Неділя, 25 січня 2026
• Архиєпископ Теодор на Богоявлення відвідав воїнів на фронті • На фронті обірвалося життя телеоператора із Тернополя Павла Ящищака • На набережній Тернопільського ставу освятили воду • Смертельна аварія у Тернополі: водій із Харкова збив пішохода • Тернопільські ветерани можуть додати свій бізнес на Мапу ветеранських бізнесів • Постраждалі від ракетного удару тернополяни отримали мікрохвильові печі та електрочайники • Володимир Шматько спростував інформацію про призначення на посаду начальника ОВА • Код мужності. Як розробник Ігор став оператором дронів 2 Галицької бригади • За п’яного сина — 10 тисяч хабаря пропонувала поліцейським жінка на Тернопільщині • Вплив стану втулок стабілізатора на стійкість автомобіля • Володимир Зеленський провів співбесіду з кандидатом на посаду голови Тернопільської ОВА • Книги, що підштовхують рухатись уперед: самореалізація без пафосу • “Усе має свій початок і своє завершення”, — В’ячеслав Негода • Ширив у соцмережах інтимні світлини колишньої дружини • Покусала і побила у новорічну ніч: дівочі розбірки в Тернополі • На Тернопільщині перепоховали вояків Української Повстанської Армії • Під завалами загинула працівниця видавництва “Богдан” Ірина Чорненька • Чоловік на фронті, а дружина з сином рятувались від ракети в Тернополі • Від ракетного удару загинула працівниця Тернопільської ОВА • Страшні наслідки російської атаки на Тернопіль: 33 загиблих, 6 зниклих безвісти
«Толик втратив око й руку, а під час операції у нього кілька разів зупинялося серце…»

Опубліковано: 14 Квітня о 22:03 28


У руках 20-річного солдата-строковика Анатолія Григораша із села Гермаківка Борщівського району розірвався набій.


У руках 20-річного солдата-строковика Анатолія Григораша із села Гермаківка Борщівського району розірвався набій. Унаслідок цього Анатолій втратив праве око, кисть правої руки, отримав контузію, численні осколкові поранення обличчя і ніг, пошкодження м’язових тканин і сухожилля лівої руки. Сталося нещастя 12 березня, близько 16 год. на полігоні Широкий Лан у Миколаївській області.
Анатолій – із багатодітної сім’ї. Навчався у Тернопільському ВПТУ №1 на кухаря-офіціанта. 10 листопада 2015-го його призвали до армії, а 6 грудня він склав присягу. Спочатку був на Яворівському полігоні, а на початку лютого його перевели до військової частини у Миколаївській області.
– На полігоні Широкий Лан бійці АТО проходять вишкіл, – розповідає сестра Анатолія Наталя. – Там вони й живуть у наметах, а коли вирушають на фронт, то солдати за ними прибирають територію. Так було й того злощасного дня. Толик побачив на землі набій і хотів викинути його, щоб ніхто не наступив, але… постраждав сам. Набій здетонував у нього в руках. У той момент біля Толика нікого не було, троє солдатів підбігли, коли вже почули вибух. Вони, власне, й врятували йому життя. Толик втратив багато крові, але хлопці добре надали першу домедичну допомогу.
Пораненого солдата відразу забрали до медчастини, де якраз був хірург з Одеського військового шпиталю. Він його й прооперував, а наступного дня забрав до Одеси. Рідним про нещастя сповістили того ж дня надвечір.
– Ми не сподівалися нічого лихого, – каже Наталя. – Перед тим ще розмовляли з Толиком, він розповідав, що збираються на полігон… Ми ще не оговталися від смерті матері два роки тому, а тут нова біда… Ми з Ярославом, це наш ще один брат (загалом у сім’ї Григорашів семеро дітей – авт.) відразу почали збиратися до Одеси й у понеділок вранці вже були у госпіталі. До Толика в реанімацію нас не пустили, але лікар запевнив, що він іде на поправку. Якби не солдати, які надали Толикові допомогу, і не його сильний організм, хтозна що було б. Як розповів нам лікар, у Толика був сильний больовий шок і під час операції у нього кілька разів зупинялося серце.
Нині Наталя постійно мусить бути біля Анатолія, бо сам він безпорадний – руки неробочі, а в ногу вставили пластину. Коли сестри немає поруч, бо вона ще мусить готувати Анатолієві домашню їжу, біля нього чергують медсестри.
– Нам сказали, що Толикові потрібне протезування руки та ока, – пояснює Наталя, – але наразі потрібно наростити шкіру на руці й нозі. Він ворушить пальцями, тому все має бути добре, а коли загояться рани, його обіцяють забрати на протезування й реабілітацію до Латвії. Поки що нас усіма медикаментами забезпечує військова частина, вона й надала мені помешкання, але реабілітація і протезування – це вже наш клопіт, а ми не маємо де взяти таких грошей. Уся надія лише на допомогу небайдужих людей, бо без них ми не зможемо допомогти братові повернутися до нормального життя…


Джерело: НОВА Тернопільська газета

Нещодавно опубліковане

У свято Богоявлення архиєпископ і митрополит Тернопільсько-Зборівської єпархії УГКЦ Теодор Мартинюк відвідав захисників у зоні бойових дій...


Рубрика: , Опубліковано: о 22:23


Павло Ящищак із Тернополя з перших днів повномасштабного вторгнення захищав Україну...


Рубрика: , Опубліковано: о 19:30


У Тернополі на набережній ставу відбувся міжконфесійний молебень і чин освячення води — захід, який щороку об’єднує владу, духовенство різних християнських церков та жителів міста...


Рубрика: , Опубліковано: о 15:00


Смертельна аварія трапилася в Тернополі вулиці 15 Квітня 6 січня близько 7:30 години ранку...


Рубрика: , , Опубліковано: о 11:00


Впродовж останніх років в Україні та в Тернополі, зокрема, успішно реалізовується ветеранський бізнес...


Рубрика: , Опубліковано: о 19:47


Найпопулярніше цього тижня

Теми дня
6 Січня
5 Січня