Неділя, 25 серпня 2019
• Володимир Мариновський: «Якби Тарас Юрик у мене чесно виграв вибори голови федерації, то не було б жодних претензій, а вони вчинили рейдерське захоплення, отож, справедливість восторжествує» • Зірки – на Алеї, рекорди – в АртБуці! • Замах на Камінського? • У День Незалежності презентуватимуть “Книгу рекордів Тернополя” • Гарячий серпень: 30 років тому… • «Танцюю, як усі» • Чортків мотофестом шаленів • Наїхав на жінку і дітей… • У Тернополі сходи фонтану “Сльози Гронського” доповнюють новими атрибутами • Боровся за Україну, втратив життя на чужині… • То й що, що вже «за десять осінь»? Душа ще трохи в мандри просить… • Пішов із життя викладач ТНЕУ Олег Бакалюк • Коржики з медом і маком від Наталки Потурай • Свято…з вогником! • Де святкуватимуть День прапора і День Незалежності • Біда за бідою… • «Дій активно! Живи позитивно!» Коли життя — мед! • 43-річна Мілла Йовович стане мамою втретє • Моніка Левінскі розкаже свою правду про секс-скандал з Біллом Клінтоном • Три ідеї для легкого літнього обіду
Життя там, де любов

Опубліковано: 2 Травня о 15:38 16


Ми познайомилися в мережі. Я, саме я був ініціатором. У кожного з нас були свої сім’ї, але при цьому ми почувалися дуже самотніми.


Я сам написав їй, не чекаючи відповіді і не сподіваючись ні на що.

Не знаю чому, але вона відповіла, і зав’язалася тривала переписка, після якої я зрозумів, що закохався. Ніколи я не відчував нічого схожого. Це було божевіллям – закохатися в жінку, яку ніколи не бачив!

Вона тікала від мене і щодня переконувала в тому, що нічого з цього не вийде, але я був наполегливий. Я вже любив її і не уявляв свого життя без неї. Вона і стала моїм життям, моїм повітрям, моєю силою і слабкістю.

Щодня я переконував її і доводив свою любов, і все-таки настав той день, коли вона повірила мені і відповіла взаємністю. Кілька років щастя, істинного щастя з нею дарувало мені життя – не в мережі, в реальності.

Мрії, надії на спільне майбутнє – це окриляло, і я готовий був кинути все і бігти до неї, аби бути з нею поруч…  Саме з нею я пізнав справжню любов і щастя. Саме з нею я пізнав бурю емоцій, що перевернули моє життя з ніг на голову. Я змінився і став іншим. Все, що колись для мене було важливим, відійшло на другий план. Я усвідомив істину повноцінного життя.

Любов, ніжність, щастя, повага і радість оселилися в моїй душі. Але той день… Ненавиджу його! Той день, коли я поставив крапку у наших стосунках.

Моя дружина про все дізналася. І я злякався. Страх оволодів мною. Я готовий був відмовитися від усього, аби зберегти сім’ю. І відмовився! Я став бездушним і холодним, своїми вчинками та словами відштовхнув ту, яку любив і нині люблю понад життя…

Мені здавалося, що знову зможу полюбити дружину, все відновлю і любов повернеться до нас. Яким же я був дурнем! Я жорстоко обманював себе, зберігаючи сім’ю. І що я отримав? Так, зберіг сім’ю, але в той же день помер.

Хоча, яку сім’ю?.. Ми вже не були сім’єю, а просто людьми, які проживали під одним дахом. Іноді між квартирантами тепліші стосунки. Чому так сталося? Хтозна… Винні обоє. Я довго затримувався на роботі, причому не на одній, хотів, щоб моя дружина та діти нічого не потребували. Приходив вкрай втомленим, єдиним бажанням було доповзти до ліжка. Дружина все частіше зустрічала мене із незадоволеним виразом обличчя: то того немає, то іншого, то доньці ще щось треба, то синові… Напевно, найбільше їй потрібна була моя любов. Як і мені – її. Але у тій круговерті буднів ми розучилися любити, залишилися тільки якісь взаємні претензії… Навіть у ті рідкісні миті, коли ми йшли кудись у гості, ніколи не обходилося без сварки. Свої почуття ми втратили безповоротно.

І ось майже у 50 я закохався – закохався, мов 18-річний хлопчисько! Який же шквал почуттів та відчуттів я пережив з нею і… теж втратив. Вона ніколи ні про що мене не просила. Їй ніколи нічого не було від мене потрібно. Вона просто була щаслива від того, що я є на цьому світі. Уявляєте?!

Ці спогади рвуть мене на частини. Лише тепер я усвідомлюю, як моя любов боролася за нас, просила, плакала, благала зупинитись, зберегти все те, що у нас було. Лише тепер, проживши певний час без неї, я зрозумів, що люблю цю жінку, яка не витримавши моєї бездушності, холоднокровності, все ж пішла, забравши назавжди з собою моє серце і душу.

Можете засудити мене і кричати з усіх боків, що сім’я – це святе. Можете закидати мене камінням. Але я скажу вам одне: життя є тільки там, де є любов. І це – єдина істина. Якщо зустрінете справжню любов – не втрачайте її.

Сергій, м. Тернопіль


Джерело: НОВА Тернопільська газета

Перегляньте також:

Loading...
Нещодавно опубліковане

Вівторок, 27 серпня, — день народження Івана Франка. Тернопіль креативно вшановуватиме Каменяра: про «Франкові сліди у Тернополі» у формі оригінального музично-поетичного дійства розкажуть хорова капела «Зоринка» та заслужений діяч мистецтв України, відомий письменник Олег Герман...


Рубрика: , , Опубліковано: о 16:00


На капоті автомобіля NISSAN QASHQAI здетонував саморобний пристрій...


Рубрика: , , Опубліковано: о 14:00


"Книгу рекордів Тернополя" вперше покажуть тернополянам і гостям файного міста. Презентація для делегацій з інших міст відбудеться 24 серпня об 11:30 в Українському домі "Перемога"...


Рубрика: Опубліковано: о 13:00


23 серпня на всеукраїнському рівні відзначаємо велике державне свято — День Державного Прапора України...


Рубрика: , , Опубліковано: о 12:00



Теми дня
23 Серпня
22 Серпня
Курс валют на портале banker.ua
banker.ua
Відео