1 вересня близько обіду на Об’їзній дорозі неподалік Петрикова (навпроти повороту до Центрального ринку) сталася жахлива аварія, яка моментально практично паралізувала увесь транспортний зв’язок між центром міста та мікрорайоном «Дружба». Водій потужного вантажного автомобіля, який перевозив дизельне пальне, не впорався з керуванням, відтак «цистерна» місткістю 30 тонн почала зносити на своєму шляху усе, що траплялося. Внаслідок зіткнення постраждали п’ять автомобілів, ще дві автівки було понівечено, коли бензовоз протаранив кількадесят метрів металевого відбійника і злетів у кювет, де перекинувся.

Одразу після ДТП рух на Об’їзній було перекрито, а оскільки на дамбі біля Тернопільського ставу триває ремонт і рух здійснюється лише однією стороною, а інших шляхів сполучення між  мікрорайонами «Центр» та «Дружба» нема, то Тернопіль охопив майже до вечора транспортний колапс, вкотре засвідчивши, якою серйозною може бути у нашому місті проблема у випадку якоїсь НП…

Здійснив аварію 56-річний водій вантажівки Юрій Рудюк із Київщини. Унаслідок ДТП чоловіка викинуло в кювет і рятувальники діставали його з-під автомобіля. Врятувати його, на жаль, не вдалося — він помер у швидкій. На щастя і диво, вижили водії усіх інших автівок, що постраждали у ДТП, і це при тому, що деякі з них були ущент зім’яті.

Не передати словами, що пережили водії, котрі проїжджали поруч у той фатальний момент. Автоцистерну стихійно винесло на центр дороги, вона почала зносити все на своєму шляху. Годі було щось вдіяти чи якось запобігти. Потім «цистерна» звернула вправо, знесла відбійник, електричні стовпи… Після такої веремії одні проїжджі повистрибували зі своїх авт і метушилися між потрощеними автівками, намагаючись допомогти постраждалим, інші миттю розверталися, побоюючись можливого загоряння цистерни. На екстрений виклик примчали швидкі, рятувальники, поліція. Доправили також порожню цистерну, в яку відкачали дизельне пальне з аварійної. Різкий запах пального стояв у тому місці ще навіть наступного дня… Тим часом водій-очевидець поширив в інтернеті запис з відеореєстратора, де чітко видно рух бензовоза. Наразі ще невідома точна причина аварії, нині проводять спеціальні експертизи, висновки яких будуть через два місяці. Попередньо слідство висуває дві версії: людський фактор або технічна несправність вантажівки. Принаймні судячи із згаданого запису відеореєстратора, на «картинці» чітко видно, що водій вантажівки не гальмував, оскільки не світили «стопи». Чому і що ж насправді призвело до трагедії, — на це згодом дасть відповідь слідство.

Водія бензовоза поховали на Київщині, де він мешкав з родиною. Юрій Рудюк — із села Кодаки Васильківського району. Дозвіл на перевезення небезпечних вантажів у нього був, свідоцтво було дійсне до 2022 року. «НОВІЙ…» вдалося дотелефонуватися до доньки загиблого водія Оксани. «Зробили експертизу — в крові батька не виявили алкоголю, не було проблем із серцем. Можливо, якась несправність автомобіля, наразі чекаємо на висновки спеціалістів. Батько усе життя пропрацював водієм, досвід у нього величезний. Останні десять років їздив на вантажних автомобілях. Останнє перевезення здійснював від київської фірми. З нами поки що ніхто з його роботодавців не спілкувався», — повідомила пані Оксана.

Під час зіткнень бензовоз найбільше зім’яв автомобіль Volkswagen Polo, за кермом якого була 54-річна тернополянка Наталя Варнійчук. Потерпіла перебуває у відділенні політравми Тернопільської міської лікарні швидкої допомоги, але загрози її життю немає. Лікарі діагностували у неї струс головного мозку, закриту черепно-мозкову травму, забій плечового суглоба та грудної клітки, травму живота. Зважаючи на те, що її автівка зім’ята «в гармошку», диву даєшся, що у жінки жодного перелому, не пошкоджені внутрішні органи. Коли її вийняли з авто, вона відразу стала на ноги, без підтримки пішла до машини швидкої допомоги. Минулої неділі, 3 вересня, наші журналісти провідали у лікарні потерпілу. У пані Наталі саме того дня був день народження, її телефон не змовкав — усі по-особливому вітали її, адже після страшної ДТП жінка справді ніби вдруге народилася.

«Я стояла на червоне світло, згодом мала повертати у напрямку базару, як раптом відчула удар, — розповіла Наталя Варнійчук. — Потім перед очима — ніби зірочки, сіра пелена… Бачила, як падають стовпи, як перевертається вантажівка, думала, що мене розімне там… Коли бензовоз летів у кювет, він накрив «хвостом» мою легківку. Я опинилася в самому епіцентрі… Переді мною посипалося скло, спрацювали подушки безпеки, добре, що я була пристебнута. Я не втрачала свідомості, намагалася вибратися, але все було зім’яте. Побачила чоловіків, які повибігали зі своїх авт, почала кликати на допомогу. Вони хотіли бігти до мене, але їх перепинили, боялися, що цистерна вибухне. На мій автомобіль текла солярка… За хвилину все ж до мене підійшли якісь  люди, відтиснули дверцята авто і витягли мене за ноги. Хотіли нести, але я сказала, що сама піду. Перша моя реакція — істерика… «Чому так?» — бігала я біля авто. Мені було шкода автівки, я її дуже любила, називала «моя маленька». Загалом я дев’ять років за кермом. Потім згадала про документи, телефон, щоб зателефонувати до рідних. «Дайте мені сумку!» — кричу. «Яка сумка?! Ви у сорочці народилися!» — вгамовували мене очевидці.  Потім швидка приїхала. Спершу я не відчувала болю, нині дуже болить голова. Лікарі також виявили у мене тріщину шийного хребця — два місяці доведеться носити фіксуючий «комірець» на шиї. Перші ночі не могла спати — постійно перед очима була аварія. Щастя, що я тоді сама їхала, доньку перед тим висадила на вул. Карпенка. Прямувала на базар за закупками на свій день народження. Мабуть, мій ангел-охоронець дуже пильний, мабуть, ще маю жити…»

За кермом іншої потрощеної автівки Daewoo Lanos був греко-католицький священик однієї з тернопільських церков отець Любомир. На щастя, він теж не отримав серйозних травм, його не госпіталізовували.