добровольцем на Донбасі. У Генпрокуратурі зазначили, що доказів його участі в АТО нема. «Уже минуло два роки, відколи Тумгоєв в Україні під слідством, за цей час він міг виїхати кудись у третю країну, але він цього не зробив», — прогугнявив, виправдовуючись, Юрій Луценко.
Валентин Наливайченко діаметрально протилежної думки:
— Чотири з половиною роки триває агресія Росії в Україні, а керівництво Генеральної прокуратури України, і я переконаний, що президент Порошенко про це знає, виконує запити ФСБ Росії, — зазначив політик. — Ось чому було обурення людей під Генпрокуратурою. Той, хто із українських високопосадовців поставив підпис, щоб виконати запит ФСБ Росії і віддати їй громадянина, той вчинив злочин на території нашої держави. Поясню, чому це злочин. Ніхто не має права в нашій державі виконувати запити країни-агресора. Наведу особистий приклад. Проти мене у Російській Федерації порушено чотири кримінальні провадження, то за таким же принципом завтра якийсь прокурор візьме і передасть мене на запит Російської Федерації? Якщо є будь-яка підозра в тероризмі або в іншій протиправній діяльності Тумгоєва, то чому цим не займаються наші слідчі органи? Якщо була підозра щодо його співпраці з ІДІЛ, то треба було провести розслідування на нашій території. Я гадаю, наша Генпрокуратура вчинила не що інше, як акт колаборації, тобто співпраці зі спецслужбами агресора. З одного боку, ми нібито розриваємо договір про дружбу і співробітництво з Росією, а з іншого — виконуємо запит ФСБ. Виявляється, заяви — одне, а насправді діє угода про екстрадицію, про співробітництво зі слідчим комітетом спецслужб Росії. Більше того — її виконують, і не будь-де, а в Генеральній прокуратурі України. Це просто ганьба!
Джерело: НОВА Тернопільська газета
Позначки: Валентин Наливайченко, Генпрокуратура