Субота, 25 травня 2019
• Сім майстрів і 184 години • Як Чортків сезон відкрив: блогерів зібрав, дефіле провів, на польовій кухні смаколики їв • Вкусив кліщ? Несіть його до лабораторії! • «Будапешт їм личить»! • Їсти, любити, фотографувати • Про Fair Play, «цікаві» матчі та… павуків у банці • Олександр Гринюк: «Мене засудили, бо хочуть змести з громадського життя» • Статки Зеленського: вілла в Італії, елітні автівки та скандальне житло на Грушевського • Нові правила техогляду: наклейка на скло • «Нива» здобула виїзну перемогу на п’ятій доданій хвилині • Олександр Зінченко показав свої трофеї • Чемпіонат області • На «вовчиць» і Винник їде! • Наші привітали Зе! • Голова ТОДА Степан Барна подав у відставку • Кульова блискавка влетіла в літню кухню… • «Поспішай творити добро!» Підкинуте щастя! • Почаїв у скорботі: не стало борця за українську церкву Тимофія Палія… • Президент ЗЕ: «Це тільки початок!» • «Не вам мене судити»
Відійшов у засвіти письменник, літературознавець та видавець Петро Сорока…

Опубліковано: 8 Червня о 14:00 171


Петро Іванович важко хворів, минулого тижня навіть оголосили, що він потребує донорів крові (мав доволі рідкісну 4-ту групу), проте згодом йому стало краще, здавалося, здоров’я пішло на поправку… Скільки він міг ще зробити, скільки написати.


Ранок 5 червня обпалив сумною звісткою: не стало відомого літературознавця, письменника та видавця Петра Сороки. Перша реакція — шок… Петро Іванович важко хворів, минулого тижня навіть оголосили, що він потребує донорів крові (мав доволі рідкісну 4-ту групу), проте згодом йому стало краще, здавалося, здоров’я пішло на поправку… Скільки він міг ще зробити, скільки написати!..  Проте ніхто не знав небесного присуду і того, що смерть так скоро поставить останню крапку в поемі його життя. Він помер так, як пророчо написав в одному зі своїх зверхлічних, трагічно-пронизливих віршів: «Залишивши денник на столі І в останнім реченні три крапки…»

Світла і добра людина, великий майстер слова… Витончений інтелектуал, поет високої культури, глибокий та вдумливий письменник-філософ, улюблений багатьма викладач… З відходом Петра Сороки у засвіти тернопільське літературне середовище відчутно збідніє. До нього дослухалися, на нього рівнялися, він був одним з «духовних стовпів» нації…

Наталія Дзюбенко-Мейс, дружина покійного дослідника Голодомору Джеймса Мейса, так відгукнулася про нашого земляка на своїй сторінці у ФБ: «Є критики, які досконало володіють науково-лінгвістично-літературно-критичним інструментарієм, але нічого не тямлять в самому об’єкті своїх досліджень. Якщо спрощено – зазвичай взагалі не розуміють, що таке поезія, проза, за якими законами розвиваються ці жанри, з яких клітин вони формуються, не знаються на самій сутності матерії, енергії літератури. Петро Сорока розумів, знав, відчував, передбачав… Його стаття “Не пастка мороку, а поклик світла ” мала би нині стояти у фокусі не лише літературного простору, адже мова йде про надзвичайно принципові, світоглядні речі… Які стосуються не лише майбутнього розвитку української культури, а й розвою самої України як держави і нації. Очевидно, він чекав. Сподівався на відгук, полеміку, дискусію. Можливо, і пішов, аби його почули. У нас мертвих люблять… Іноді навіть чують. Великий жаль, що поет, прозаїк, критик покинув нас у самому розкриллі, в епіцентрі творчого зростання. Фактично творчого вибуху.

Петро Сорока… Запам’ятайте це ім’я. Його незабаром вивчатимуть у школах, вишах, я в цьому певна. Петро Сорока, який ніколи до вас не напише, не озоветься, не підтримає, не запитає… Страшна, немислима втрата…»

«Той, хто крила має, відлітає, — написав про смерть побратима відомий письменник і журналіст Мирослав Дочинець. – Петро Сорока. Він був особливий Птах. Білий з чорною ознакою – пером, що вічно кровоточило. Скільки слів, надто чужих – молодих, невідомих, кволих – він підняв на крило, дав їм небо. Сторож слів. Писар дня і ночі.

Якось я ночував у його тернопільському гнізді, і разів шість засинав і прокидався під його шепіт. Тихо прочиняв він двері і підходив до постелі: «Ще мушу сказати тобі це, бо завтра забуду. Дня нам мало…» А коли я вже й повіки не піднімав, удавано сердито буркунув: «Спи вже».

Спи, Петре.

Ти натомив не тільки руки й серце, а й крила. Янголи часом не встигають за нами, здавалося б, невтомними…

Тепер ти Вдома. Твій янгол многотрудний і твоя многочинна душа…».

Що ж це, Господи, таке?!

Що ж це, Боже мій, за світ,

Де не можна зупинити

Найвабливішої миті,

Не кажу вже, кращих літ?!

Відмовляюсь розуміти

Ці життя шалені ритми

І приймати.

Боже мій!

Я лишень збирався

жити,

А вже старість біля вій.

І життя як не було,

Пролетіло, від’ячало,

Відсіяло – і упало

Тінню зморщок на чоло…

Він до останньої днини не втомлювався дивуватися цьому світу, відкривати і розуміти його глибоко – так, як це вмів тільки він…

 

«НОВА Тернопільська газета» глибоко сумує з приводу передчасної смерті Петра Івановича Сороки та висловлює щирі співчуття його рідним та близьким.


Джерело: НОВА Тернопільська газета
Позначки: ,

Перегляньте також:

Loading...
Нещодавно опубліковане

Як для першої леді України створювали вбрання на інавгурацію...


Рубрика: , , Опубліковано: о 18:00


Тендітні панянки у «середньовічних» сукнях, брутальні байкери у шкірі та вишукані моделі в оригінальному дизайнерському вбранні — уся ця «екзотична» публіка цими вихідними зібралася у Чорткові, аби відсвяткувати відкриття туристичного сезону...


Рубрика: , , Опубліковано: о 17:00


Упродовж трьох останніх років Тернопільщину «атакують» кліщі...


Автор: Рубрика: , , Опубліковано: о 16:00


Картини Олесі Гудими експонуються у Будайській фортеці...


Автор: Рубрика: , , Опубліковано: о 15:00


«Смачні світлини» від тернопільських фуд-фотографів...


Автор: Рубрика: , , Опубліковано: о 14:00



Теми дня
24 Травня
23 Травня
Курс валют на портале banker.ua
banker.ua
Відео