Вівторок, 22 серпня 2017
• Епістолярніхроніки: віршований місток між Тернополем та Вінницею • Мандрівник… з 40-країнним стажем! Тернополянин Олег Кошла знає, як подорожувати дешево та цікаво • Як у Козові козу водили і їй пам’ятника спорудили • 18-річна киянка стала «Міс Україна Всесвіт», виконавши гімн України англійською • Василь Махно: «Переконаний, що кожна зустріч чоловіка і жінки – неповторні» • Українські красуні знову приголомшують світ! • «Знайдемо вбивць нашого побратима зі Збаражчини!» • Мобільний інформаційний пункт управління юстиції завітав на Збаражчину • Батьки поспішали з-за кордону на похорон сина… • Консультує міністр юстиції Сергій Петренко. Як здати пай в оренду і не потрапити на вудку рейдерів? • У ДТП на Івано-Франківщині загинула 44-річна Ольга Веселовська з Гусятинщини • «Фільм вперше закінчиться тим, що українця не вб’ють…» • Вбивство у Вишнівці: що каже слідство? • Російський газ, олігархи та боротьба проти «альтернативи», або Чому тернополяни нині без гарячої води? • Мерія Тернополя стає ще більш прозорою перед громадою – створюється інтерактивна карта Реєстру комунального майна • Віктор Овчарук: «Ми маємо всебічно і комплексно підтримувати комунальні заклади» • Стратегічно важлива дорога Львів — Тернопіль з кожним днем стає кращою • Що буде після війни? • Убивство, побиття і розтрата: у прокуратурі Грузії розповіли, що Саакашвілі загрожують 11 років в’язниці • Тернопіль – одне з найкомфортніших міст для життя в Україні
Він уже в Татуня молить за Україну. Світлій пам’яті Блаженнішого Любомира Гузара

Опубліковано: 7 Червня о 13:3239



«Любомир відходить, але водночас залишиться ще ближчим і доступнішим кожному з нас. Ми складемо його мощі в крипту цього Собору, але ця крипта буде відкрита 24 години на добу.


Кожен із нас в моменти сумніву, потреби матиме можливість прийти і молитися разом із Любомиром. Даймо собі сьогодні, у день П’ятдесятниці, слово ніколи не залишити Любомира самотнім у крипті», — сказав Глава Української греко-католицької церкви Блаженніший Святослав на свято Зіслання Святого Духа під час проповіді до вірних у присутності світлої пам’яті Блаженнішого Любомира, який був похований після велелюдного п’ятиденного прощання у Львові та Києві у понеділок, 5 червня, у крипті Патріаршого Собору Воскресіння Господнього у Києві.

Єпископ-емерит УГКЦ, кардинал Католицької церкви Блаженніший Любомир Гузар помер 31 травня на 85-ому році свого життя у селі Княжичі неподалік Києва, де мешкав впродовж останніх років. За свої 84 він здобув славу найшанованішого морального авторитету суспільної думки. Він був Людиною та Українцем з великої букви і великим Душпастирем, який вивів, по суті, маргінальну церковну конфесію на всеукраїнські і світові масштаби. Його любили греко-католики, поважали представники інших конфесій, а до його слів прислухалися навіть невіруючі. Як слушно зауважив відомий правозахисник Мирослав Маринович, «причина в цьому одна: у ньому впізнавали Людину Молитви – впізнавали те, що не дається автоматично ні задля посади, ні з розрахунку. Бог, що був у його молитвах, дав йому дар говорити про високі речі простими словами, бо він добре знав людину і любив її. Тому і йшов від нього великий душевний мир».

Кардинал Гузар завжди був спокійним та радісним. А ще вирізнявся простотою та доступністю у спілкуванні, безмежною щирістю та глибинною мудрістю. Цими якостями Любомир Гузар був схожий з Іваном Павлом ІІ, адже обоє вміли любити свого ближнього так, як це заповідав усім нам Ісус Христос.  І тепер, висловлюючись мовою Гузара, вони уже зустрілися в оселях Свого Татуня. «Господь — то мій Татуньо, Який мені і цілому народові хоче добра», — казав Блаженніший Любомир. Його проповіді, як правило, були короткими. На запитання, чому так, Блаженніший Любомир, усміхаючись, відповідав, що для того, аби висловити мудру думку, не обов’язково бути багатослівним.

Сім’я Гузарів напередодні Другої світової війни.

Він знаходив правильні і потрібні слова у найскладніші, найнезрозуміліші часи в історії  нашої країни. Він ніколи не наказував. Але вів за собою тисячі людей дорогою любові й поваги до іншого. Проповідував любов навіть тоді, коли здавалося, що єдина зброя – злість і агресія.  Ще за життя його проповіді та інтерв’ю розібрали на цитати. Пропонуємо вашій увазі деякі висловлювання Любомира Гузара (див. стор. 11), але не для того, аби хизуватися ними у товаристві чи ширити у соцмережах, а для того, щоб прислухатися і наслідувати цю мудру, глибоко духовну, воістину Божу людину, яка сповна виконала свою місію на землі.

Штрихи до біографії Любомира Гузара

* Народився 26 лютого 1933 в родині Ярослава Гузара та Ростислави Демчук у Львові, де закінчив народну школу та перший клас гімназії.

* Батько Ярослав працював у банку в Галичі. За старанну та професійну працю керівництво перевело його до Львова, куди він перевіз і сім’ю. Мати Ростислава присвячувала свій час вихованню дітей і веденню домашнього господарства. Окрім Любомира, у подружжя була старша донька Марта.

* Батьки майбутнього Глави УГКЦ були дуже набожними, любов до Бога маленькому Любомиру прищепили саме вони. Сім’я раділа, коли Любомир ще у шкільні часи сказав, що хоче стати священиком.

* Прадідом Любомира був о. Дмитро Гузар — священик УГКЦ, парох у містечку Завалів на Підгаєччині.

* У 1944 році разом з батьками виїхав до Австрії, а у 1949 році вони переїхали до США, де Любомир закінчив середню освіту в малій духовній семінарії  в Стемфорді, штат Коннектикут.

* Був пластуном, друзі його називали братчиком Любчиком.

* Навчався у Католицькому університеті Америки у Вашингтоні, у Римі, служив у монастирі св. Теодора Студита у Ґроттаферрата в Італії.

* У 1993 з усією монастирською спільнотою повернувся до України. Мешкав тоді у передмісті Львова — селі Зимна Вода.

* У 1995 р. заклав монастир Св. Теодора Студита в селі Колодіївка на Тернопільщині

* 25 січня 2001-го на надзвичайному Синоді Єпископів Української греко-католицької церкви обраний Архиєпископом Львівським та Главою Української греко-католицької церкви.

* У 2004 році у Тернополі за його участі було освячено пам’ятник патріарху Йосифу Сліпому.

* 1 серпня 2005-го офіційно змінив свій титул на «Верховний Архиєпископ Києво-Галицький», переніс свій осідок до Києва.

* Розглядався як один з можливих наступників Папи Римського Івана Павла ІІ (з-поміж 16 кандидатів).

* У лютому 2011 року Папа Римський Бенедикт XVI прийняв відставку Любомира Гузара з посади Глави УГКЦ за станом здоров’я, а на його місце прийшов 40-річний Святослав Шевчук.

* 1 грудня 2013-го Блаженніший Любомир під час свого виступу на Євромайдані закликав усіх чинити добро: «Ми мусимо бути того свідомі, що у нашому народі є група людей, для яких найважливіша їхня власна вигода. Яка на це може бути ефективна відповідь? Серед нас дуже багато добрих людей. Але замало бути добрим — треба чинити добро. Якщо хочете жити у нормальній державі, передати її дітям і внукам — чинімо добро».

* Як зауважує Блаженніший Святослав Шевчук, саме у свято Пресвятої Трійці 1996 року Любомир Гузар зійшов на престол Київських архиєреїв. Саме в це свято він був інтронізований в єдиному тоді храмі УГКЦ в Києві на Аскольдовій могилі. І нині, саме в це свято, за словами Святослава Шевчука, «він переходить із престолу земного, із престолу єпископа, якого шанують люди, до престолу небесного, де його приймає Небесний Отець і його оспівують ангели небесні».

Цитати Блаженнішого Любомира Гузара

Про любов

* Важливо знати, що тебе люблять. Але що є любов? Любов – то робити добро ближньому, бажати добра ближньому, любити самим.

* Ісус Христос сказав, яка найважливіша заповідь: любити Бога всіма силами і любити ближнього, як самого себе. Коли я шаную себе як Божій твір, як Божу дитину, то я тим самим занаставлений шанувати кожну іншу людину в моїй державі, хто б вона не була. Бо вона так само, як і я, є Божа дитина.

* Пам’ятайте, що любов — то основа всього у світі. Будуймо оази любові.

Про себе

* Я завжди щасливий, коли можу послужити людям, а особливо – молоді.

* Я є звичайна людина, одна з багатьох. Моя мрія – бути Людиною. Я би дуже хотів бачити, щоб багато осіб бажали бути Людиною, собою. Бо бути Людиною — то є великий Божий дар.

Про віру

* Щоб потішити матір, ми приносимо їй квіти. А як зробити приємне Богові? Відповідь є у Євангелії від Матея, 25: Ісус Каже: що зробите для голодних, бідних, хворих – те зробите для мене.

* Для того, аби бути справжніми християнами, маємо бути об’єднаними. Якщо хочеш сповняти Божу волю, працюй, щоби Церква була одна.

* Бог випробовує нас через різні обставини. Якщо ми поставимо Його на першому місці, житимемо за Його законами і будемо Йому довіряти, то можемо мати оправдану надію на Його поміч.

* Релігія – це не знання про Бога. Релігія – це зустріч із Богом. Така зустріч може бути лише особиста

Про мир

* Багато хто думає, що мир – то відсутність війни. Але мир є дещо більше. Мир – ще й добрі стосунки між людьми, коли ми не брешемо один одному, не шукаємо вигоду, не бажаємо зла. Мир треба нести кожного дня, кожного дня треба налагоджувати контакти між людьми, шукати доброго спілкування.

* Мир – це коли ми створюємо позитивну атмосферу, в якій починаємо свідомо шанувати інших, любити їх, бажати і робити їм добро.

* Мир – то не є те, що ми робимо, а те, що одержуємо від Бога.

Про Україну

* Ми, українці, маємо відстоювати свої права, боронити свій народ. Але ми не маємо будувати наше ставлення до Росії на основі ненависті.

* Я не бачу необхідності в «третьому Майдані». Але я бачу необхідність, щоб був завершений другий Майдан. На мою думку, другий Майдан досить продемонстрував нашу гідність, нашу повагу до людської особистості і до бажання створювати нову Україну. Необхідно завершити другий Майдан, і третього вже ніколи не буде потрібно.

* Щоб не змарнувати шансу, треба працювати. Перестати красти, брати і давати хабарі, не горнути гроші для себе, а працювати для суспільства. Хочемо жити в нормальній державі – працюймо над тим, щоб законослухняність стала нормою поведінки для всіх громадян.

* Мусимо вчити наших людей не підтримувати корупцію. Я сміюся, коли чую про великі державні програми, про законодавчу боротьбу з корупцією. Все це сміх! Що таке корупція? Це гріх. А жоден гріх законом не поборете. Це треба виховувати.

* Важливо ґрунтовно перевиховувати народ. Усі ми повинні цим вихованням займатися – держава, Церква, кожен громадянин. Якщо знайдеться достатня кількість людей, чия віра в свободу виявиться справжньою і твердою, віра ця неодмінно знайде відклик у серцях багатьох із тих, кому розбудовувати Україну майбутнього.

Про свободу

* Ніхто так не шанує нашої свободи, як Бог. Але ми не маємо відваги бути вільними. Бо бути вільними – це бути відповідальними.

* Свобода – це можливість робити добро. Ми люди, і ми вільні. А це значить, що ми маємо право робити добро. Звичайно, ми можемо помилятися, але основний сенс свободи – людина не має права чинити зло.

* Натомість незалежність – це свобода від зовнішніх впливів. Незалежність – це не сваволя. Незалежність – це політичне поняття. Отже, у наші часи цілій державі, цілому народу випала нагода діяти задля власного блага. І відтепер людина просто зобов’язана бути творчою, патріотичною, свідомим християнином – громадянином своєї держави.

Про мораль

* Ви дуже сильні, якщо бажаєте добра, якщо стараєтеся, якщо гуртуєтеся, якщо намагаєтеся спільно творити добро, жити чесно, жити творчо. Заради радості, яку можемо так принести Богові і ближньому, варто трудитися, жертвувати свій час і свої зусилля.

* Єдність — це теж є дар Божий. Та здається мені, що всі бажають його прийняти на власних умовах. Ніхто не хоче мінятися, кажуть: нехай цілий світ зміниться, але не примушуйте мінятися мене.

* Ми маємо віддавати – давати у світ добро, милосердя, любов. Я бачу кожну професію як служіння. Лікар, вчитель, письменник, робітник і навіть політик – то служіння іншим. Тільки тоді, коли ми віддаємо, стаємо багатшими.

Про молодь

* Молоді люди готові діяти, але їм важко себе знайти.

* Нове покоління є прогресивним, іншим, ніж були ми. Нині ініціативу можна проявляти вільно, але має бути готовність узяти на себе відповідальність.

* Не треба вказувати молоді, що робити, вона розбереться сама. Важним є виховати в ній правильні цінності і дати правильні орієнтири.


Джерело: НОВА Тернопільська газета
Позначки: ,

Перегляньте також:

Loading...
Нещодавно опубліковане

Епістолярніхроніки – 172 сторінки, 96 віршів, 48 пар, 4 розділи, купа малюнків. Книга вінницького художника і поета Сергія Татчина та тернопільської поетеси Уляни Галич...


Рубрика: , Опубліковано: о 18:00


Як він тільки не мандрував: літаком, автобусом і навіть автостопом, де тільки не ночував: у готелях, хостелах,  житлі, знайденому за допомогою каучсерфінгу, і навіть… просто неба у парку...


Автор: Рубрика: , Опубліковано: о 16:00


Навалою фестивалів на Тернопіллі нині нікого уже не здивуєш. Проте організатори першого фольклорно-мистецького фестивалю “Козафест” торік таки ризикнули...


Автор: Рубрика: , Опубліковано: о 14:00


Краса — не лише страшна сила, а ще й… співоча сила! Це наглядно продемонструвала нова «Міс Україна Всесвіт’2017» 18-річна киянка Яна Краснікова, котра буквально виспівала собі перемогу у конкурсі, що відбувся 10 серпня у Києві...


Рубрика: , Опубліковано: о 12:00


Тернопільський поет і письменник Василь Махно, який нині живе у США, каже, що він досі нічого не знає про життя...


Автор: Рубрика: , Опубліковано: о 10:00



Теми дня
20 Серпня
19 Серпня
Курс валют на портале banker.ua
banker.ua
Відео