П’ятниця, 14 серпня 2020
• “Справа про загибель мого сина і його колеги нарешті зрушилася з мертвої точки” • У різних мікрорайонах обласного центру триває ремонт тротуарів • “Кажу тільки правду, мені нема що приховувати, а Тарашевські брешуть…” • Сергій Надал піде на вибори від «Свободи» • На Тернопільщині сформовано 22 територіальні виборчі комісії • Рідні вже тиждень розшукують 15-річну Іринку з Теребовлянщини • 76 випадків зараження коронавірусом за добу на Тернопільщині • Як у Тернополі будуть вчитися діти в умовах адаптивного карантину • Як тернополянка на Карибах карантинила • Через зміни у законодавстві та заборгованість споживачів КП «Тернопільміськтеплокомуненерго» може заплатити за розподіл газу, необхідного для роботи, лише на рівні 5-6% від потреби • Червону зону скасовано, або Як Тернопіль виграв інформаційну війну в уряду • «Стіну моєї хати сусіди зробили огорожею…» Галина Барнай з Кременця доведена до відчаю через земельний конфлікт • Микола Довгошия: «На всіх об’єктах «Великого будівництва» на Тернопільщині контроль якості здійснюють на двох рівнях» • Сергій Надал: «Тернополяни зупинили транспортну блокаду. Дякую вам!» • Дівчинка провалилася в яму просто посеред дороги в Тернополі… • Ігор Біскуп: «Я був відданий «Ниві». Свого часу кликали навіть до вищої ліги Союзу, але уболівальники в Тернополі мене поважали, і я їх не кинув» • Зелений туризм на Тернопільщині: де відпочити, якщо закордон закритий? • Після семи місяців у СІЗО Юлію Кузьменко відпустили під домашній арешт • У Петриківському геріатричному пансіонаті спалах коронавірусу • Міг підірвати пів села: мешканець Зборівщини зберігав вдома цілий арсенал зброї…
З Бережан – до Відня!

Автор: Опубліковано: 12 Вересня о 18:00 187


Очолюваний нашим земляком проєкт номіновано на найпрестижнішу архітектурну премію Австрії.


«Проєкт, очолюваний уродженцем Бережан Ростиславом Бортником, номіновано на найпрестижнішу архітектурну премію Австрії», — такими заголовками нещодавно зарясніли не лише тернопільські, а й всеукраїнські видання. Коли «НОВА…» зв’язалася у соцмережі з паном Ростиславом, виявилося, що нам… неймовірно пощастило, адже він саме прибув на малу Батьківщину у справах та у відпустку. Тож, зустрівшись із нашим талановитим земляком, ми мали можливість почути про усе найцікавіше особисто.

— Пане Ростиславе, попри те, що результати конкурсу будуть аж у жовтні, вітаємо вас, адже потрапити до сімнадцятки фіналістів престижного державного конкурсу — вже досягнення, яким варто пишатися…

— Для мене це була приємна несподіванка, причому подвійна! Про те, що житловий смарт-проєкт “Hörbiger-Areal Bauteil Süd, Wien” Відень/Австрія, де я був керівником проєкту в архітектурному бюро “Geiswinkler & Geiswinkler”, номіновано та відібрано як один із 17 фіналістів “Державної премії Архітектури та Екологічного будівництва (Sustainability) Австрії’2019, я дізнався, просто переглядаючи ранкову пресу!.. Було надзвичайно приємно, особливо зважаючи на те, що я уже рік як не працюю в цьому бюро. Завершивши роботу над проєктом та здавши споруду в експлуатацію, я вирішив дещо «змінити обстановку» і нині працюю на німецьке архітектурне бюро — курую   будівництво початкової школи під Мюнхеном.

— Мешкаючи при цьому у Відні?

— Так, адже нині ми живемо у глобалізованому світі і запросто можна, живучи в Австрії, керувати будівництво в Німеччині. Дуже часто мій робочий день починався із чотирьох годин їзди потягом до Мюнхена, а увечері так само — назад до Відня.

— Ви завжди знали, що архітектура —  це ваша «сродна праця»?

— Ну, в рідних Бережанах я спершу закінчив агротехнічний інститут за спеціальністю «механізація сільського господарства».  Щоправда, після  навчання зрозумів, що це не моє… Далі обставини склалися так, що у 2001 році мав можливість поїхати до Австрії на стажування на фермерському господарстві. Мені там сподобалося, і я вирішив «спробувати щастя» в Австрії.  Десь рік  шукав себе, вчив мову, а тоді вступив до Вищої професійної школи Коринтії.   На початках, звичайно, було нелегко, тим більше, що  чесно кажучи, особливої підтримки з боку австрійських студентів не було. Згодом, коли я уже працював у галузі архітектури, мене почали розглядати як рівню, більше того, з часом і уже як конкурента… Закінчивши навчання, я отримав диплом з відзнакою і подався на захід Австрії, два з половиною роки працював над розвитком міста Гогенемс «Vision Stadt Hohenems». Проте мене тягнуло до Відня —  бо там більша українська діаспора, звідти ближче до України.

— Тим не менше, ви позиціонуєте себе саме як український митець, організовуючи чимало різноманітних заходів у Відні і навіть у себе на Батьківщині…

— У  Відні я вступив до ТУМА (Товариство української молоді Австрії), завжди намагаюся долучатися до проукраїнських заходів, які проводяться, та організовувати нові. Так, цьогоріч у липні під офісом ОБСЄ ми організували акцію, аби нагадати про збитий російськими терористами літак МН17. Щороку я долучаюся до організації Українського благодійного балу у Відні, разом із однодумцями ми хочемо створити у Відні український культурний центр —  було б чудово привозити сюди наших талановитих митців, розвіювати негативні стереотипи та установки щодо України,  перемагати інформаційну війну зброєю культури. Ми знайшли відповідне приміщення і уже за крок до втілення нашої ідеї в життя.

А щодо заходів в Україні, то я радію, що три роки тому в рамках серії моїх проєктів «Мистецтво заради пам’яті»  мені вдалося втілити в життя дуже важливий та знаковий для мене проєкт про Голодомор «163. Одна зернина – Одна людина».

Відкриття виставки «163. Одна зернина – Одна людина» у Києві.

Виставки та акції з цього проєкту проводилися у Києві, Тернополі і  Бережанах. Щоб зберегти пам’ять про Голодомор, ми маємо частіше про це говорити. Я довго думав, як наглядно та доступно, не вдаючись у розлогі описи, пояснити  людям всю трагедію Голодомору, матеріалізувати страшні цифри втрат.  Вирішив узяти за одиницю виміру зернину: одна зернина  — одна людина. Скільки було їх — знищених, замордованих, ненароджених?.. Понад 192 мільйони зернинок візуалізують увесь жах Голодомору, нагадуючи нам жахливі числа вбивчої статистики: «Щохвилини вмирало 20 осіб, щогодини – 1168, щодоби – 28023…»  А чому 163? Бо  це середня кількість зернин у п’яти колосках (пам’ятаєте сумнозвісний радянський репресивний закон про “П’ять колосків” 1932 року), за які були змушені помирати українці…   Пригадую, як нелегко далася мені організація цих заходів (так, влаштовуючи виставку в Тернополі, я координував по телефону будівництво в Австрії саме того проєкту, який претендує нині на премію, яке не міг залишити надовго), як деколи опускалися руки, але я знав, що і навіщо роблю… До речі, цьогоріч у листопаді планую показати цю виставку і у Відні.

 — Нині своє майбутнє ви бачите в Україні чи все-таки в Австрії?

— Думаю, що в Україні, адже це насамперед моя рідна земля і це – назавжди! Окрім того, я бачу,  що тут нині потрібні спеціалісти мого рівня, з європейськими вміннями та навиками, адже є царина, де ці вміння можна  застосувати. Зрештою, нині можна, живучи в Україні, будувати у тій же таки Австрії чи деінде. Приїжджаючи в Україну майже щороку, я з приємністю спостерігаю, як у нас з’являється багато нових цікавих архітектурних проєктів та оригінальних рішень — це вже направду європейський рівень! Звичайно, ще зарано це екстраполювати на усіх наших співвітчизників — на жаль, більшість українців поки що так і не навчилася звертатися до архітекторів за допомогою, і особливо це помітно у приватному секторі. Плануючи розпочати будівництво,  замість того, щоб звернутися за допомогою до професіонала, люди керуються логікою: «Ой, та сам зараз щось придумаю, я тут у журналі таке бачив або – у мене кум на будові робив, він скаже, як треба…».  (Сміється — авт.)

— Відень — досить дороге місто… Чи можна жити там з архітекторських заробітків?

— Відень не є дорогим, особливо порівняно зі, скажімо, Мюнхеном, Парижем чи  Берліном.  У тій же таки Австрії життя у, скажімо Форральбергу, обходиться набагато дорожче. Зате Відень десятий рік поспіль визнано найкращим для проживання містом світу — враховуються такі фактори, як політична стабільність, злочинність, особисті свободи, охорона здоров’я, освіта, житло, відпочинок і громадський транспорт. Щодо фінансів архітектора скажу так — жити можна… (Сміється — авт.) Але для прикладу поясню один нюанс: скажімо, маклери з продажу нерухомості беруть собі три відсотки від вартості житла, а архітектор — від шести до одинадцяти. Але якщо маклер просто продає готове житло, не відповідаючи за його стан, то з архітектора «спитають» за все-все: починаючи від розміщення і планування і закінчуючи дверними ручками.

— А якщо порівняти ставлення до архітектурних облич міст Австрії  та України?

— В Австрії, де  історичні та мистецькі пам’ятки трапляються чи не на кожному кроці, намагаються не лише зберегти культурні цінності і традиції, а й впроваджувати нові технологічні та прогресивні рішення. Будівельні норми тут затверджені ще, умовно кажучи, «за цісаря» і за їхнім дотриманням стежать дуже ретельно та суворо. Тут можуть навіть розібрати новозбудовану споруду, якщо вона суперечить нормам будівництва —  і ні гроші, ні зв’язки не допоможуть… Тому новобудови не псують «обличчя» міста, а гармонійно в нього вписуються, що, на жаль, не завжди скажеш про українські реалії. А як ретельно в Австрії стежать за збереженням пам’яток архітектури — нам варто взяти з них приклад!  По-справжньому неймовірна архітектура – це не лише та, що отримує нагороди й потрапляє на обкладинки журналів, а й та, яка здатна покращити життя міста та його мешканців. Узагалі ж, як на мене, якісна архітектура допомагає змінити навіть імідж країни, привернути до неї увагу.


Джерело: НОВА Тернопільська газета
Позначки: , ,

Перегляньте також:

Loading...
Нещодавно опубліковане

Оголосили підозру і обрали міру запобіжного заходу підряднику підприємства «Колос-2» Юрію Парамею через загибель двох працівників...


Автор: Рубрика: , , , Опубліковано: о 19:59


У Тернополі тривають капітальні ремонтні роботи в дворах, на тротуарах, дорогах та інших об’єктах благоустрою...


Рубрика: , , Опубліковано: о 17:00


Днями до редакції "НОВОЇ..." звернувся тернополянин Олександр Биховець, щоб вчергове публічно апелювати до родини відомих тернопільських підприємців Тарашевських. Про поневіряння пенсіонера через фіктивно записане на нього підприємство наше видання неодноразово писало...


Рубрика: , , Опубліковано: о 16:33


Минулого тижня до Тернополя і міського голови Сергія Надала була прикута увага всеукраїнських ЗМІ. Сергій Надал виступив проти обмеження прав тернополян — фактичної транспортної блокади міста і припинення роботи підприємств...


Рубрика: , , , Опубліковано: о 14:00


10 серпня ЦВК утворила 22 територіальні виборчі комісії, які уповноважені організовувати проведення місцевих виборів на території Тернопільській області (постанова № 172)...


Рубрика: , , Опубліковано: о 12:00



Теми дня
13 Серпня
12 Серпня
Курс валют на портале banker.ua
banker.ua
Відео