Четвер, 19 липня 2018
• Розпочалася третя черга ремонту дамби Тернопільського ставу • Тернопільська «Нива» програла у попередньому етапі Кубка України • «Файне Місто»: буде вибухово! • Померла п’ятирічна дівчинка, яка втратила маму і бабусю у ДТП • За підтримки держави чотири родини з Тернопільщини отримали сертифікати на нове житло • Президент України Петро Порошенко у Зарваниці: «Ми з вами молимося за мир, за Україну. І я переконаний: Господь почує нашу молитву» • Руслан Друк та Уляна Джигринюк: «З глини можна зробити все!» • Щоб райський відпочинок не обернувся… пекельними випробуваннями • Скільки коштують труси у брендового Ляшка? • Омріяний мотоцикл став фатальним… • Некрасива, зате розумна… • Джолі витягне «брудний щоденник» • У тебе завжди є я • Шварц потрапить до Книги рекордів Гіннеса.. • Тернопільщина отримає новий транш на соціально-економічний розвиток територій • У Тернополі — великий жіночий футбол! • Степан Барна: «Тернопілля вийшло на провідні позиції в Україні за рейтингом інвестиційної привабливості, тепер головна проблема — бажання людей працювати» • “Сусідка ліпить прибудову, як автобусну зупинку” • Як на ділі вирішується проблема садочків для іногородніх, — інструкція для влади і батьків • «Нива» розпочне сезон на Сумщині
Життя там, де любов

Опубліковано: 2 Травня о 15:38 9


Ми познайомилися в мережі. Я, саме я був ініціатором. У кожного з нас були свої сім’ї, але при цьому ми почувалися дуже самотніми.


Я сам написав їй, не чекаючи відповіді і не сподіваючись ні на що.

Не знаю чому, але вона відповіла, і зав’язалася тривала переписка, після якої я зрозумів, що закохався. Ніколи я не відчував нічого схожого. Це було божевіллям – закохатися в жінку, яку ніколи не бачив!

Вона тікала від мене і щодня переконувала в тому, що нічого з цього не вийде, але я був наполегливий. Я вже любив її і не уявляв свого життя без неї. Вона і стала моїм життям, моїм повітрям, моєю силою і слабкістю.

Щодня я переконував її і доводив свою любов, і все-таки настав той день, коли вона повірила мені і відповіла взаємністю. Кілька років щастя, істинного щастя з нею дарувало мені життя – не в мережі, в реальності.

Мрії, надії на спільне майбутнє – це окриляло, і я готовий був кинути все і бігти до неї, аби бути з нею поруч…  Саме з нею я пізнав справжню любов і щастя. Саме з нею я пізнав бурю емоцій, що перевернули моє життя з ніг на голову. Я змінився і став іншим. Все, що колись для мене було важливим, відійшло на другий план. Я усвідомив істину повноцінного життя.

Любов, ніжність, щастя, повага і радість оселилися в моїй душі. Але той день… Ненавиджу його! Той день, коли я поставив крапку у наших стосунках.

Моя дружина про все дізналася. І я злякався. Страх оволодів мною. Я готовий був відмовитися від усього, аби зберегти сім’ю. І відмовився! Я став бездушним і холодним, своїми вчинками та словами відштовхнув ту, яку любив і нині люблю понад життя…

Мені здавалося, що знову зможу полюбити дружину, все відновлю і любов повернеться до нас. Яким же я був дурнем! Я жорстоко обманював себе, зберігаючи сім’ю. І що я отримав? Так, зберіг сім’ю, але в той же день помер.

Хоча, яку сім’ю?.. Ми вже не були сім’єю, а просто людьми, які проживали під одним дахом. Іноді між квартирантами тепліші стосунки. Чому так сталося? Хтозна… Винні обоє. Я довго затримувався на роботі, причому не на одній, хотів, щоб моя дружина та діти нічого не потребували. Приходив вкрай втомленим, єдиним бажанням було доповзти до ліжка. Дружина все частіше зустрічала мене із незадоволеним виразом обличчя: то того немає, то іншого, то доньці ще щось треба, то синові… Напевно, найбільше їй потрібна була моя любов. Як і мені – її. Але у тій круговерті буднів ми розучилися любити, залишилися тільки якісь взаємні претензії… Навіть у ті рідкісні миті, коли ми йшли кудись у гості, ніколи не обходилося без сварки. Свої почуття ми втратили безповоротно.

І ось майже у 50 я закохався – закохався, мов 18-річний хлопчисько! Який же шквал почуттів та відчуттів я пережив з нею і… теж втратив. Вона ніколи ні про що мене не просила. Їй ніколи нічого не було від мене потрібно. Вона просто була щаслива від того, що я є на цьому світі. Уявляєте?!

Ці спогади рвуть мене на частини. Лише тепер я усвідомлюю, як моя любов боролася за нас, просила, плакала, благала зупинитись, зберегти все те, що у нас було. Лише тепер, проживши певний час без неї, я зрозумів, що люблю цю жінку, яка не витримавши моєї бездушності, холоднокровності, все ж пішла, забравши назавжди з собою моє серце і душу.

Можете засудити мене і кричати з усіх боків, що сім’я – це святе. Можете закидати мене камінням. Але я скажу вам одне: життя є тільки там, де є любов. І це – єдина істина. Якщо зустрінете справжню любов – не втрачайте її.

Сергій, м. Тернопіль


Джерело: НОВА Тернопільська газета

Перегляньте також:

Loading...
Нещодавно опубліковане

За словами міського голови Тернополя Сергія Надала, під час ремонту вказаної ділянки громадський транспорт курсуватиме без змін...


Рубрика: Опубліковано: о 16:00


Свій єдиний гол гравець «Ниви» Пікуль забив вже під час пенальті, а суперникам вдалося це зробити значно швидше ...


Рубрика: , Опубліковано: о 15:00


Окрім українських рок-виконавців, виступи на Dark Stage переповняться й вибуховими перформансами музикантів світової слави...


Рубрика: , , Опубліковано: о 14:00


27 червня неподалік Озерної дівчинка разом з мамою та бабусею потрапила у ДТП. Її рідні загинули на місці, а сама Вікуся кілька тижнів перебувала в комі...


Рубрика: Опубліковано: о 13:00


Якщо сьогодні у державній політиці певним пріоритетом є сільська медицина, то у найближчій перспективі — стратегія молодіжного житлового будівництва...


Рубрика: , Опубліковано: о 12:00



Теми дня
19 Липня
18 Липня
Курс валют на портале banker.ua
banker.ua
Відео