П’ятниця, 18 січня 2019
• Митрополит Епіфаній: «Обрання було для мене несподіванкою…» • Помстився зятю — спалив авто • 20 облич’2018: Ігор Слюсарчук • Демократичні сили визначилися з єдиним кандидатом у президенти • Наколядували на рекорд! • Фатальна аварія у Ступках • Даринка впала на сцені… • Олександр Шевченко: «Щастя – це коли всі навколо щасливі» • Досі згадувати Кіріла в храмах – це злочин! • Президент Петро Порошенко: «Найважливіший фактор нашої єдності – українська мова» • 20 облич’2018: Роман Задорожний • Вадим Рахліс: «У Тернополі я підготую перших професійних переговорників у Західній Україні!» • У підсудних — «гора» претензій. Судді готові все витримати • Ансамбль «Ходаки» переміг на міжнародному фестивалі колядок • «Олег своєю смертю ніби мав зупинити горе-керівника…» • Божик скрипки вразив Тернопіль! • 20 облич’2018: Наталя Багрій • Тернопільський лікар Серій Фаренюк президентом стати не зможе… • Віктор Павлік розповів про лікування онкохворого сина • 20 облич’2018: Іван Ясній
«Я тобі малюю золотую осінь…»

Опубліковано: 6 Листопада о 14:00 9


Я тобі малюю золотую осінь, для душі твоєї радість золоту.


Березове листя засипало сіни і ґанок,

І золотом схоже на древні коштовні

монети.

І вже ні до чого підлога, і килим,

блискучі паркети,

Лиш лист на землі, і трава, і осінній

засмучений ранок.

 

Над гаєм колишеться срібний прозорий

серпанок,

А хмари над обрієм – золотом куті

корсети,

Дерева, як жовтогарячого снігу намети.

Це осінь. Це року, і долі, а може, життя

полустанок…

 

***

Я тобі малюю золотую осінь,

Для душі твоєї радість золоту,

Хмароньку рожеву, неба ясну просінь

Й стрічкою туману обрій обведу.

 

Утікає річка в далину бузкову,

Золотяться верби, в позолоті луг,

Золотом розквітли і ліси, й діброви,

Золото осіннє, золото навкруг!

 

Я тепер вже повен скнарістю по вінця,

Аж не сплю ночами. Ніби скупердяй,

Все ходжу ночами та лічу червінці

І замкнути в скриню хочу цілий гай.

 

Як же не кохати осінь-чарівницю,

Ти ж її так любиш, золоту пору,

Тож прилинь, кохана, будемо ділитись,

Я тобі найкращі скарби відберу.

 

За тобою верби ранками сумують

І на воду сиплють слізоньки-листки –

Тож прибудь, кохана, в осінь золотую,

Ту, що я малюю над сріблом ріки.

Іван Коваленко


Джерело: НОВА Тернопільська газета
Позначки:

Перегляньте також:

Loading...
Нещодавно опубліковане

Порівняно молоді літа митрополита Епіфанія компенсуються стрімкою кар’єрою та п’ятьма роками роботи заступником патріарха Філарета...


Рубрика: , , Опубліковано: о 12:00


Від трьох до п’ятнадцяти років позбавлення волі загрожує 58-річному мешканцю села Бариш Бучацького район...


Рубрика: , , Опубліковано: о 11:00


Ось уже удев’ятнадцяте «НОВА…» визначає рейтинг таких людей на Тернопіллі — 20 облич року.
І разом з ними пропонуємо Вам також згадати рік, що минає, — які спогади він залишить у пам’яті...


Рубрика: Опубліковано: о 10:00


В єдності – сила, тому настав час заради майбутнього відкинути власні амбіції і гуртуватися навколо єдиного кандидата...


Рубрика: , , Опубліковано: о 18:00


Співати колядки, прославляючи в них народження Ісуса Христа, — давня християнська традиція, яка не втратила популярності і в наші дні...


Рубрика: , , Опубліковано: о 17:00



Теми дня
18 Січня
17 Січня
Курс валют на портале banker.ua
banker.ua
Відео