Якщо раніше українці виїжджали переважно до Польщі, Угорщини, Італії, Чехії, то тепер заробітчанська географія розшириться ще на Німеччину, Францію, Бельгію, країни Скандинавії.
Виїжджати далі сприяє безвіз, хоча він і не дозволяє легально працевлаштуватися. Але частина країн готує спрощення правил. Що ж нового чекає наших заробітчан і мігрантів у різних країнах?

До Німеччини на роботу запрошує Ангела Меркель

З березня цього року в Німеччині набирає чинності новий міграційний закон, який полегшить працевлаштування для громадян країн, що не входять до ЄС.

Коли відкриється для працевлаштування ринок Німеччини, очевидно, в Україні почнеться нова хвиля трудової міграції. Адже у Німеччині зарплати вдвічі-втричі вищі, ніж у сусідній Польщі (50-100 тисяч гривень), яка досі залишається для українців головною країною для працевлаштування в ЄС. За даними статистики, близько половини працюючих в Польщі українців готові переїхати до Німеччини.

Формально закон, що відчиняє двері на роботу в Німеччину, передбачає, що іноземці з-за меж ЄС з профільною освітою можуть легально працювати в будь-якій галузі, а не тільки там, де спостерігається дефіцит працівників.

Крім того, відтепер роботодавцям, які хочуть найняти нерезидента ЄС, не потрібно буде перевіряти наявність претендентів на цю посаду серед громадян Німеччини або інших європейських країн.

Іноземцям також дозволять перебувати в Німеччині протягом шести місяців з метою пошуку роботи (нині така можливість тільки у тих, хто має вищу освіту).

Приїжджати на роботу в Німеччину недавно запросила в спеціальному відеозверненні німецький канцлер Ангела Меркель. За її словами, в країні назрів гострий дефіцит працівників на багатьох підприємствах і навіть у цілих галузях економіки.

У Німеччині чекають як кваліфікованих спеціалістів (з автоматизації, автомобільного інжинірингу, в авіаційно-космічній техніці), так і звичайних робітників: будівельників, електриків, операторів кранів, а також медсестер, доглядальниць, працівників складів, збирачів урожаю, далекобійників, пекарів. Великий попит і на майстрів вузького профілю: з нарізки металу, зварювальників, механіків-інструментальників. Бракує також фахівців з прокладання тунелів, каналів і рейкових шляхів, сантехніків, працівників транспорту.

За даними експертів, більшість німецьких роботодавців готові платити в перерахунку на наші гроші від 46 тисяч до 90 тисяч гривень на місяць. А близько 30%  навіть більше – від 90 тисяч до 135 тисяч грн. (найбільше – у програмістів і медпрацівників).

Польща обіцяє підвищити «мінімалку» до 19 тисяч гривень

Поляки, побоюючись втратити українську робочу силу, вже анонсували підвищення мінімальної зарплати, яке позначиться і на заробітках українців.

З цього року «мінімалка» складає 2 тисячі 600 злотих (близько 16 тисяч гривень), на 350 злотих (2 тисячі гривень) більше, ніж до того. Правда, до вирахування податків.

Відповідно зросте і плата за годину роботи, що в 2020 році складатиме мінімум 17 злотих на годину (106 грн.), нині платять від 12 злотих на годину (75 грн.). А до кінця цього року польський уряд обіцяє підвищити мінімальну ставку до 3 тисяч злотих на місяць (близько 19 тисяч гривень).

Українці найчастіше працюють у Польщі на збиранні врожаю, на будівництвах і прислугою з середньою зарплатою 18-30 тисяч гривень.

Щоб утримати працівників і зацікавити нових, поляки також з цього року обіцяють бонуси. Це, наприклад, безкоштовне житло, їжа та курси польської мови.

Канада: від 35 тис. грн. для будівельника до 300 тис. грн. для хірурга 

Закликає іноземних робітників і Канада, де живе велика українська діаспора. Цього року канадський уряд вирішив збільшити міграційні квоти. Якщо нині до заокеанської країни приїжджають близько 300 тисяч емігрантів, то в наступні два роки там чекають не менше мільйона осіб.

Зарплати коливаються від 2 тисяч канадських доларів (35 тисяч гривень), наприклад, на будівництві, до 10 тисяч (180 тисяч гривень) і більше.

Робітники, за нашими мірками, теж добре отримують. Скажімо, електрикам, водопровідникам платять близько 3-3,5 тисячі канадських доларів (приблизно 55-60 тисяч гривень). У поліцейських – близько 5 тисяч (приблизно 90 тисяч гривень).

Дуже цінуються медпрацівники. Сімейний лікар отримує приблизно 14 тисяч канадських доларів на місяць (250 тисяч гривень), хірург – 17 тисяч (300 тисяч гривень), а медсестра – 7 тисяч (125 тисяч). Проте українські дипломи в Канаді не визнають, потрібно підтверджувати кваліфікацію. Навчання платне для всіх і дуже дороге, конкурс великий, в медичній школі навчаються 4 роки, потім резидентура ще 5 років для фахівців, для сімейних лікарів – 2 роки. Зрозуміло, що потрібно досконало володіти англійською (вимагають міжнародний сертифікат IELTS на знання мови з оцінкою не нижче 6,5) і ще бажано другою державною – французькою.

Для потенційних іммігрантів існує «фільтр» у вигляді бальної системи. Претенденти на постійне місце проживання реєструються в системі Express Entry, де відповідно до їх знань та вмінь (володіння мовами, професійні навички, освіта, вік – ідеальним для переїзду вважається 25-49 років) присвоюється бал. Якщо він прохідний, то видають запрошення на переїзд. Якщо немає, можна спробувати знайти роботодавця в Канаді, зареєструвавшись на офіційному державному сайті країни і підготувавши резюме. Легально пропрацювавши в країні 2 роки, можна подавати документи на отримання постійного місця проживання.

Виїхати до США стає складніше

У Штатах також вступають в силу зміни в імміграційній системі, які в минулому році прийняла адміністрація президента Трампа. Назвати їх позитивними для мігрантів навряд чи можна, адже політика Трампа спрямована на скорочення, а не на збільшення міграції.

По-перше, будуть збільшені збори за заяви. Так, заява про натуралізацію буде коштувати не 640, а 1170 доларів. Клопотання про отримання дозволу на працевлаштування, так звана форма I-765, подорожчає на 20% до 490 доларів, а заява про скасування умов постійного проживання, отриманих в результаті шлюбу (форма I-751), буде коштувати 760 доларів.

Претендентів на отримання громадянства чекає більш складний тест з англійської мови та історії США.

Але буде й полегшення – паперові заяви замінять онлайн-заявками. Це стосується заяви про реєстрацію постійного місця проживання або коригування статусу, заяви про прийом на роботу, заяви на проїзний документ, заяви для неіммігрантів і заяви про надання притулку і про припинення видворення. Нові цифрові форми додадуть в серію онлайн-інструментів самодопомоги, які дозволять іммігрантам стежити за ходом їх справ і прискорять процес.