Понеділок, 24 вересня 2018
• Валентин Наливайченко: «Українська Генпрокуратура виконує замовлення російської ФСБ» • Міносвіти знищує систему груп продовженого дня і гуртків у школах • Тернопільська артбригада відзначила чотири роки з дня створення • Опального тернопільського олігарха вигнали з Аграрної партії після невдалого бунту • Політичні торги екс-регіонала, або «Майстер-клас» від Івана Чайківського • Чи очолив Балога виборчий штаб Гриценка? • Фестивальна феєрія по-тернопільськи: драма, політичний детектив, комедія… • Українці назвали найбільш цікавих для Росії кандидатів у президенти • «Перестануть їздити автобуси – перекриємо трасу!» • «Винні у смерті мого сина хочуть кинути мене за ґрати” • «Український Єрусалим»: слідами Христа по Зарваниці • Тернополяни віддали ворожці… мільйон гривень • «Cім років тюрми — ніщо порівняно із втратою мого єдиного сина…» • Тарас Юрик: «Будуємо спортмайданчики, відтак закладаємо фундамент для виховання майбутніх чемпіонів» • Роналду в Італії: дорогий маєток, сім’я і Ferrari • «Батьки хотіли смерті цих дітей, а для нас вони – благословення!» • Наталя Фаліон про село і популярність, корову і фортепіано, дружбу з Кузьмою та співочих онуків • Уникнути подорожчання проїзду не можна? • Бабське царство: у бразильському місті живуть лише жінки • «Хай п’янить мене тихо в долонях…»
Життя там, де любов

Опубліковано: 2 Травня о 15:38 12


Ми познайомилися в мережі. Я, саме я був ініціатором. У кожного з нас були свої сім’ї, але при цьому ми почувалися дуже самотніми.


Я сам написав їй, не чекаючи відповіді і не сподіваючись ні на що.

Не знаю чому, але вона відповіла, і зав’язалася тривала переписка, після якої я зрозумів, що закохався. Ніколи я не відчував нічого схожого. Це було божевіллям – закохатися в жінку, яку ніколи не бачив!

Вона тікала від мене і щодня переконувала в тому, що нічого з цього не вийде, але я був наполегливий. Я вже любив її і не уявляв свого життя без неї. Вона і стала моїм життям, моїм повітрям, моєю силою і слабкістю.

Щодня я переконував її і доводив свою любов, і все-таки настав той день, коли вона повірила мені і відповіла взаємністю. Кілька років щастя, істинного щастя з нею дарувало мені життя – не в мережі, в реальності.

Мрії, надії на спільне майбутнє – це окриляло, і я готовий був кинути все і бігти до неї, аби бути з нею поруч…  Саме з нею я пізнав справжню любов і щастя. Саме з нею я пізнав бурю емоцій, що перевернули моє життя з ніг на голову. Я змінився і став іншим. Все, що колись для мене було важливим, відійшло на другий план. Я усвідомив істину повноцінного життя.

Любов, ніжність, щастя, повага і радість оселилися в моїй душі. Але той день… Ненавиджу його! Той день, коли я поставив крапку у наших стосунках.

Моя дружина про все дізналася. І я злякався. Страх оволодів мною. Я готовий був відмовитися від усього, аби зберегти сім’ю. І відмовився! Я став бездушним і холодним, своїми вчинками та словами відштовхнув ту, яку любив і нині люблю понад життя…

Мені здавалося, що знову зможу полюбити дружину, все відновлю і любов повернеться до нас. Яким же я був дурнем! Я жорстоко обманював себе, зберігаючи сім’ю. І що я отримав? Так, зберіг сім’ю, але в той же день помер.

Хоча, яку сім’ю?.. Ми вже не були сім’єю, а просто людьми, які проживали під одним дахом. Іноді між квартирантами тепліші стосунки. Чому так сталося? Хтозна… Винні обоє. Я довго затримувався на роботі, причому не на одній, хотів, щоб моя дружина та діти нічого не потребували. Приходив вкрай втомленим, єдиним бажанням було доповзти до ліжка. Дружина все частіше зустрічала мене із незадоволеним виразом обличчя: то того немає, то іншого, то доньці ще щось треба, то синові… Напевно, найбільше їй потрібна була моя любов. Як і мені – її. Але у тій круговерті буднів ми розучилися любити, залишилися тільки якісь взаємні претензії… Навіть у ті рідкісні миті, коли ми йшли кудись у гості, ніколи не обходилося без сварки. Свої почуття ми втратили безповоротно.

І ось майже у 50 я закохався – закохався, мов 18-річний хлопчисько! Який же шквал почуттів та відчуттів я пережив з нею і… теж втратив. Вона ніколи ні про що мене не просила. Їй ніколи нічого не було від мене потрібно. Вона просто була щаслива від того, що я є на цьому світі. Уявляєте?!

Ці спогади рвуть мене на частини. Лише тепер я усвідомлюю, як моя любов боролася за нас, просила, плакала, благала зупинитись, зберегти все те, що у нас було. Лише тепер, проживши певний час без неї, я зрозумів, що люблю цю жінку, яка не витримавши моєї бездушності, холоднокровності, все ж пішла, забравши назавжди з собою моє серце і душу.

Можете засудити мене і кричати з усіх боків, що сім’я – це святе. Можете закидати мене камінням. Але я скажу вам одне: життя є тільки там, де є любов. І це – єдина істина. Якщо зустрінете справжню любов – не втрачайте її.

Сергій, м. Тернопіль


Джерело: НОВА Тернопільська газета

Нещодавно опубліковане

Той, хто із українських високопосадовців поставив підпис, щоб виконати запит ФСБ Росії і віддати їй громадянина, той вчинив злочин на території нашої держави...


Рубрика: , , Опубліковано: о 18:00


Держава суттєво зменшує видатки на освітні послуги у школах і понижує гарантії якісної освіти, зокрема, через ліквідацію шкіл з поглибленим вивченням іноземних мов та інших предметів...


Рубрика: , , Опубліковано: о 16:00


Приємно констатувати, що понад 5 тис. військовослужбовців у складі нашої артбригади захищали і захищають країну на Сході...


Рубрика: , , Опубліковано: о 14:00


Як пояснюють у прес-службі АПУ, в такий спосіб лави політичного формування було очищено від людей Медведчука...


Рубрика: , Опубліковано: о 12:00


Надалі ми будемо аналізувати діяльність Тернопільського обласного осередку Аграрної партії та екс-регіонала Івана Чайківського щодо співпраці з проросійськими силами в Україні
...


Рубрика: , Опубліковано: о 10:00



Теми дня
21 Вересня
20 Вересня
Курс валют на портале banker.ua
banker.ua
Відео