Нині він як претендент на посаду голови Вишнівецької громади від БПП “Солідарність” ділиться планами щодо покращання життя своїх односельчан і мешканців навколишніх сіл.

— Юрію Петровичу, значним для вас у певний час стало волонтерство. З чого почалася така діяльність?

— Переломним моментом для мене, як напевно, і для більшості свідомих українців, стала Революція Гідності. Коли почалися події на Майдані, я як депутат Збаразької райради був, звичайно, в опозиції до влади “регіоналів”. Відповідно, відправка автобусів та організація людей на Майдан лягли на мої плечі та на плечі моїх колег. Сам неодноразово виїжджав з хлопцями у Київ. А коли “регіонівська” влада в Збаражі за підтримки прокуратури почала утиски проти майданівців, моїм завданням стала боротьба проти утисків у рідному районі, де розгорнувся, так би мовити, другий фронт. Тоді ми з однодумцями змусили прокурорів і суддів, які утискали активістів Майдану, залишити насиджені місця. Звичайно, я чітко розумів, на що йду і чим це може для нас обернутися, тож діяв цілком свідомо. А згодом почалися страшні події на Сході нашої держави, а з ними й волонтерство — нова віха у моєму житті.

— Хотілося б дізнатися про це детальніше…

— З початком антитерористичної операції на Сході думав, чим можна допомогти нашим воїнам. Потреби в хлопців були різні, та особисто я зайнявся питанням постачання для українських військових якісного взуття, щоб хоч трохи полегшити їм тамтешні умови. Ми налагодили співпрацю із взуттєвиками Житомирщини і почали передавати у зону проведення АТО комфортне взуття. У скільки нам обійшлися з того часу і до сьогодні такі передачі – не скажу, щоб не засмучувати рідних. Зазначу тільки, що за перший рік роботи ми відправили в зону АТО чобіт більш ніж на 100 тис. грн. Звичайно, передавали також і одяг, і харчі, проте забезпечення українських військових якісним взуттям стало основним напрямом діяльності.

— Нині ви — перший заступник голови Збаразької райдержадміністрації. Чому вирішили працювати саме в президентській команді?

— Як я вже згадував, свого часу був в опозиції до влади, але коли ситуація в країні змінилася, ризикнув сам стати представником влади в районі. Сьогодні, працюючи в дієвій команді Блоку Петра Порошенка, помічаю багато позитивних змін у нашому краї. От, наприклад, перекриття даху Старовишнівецької школи та ремонт в інших школах нашої громади. Додам, що ремонтних робіт у навчальних закладах району не проводили з настання незалежності – весь цей час школи змушені були задовольнятися хіба що косметичним  ремонтом. Завдяки підтримці президента також реалізували програму “Шкільний автобус” і сподіваюся, що районне керівництво продовжить цю роботу. Значну допомогу отримує Тернопільщина і від народних депутатів. Від народного обранця, керівника Тернопільського обласного осередку партії БПП Тараса Юрика надійшла пропозиція, щоб отримані на соціально-економічний розвиток округів гроші розподілити й на ті округи, в яких немає народного депутата від президентської партії. Якщо вище керівництво це підтримає, то Збаразькому району слід очікувати додаткових коштів від представників Блоку Петра Порошенка.

— Будучи заступником голови району, які проблеми у Вишнівецькій громаді потребують вирішення сьогодні?

— Передусім нам варто приділити увагу місцевій медицині. Внаслідок поділу медичної допомоги на первинну і вторинну, на плечі громади лягла оплата енергоносіїв та виплата заробітної плати працівникам медзакладу. Торік, аби забезпечити обігрів лікарні, я запропонував угоду орендарю котельні на твердому паливі, що діє на Вишнівеччині, щоб він надавав медзакладу тепло. Фінансово це, однозначно, певний тягар для нас, але справа того варта.

Ще в громаді є певна екологічна проблема. Багато критики звучало щодо роботи нових очисних споруд у нашому райцентрі, тому що ціни на водовідведення довелося збільшити. Але якщо врахувати, що серед найбільших проблем сьогодні в Україні – війна, корупція і сміття,  тобто, забруднення навколишнього середовища, а відсоток захворюваності на рак у Вишнівці вищий, ніж у районі, то чи не час подбати про екологію? Ще торік я подав відповідний проект у Фонд регіонального розвитку, з дня на день чекаю результату. Сміттєзвалище у Вишнівці, хоча і паспортизоване, не відповідає середнім критичним нормам. Планую облаштувати до нього доїзди, бо в погану погоду туди дістатися майже неможливо. А на самому сміттєзвалищі встановити пункт, де адміністратор з комунального підприємства селища збирав би плату за завезення туди сміття. Що ж до оплати за такі послуги, то вона окупиться в еквіваленті середнього розрахунку на здоров’я людини. Тобто, якщо облаштувати сміттєзвалище, менше шкідливих викидів потраплятиме в повітря і воду, а отже, люди будуть здоровіші і менше грошей витрачатимуть на ліки. Відтак ми зможемо наблизити наші лікарні до режиму профілактично-консультативних послуг, як це зробили в Польщі.

— Ви вже згадували про зміни у школах вашої громади. Які ще проблеми в місцевій освіті залишаються невирішеними?

— Після реформування освіти забезпечення приміщень шкіл переходить у відан-
ня територіальної громади. І роботи на кшталт встановлення нового шатрового даху в Старовишнівецькій школі, до якого я залучив кошти з Фонду регіонального розвитку, будемо проводити за розподілом субвенції громади. Оскільки Вишнівецька школа буде опорною, є гроші, щоб забезпечити доїзд до неї дітей із сусідніх сіл. Хочу також заспокоїти педагогів: ми зробимо все можливе, аби вчителі усіх шкіл громади залишилися з тією ж кількістю годин, яку мають тепер. У цьому особливо розраховую на підтримку новообраних депутатів Вишнівецької громади.

Водночас ставлю перед собою мету – обов’язково зберегти Вишнівецький ліцей, адже там навчається молодь, яка не завжди може дозволити собі доїжджати до інших навчальних закладів. А головне, там здобувають кваліфікацію майбутні будівельники та кухарі. Хочу заспокоїти громаду: про відчуження об’єктів ліцею і тим більше про його закриття, про яке поширюються чутки, не йдеться зовсім!

— Яка ситуація у Вишнівці та навколишніх селах з інфраструктурою?

— Чи не найбільшою проблемою наразі є погана дорога до лікарні у Вишнівці. Нещодавно був проведений поверхневий ремонт на вул. Б. Хмельницького, на продовження якого сподіваємось надалі, тим паче, що керівництво області оголосило 2017-ий рік роком ремонту доріг.

Щодо будівель на Вишнівеччині, то маю певну мрію. Оскільки нині Вишнівецький палац є водночас і місцевим будинком культури, то в громаді гостро постала потреба про його перенесення, а в замку потрібно завершити реставрацію і залишити його лише як туристичну родзинку. Тож хотів би побудувати у Вишнівці Народний дім, який став би чудовим місцем для культурних заходів. У найближчих планах також – будівництво у центрі громади великого спортивного залу на зразок збаразького.

До пріоритетних завдань належить і запровадження рейсового маршруту всередині Вишнівецької громади. До речі, автобусне сполучення з с. Бутин мені вдалося відновити.

— Чому виборці мають проголосувати за Юрія Головатюка як за голову Вишнівецької громади?

— Народився і виріс я в селі Муховець, що є невід’ємною частинкою Вишнівця. Тут пройшло все моє життя. У Вишнівці разом з дружиною та дітьми проживаю досі, тому я добре ознайомлений із проблемами та шляхами їх вирішення як у центрі громади, так і в навколишніх селах, які сприймаю як одне ціле, як єдиний організм.