1 квітня в Україні стартувала заборона на вилов риби у нерестовий період. Така заборона діяла ще за радянських часів, а з початком незалежності України природоохоронні органи лише дещо змінили її дати, які визначаються в наказах територіальних управлінь. Через це терміни нерестової заборони на водоймах у різних регіонах та областях можуть відрізнятися, це залежить також від погодних умов. У Тернопільській області період заборони триватиме до 10 червня.

Коли нереститься риба…

Період нересту – це час, коли риба відкладає ікру та розмножується. У більшості видів нерест проходить з весни до початку літа: у квітні нереститься щука, з середини квітня до кінця травня – окунь, судак, лящ, короп, карась. У цей час природоохоронні органи ведуть особливо пильний нагляд за ситуацією на воді.

– У принципі, повної заборони немає, – каже колишній інспектор сектора іхтіології та регулювання рибальства Управління охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства в Тернопільській області, а нині голова ГО «Скеля» Андрій Об’єщик. – Правила лову риби під час нересту передбачають вилов лише з берега, в межах населеного пункту та дозволеними знаряддями лову – вудкою з одним гачком або спінінгом, а також із дотриманням норм вилову – до трьох кілограмів у день на людину. Крім того, ловити рибу можна лише в дозволених місцях, які визначають територіальні управління охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства. В період нересту заборонено видобувати піщано-гравійні суміші, розчищати русла річок, укріплювати береги, навіть пересуватися човнами. У цей час дозвіл на використання плавальних засобів мають лише органи, що займаються охороною водойм.

Заборона не зупиняє браконьєрів

Незважаючи на заборону, грізним лихом для природи є браконьєри. Вони завдають величезної шкоди рибному господарству.

– У період нересту в риби знижується відчуття загрози, вона масово гуртується і прямує зграями до нерестовищ, – зазначає Андрій Об’єщик. – Це і використовують браконьєри, які розставляють сітки на шляху до традиційний природних нерестовищ, використовують інші згубні знаряддя для незаконного вилову. У зв’язку із цим наша організація обрала пріоритетні напрямки роботи – Тернопільський став, ставок в Івачеві Горішньому, річки Збруч, Серет, Дністер і Касперівське водосховище. Робимо все можливе, щоб протидіяти браконьєрам, адже у річці Дністер, зокрема, є цілий ряд видів риби, занесених до Червоної Книги. Скажімо, там водиться стерлядь, за вилов однієї штуки якої передбачений штраф у розмірі 48 тисяч гривень! Уявляєте? До речі, ми взагалі добиваємося, щоб на Дністрі заборонили промисловий вилов риби на кілька років і дали можливість річці відновитися.

А що каже закон?

За вилов риби в період нересту передбачена адміністративна і кримінальна відповідальність. Згідно з Кодексом України про адміністративні правопорушення, за незначне порушення правил рибальства передбачено попередження або накладення штрафу від 34 до 170 грн., для посадових осіб – від 170 до 510 грн., за грубе порушення правил рибальства (наприклад, за рибальство із застосуванням вогнепальної зброї, електроструму, вибухових речовин тощо) передбачений штраф у розмірі 340-680 грн. з конфіскацією знарядь і засобів вчинення правопорушення, для посадових осіб – 510-850 грн. з такою ж конфіскацією. Залежно від ступеня завданих збитків, за грубі порушення і за вилов «червонокнижних» видів риб передбачена кримінальна відповідальність – позбавлення волі на термін до трьох років з конфіскацією знарядь і засобів лову та незаконно добутих водних біоресурсів або штраф 3400-6800 грн.

До речі

Крім загального штрафу, за незаконний вилов правопорушнику нараховують штраф за кожну виловлену рибину, незалежно від її розміру та ваги. Так, згідно із Постановою Кабміну №1209 від 21.11.2011, встановлені такі штрафи: судак – 510 гривень, сом – 425, щука – 340, короп – 306, білий амур, товстолоб – 255, плітка, синець – 85, карась, окунь і верховодка – 17, лящ – 170, лин – 119, краснопірка – 68, підуст – 34 гривні. За вилов «червонокнижних» видів риб: йорж носар – штраф 165 гривень, чоп звичайний – 246, карась звичайний (золотий), марена дунайсько-дністровська, марена звичайна, ялець звичайний – 330, марена дніпровська – 820, веризуб причорноморський – 10 000, стерлядь прісноводна – 48 000 гривень.

– На жаль, навіть найсуворіші штрафи не зупиняють порушників, – каже Андрій Об’єщик, – і штрафи не можуть компенсувати збитків, завданих рибному господарству особливо в період нересту. Адже, залежно від виду, риба може відкладати тисячі ікринок, а, отже, кожна виловлена рибина в цей період – це стільки ж втрачених рибинок завтра. Додайте сюди ще нашу екологію, точніше, її відсутність, повсюдне обміління річок – і маємо те, що маємо: з кожним роком кількість риб у наших водоймах катастрофічно зменшується.