Росте борщiвник обабiч дорiг, річок, лiсiв та полiв, поступово перебираючись i на поля та дачнi дiлянки. Нерідко можна його побачити навіть біля будинків! Лікарі застерігають: від цієї рослини треба триматися якнайдалі.

     Довідка     

Борщівник Сосновського — отруйна багаторічна рослина до трьох метрів заввишки має великі перисті листки та порожнинне стебло завтовшки до 10 сантиметрів. Довжина листків борщівника може сягати 2-3 метрів. Цвіте від червня до вересня. Батьківщиною борщівника є Кавказ, в Україну його було завезено в 50-их роках минулого століття як високопродуктивну кормову культуру. Вирощувати борщівник було вигідно, адже розмножується він з інтенсивною швидкістю, дає чималу зелену масу, невибагливий до ґрунтів, стійкий до несприятливих погодних умов. Та згодом він втратив свою кормову та господарську цінність.

Пече не відразу

Листя i плоди борщiвника Сосновського багатi на ефiрнi олії, тому дотик до рослин деяких видiв цього роду може викликати подразнення й опiк шкiри через те, що всi частини рослин містять речовини, якi рiзко пiдвищують чутливiсть органiзму до ультрафiолетового випромiнення.

Найсильнiшi опiки шкiри борщiвник викликає в яснi сонячнi днi. Але щоб обпектися, достатньо i нетривалого опромінення сонцем дiлянки шкiри, забрудненої соком рослини. Навіть одноразове доторкання до борщівника призводить до опіків І-ІІІ ступенів! Опіки, особливо у перші кілька діб, схожі на термічні, розвиваються поступово. Місця уражень важко гояться, загострюються прояви інших шкірних захворювань.

Найбільша кількість постраждалих фіксується у літні місяці, адже саме в період спеки найбільш ймовірним є контакт шкірних покровів людини із отруйною рослиною. Дорослі та діти, не розуміючи і не знаючи про небезпеку, доволі часто зламують різні частини отруйної рослини або просто дуже близько наближаються до неї, аби сфотографуватися, а це також небезпечно. Часто потерпілі не розуміють, що одержали саме опік. До лікаря звертаються лише згодом, тому що на ранніх стадіях опік не завжди завдає серйозного клопоту.

Сонце — не друг

Борщiвник — це також контактний i дихальний алерген. Він має сильний запах, що вiдчувається вже за п’ять метрiв вiд рослини. У випадку, якщо краплина соку цієї отруйної рослини потрапила на тіло або відбувся дотик до рослини, то ту ділянку тіла необхідно терміново закрити щільною тканиною, щоб запобігти попаданню сонячних променів, а потім добре промити холодною водою з милом. А якщо контакт з рослиною супроводжується загальним погіршенням стану, важкістю дихання і непритомністю, тобто виникла загроза анафілактичного шоку, то людина потребує негайної госпіталізації.

Якщо у вас відбувся контакт з рослиною, у жодному випадку не розтирайте уражене місце. Так ви можете рознести подразнюючу речовину буквально по всьому тілу. Особливо важливо не торкатися обличчя та очей. У пральній машині при помірній температурі необхідно випрати одяг, в якому гуляли по чагарниках борщівника. Це вбереже від поширювання висипу по всьому тілу. Необхідно також помити взуття, а взуття з тканини варто випрати.

Після надання першої допомоги треба звернутися до лікаря. Якщо опік зачепив очі чи рот, до лікаря треба звертатися максимально швидко.

Сліди можуть залишатися… роками!

Іноді люди спочатку навіть і не підозрюють, що отримали опіки від контакту з борщівником, адже вони можуть проявлятися через кілька годин, а це означає, що допомога буде надана невчасно. Найбільш небезпечними є загальні прояви контакту з рослиною: температура, нудота, загальна слабкість.

Як зауважують лікарі, зазвичай на уражених ділянках шкіри виникає опік другого ступеня — це пухирі, заповнені рідиною. В цьому випадку людина обов’язково потребує допомоги кваліфікованого спеціаліста, оскільки є небезпека приєднання вторинної інфекції. Час прояву опіку — від кількох годин до кількох діб.

Особлива небезпека полягає в тому, що дотик до рослини спершу не дає жодних неприємних вiдчуттiв, пухирці виступають не відразу. З часом з’являються пігментні плями, які тримаються на шкірі від кількох місяців і навіть до кількох років. Сильні опіки можуть призвести до омертвіння тканин. Особливо обережними треба бути людям, схильним до алергії. У них може розвинутися набряк Квінке, а це вже загроза життю. Лікарі категорично забороняють самостійно розкривати пухирці, адже це може сприяти розвитку інфекцій, а також уповільнює відновлювальні процеси шкіри. Коли пухирець продовжує рости, не зволікаючи, зверніться до лікаря.

Перша допомога при опіку борщівником:

— захистити ділянки дотику шкіри з рослиною від сонячних променів мінімум на дві доби;
— промити уражені місця великою кількістю води з густою мильною піною;
— обробити спиртом або слабким розчином марганцівки (знежирює шкіру, чим послаблює ураження);
— обробити шкіру пантенолом або іншим засобом від опіків;
— невеликі пухирі краще не чіпати. Якщо вони продовжать збільшуватись, потрібно звернутись до лікаря, щоб він розітнув їх у стерильних умовах;
— вийняти з листа алое ложкою м’якуш і нанести на уражене місце. Протизапальні і антибактеріальні властивості алое роблять його досить ефективним засобом;
— змочений водою звичайний пакетик чаю (чорного або зеленого) і прикладений до шкіри, що свербить, полегшує свербіж. Дубильна кислота, що міститься в листі чаю, полегшить свербіння та зменшить запалення тканин;
— тепла ванна з додаванням кількох столових ложок дрібномелених вівсяних пластівців або звичайного вівсяного борошна підсушує висип і запобігає його перетворенню в пухирі, що сверблять. З ванни потрібно вибиратися обережно: намокла вівсянка дуже слизька.

Олена Водарська