Разом з іншими проблемами Україна отримала у спадок від Радянського Союзу енергонеефективні будинки та зношені комунікації, внаслідок чого відбуваються грандіозні втрати енергії, а також звичку населення марнотратно ставитись до споживання усіх видів енергії. Ситуація почала змінюватись лише тоді, коли влада загнала українців у комунальне рабство і в них мотивація змінилася. Однак якщо тепер кожен українець намагається вчасно закрутити кран, щоби вода не текла даремно, вимкнути зайве світло у кімнатах та вмикати котел опалення лише тоді, коли справді є потреба, то з глобальними заходами з підвищення енергоефективності значно складніше, адже тут поодинці люди фактично безсилі.

Аби підвищити енергоефективність та допомогти мешканцям зменшити суми в рахунках за комунальні послуги, потрібна комплексна програма і конкретна допомога держави в кожну оселю, вважає директор компанії “Креатор-Буд” Ігор Гуда. На його думку, керівництво держави має врахувати, що українці просто неспроможні сплачувати космічні суми за газ, тепло, воду та електроенергію, а субсидії вирішують проблему лише частково. Адже енергія сьогодні є дорогою і використовується нераціонально через величезні втрати, які можна мінімізувати, застосувавши енергоефективні технології.

— У країнах ЄС енергозбереження закріплено на законодавчому рівні, в цьому аспекті Україну з країнами Європи розділяє величезна прірва. Заходи з підвищення енергоефективності, наприклад, у Польщі чи Східній Німеччині почали впроваджувати ще в 1991 році, коли в нас про це ще ніхто навіть не думав, — говорить Ігор Гуда, —  а сьогодні там демонструють нові підходи. Так, у Європі влада активно залучає до участі в проектах з енергозбереження кошти приватних підприємців, які за це отримують різні заохочення, безвідсоткові кредити, податкові пільги. У тій же Польщі є позитивна практика змішаного фінансування енергетичних проектів, коли вміло використовується система податкових пільг. Там влада намагається за допомогою державних важелів постійно розширювати коло кредиторів для проведення заходів з енергозбереження, що потребують значних коштів і розраховані на тривалу перспективу. Таким чином вони вкладають кошти в майбутнє, адже від впровадження енергоефективних технологій виграють усі.

— Україні варто перейняти цей досвід. Принаймні приватний бізнес, гадаю, радо піде в цих питаннях назустріч, — підкреслює Ігор Гуда. — Україна прагне в ЄС, але тут, окрім іншого, ми маємо розуміти, що всі у  країнах-членах Євросоюзу повинні виконувати вимоги щодо енергоефективності в багатоквартирних будинках. У нових будинках, які зводить, зокрема, “Креатор-Буд”, ці норми дотримані, адже ми вивчали європейський досвід і враховували усі вимоги ЄС. А от застарілий житловий фонд, який будувався ще за радянських часів, потребує термінової модернізації й впровадження енергоефективних технологій. Аби вирішити цю проблему, потрібно об’єднати зусилля держави, європейських фондів та соціально відповідальних підприємців. І чим швидше нам вдасться модернізувати житловий фонд і впровадити заходи щодо енергоефективності, тим швидше Україна має шанси стати членом ЄС, а пересічні українці — позбутись комунального рабства.